Ухвала суду № 55400278, 29.01.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 січня 2016 року Справа № 910/25834/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Палій В.В. і Прокопанич Г.К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2015

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015

зі справи № 910/25834/14

за позовом ГСХ Трейдмаркс Лімітед, Кіпр,

до Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ,

товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (далі - Товариство),

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія", м. Київ,

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015, у позові відмовлено.

28.12.2015 (згідно з відміткою канцелярії суду апеляційної інстанції) Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 28.12.2015 вих. № 08-25834/14, у якій просить: звільнити його від сплати судового збору; скасувати названі судові рішення та припинити провадження у справі.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з урахуванням такого.

Відповідно до частини третьої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Згідно з статтею 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Водночас зазначену касаційну скаргу від імені Товариства підписано не керівником Товариства (його директором), а "О.І. Михайлик" - "представник ТОВ "СВКЗ (довіреність є в матеріалах справи)". Проте, доказів наявності у "О.І. Михайлик" повноважень на подання касаційної скарги від імені Товариства (зокрема, довіреності) не містять ні матеріали касаційної скарги, ані інші матеріали справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Крім того, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У клопотанні скаржник просить звільнити його від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз правового змісту зазначених норм свідчить про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

У свою чергу, Товариством, яке навіть не порушувало питання щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи зменшення його розміру, не наведено будь-яких обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору.

За таких обставин згадане клопотання задоволенню не підлягає.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі викладеного та керуючись пунктами 1, 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 зі справи № 910/25834/14 відхилити.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 зі справи № 910/25834/14 до розгляду не приймати та повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод".

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя Г.Прокопанич