Рішення № 55401184, 28.01.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Тімінський В.В.

Доповідач - Стахова Н.В.

Справа № 409/2567/15-ц

Провадження № 22ц/782/813/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Стахової Н.В.

суддів: Коротких О.Г., Орлова І.В.

за участю секретаря Коротенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко І.М.

на заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко І.М. до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

В серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко І.М. звернулось до суду з вказаним позовом до відповідача. Підставами позову зазначав те, що між акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого з 19.06.2010 року є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», та ОСОБА_3укладено кредитний договір №0245/06/09-N від 27.12.2006 року, на підставі якого відповідачу було надано кредит на споживчі потреби у сумі 34000,00 доларів США строком до 24.12.2021 року зі сплатою 13% процентів річних. Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору позичальник повинен здійснювати повернення кредитних коштів частинами в сумі не менш 188,00 доларів США.

Внаслідок неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, станом на 30 липня 2015 року загальна сума боргу за кредитним договором №0245/06/09-N від 27.12.2006 року без врахування штрафних санкцій становить 10382,55 доларів США, яка складається з: простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів - 0,00 доларів США, поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів - 9003,61 доларів США, простроченої заборгованості з нарахованими процентами - 1284,65 доларів США, поточної суми заборгованості за нарахованими процентами - 94,29 доларів США, і суми пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 487,91 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 10769,90 грн., та штрафу за порушення умов кредитного договору, передбачених п.п. 3.3., 4.4. - 5000 грн., а загалом 15769,90 грн. штрафних санкцій.

Тому позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на їх користь суму заборгованості за кредитним договором 10382,55 доларів США та 15769,90 грн. - штрафних санкцій.

Заочним рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №0245/06/09-N від 27.12.2006 року у розмірі 10382,56 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 229179,77 грн., судовий збір у розмірі 2291 грн. 80 коп. та за розміщення оголошення 392,95 грн., а всього 231864 грн.52 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Позивач як незгодний з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якійпросить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27 грудня 2006 року між акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого з 19.06.2010 року є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №0245/06/09-N від 27.12.2006 року, згідно умов якого відповідачу було надано кредит на споживчі потреби у сумі 34 000,00 доларів США строком до 24.12.2021 року зі сплатою 13% процентів річних. Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору позичальник повинен здійснювати повернення кредитних коштів частинами в сумі не менш 188,00 доларів США /а.с. 3-5/.

Відповідно до п.п. 2.5, 2.6, 2.7. кредитного договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником самостійно, щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами. Несплата процентів в терміни, визначені договором, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки.

За несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну або часткову оплату процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених відсотків, згідно з п. 4.1 кредитного договору позичальник винен сплатити пеню в розмірі 0,2% за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.3.3.7., п. 3.3. кредитного договору позичальник повинен був застрахувати предмет застави на користь банку, і згідно п. 4.4. за кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених п. 3.3. кредитного договору, позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5000 грн. /а.с. 3-5/.

Станом на 30 липня 2015 року загальна сума боргу за кредитним договором №0245/06/09-N від 27.12.2006 року становить: без врахування штрафних санкцій 10382,55 доларів США, яка складається з простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів - 0,00 доларів США, поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів - 9003,61 доларів США, простроченої заборгованості з нарахованими процентами - 1284,65 доларів США, поточної суми заборгованості за нарахованими процентами - 94,29 доларів США, а також заборгованість складається із суми пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 487,91 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 10769,90 грн., та штрафу за порушення умов кредитного договору, передбачених п.п. 3.3.7, 3.3, 4.4. - 5000 грн., а загалом 15769,90 грн. штрафних санкцій /а.с. 8-12/.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій у сумі 15769,90 грн., суд першої інстанції з посиланням на вимоги ст.ст. 2, 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» вважав, що відсутні у позивача права нараховувати пеню та штраф, оскільки відповідач має місцем постійного проживання населений пункт, визначений у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Проте, частково з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 526, 527, 529 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 530 цього Кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Як свідчать умови кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_3, та матеріали справи, останнім не було виконано вимоги п.3.3.7 кредитного договору, а саме - не застраховано майно, що є предметом застави. Відповідно ж до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» /№ 1669-VII/ банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Оскільки штраф у сумі 5000 грн. передбачений умовами кредитного договору як разова санкція за порушення умов договору щодо обов'язку позичальника застрахувати майно, що є предметом застави, то на нього не розповсюджується дія вищезазначених вимог ст. 2 Закону № 1669-VII, а тому помилковим є висновок суду першої інстанції про відмову у його стягненні.

Разом з тим, відмовляючи у позові щодо стягнення пені за період з 30.07.2014 року по 29.07.2015 року, суд вірно дійшов таких висновків. Доводи апелянта стосовно того, що суд безпідставно звільнив відповідача від стягнення пені, яку нараховано за заборгованість по процентам, оскільки ст.. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» звільняє лише від стягнення пені, яка нараховується на основну суму заборгованості, колегія суддів не бере до уваги і вважає це особистим тлумаченням норми закону апелянтом. З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що вона не містить розподілу на заборгованість по процентам та окремо заборгованість по сумі кредиту, тому суд першої інстанції правильно застосував її до загальної суми заборгованості.

Таким чином, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, що з огляду на вимоги ч. 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення і ухвалення нового рішення по справі в оскаржуваній частині щодо стягнення штрафу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко І.М. задовольнити частково.

Заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року змінити, скасувавши його в частині відмови у стягненні штрафу у сумі 5000 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко І.М. про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у сумі 5000 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерноготовариства «Банк Форум» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) 5000,00 грн. штрафних санкцій.

Змінити заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Форум" судового збору у розмірі 2291 грн.80 коп., та стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2341 грн.79 коп.

Змінити заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Форум" витрат, пов"язаних з розміщенням оголошення, збільшивши суму стягнення з 392 грн.95 коп. до 420 грн.

В іншій частині рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно, та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: