Рішення № 55404623, 25.01.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2016р. Справа№ 914/4076/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Червоноград Львівської області

про стягнення 12508,14грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Горбань М.Ю.

Представники:

від позивача: Гулкевич Н.І. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено позов заявлено Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Червоноград Львівської області про стягнення 12508,14грн., з яких 6924,45грн. заборгованості за кредитом, 2799,04грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2784,65грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою суду від 30.11.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.12.2015р. Ухвалою суду від 23.12.2015р. розгляд справи відкладено на 25.01.2016р. у зв'язку з неявкою відповідача.

Суд роз'яснює представнику позивача права, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 25.01.2016р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та поясненнях нормативного обґрунтування позовних вимог (вх.№54752/15 від 23.12.2015р.). Ствердив, зокрема, що в лютому 2013 року позивачем та відповідачем підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, яка разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами банку, складає договір банківського обслуговування, на підставі чого відповідачу відкрито рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк». Відповідач в жовтні 2013 року двічі скористався передбаченою Умовами та Правилами послугою - «Гарантований платіж», за якою, на підставі заявок позивачем за рахунок кредитних коштів проведено зарахування коштів на рахунок визначеного відповідачем отримувача на загальну суму 110000,00грн. Внаслідок порушення зобов'язань за договором та неповернення кредитних коштів у відповідача, станом на 05.11.2015р. виникла заборгованість, а саме: 6924,45грн. заборгованості за кредитом, 2799,04грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2784,65грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що й зумовило звернення до суду із позовною заявою. Просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 25.01.2016р. повторно не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, вимог ухвал суду не виконав, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином. Так, на адресу ФО-П ОСОБА_3, зазначену у позовній заяві та відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 80100, АДРЕСА_1, надіслано копію ухвали про порушення провадження у справі від 30.11.2015р., яку повернуто суду установою зв'язку із відміткою «За закінченням терміну зберігання». Копію ухвали суду від 23.12.2015р. про відкладення розгляду справи, надіслану відповідачеві на зазначену адресу, на момент вирішення справи установою зв'язку суду не повернуто.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (позивач по справі, банк за договором) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (відповідач по справі, клієнт за договором) 20.02.2013р. підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Підписавши цю заяву відповідач погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), що розміщені на офіційному сайті позивача в мережі інтернет, Тарифами банку, які разом із вказаною анкетою складають договір банківського обслуговування (далі - договір).

Підписавши таку заяву, відповідач, в порядку чинного законодавства надав згоду на ведення з ПАТ КБ «Приватбанк» документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом їх власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

У Заяві зазначено, що під час укладення договорів, а також додаткових угод до них банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Законом України «Про електронний цифровий підпис», а саме ст.3, визначено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) та не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму, а ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовились укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

У Заяві також зазначено, що своїм підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією / узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку або інший інтернет- / SMS-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до умов договору від 20.02.2013р. відповідачу відкрито в ПАТ КБ «Приватбанк» поточний рахунок №26000053812778.

Після підписання договору, згідно з Умовами та Правилами, клієнту надається право користуватися послугами банку, однією з яких є послуга «Гарантований платіж».

Відповідно до п.3.1.1.73 Умов та Правил, банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань по господарських договорах, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - Послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно з якими клієнт- платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі та у дату, що зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги являються платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

У разі необхідності отримання отримувачем послуги, платник, у відповідності до п.3.1.1.74 Умов та Правил, за допомогою системи дистанційного обслуговування Інтернет-клієнт-банк «Приват24» (далі - «Приват24») подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників.

Як встановлено п.3.1.1.75 Умов та Правил, після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або недостатньої інформації по кредитоспроможності платника. Банк має право вимагати у клієнтів додаткову інформацію, що підтверджує виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами (договори/контракти, рахунки, податкові накладні, акти і т.п.). У разі відмови клієнта у наданні додаткової інформації, або наявності недостовірної інформації в документації, банк має право відмовити в наданні Послуги «Гарантовані платежі».

Скориставшись послугою «Гарнатований платіж», відповідачем 25.10.2013р. зареєстровано та підписано в системі інтренет-клієнт-банк «Приват24» заявку №52 на зарахування коштів отримувачу - ОСОБА_5, підприємцю, на суму 8000,00грн., без ПДВ із визначеним призначенням платежу. На підтвердження здійснення такого платежу позивачем надіслано відповідне повідомлення ОСОБА_5 Окрім цього 31.10.2013р., відповідачем зареєстровано та підписано в системі інтренет-клієнт-банк «Приват24» заявку №53 на зарахування коштів тому ж отримувачу на суму 3000,00грн., без ПДВ із визначеним призначенням платежу. На підтвердження здійснення такого платежу позивачем надіслано отримувачу коштів відповідне повідомлення.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за договором він виконав належним чином, своєчасно, тобто у визначені клієнтом дати, провівши відповідні гарантовані платежі, ініційовані клієнтом, за рахунок кредитних коштів, водночас, відповідачем взяті на себе за договором зобов'язання із повернення кредиту виконано лише частково на суму 4075,55грн., внаслідок чого утворилась заборгованість. На підтвердження зазначених обставин позивачем долучено до матеріалів справи виписки про рух коштів по рахунках, відкритих для обслуговування рахунку відповідача, а також відповідні меморіальні ордери.

Умовами та Правилами, а саме п.3.2.2.1 встановлено, що Банк за наявності вільних коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в заявці на договірне списання (далі - гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - «кредит») надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована Позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування Інтернет - клієнт - банк «Приват24»), шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці.

У п.3.2.2.2 Умов та Правил визначено, що термін повернення кредиту вказаний у заявці. Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі-«ЦКУ») у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених даним Договором, Банк на власний розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цих Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У разі не погашення Клієнтом заборгованості за цими Умовами у строк, зазначений в повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня після дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.

Клієнт погашає заборгованість по кредиту у розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних,а починаючи з 01.07.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів включно, на 31-й день - заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Згідно Умовами та Правилами, клієнт, серед іншого, зобов'язується оплатити відсотки та винагороди за користування кредитом відповідно до п.п. 3.2.2.9, 3.2.2.10 цього Договору (п.3.2.2.6.2); повернути кредит у строки, встановлені у Заяві, п.п.., 3.2.2.2, 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17, 3.2.2.7..2 цього Договору (п.3.2.2.6.3).

У відповідності до п.3.2.2.7.2 Умов та Правил, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цими Умовами, Банк, на свій розсуд, має право змінити умови цього Договору - зажадати від Клієнта дострокове повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому відповідно до ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, строки виконання яких настали, строки вважаються настали, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату Клієнт зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором.

Згідно з п.3.2.2.7.8 Умов та Правил, Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов'язань Клієнта за Договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати відсотків та винагород, при настанні умов, передбачених п.3.2.2.7.2 цього Договору або порушення Клієнтом вимог п.3.31.1. Умов в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або в разі зменшення розміру активів Клієнта на 30 і більше відсотків у порівнянні з розміром його активів зазначених у відповідній річної звітності за попередній рік.

Як встановлено у п.3.2.2.7.10 Умов та Правил, без попереднього повідомлення Клієнта, Банк має право змінювати (зменшити або збільшити) ліміт кредиту за даним Договором, шляхом повідомлення Клієнта про зміну розміру ліміту кредиту в системі Інтеренет-клієнт- банк «Приват24» на сторінці створення Клієнтом гарантованих платежів. Зміни розміру ліміту кредиту набувають чинності з дати розміщення його Банком на сторінці створення Клієнтом гарантованих платежів.

Так, довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» вих. №08.7.0.0.0/151111112426 від 11.05.2015р. підтверджуються такі розміри кредитних лімітів, встановлених для ФО-П ОСОБА_3: з 25.10.2013р. - 8000,00грн., з 01.11.2013р. - 7978,82грн., з 08.08.2014р. - 7076,67грн. з 11.08.2014р. - 6924,45грн. та з 27.08.2015р. - 0,00грн.

Згідно з Умовами та Правилами, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п.3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6 .. 16, 2.3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2, 3.2.2.8.1 цього Договору, Клієнт сплачує відсотки і винагороди в розмірі, вказаному в Заявці (п.3.2.2.9.1). Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.2.9.1, 3.2.2.9.2 цього Договору, здійснюється в дату сплати відсотків. Дата сплати відсотків вказана в Заявці. Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, відмінну від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення відсотків, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п.3.2.2.9.3). Погашення кредиту, сплата відсотків за цим Договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим Договором здійснюється в гривні згідно умов цього Договору (п.3.2.2.9.8). Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати відсотків та / або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом (п.3.2.2.9.10). Нарахування відсотків і комісій здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків, не враховується (п. 3.2.2.9.11).

У заявці на гарантований платіж №52 від 25.10.2013р. визначено строк повернення кредиту 31.10.2013р., а в заявці на гарантований платіж №53 від 31.10.2013р. - 05.11.2013р. Однак, відповідачем взяті на себе за договором зобов'язання належним чином не виконувались, внаслідок чого станом на 05.11.2015р. у нього утворилась заборгованість в розмірі 6924,45грн. заборгованості за кредитом, 2799,04грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 2784,65грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «Приватбанк» надіслано на адресу відповідача претензію від 12.10.2015р. (вих. №31025LVQGS0YM), в якій просить негайно погасити прострочену заборгованість в розмірі 11774,11грн. З матеріалів справи вбачається, що відповіді на вказану претензію позивачем не отримано.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором, ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з ФО-П ОСОБА_3 6924,45грн. заборгованості за кредитом, 2799,04грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2784,65грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як встановлено ч.2 ст.345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, а ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч.ч.1,2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. А відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Так, згідно з п.3.2.2.10.1 Умов та Правил, у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом , передбачених п.п.3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченої п.п.3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у% річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас, згідно з Умовами та Правилами, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п.3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом (п.3.2.2.10.4). Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (п.3.2.2.10.7).

Як вбачається з матеріалів справи, ФО-П ОСОБА_3 двічі в жовтні 2013 року використовувало послугу «Гарантований платіж» для переказу коштів на користь ОСОБА_5, підприємця, для оплати за оренду приміщення згідно договору, і такі перекази відповідних сум відбувалися за рахунок кредитних коштів. Починаючи з грудня 2013 року відповідачем прострочено та на момент вирішення спору по суті не повернуто надані банком кредитні кошти, не сплачено передбачені договором відсотки за користування кредитом та не сплачено пеню, нараховану за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання. На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи, як вже зазначалось, долучено банківські виписки за період з 25.10.2013р. по 05.11.2015р., а також відповідні меморіальні ордери.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований поданими доказами та відповідачем не спростований, а відтак, підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570) 6924,45грн. заборгованості за кредитом, 2799,04грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2784,65грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1218,00грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 01.02.2016р.

Суддя Щигельська О.І.