Рішення № 55400869, 03.02.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" лютого 2016 р. Справа № 906/1695/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (м.Радомишль Житомирської області)

про стягнення 396793,23 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 396793,23 грн., з яких 175069,76 грн. боргу за отриманий товар згідно договору поставки № 60 від 01.04.13р., 93639,95 грн. пені, 31394,02 грн. 15% річних та 96689,50 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача у письмовому клопотанні від 21.12.15р. зазначив про те, що станом на 21.12.15р. сума основного боргу відповідача за отриманий товар згідно договору поставки № 60 від 01.04.13р. перед позивачем становить 170069,76 грн., оскільки відповідачем сплачено 5000,00 грн. основного боргу, з яких 1000,00 сплачено 27.11.15р., а 4000,00 грн. сплачено 03.12.15р., у зв'язку з чим просив припинити провадження у справі в цій частині відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України (а.с.39).

Від представника позивача на адресу господарського суду по факсу надійшло клопотання від 03.02.16р. про розгляд справи за наявними документами без представника позивача (а.с.53), а також довідка про те, що станом на день розгляду справи основний борг відповідача перед позивачем не змінився та складає 170069,76 грн. (а.с.54).

Відповідач відзиву на позов не подав, по факсу направив клопотання від 03.02.16р. про відкладення розгляду справи для мирного врегулювання спору (а.с.55).

Явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст.69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Оскільки 03.02.16р. закінчується встановлений законом двохмісячний строк розгляду спору, клопотань про продовження його розгляду у додаткові п'ятнадцять днів відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України суду не подано, тому у господарського суду відсутні законні підстави для відкладення розгляду справи.

На цій підставі господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. При цьому, судом враховується той факт, що відповідач не був позбавлений можливості протягом двох місяців провадження у справі врегулювати спір з позивачем на взаємоприйнятних умовах.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.04.13р. між Публічним акціонерним товариством "Дарницький завод ЗБК" (постачальником/позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (покупцем/відповідачем) укладено договір поставки № 60 (а.с.11-16).

Згідно пп.1.1 договору, у відповідності з цим договором, постачальник зобов'язався у встановлений строк передати у власність покупця товар для його використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити постачальнику за нього грошові кошти.

Відповідно до пп.1.2 договору, товар, що поставляється за цим договором, визначено у прайсі (прейскуранті) постачальника та належить до його загального асортименту виробів, а саме - залізобетонні вироби та товарний бетон.

Згідно пп.1.4 договору, загальна кількість товару, що поставляється, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за видами, марками, типами, розмірами визначається у видатковій накладній.

Відповідно до пп.3.1 договору, поставка товару відбувається на умовах попередньої оплати ціни товару.

Розрахунки між постачальником та покупцем провадяться в гривнях у безготівковій формі (пп.3.6 договору).

Згідно пп.3.11 договору, як виняток, постачальник на прохання покупця має право поставити товар з відстроченням платежу.

Відповідно до пп.3.12 договору, під час поставки товару з відстрочкою платежу: покупець зобов'язується повністю розрахуватись з постачальником за отриманий товар у термін 15 (п'ятнадцять) робочих днів. Першим днем розрахунку покупця є день, наступний за днем отримання товару. Право власності на переданий товар зберігається за постачальником до повної сплати вартості товару.

Відповідно до пп.8.1 договору, термін дії договору становить один календарний рік з моменту підписання його повноважними представниками сторін. Якщо жодна із сторін відповідно до п.7.8 не сповістить другу сторону про намір розірвати договір - дія цього договору продовжується на наступний календарний рік, а всі його положення є чинними.

Згідно даних позивача, ним протягом дії договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 757883,20 грн. (а.с.3,17-23), а відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково - на суму 582813,44 грн. (а.с.3,23,29-31).

Також, згідно даних позивача, станом на день подачі позову утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 175069,76 грн. боргу за отриманий товар згідно договору поставки № 60 від 01.04.13р. (а.с.3,4).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено частину боргу в розмірі 5000,00 грн., з яких 1000,00 грн. - до подачі позову до господарського суду, а 4000,00 грн. після подачі позову до суду (а.с.39-41).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 170069,76 грн., що підтверджується довідками позивача від 14.01.16р. та від 03.02.16р. (а.с.49,54), підписаним позивачем актом звірки взаєморозрахунків станом на 22.12.15р. (а.с.41) та іншими матеріалами справи.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до пп.7.15 договору, якщо поставка товару відбулась на умовах відстрочення платежу, покупець отримав товар, але не розрахувався за нього з постачальником у визначені строки, то в цьому випадку покупець зобов'язується сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов'язання за кожен день прострочки, інфляційні та штраф у вигляді п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми.

Згідно розрахунків позивача розміри пені, 15% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 93639,95 грн., 31394,02 грн. та 96689,50 грн. (а.с.8-10).

Розрахунки обґрунтовані, відповідають чинному законодавству та укладеному договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати решти стягуваної суми не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 170069,76 грн. боргу за отриманий товар згідно договору поставки № 60 від 01.04.13р., 93639,95 грн. пені, 31394,02 грн. 15% річних та 96689,50 грн. інфляційних нарахувань.

В частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем до подачі позову до господарського суду - в позові відмовити.

В частині стягнення 4000,00 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову до господарського суду - провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд", 12201, м.Радомишль Житомирської області, вул.Котовського 35, ідентифікаційний код 32375423:

- на користь Публічного акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК", 02093, м.Київ, вул.Бориспільська 11, ідентифікаційний код 01373298 - 170069,76 грн. боргу за отриманий товар згідно договору поставки № 60 від 01.04.13р., 93639,95 грн. пені, 31394,02 грн. 15% річних, 96689,50 грн. інфляційних нарахувань та 5936,90грн. судового збору.

3. Відмовити частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу.

4. Припинити провадження за відсутністю предмета спору в частині стягнення 4000,00 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.02.16

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).