Рішення № 55404036, 28.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2016Справа №910/32334/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеоекологія»

До Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство

«Чорноморнафтогаз»

Про стягнення 141 333,45 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Бєлоусов С.М. - по дов. № б/н від 01.12.2015

від відповідача Поник В.В. - по дов. № 2 від 31.12.2015

Суть спору:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеоекологія» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» 141 333,45 грн., з яких: 86 256,80 грн. основного боргу, 50 546,40 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 4 530,25 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання послуг з проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод № 312 від 06.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2015 порушено провадження у справі № 910/32334/15 та призначено справу до розгляду на 21.01.2016.

Відповідачем 18.01.2016 до відділу діловодства суду подано клопотання про витребування у позивача доказів та направлення цих документи на адресу відповідача.

Розглянувши подане клопотання суд вважає, що воно не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, а отже не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивачем були надані відповідачу всі документи за договором надання послуг з проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод № 312 від 06.03.2013.

В судовому засіданні 21.01.2016 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 28.01.2016.

Відповідачем в судовому засіданні 28.01.2016 було заявлено усне клопотання про витребування у позивача доказів, що підтверджують повноваження Заступника Голови Правління з геології буріння та розробки родовищ ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз».

Суд розглянувши заявлене клопотання відмовив в його задоволенні оскільки воно не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідне клопотання має заявлятися (подаватися) у письмовій формі. Крім цього, Заступник Голови Правління з геології буріння та розробки родовищ ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» є посадовою особою відповідача та в порушення ст. 38 Господарського процесуального кодексу України заявником не зазначено обставини, що перешкоджають наданню доказів, що підтверджують повноваження Заступник Голови Правління, підстави, з яких випливає, що цей доказ має позивач, документи які просить витребувати відповідач не підтвердять обставини, що мають значення для вирішення даного спору.

Позивачем 25.01.2016 до відділу діловодства суду подано письмові пояснення.

Позивач в судовому засіданні 28.01.2016 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 28.01.2016 проти задоволення позову заперечував повністю.

В судовому засіданні 28.01.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргеоекологія" (виконавець за договором) та Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (замовник за договором) укладено договір надання послуг з проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод № 312 (далі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1. договору виконавець зобов'язується, за технічним завданням замовника надати послуги з проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод ділянки «Глебовська» Північно-Сиваського родовища (свердловини №№ 5232, 5233, 5280), а замовник зобов'язується прийняти та сплатити за надані послуги.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення умов договору вартість виконаних позивачем робіт повністю не сплатив.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 10.1. договору останній набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, за умови наявності коштів у фінансовому плані замовника.

Відповідно до п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу Країни у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг, що виконується за даним договором, згідно кошторису (додаток № 2) складає 207 000,36 грн., крім того ПДВ 20% становить 41 400,07 грн. Загальна вартість послуг з ПДВ 20 % складає 248 400,43 грн.

Згідно з п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У п. 5.1. договору визначено, що термін надання послуг складає - протягом 36 місяців (три роки) з дати початку надання за письмовою заявкою замовника.

Відповідачем було подано позивачу заявку за № 21/1-07-1 від 12.03.2013 на надання послуг з проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод за договором № 312 від 06.03.2013.

Відповідно до п. 5.7. договору здача наданого виконавцем етапу послуг та прийом їх замовником оформляється актом прийому-здачі наданих послуг відповідно до етапу з урахування технічних вимог та календарного плану.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і вразі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Матеріали справи свідчать, що за результатами наданих послуг по 1 етапу договору відповідачу передано проект на проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод, в тому числі дослідно-промислову розробку та проект на дослідно-промислову розробку, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями підписаного та скріпленого печатками сторін акту прийому-передачі наданих послуг № 1 від 09.12.2013 за договором № 312 від 06.03.2013, виставленого позивачем рахунку на оплату № 55 від 09.12.2013 на загальну суму 86 256,80 грн.

Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунок за надані виконавцем послуги проводиться замовником на банківський рахунок виконавця по рахунку-фактурі на оплату послуг, складеному на підставі підписаних сторонами актів прийому-здачі наданих послуг, протягом 40 (сорока) календарних днів від дати підписання сторонами акту здачі-прийнятті наданих послуг.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав свого обов'язку та плату за надані послуги повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 86 256,80 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З урахуванням існування належних доказів виконання обумовлених договором послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості позивачу в розмірі 86 356,80 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за виконані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті виконаних послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 50 546,40 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 4 530,25 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 50 546,40 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 4 530,25 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеоекологія» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір в розмірі 2 120,00 грн. підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України з огляду на наступне

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із п. 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).

З огляду на викладені положення вбачається, що справляння судового збору за подачу позову до суду здійснюється окремо по кожній позовній заяві.

В той же час, із акту № 910/32334/15 від 28.01.2016 Господарського суду міста Києва вбачається, що заявником в якості підтвердження сплати судового збору було додано до даної позовної заяви платіжне доручення № 106 від 21.10.2015 на суму 6 301,93 грн., яке також раніше було додано до позовної заяви за якою порушено провадження у справі № 910/31197/15 та у якій 25.01.2016 прийнято рішення.

Тобто, заявником подано в якості підтвердження оплати судового збору платіжне доручення № 106 від 21.10.2015, яке вже використане, а доказів існування обставин, з якими положення ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачають можливість повторної подачі того ж самого документа про сплату судового збору, не надано.

Отже, платіжне доручення № 106 від 21.10.2015 про перерахування в дохід Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 6 301,93 грн. в якості сплати судового збору не може вважатися належним доказом оплати судового збору саме за розгляд даної справи.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 121 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 26, офіс 505, код ЄДРПОУ 00153117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеоекологія» (61010, м. Харків, вул. вул. Георгіївська, 10, код ЄДРПОУ 33898613) 86 256 (вісімдесят шість тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 80 коп. основного боргу, 50 546 (п'ятдесят тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 40 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 4 530 (чотири тисячі п'ятсот тридцять) грн. 25 коп. - 3% річних, 2 120 (дві тисячі сто двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеоекологія» (61010, м. Харків, вул. вул. Георгіївська, 10, код ЄДРПОУ 33898613) в дохід Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) 2 120 (дві тисячі сто двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Повне рішення складено 02.02.2016.

СуддяВ.В.Сівакова