Рішення № 55404846, 01.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2016р. Справа№ 914/2708/15

За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-ремонтної фірми БІЗОН, м. Київ

про: витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 дов. №2302-вих-14 від 05.01.2016 р.

відповідача: не зявився.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

05 серпня 2015 року позивач - Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-ремонтної фірми БІЗОН про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.08.2015 р. (суддя Король М.Р.) порушено провадження у даній справі, розгляд судової справи призначено на 24.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.10.2015 р. у даній справі, справу №914/2708/15 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів (надалі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-ремонтної фірми Бізон, м. Київ (надалі Відповідач) про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння передано за територіальною підсудністю господарському суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-в).

Позивач - Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, не погодившись з винесеною ухвалою, подав апеляційну скаргу за вих. №2302-вих-2261 від 08.10.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/4600/15 від 13.10.2015 року), в якій посилається на те, що остання прийнята з порушенням норм процесуального права та неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 (судді: Давид Л.Л. головуючий, ОСОБА_2, ОСОБА_3О.), ухвалу господарського суду Львівської області від 05.10.2015 р. скасовано та передано справу № 914/2708/15 на розгляд до господарського суду Львівської області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2015 року, справу №914/2708/15 передано для розгляду головуючому судді Долінській О.З.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.11.2015 р. розгляд справи призначено на 10.12.2015 року.

18.01.2016 р. представником позивача подано заяву про зміну предмету позову (вх. №207/16 від 18.01.2016 р.), в якій просить зобовязати ТзОВ «Бізон» повернути на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Київська, 18, загальною площею 21,30 кв.м. та судові витрати покласти на відповідача.

В судове засідання 21.01.2015 р. представник позивача зявився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів, для надання можливості виконати вимоги ухвали суду. Вимоги ухвали від 12.01.2016 року виконав частково. Просить прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову (вх. №207/16 від 18.01.2016 р.).

Згідно ст. 22 господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.01.2016 р. продовжено строк розгляду справи з 28.01.2016 р. на 15 календарних днів та

прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову (вх. №207/16 від 18.01.2016 р.), так як така подана до початку розгляду справи по суті, що вбачається із проколів судових засідань.

Рух справи відображено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 01.02.2016 р. представник позивача зявився, позов підтримав, вимоги ухвали суду від 20.01.2016 р. виконав.

В судове засідання 01.02.2016 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази є в матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду від 20.01.2015 р. не виконав.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Господарським судом Львівської області встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалися місцевим господарським судом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон», яка зазначена у позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.01.2016 р., а саме за адресою: 02160, м. Київ, Дніпровський район, проспект Воззєднання, буд.9.

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду даної справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за відсутні відповідача.

В судовому засіданні 01.02.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, повно, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Як зазначено у позовній заяві, згідно з ч. 1 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з ч. 5 ст. 60 вищевказаного Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006 р. № 219 (надалі Положення), до повноважень департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходження.

Згідно з п. 1.1 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 07.12.2007 р. № 1100 (із змінами та доповненнями), управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 цього ж Положення, основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Відповідно до п.4.1 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, нова редакція якого затверджена ухвалою міської ради від 09.04.2009 р. № 2569, Управління комунальної власності департаменту економічної політики здійснює організаційне забезпечення відносин оренди майна територіальної громади м. Львова. З цією метою управління комунальної власності департаменту економічної політики здійснює облік та інвентаризацію майна, формує та підтримує банк даних про майно комунальної власності міста, яке здається в оренду, забезпечує контроль за його використанням та збереженням.

Позивач зазначає, що аналогічні повноваження закріплені у п. 4.4 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради. Згідно з п. 4.1.5 Положення, управління комунальної власності укладає як орендодавець договори оренди, здійснює їх облік та реєстрацію.

Позивач звертає увагу на те, що 25.07.2008 між Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-ремонтна фірма БІЗОН (надалі - відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна № Ф-6414-8 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення, загальною площею 21,30 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Київська, 18.

Позивач наголошує, що термін Договору оренди визначений з 25.07.2008 р. до 24.07.2011 р. включно (п.4.1 Договору). Цільове призначення об'єкта оренди визначене згідно з п.2.1. даного Договору, а саме: об'єкт оренди буде використовуватись орендарем, як побутові приміщення.

Вищезазначені нежитлові приміщення є об'єктом, що перебуває у комунальної власності.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За твердженням позивача, нежитлові приміщення за адресою вул. Київська, 18, у м. Львові перебувають у власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради. Управління комунальної власності уповноважене Львівською міською радою управляти майном територіальної громади м. Львова, в т.ч. здійснювати функції та повноваження орендодавця цього майна згідно з Положенням про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 07.12.2007 р. № 1100.

Позивач наголошує, що рішенням Господарського суду у Львівській області від 10.03.2011 р. у справі № 5015/518/11 за позовом прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до ТзОВ БІЗОН про розірвання договору оренди, виселення із приміщень та стягнення 8 471,96 грн. заборгованості вирішено, позов задоволити повністю: Договір оренди нерухомого майна № Ф-6414-8 від 25.07.2008 розірвати, виселити ТзОВ БІЗОН із займаних нежитлові приміщеннь, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Київська, 18, загальною площею 21,30 кв. м., та стягнуто заборгованість.

Проте, за твердженням позивача, судовий наказ щодо зобов'язання ТзОВ БІЗОН звільнити займані нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Київська, 18, загальною площею 21,30 кв. м., було втрачено, а тому виконавче провадження не було закінчене та, відповідно, не відбувся факт виселення орендаря.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Проте, станом на момент подання заяви орендар не виконав свого обов'язку щодо повернення орендодавцю майна, а тому воно фактично перебуває в його володінні без будь-яких правових підстав.

Згідно з нормою ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст.327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Дані положення законодавчих актів кореспондують з нормою ст. 143 Конституції України, відповідно до якої територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Поряд з цим, факт перебування у вказаних приміщеннях відповідача дає достатні підстави для звернення до суду за захистом порушеного права.

Позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном. Фактичним володільцем вказаного об'єкта нерухомого майна є Львівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, що здійснює управління майном територіальної громади м. Львова. Виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова Львівською міською радою передано Управлінню комунальної власності.

Відповідачем за таким позовом виступає особа, що на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом або адміністративним актом чи договором, які відповідають вимогам закону.

Вищевказане нерухоме майно є індивідуально визначеним та існує в натурі на момент подання позову.

Незаконне володіння відповідачем об'єктом комунальної власності порушує права органу місцевого самоврядування та не дозволяє в повній мірі розпоряджатись вказаним об'єктом, вирішувати питання про подальше користування ним тощо.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 54, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.387 Цивільного кодексу України, позивач просить суд витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗОН (ЄДРПОУ 03331237) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (ЄДРПОУ 25558625) нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Київська, 18 у м. Львові загальною площею 21,30 кв. м., яка прийнята до розгляду ухвалою господарського суду Львівської області від 20.01.2016 р. у даній справі.

18.01.2016 р. представником позивача подано заяву про зміну предмету позову (вх. №207/16 від 18.01.2016 р.), в якій просить зобовязати ТзОВ «Бізон» повернути на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Київська, 18, загальною площею 21,30 кв.м.

Згідно із статтею 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та та відмови від його продовження або банкрута орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як вказано у частині 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 5 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно із статтею 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що перебуває у комунальній власності.

Статтею 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до підпунктів 2.1., 2.2. Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради (затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 р. № 1100), основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Згідно із пунктом 4.1. Положення про оренду майна територіальної громади м.Львова (затверджено ухвалою Львівської міської ради від 27.06.2013 року № 2472), управління комунальної власності департаменту економічної політики здійснює організаційне забезпечення відносин оренди майна територіальної громади м. Львова. З цією метою управління укладає як орендодавець договори оренди, здійснює їх облік та реєстрацію, приймає рішення про надання в оренду майна, яке перебуває у повному господарському віданні чи оперативному управлінні комунальних підприємств (організацій, установ), на балансі інших юридичних осіб.

Відповідно до пункту 4.2. Положення про управління комунальної власності (затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 р. № 1100), до компетенції управління належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста, у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста.

З урахуванням викладеного, а також у зв'язку із тим, що незважаючи на розірвання договору оренди нежитлового приміщення рішенням господарського суду Львівської області від 10.03.2011 р. у справі №5015/518/11, Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-ремонтна фірма БІЗОН не повернено нежитлові приміщення у розпорядження територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради. Позивач просить суд задоволити позовні вимоги.

На час розгляду справи відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав. У визначеному законом порядку не заперечив проти позову.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобовязання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з ч. 5 ст. 60 вищевказаного Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006 р. № 219 (надалі Положення), до повноважень департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходження.

Згідно з п. 1.1 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 07.12.2007 р. № 1100 (із змінами та доповненнями), управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 цього ж Положення, основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Відповідно до п.4.1 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, нова редакція якого затверджена ухвалою міської ради від 09.04.2009 р. № 2569, Управління комунальної власності департаменту економічної політики здійснює організаційне забезпечення відносин оренди майна територіальної громади м. Львова. З цією метою управління комунальної власності департаменту економічної політики здійснює облік та інвентаризацію майна, формує та підтримує банк даних про майно комунальної власності міста, яке здається в оренду, забезпечує контроль за його використанням та збереженням.

Аналогічні повноваження закріплені у п. 4.4 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради. Згідно з п. 4.1.5 Положення управління комунальної власності укладає як орендодавець договори оренди, здійснює їх облік та реєстрацію.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч. 1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Проте, станом на момент подання заяви в суд відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення орендодавцю майна, а тому воно фактично перебуває в його незаконному володінні.

Згідно з нормою ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Дані положення законодавчих актів кореспондують з нормою ст. 143 Конституції України, відповідно до якої територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Поряд з цим, факт перебування у вказаних приміщеннях відповідача дає достатні підстави для звернення до суду за захистом порушеного права.

Позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном. Фактичним володільцем вказаного об'єкта нерухомого майна є Львівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, що здійснює управління майном територіальної громади м. Львова. Виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова Львівською міською радою передано Управлінню комунальної власності.

Відповідачем за таким позовом виступає особа, що на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом або адміністративним актом чи договором, які відповідають вимогам закону.

Вищевказане нерухоме майно є індивідуально визначеним та існує в натурі на момент подання позову.

Незаконне володіння відповідачем об'єктом комунальної власності порушує права органу місцевого самоврядування та не дозволяє в повній мірі розпоряджатись вказаним об'єктом, вирішувати питання про подальше користування ним тощо.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 25.07.2008 р. між Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-ремонтна фірма БІЗОН (надалі - відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна № Ф-6414-8 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення, загальною площею 21,30 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Київська, 18.

Термін договору оренди визначений з 25.07.2008 р. до 24.07.2011 р. включно (п. 1 Договору). Цільове призначення об'єкта оренди визначене згідно з п. 2.1. даного Договору, а саме: об'єкт оренди буде використовуватись орендарем як побутові приміщення.

У звязку з фактичним використанням орендарем обєкта оренди за попереднім договором, обєкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного Договору (п.3.3. Договору).

Вищезазначені нежитлові приміщення є об'єктом, що перебуває у комунальної власності.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Нежитлові приміщення за адресою вул. Київська, 18, у м. Львові перебувають у власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради. Управління комунальної власності уповноважене Львівською міською радою управляти майном територіальної громади м. Львова, в т.ч. здійснювати функції та повноваження орендодавця цього майна згідно з Положенням про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 07.12.2007 №1100.

Рішенням Господарського суду у Львівській області від 10.03.2011 р. у справі № 5015/518/11 за позовом прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до ТзОВ БІЗОН про розірвання договору оренди, виселення із приміщень та стягнення боргу, позов задоволено повністю: договір оренди нерухомого майна № Ф-6414-8 від 25.07.2008 р. розірвано, зобов'язано виселити ТзОВ БІЗОН із займаних нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Київська, 18, загальною площею 21,30 кв. м., та стягнуто заборгованість.

Проте, судовий наказ щодо зобов'язання виселити ТзОВ БІЗОН із займаних нежитлових приміщеннь, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Київська, 18, загальною площею 21,30 кв. м., було втрачено, а тому, виконавче провадження не було закінчене та відповідно не відбувся факт виселення орендаря.

18.01.2016 р. представником позивача подано заяву про зміну предмету позову (вх. №207/16 від 18.01.2016 р.), в якій просить зобовязати ТзОВ «Бізон» повернути на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Київська, 18, загальною площею 21,30 кв.м.

На час прийняття рішення у даній справі, приміщення загальною площею 21,30 кв.м. по вул. Київській, 18 у м. львові відповідачем не повернуті по акту приймання передачі.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про необхідність зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗОН (ЄДРПОУ 03331237) повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (ЄДРПОУ 25558625) нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Київська, 18 у м. Львові загальною площею 21,30 кв. м.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази повернення майна, позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-ремонтна фірма БІЗОН про зобовязання повернути обєкт нерухомого майна є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗОН (02160, м. Київ, пр. Воззєднання, 9, код ЄДРПОУ 03331237) повернути на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Київська, 18 у м. Львові загальною площею 21,30 кв.м.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗОН (02160, м. Київ, пр. Воззєднання, 9, код ЄДРПОУ 03331237) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 1827,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2016 р.

Суддя Долінська О.З.