Рішення № 55400320, 01.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.02.16р. Справа № 904/9952/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бумажник", м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 272 486, 41 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 02.01.13р., представник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 3 000 грн. та стягнення з другого відповідача заборгованості в сумі 242 486, 41 грн.

27.01.16 р. від позивача надійшли пояснення по справі, відповідно до яких останній, посилаючись на арифметичну помилку в прохальній частині позовної заяви, просить уточнити її, а саме, стягнути з другого відповідача заборгованість в розмірі 269 486, 41 грн., яка складається із суми основного боргу 191 564, 07 грн., 50 521, 01 грн. пені, 24 560, 26 грн. штрафу та 2 841, 07 грн. річних; та стягнути з обох відповідачів 3 000 грн. основного боргу.

Зазначена вище заява прийнята господарським судом до розгляду.

Перший відповідач в судове засідання не з'явився, подавши відзив, відповідно до якого зазначає, що наявність заборгованості не підтверджується рішенням суду, а тому не може вважатися безспірною.

Другий відповідач відзив на позовну заяву не надав, його повноважний представник в судове засідання не зявився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, поштове відправлення, в якому містилась ухвала господарського суду про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи на 15.12.15 р., отримано представником другого відповідача, про що свідчить поштове повідомлення, залучене до матеріалів справи (а.с. 57).

Поштове відправлення, в якому містилась ухвала господарського суду про відкладення розгляду справи до 01.02.16 р. повернуто підприємством звязку з поміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 156-158).

Таким чином, господарський суд вважає, що другий відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

01.02.16 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» (Постачальник; позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажник» (Покупець; другий відповідач) укладено Договір поставки № 81372-14 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, Постачальник зобовязується поставляти, а покупець приймати та оплачувати: паперова продукція в асортименті, пойменована у подальшому товар, за умовами, наведеними у Договорі та узгодженими сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 4.1. Договору, товар постачається шляхом самовивезення Товару транспортом Покупця (умова FCA правил «Інкотермс 2010»). За домовленістю Сторін можлива доставка Товару в пункт призначення вказаний Покупцем. У разі передплати граничний термін постачання складає сім днів з моменту оплати.

Моментом постачання вважається передача Товару на користь Покупця згідно з пунктом 4.1. Договору. Передача підтверджується підписом представника покупця.

Виконуючи умови Договору, у період з березня 2014 р. по листопад 2015 р. позивач поставив другому відповідачу товар на загальну суму 745 299, 98 грн., про що свідчать накладні, копії яких залучено до матеріалів справи (а.с. 19, 22, 23, 128-144).

В п.п. 3.2., 3.3. Договору сторони встановили, що оплата товару виконується шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника 100% суми, зазначеної в рахунках та/або накладних до Договору в термін згідно виставлених рахунків. Оплата товару може бути здійснена повністю або частково векселем та/або поручителем.

Оплата товару, здійснена з порушенням п. 3.2. Договору, не вважається належною.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Другий відповідач неналежним чином виконав зобовязання щодо оплати поставленого товару, здійснивши розрахунки частково в сумі 550 735, 91 грн., про що свідчать платіжні доручення та банківські виписки, копії яких залучено до матеріалів справи (а.с. 71-120).

Доказів перерахування заборгованості в сумі 194 564, 07 грн., другий відповідач, на момент розгляду спору, не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення з другого відповідача 191 564, 07 грн. основного боргу, слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за загальний період з 22.05.14 р. по 04.11.15 р. складає 2 841, 07 грн. та підлягає до примусового стягнення.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В п. 7.2. Договору сторони встановили, що за порушення терміну оплати товару покупець сплачує штрафні санкції, що нараховуються за весь період прострочення та можуть застосовуватися Постачальником як разом так й окремо, а саме: штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми та штрафну неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків від суми простроченої до сплати більш, ніж на 30 днів.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума пені за загальний період з 22.05.14 р. по 04.11.15 р. складає 50 521, 01 грн.

Крім того, зважаючи на те, що прострочення в оплаті мало місце більше ніж 30 днів, позивачем нарахований штраф в сумі 24 560, 26 грн.

Зазначені вище суми підлягають до примусового стягнення.

30.07.15 р. позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Позитив» (Поручитель; перший відповідач) укладено Договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого предметом Договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за часткове виконання Боржником умов договору купівлі-продажу № 81372-14 від 17.03.14 р., укладеного між Кредитором та Боржником.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 553 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до п.п. 3, 4 Договору поруки, відповідальність Поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником умов Договору купівлі-продажу № 81372-14 від 17.03.14 р.

Розмір відповідальності Поручителя перед Кредитором обмежується сумою у розмірі 3 000 грн.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення 3 000 грн. основного боргу, підлягають задоволенню солідарно з обох відповідачів.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що вина, як першого, так і другого відповідачів підтверджена матеріалами справи, судові витрати підлягають покладенню на останніх у рівних частинах по 50% від загальної суми судового збору, а саме, по 2 043, 65 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 553, 554, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив 21» (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35 Б, кв. 149, п/р 26006050218924 в ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 36294940) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажник» (03115, АДРЕСА_1, п/р 26000052300915 ф-я Дніпропетровського КБ «Приватбанк», МФО 351533, код ЄДРПОУ 34834084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Н. Перемоги, 30-А, п/р 26000138532001 в ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31543614) 3 000 (три тисячі гривень) основного боргу, 2 043 (дві тисячі сорок три гривні) 65 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажник» (03115, АДРЕСА_1, п/р 26000052300915 ф-я Дніпропетровського КБ «Приватбанк», МФО 351533, код ЄДРПОУ 34834084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Н. Перемоги, 30-А, п/р 26000138532001 в ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31543614) 191 564 (сто девяносто одна тисяча п`ятсот шістдесят чотири гривні) 07 коп. основного боргу, 50 521 (п`ятдесят тисяч п`ятсот двадцять одна гривня) 01 коп. пені, 24 560 (двадцять чотири тисячі пятсот шістдесят гривень) 01 коп. штрафу, 2 841 (дві тисячі вісімсот сорок одна гривня) 07 коп. річних, 2 043 (дві тисячі сорок три гривні) 65 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 03.02.16 р.

Суддя ОСОБА_2