Ухвала суду № 55405734, 03.02.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

про порушення провадження у справі

"03" лютого 2016 р.Справа № 922/244/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши матеріали

позовної заяви Фонду державного майна України, 01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945; до товариства з обмеженою відповідальністю "Елавус ЛТД", 63002, Харківська обл., Валківський р-н, м. Валки, вул. Карла Лібкнехта, буд. 5, код ЄДРПОУ 14093152; про розірвання договору, повернення майна та стягнення коштів

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378,00 грн.

Відповідно до підпунктів 1), 2) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що у позовній заяві Фонду державного майна України заявлено дві вимоги майнового характеру та одна вимога немайнового характеру, тобто позивачем повинен був бути сплачений судовий збір у розмірі 249 484,63 грн., проте доказів сплати судового збору позивач суду не надав.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового (№ 244/16 від 01.02.2016 р.).

В обґрунтування свого клопотання позивач посилається на недостатність бюджетних коштів на рахунках Фонду для перерахування судового збору у встановленому законодавством розмірі, а також те, що операції на рахунках Фонду зупинено, що підтверджує відповідним документом, а саме листом Державної казначейської служби України № 11-08/13-578 від 14.01.2016 р.

Розглянувши вищенаведене клопотання позивача, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виняткових обставин. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать у даному випадку про неможливість здійснення оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Цієї ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у Інформаційному листі від 25.08.2011р. № 01-061175/2011.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012р. № 01-06/869/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір", особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України).

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст.ст. 7, 8 Закону).

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Таким чином, відмовивши у задоволенні клопотання та повернувши позовну заяву без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, позивач буде позбавлений права звернення до суду, а задоволення клопотання надасть можливість позивачу реалізувати його процесуальні права.

Приймаючи до уваги те, що Фонд державного майна України є бюджетною установою, що фінансується суто за рахунок Державного бюджету, беручи до уваги, що на момент подачі позовної заяви Фондом на рахунках Фонду недостатньо коштів для перерахування судового збору у встановленому законодавством розмірі, а також те, що операції на рахунках Фонду зупинено, суд вважає, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є обґрунтованим, підтвердженим відповідними доказами, а тому суд вважає за доцільне задовольнити вказане клопотання позивача та відстрочити йому сплату судового збору до прийняття рішення по справі.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Керуючись статтею 8 ЗУ Про судовий збір, статтями 54-57, 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

2. Відстрочити Фонду державного майна України сплату судового збору до прийняття рішення по справі.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду.

4. Порушити провадження у справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні на "16" лютого 2016 р. о(об) 12:00.

5. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й підїзд, 2-й поверх, кабінет № 223.

6. Зобовязати сторони надати через канцелярію суду наступні документи:

ВІДПОВІДАЧА:

- документально та нормативно обґрунтований відзив по суті позовних вимог, у разі наявності заперечень їх правове та документальне обґрунтування.

7. Викликати в засідання суду представників сторін, повноваження яких підтвердити належним чином оформленою довіреністю. У разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівником, надати наказ, рішення, розпорядження, протокол про призначення тощо, які будуть залучені до матеріалів справи.

8. Попередити сторони про передбачену п.5 ст.83 ГПК України відповідальність за невиконання вимог ухвали суду, а позивача - про правові наслідки передбачені п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

9. Попередити учасників судового процесу про наступне:

- письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст.36 ГПК України). В разі подання копії документу вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів „Згідно з оригіналом, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації іншої юридичної особи (ФОП - за наявності).

10. Ухвалу направити сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією.

Суддя ОСОБА_1