Рішення № 55404231, 15.01.2016, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/5606/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2016 року м. Херсон

Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді Черниш О.Л.

при секретарі Зваді О.М.

за участю представника позивача - ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до страхової компанії «Європейський страховий альянс», ОСОБА_2 про стягнення солідарно матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

в с т а н о в и в

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Страхової Компанії «Європейський страховий альянс» на його користь грошові кошти у сумі 17013,27 гривень у відшкодування завданої йому матеріальної шкоди, витрати з визначення вартості матеріального збитку, завданого його автомобілю у сумі 400 гривень, а всього 17413,27 гривень та судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив такі обставини:

24.10.2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода, винним у якій є ОСОБА_2, що підтверджується постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 листопада 2013 року.

При зіткненні автомобілів автомобіль позивача отримав механічні ушкодження. Експертом Херсонської торгово-промислової палати ОСОБА_4 було складено Звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту з коефіцієнтом фізичного зносу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Форд Сієра №207-03 ХО, пошкодженого внаслідок ДТП, складає:17013,23грн.

Позивач зазначив, що «позов предявляється солідарний як винної особи, так і з страхової компанії, оскільки як Відповідач №1, так і Відповідач №2 не виконали покладені на них зобовязання».

Як на правову підставу своїх вимог, позивач послався на п.п.8,9 ч.2 ст.16, ст.23, ч.1 ст.1187, ст.ст.1166, 1188, 1190, ч.1 ст.1167ЦК України.

Під час розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Страхової Компанії «Європейський страховий альянс» на його користь грошові кошти у сумі 30181,61 гривень у відшкодування завданої матеріальної шкоди, кошти у сумі 5000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди, витрати з визначення вартості матеріального збитку автомобілю позивача у сумі 400 гривень, а всього стягнути загальну суму грошових коштів на суму 35581,61 гривень, солідарно стягнути з ОСОБА_2 та СК «Європейський страховий альянс» судовий збір.

На обґрунтування збільшення позовних вимог позивач послався на ті обставини, що на сьогоднішній день жоден з відповідачів не відшкодував завдані збитки, не намагався урегулювати спір до судового розгляду.

Експертом було встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, складає 17013,27 гривень.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З моменту складення вказаної експертизи грошові кошти відповідачі не сплатили, а відповідно до ст.625 ЦК України втрати від прострочення сплати грошових коштів за період від 24.12.2013 року по 17.11.2015 року становлять наступне: 3% річних за період з 24.12.2013 року по 17.11.2015 року 969,04 гривень; пеня за цей же період становить 11181.98 гривень; інфляційне збільшення боргу за вказаний період 13168,61 гривень.

Загальна сума матеріальної шкоди становить 30181,61 гривня.

Правопорушник, винний у вчиненні ДТП, зобовязаний відшкодувати потерпілому шкоду, яка буде встановлена.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити збільшені позовні вимоги.

Представник відповідача - страхової компанії «Європейський страховий альянс» у судове засідання не зявився, направив до суду заперечення, в яких позовні вимоги визнав частково, а саме: страхове відшкодування в сумі 8643,80грн.

Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, пояснив, що на час ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі», керував автомобілем, належним роботодавцю, і застрахований також ним.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши заперечення страхової компанії, письмові докази, суд встановив, що 24.09.2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортному засобу Форд Сієра д/н НОМЕР_1 були причинені механічні ушкодження. Винним у ДТП визнано ОСОБА_2.

Вказані обставин підтверджуються постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 листопада 2013року (а.с.8).

На час ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі», транспортним засобом ГАЗ 2705 номерний знак НОМЕР_2, за участю якого сталося ДТП, керував у звязку з трудовими відносинами із вказаним товариством.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ 2705 номерний знак НОМЕР_2, яким є ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі», була застрахована у страховій компанії «Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс».

Вказані обставини підтверджуються поясненнями відповідача ОСОБА_2, полісом №АС 0894955 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.47), висновком щодо розміру заподіяної шкоди (а.с.50) і не оспорювалися особами, які брали участь у розгляді справи.

Внаслідок ДТП транспортному засобу під керуванням позивача Форд Сієра д/н НОМЕР_1 були причинені механічні ушкодження (а.с.8). Вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 17013,27 гривень, що підтверджується Висновком № Вэ-578 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу від 24.12.2013 (а.с. 12-14, 54-70).

Позивач керував автомобілем НОМЕР_3 на підставі довіреності нотаріально посвідченої довіреності від 24 червня 2009року (а.с.99), тобто на відповідній правовій основі володів вказаним транспортом, а тому є володільцем речових прав на чуже майно, що передбачено ст.395ЦК України.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи №6-183цс14, відповідно до ст.396 ЦК України правила про захист права власності, які встановленні главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Таким чином, позивач відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України має право на судовий захист внаслідок завданої в результаті ДТП матеріальної шкоди.

Правові відносини між позивачем та страховою компанією виникли із договору страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, а тому відносини між ними регулюються Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та відповідним статтями ЦК України.

Згідно ст.30 вказаного Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Експертом визначено, що ринкова вартість транспортного засобу нижча за розмір ремонту (а.с.65), а отже ремонт пошкодженого транспортного засобу проводити економічно необґрунтовано.

Страхова компанія визнала ДТП страховим випадком і згідно розрахунку сума страхового відшкодування складає 8643,80 грн. Сторонами вказаний розмір страхового відшкодування не оспорювався.

Позивач у позовній заяві просить стягнути солідарно із страховика та винної особи матеріальну шкоду, що складається із відновлювального ремонту автомобіля, завдану йому внаслідок ДТП, проте страхова компанія не причиняла позивачу матеріальну шкоду і не зобовязана її відшкодовувати. Фактично заявлені до страхової компанії вимоги про стягнення спричиненої матеріальної шкоди є вимогами про стягнення страхового відшкодування.

Судом встановлено, що страхова компанія зобовязана сплатити позивачу страхове відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки судом встановлено порушення прав позивача на отримання страхового відшкодування, то суд вважає, що його право на його отримання має бути захищено, незалежно від того, що позивач неправильно визначив характер коштів, які йому повинен сплатити страховик.

Зі страхової компанії підлягає стягненню і сума оплати послуг експерта по складанню експертного дослідження для визначення матеріальної шкоди, причиненої автомобілю внаслідок ДТП, оскільки страховик добровільно не сплатив страхове відшкодування потерпілій особі.

Позовні вимоги до ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що страхова відповідальність була застрахована ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі», з якою винна особа відповідач ОСОБА_6М. перебував у трудових відносинах.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у звязку з виконанням своїх трудових(службових) обовязків на підставі трудового договору(контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи відносини, які склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст.1191 ЦК України.

Як уже зазначалося, відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи лише в межах заявлених вимог. Відповідно до ст.33 ЦПК України право вибору відповідача належить тільки позивачу. Позивач з вимогами до інших осіб не звертався, а в суду відсутнє право самостійно залучати осіб в якості відповідачів.

Позивач не позбавлений права звернутися із позовом про відшкодування шкоди, яка не покривається страховим відшкодуванням, до особи, яка за законом зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позивач просить стягнути із відповідачів солідарно за несвоєчасну сплату матеріального збитку інфляційні втрати, 3 проценти річних відповідно до ст.625 ЦК України, пеню.

Вказані вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Страхова компанія та винна особа не можуть відповідати перед потерпілою особою за завдану шкоду солідарно, оскільки вони зобовязані покрити понесені потерпілим збитки за різним правовими підставами, а саме: страховик зобовязаний сплатити страхове відшкодування, а винна особа різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою(страховим відшкодуванням).

Солідарний обовязок або солідарна вимога згідно ст.541 ЦК України виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобовязання.

Вказана стаття знаходиться у Главі 47 ЦК України «Поняття зобовязання. Сторони у зобовязанні», і відповідно не може застосовуватися до відносин, які виникли із договору страхування та спричинення шкоди.

Положення ст.625 ЦК України не застосовується до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної безпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобовязанням, яке виникає із договірних зобовязань (п.3 Постанова Пленуму ВССУ від 01.03.2013р. №4).

Винятком є відповідальність страховика (ст.992 ЦК України), але позивач не заявляв вимоги до страховика про стягнення інфляційних втрат у звязку з невиплатою ним страхового відшкодування у визначені законом строки.

Положення ст.625 ЦК України про сплату 3-х процентів річних до вимог про стягнення матеріальної шкоди не застосовуються з тих же підстав, що і інфляційні втрати.

Законом не передбачено стягнення пені за несплату причиненої матеріальної шкоди, оскільки пеня як і виплата матеріальної шкоди є формами відповідальності.

Пеня у визначених законом та договором випадках може стягуватися із страховика за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, але з таких підстав вимога про стягнення пені не заявлена.

Позивач не зазначив ні підстав для стягнення пені, ні чинників, з урахуванням яких, він розраховував суму пені.

З підстав, заявлених у позовній заяві, вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, як викладено у мотивувальній частині рішення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України зі страхової компанії на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із сплаченої суми судового збору 243,60 грн.

Керуючись ст.ст.10,11, 60, 79, 88, 179, 209,212 ЦПК України, ст.ст.16, 22, 541, 625, 988,1166, ч.1 ст.1191 ЦК України, суд

в и р і ш и в

Позов ОСОБА_3 до страхової компанії «Європейський страховий альянс», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовільнити частково.

Стягнути із приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», розташованого за адресою: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд.33-37, код ЄДРПОУ 19411125, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 9043 (девять тисяч сорок три) гривні 80 копійок та судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

В решті вимог до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» та позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення протягом десяти днів з дня його проголошення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги через Комсомольський районний суд м. Херсона. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Черниш О.Л.