Рішення № 55405492, 28.01.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2016 р.Справа № 922/6369/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків до Обласної громадської організації "Вірменська національна громада", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (дов.б/н від 10.12.2015);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Обласної громадської організації "Вірменська національна громада", м. Харків про стягнення з останнього 47394,72грн. грошових коштів, штраф в розмірі 473,95грн., 28 436,83грн. за користування грошовими коштами витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,0грн.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 01/08/14 від 01.08.2014р. в частині повної та своєчасної оплати товару, поставленого останньому позивачем, в якості правових підстав позову позивач вказує на норми ст. ст. 526, 629 ЦК України та ст. ст. 193, 265 ГК України.

Ухвалою суду від 16.12.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 12.01.2016р.

Ухвалою господарського суду від 12.01.2016року , розгляд справи відкладено до 28.01.2016року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2016р. позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання 28.01.2016року не з'явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, причини неявки у судове засідання суду не повідомив. Разом з цим, 05.01. 2016 року до суду повернулась копія судової ухвали від 16 грудня 2015 року у справі № 922/6369/15 з поштовою відміткою "за закінченням строку зберігання".

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд установив наступне.

«01» серпня 2014 року між Обласною громадською організацією «Вірменська національна громада» (Покупцем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Постачальником) було укладено Договір поставки № 01/08/14 від 01.08.2014 року (надалі - Договір).

Згідно із п. 1.1. договору Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця належний Постачальнику товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно із п. 2.1. вищевказаного Договору, кількість товару визначається Сторонами у замовленні, яке узгоджується не пізніше, як за 5 (п'ять) робочих дня до моменту поставки товару та документації на відвантаження, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору, товар повинен бути поставлений Покупцю протягом 5-ти (п'яти) робочих днів з моменту узгодження замовлення.

Пунктами 7.1., 7.2. спірного Договору передбачено, що ціна одиниці товару включає вартість товару, упаковки, витрати по його доставці до місця зберігання та по зберіганню на складі Постачальника, оформленню необхідної документації. Ціна за даним Договором визначається згідно замовлення та документації на відвантаження, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно із п. 10.1. Договору, пунктом поставки товару за даним Договором є: м. Харків, склад Постачальника.

«01» грудня 2014 року згідно рахунку-фактури № 600 від 01.12.2014 року Постачальником було поставлено Покупцю наступний товар:

- плитка МN 060 60*60 грес, кількістю 495,36 м кв., на суму 45573,12 грн.;

- плитка 0000 білий 60*60 грес, кількістю 19,8 м кв., на суму 1821,60 грн.

Усього на суму 47394,72 грн.

Факт отримання товару представником Покупця підтверджується видатковою накладною № 407 від 01.12.2014 року.

Відповідно до п. 8.2. Договору, ПОКУПЕЦЬ оплачує ціну товару у 1 етап:1 етап: оплата 100 % протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту поставки товару, про те, як вбачається із матеріал справи , товар до цього часу відповідачем не оплачений.

Таким чином, загальна сума заборгованості Обласної громадської організації «Вірменська національна громада» перед Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за Договором поставки № 01/08/14 від 01.08.2014 року складає 47394,72 грн.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням положень вказаних норм законодавства, суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку виконати належним чином зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару та відсутність у відповідача права на односторонню відмову від такого зобов'язання.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно приписів статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Спірним Договором передбачено штраф у розмірі 1% від суми заборгованості за несвоєчасну оплату товару Покупцем:

Згідно із пунктом 15.2.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення . Сплаті пені не звільняє покупця від обов*язків виконати зобов*язання в натурі та відшкодувати заподіяні збитки у повному обсязі.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку штрафу в розмірі 473,95грн, суд вважає позовні вимоги в цій частині правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 28436,83грн.

Згідно ч.5 ст.694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст.536 ЦК України).

З аналізу зазначеної статті вбачається, що розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами має бути передбачено договором.

Згідно п.15.2.4. договору , за користування грошовими коштами постачальника покупець щомісячно сплачує йому 5% від суми заборгованості .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 28 436,83грн., розрахунок відсотків перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим, з відповідача підлягає стягненню 1218,0 грн. витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Обласної громадської організації "Вірменська національна громада" ( 61013, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Шевченка, буд.142, код 25791014) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61189, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)- 47394,72грн. грошових коштів, штраф в розмірі 473,95грн., 28 436,83грн. за користування грошовими коштами, витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.01.2016 р.

Суддя О.О. Присяжнюк