ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
02 лютого 2016 року Справа № 914/1998/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Владимиренко С.В.,
Мележик Н.І.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Істком" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2015 року у справі № 914/1998/15 Господарського суду Львівської області за позовом Приватного підприємства "Фірма "Істком", м. Львів, до Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", м. Львів, про визнання незаконними дій щодо розірвання договору оренди приміщення від 09.08.2002, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Львів, до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Фірма "Істком", м. Львів; 2) Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", м. Львів, про визнання недійсним (нікчемним) доповнення № 1 від 08.02.2011 до договору оренди приміщення від 09.08.2002 та виселення ПП "Фірма "Істком" із приміщення,
В С Т А Н О В И В:
Подана Приватним підприємством "Фірма "Істком" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду (у редакції Закону від 22.05.2015, чинної на момент звернення заявника із касаційною скаргою) ставки судового збору встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).
Отже, Законом передбачено сплату судового збору з касаційних скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
Судові рішення у даній справі прийняті за результатом розгляду первісного позову ПП "Фірма "Істком" про визнання незаконними дій щодо розірвання договору оренди приміщення, та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги - ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним (нікчемним) доповнення до договору оренди приміщення та виселення.
Отже, при зверненні до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у даній справі заявник повинен був сплатити судовий збір за ставками, розрахованими, виходячи із суми судового збору, яка підлягала сплаті як за подання первісного, так і за подання позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги.
У редакції Закону України "Про судовий збір" від 12.02.2015, чинної на момент звернення ПП "Фірма "Істком" із позовом та ФОП ОСОБА_4 із позовом, ставки судового збору становили: за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", у січні 2015 встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 218,00 грн.
Таким чином при подачі первісної позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1 218,00 грн., а при подачі позову третьою особою із самостійними вимогами - 2 436,00 грн. (за дві вимоги немайнового характеру). Отже, при зверненні у грудні 2015 року до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у даній справі заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 461,60 грн. (за перегляд судового рішення в частині вирішення первісного позову) та 2 923,20 грн. (за перегляд судового рішення в частині позову третьої особи), а всього - 4 384,80 грн.
Натомість, згідно доданої до касаційної скарги квитанції № 0.0479868406.2 від 21 грудня 2015 року скаржником був сплачений судовий збір у розмірі 1 461,60 грн., тобто за ставкою меншою, ніж передбачено Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пункті 4 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку та з відповідним клопотанням про відновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду постанови апеляційного господарського суду.
У зв'язку з наявністю підстав для повернення касаційної скарги без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржених судових рішень не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Істком" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2015 року у справі № 914/1998/15 разом з доданими до неї документами повернути скаржнику, а справу - Господарському суду Львівської області.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: С.В. Владимиренко
Н.І. Мележик
Судове рішення № 55400155, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 02.02.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/1998/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: