Постанова № 55403164, 03.02.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/10080/15-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - Труханова Л. М.Номер провадження 33/788/21/16 Суддя-доповідач Яременко Г. М. Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року суддя Апеляційного суду Сумської області Яременко Г. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 грудня 2015 року, якою

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Львова,

мешканець АДРЕСА_1

притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 грудня 2015 року, ОСОБА_3 визнаний винним і підданий адміністративному стягненню за те, що він 17.10.2015 р. о 03 год. в м. Суми по вул. Роменській керував автомобілем KIA, державний номерний знак НОМЕР_1 з вираженими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода, від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння на місці зупинки за допомогою прибору та в наркологічному диспансері відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування оскаржуваного судового рішення в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, вказує, що судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вимоги скарги останній мотивує тим, що суд, в порушення вимог закону, належним чином не сповістив апелянта про місце і час розгляду справи, розглянув справу за відсутності останнього, чим порушив його право на захист, зауважує, що необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не підтверджені жодними доказами є як висновки суду щодо керування ОСОБА_3 транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння, так і накладене на нього в межах інкримінованої статті стягнення. Наголошує, що причиною його відмови від проходження медогляду на стан алкогольного сп'яніння послугувала та обставина, що у вказаному транспортному засобі він перебував як пасажир, разом з тим, просить врахувати суд, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні матір - пенсіонерку, при цьому вказаний транспортний засіб останній використовує для побутових потреб своєї матері, в тому числі, для відвідування лікарні.

ОСОБА_3 надав апеляційному суду заяву про розгляд справи без його участі.

Перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особами в стані алкогольного сп'яніння та відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, розглядаючи справу, суддя дійшов правильного висновку щодо кваліфікації дії ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП та зазначив про те, що ОСОБА_3, відмовляючись від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, допустив порушення п.2.5 Правил дорожнього руху.

Факт вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 184242 від 17.10.2015 року, зокрема, поясненнями ОСОБА_3 по суті порушення (а.с.3), поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.4,5), які підтвердили факт відмови ОСОБА_3 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому доводи апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставними.

Водночас не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_3 з приводу необґрунтованих висновків суду щодо притягнення останнього до відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність не лише за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а й за відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, про що судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні з цього приводу був зроблений вмотивований і обґрунтований висновок.

Разом з тим, є слушними твердження апелянта з приводу неналежного його сповіщення про дату і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як слідує з матеріалів справи, вказаних вимог закону суддя районного суду не дотримався.

З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд справи відбувся 28 грудня 2015 року за відсутності ОСОБА_3 При цьому будь-яких даних про те, що ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи чи отримував повістку з повідомленням про це, в матеріалах справи відсутні.

Отже суд, в порушення вимог 268 КУпАП, не прийняв заходів для належного сповіщення ОСОБА_3, як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи, чим порушив його право на захист.

З огляду на викладене, судове рішення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню.

Що стосується решти доводів апелянта, то жодного доказу, який би підтверджував їх достовірність та спростовував винуватість останнього у правопорушенні, яке йому інкримінується, надано не було.

При цьому, скасовуючи постанову судді про накладення відносно ОСОБА_3 адміністративного стягнення за наведених підстав та, у відповідності з вимогами ст. 294 КУпАП, приймаючи по справі нову постанову, вважаю необхідним провадження по справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням тримісячного строку, передбаченого ч.3 ст. 38 КУпАП, в період якого може бути накладено стягнення.

Керуючись ст.ст. 294, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 грудня 2015 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

На підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_3 закрити у зв'язку з закінченням строку, передбаченого ч.3 ст. 38 КУпАП, в період якого може бути накладено адміністративне стягнення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіЯременко Г. М.

.