Рішення № 55400760, 13.01.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.2016 Справа № 905/3318/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Уханьової О.О. при помічнику судді Андрєєвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

м. Дніпропетровськ

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Краматорськ

про стягнення 43492,01грн.

за участю представників сторін :

від позивача - Железнякова І.М., за довіреністю №3052-К-0, від 21.07.15р.

від відповідача - не явився,

СУТЬ СПРАВИ:

02.12.2015р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" м. Дніпропетровськ (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 43492,01 грн., з яких: 16326,67грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 25.02.2014р. по 06.10.2015р., 3240,00грн. - заборгованості по комісії за період з 25.02.2014р. по 06.10.2015р., 23925,34 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 25.02.2014р. по 06.10.2015р.

В підтвердження позовних вимог позивач надав копії заяви б/н від 22.11.2011р. про відкриття банківського рахунку, витягу з "Умов та правил надання банківських послуг", "Тарифів банку", розрахунок заборгованості.

14.12.2015р. в судовому засіданні позивач супровідним листом надав письмові пояснення, додаткові документи та виписки по рахункам, які залучені до матеріалів справи.

Відповідач жодного разу не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про причину неявки не повідомив, додаткових документів до матеріалів справи не надав.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що ухвали господарського суду направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно витягу, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Господарський суд вирішує спір по суті без явки представників відповідача на підставі ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами, оскільки вони є достатніми для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ :

Предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача стягнення 43492,01 грн., з яких: 16326,67 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 25.02.2014р. по 06.10.2015р., 3240,00грн. - заборгованості по комісії за період з 25.02.2014р. по 06.10.2015р., 23925,34 грн.- пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 25.02.2014р. по 06.10.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2011р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - клієнт) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки, за змістом якої клієнт просить банк відкрити поточний та картковий рахунки. При цьому в разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (в разі перевищення суми платежу над залишками власних коштів), банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт: банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів і в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на власний розсуд або в письмовій формі, або встановленими засобами електронного зв'язку банка та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розміру процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які розміщені на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

З підписанням вищевказаної заяви клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі Умовами і Правилами обслуговування за розрахунковими картками, розміщеними на сайті банку www.privatbank.ua, http://client-bank. privatbank.ua; Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають договір банківського обслуговування; приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - договору банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до п.3.18.1.5 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів, викладених в п.3.18 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт є сумою грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. За змістом п.п.3.18.1.1, 3.18.1.3, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах ліміту в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди. За довідкою №08.7.0.0.0/140123105212 від 23.01.2014р. клієнту встановлено кредитний ліміт в наступних розмірах: 23.11.2011р. - 10000,00 грн., 17.01.2013р. - 15000,00 грн., 28.01.2013р. - 20000,00 грн., 04.02.2013р. - 25000,00 грн., 13.03.2013р. - 30000,00 грн.

Здійснення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту провадиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг, зокрема, в формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки (п.3.18.1.8).

Пунктом 3.18.2.2 визначений перелік обов'язків клієнта, серед яких - сплатити проценти за весь час користування кредитом (п.п.3.18.2.2.2), здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку завершення періоду безперервного користування кредитом - період часу не більше 35 днів, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку (п.п.3.18.2.2.3, 3.18.1.11).

За змістом п.3.18.2.2.8, клієнт доручає банку списувати грошові кошти зі всіх своїх поточних рахунків, відкритих як на момент початку обслуговування банком ліміту клієнта, так і відкритих після цього, в валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту та відсотків за його користування. Відповідно до підпункту 4 п.3.18.2.1.4 за рахунок грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок клієнта, в першу чергу здійснюється погашення заборгованості за відсотками, розрахованими відповідно до п.п.3.18.4.1, 3.18.4.2, згідно з якими за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує банку відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована ставка).

Порядок розрахунку відсотків встановлений п.п.3.18.4.1.1-3.18.4.2 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів. Так, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентної ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню. В разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Згідно з п.3.18.4.4, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

За умовами п.3.18.4.1.3, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п.3.18.5.1, при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, в % річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. При цьому, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п.3.18.5.1-3.18.5.3 здійснюється протягом 3 років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п.3.18.5.4 Умов та правилами надання банківських послуг).

Дослідивши умови договору господарський суд робить висновок, що сторонами погоджені всі істотні умови, відсутні докази визнання його недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2014р. господарським судом Донецької області по справі №905/1867/14 винесене рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" м.Дніпропетровськ до ФОП ОСОБА_1 м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості за договором б/н від 22.11.2011р. в сумі 46 852,71 грн. - задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ „Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 30000,00грн., заборгованість за відсотками в сумі 10600,00 грн., заборгованість за комісією в сумі 2671,74 грн., пеню в сумі 3345,74 грн., судовий збір в сумі 1817,82грн., в решті вимог відмовлено.

Зазначене рішення господарського суду не оскаржено сторонами у встановлений законодавством термін та набрало законної сили 12.05.2014р. На виконання рішення видано наказ.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Донецької області від 23.04.2014р. по справі №905/1867/14 має преюдиційний характер для цієї справи.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, після винесення рішення суду від 23.04.2014р. по справі №905/1867/14, у відповідача утворилась 16326,67грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 25.02.2014р. по 06.10.2015р., 3240,00грн. - заборгованості по комісії за період з 25.02.2014р. по 06.10.2015р.,

Відповідачем до прийняття рішення по справі не надано доказів погашення даних сум, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нарахована 23925,34грн.- пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 25.02.2014р. по 06.10.2015р.

Господарський суд вважає необхідним зазначити наступне:

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Указом Президента України від 14 квітня 2014року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Зі змісту ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Згідно зазначеного Закону райони проведення антитерористичної операції визначаються, у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", приписів Закону України "Про боротьбу з тероризмом", керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014року.

Згідно Закону України "Про боротьбу з тероризмом" в районі проведення антитерористичної операції встановлюється особливий порядок пов'язаний з наданням спеціальних повноважень, необхідних для забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,установ, організацій. У зв'язку із зазначеними приписами Закону, Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, увійшло місто Краматорськ. Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2014р. №466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій" банкам України заборонено здійснювати усі видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Згідно Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 22 січня 2015року №27, встановлено особливий порядок переміщення в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних засобів та вантажів. До зазначених територій включені території, на якіх органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі повноваження, передбачені законодавством України.

Таким чином, наразі територія міста Краматорськ входить в зону АТО, у зв'язку з чим забезпечення виконання Конституційних основ правового господарського порядку в Україні, встановлених ст. 42 Конституції України та ст.5 ГК України, на зазначених територіях є неможливим.

Проте, Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначені заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, а саме накладено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, на примусову реалізацію предметів іпотеки, особливий порядок перереєстрації суб'єктів, тощо. Таким чином, Держава гарантувала визначеним вище суб'єктам пільгові умови виконання зобов'язань, пов'язані із звільненням від відповідальності за порушення зобов'язань, визначених законом.

Згідно витягу з ЄДРЮФОП місцем реєстрації та місцем знаходження відповідача є місто Краматорськ. Інформації щодо зміни місцезнаходження та проведення підприємницької діяльності відповідачем в іншому місці суду не надано.

30.10.2014року розпорядженням №1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Краматорськ.

Розпорядженням від 05.11.2014 року №1079-р Кабінет Міністрів України зупинив дію зазначеного вище розпорядження.

Відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, суд виходить з того, що згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" завданням суду при здійсненні правосуддя на засадах верховенства права є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Гарантоване Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право бути звільненим від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо повернення кредиту не може бути ілюзорним.

За змістом п.39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. по справі "Серявін та інші проти України", будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, якою це право встановлено, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів. Враховуючи викладене та принцип верховенства права, закріплений ст.8 Конституції України, суд вважає, що незабезпечення державними органами передумов виконання Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" порушує той самий "справедливий баланс" та не може бути підставою для відмови в захисті прав відповідача судом.

Враховуючи викладене, приписи ст.4 ГПК України, Наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014року №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, Закон України "Про боротьбу з тероризмом", суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені за кредитом, нарахованої в період проведення антитерористичної операції (14.04.2014р.-06.10.2015року).

З урахуванням вищезазначеного, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення пені в сумі 4344,54грн. за період з 25.02.2014р. по 13.04.2014р.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, на останнього покладається судовий збір відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно задоволеної суми.

На підставі ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 6 ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Закону України "Про тимчасової заходи на період проведення антитерористичної операції", Закону України "Про боротьбу з тероризмом", ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Краматорськ про стягнення 43492,01 грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної ооби-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) 16326,67 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 3240,00грн. - заборгованості по комісії, 4344,54 грн.- пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 669,64грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 13.01.2015року.

Суддя О.О. Уханьова