Постанова № 55395510, 28.01.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/26/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іваненка С.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Лисака С. В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся (надалі ОСОБА_1, позивач) до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 (надалі ВПВР УДВАС ГУЮ у ПО, державний виконавець, відповідач), третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі ГУ УМВСУ у ПО) про визнання протиправними дій щодо закінчення виконавчого провадження № 48921718 та скасування постанови від 31 грудня 2015 року про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова державного виконавця від 31.12.2015 про закінчення виконавчого провадження № 48921718 є протиправною та незаконною, винесена всупереч норм та положень Закону України «Про виконавче провадження», не відповідає приписам Інструкції з організації примусового виконання рішень, а відтак підлягає скасуванню.

Позивач та його представник у судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити його.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У поясненнях наданих суду під час судового засіданні представник відповідача зазначає, що постанова державного виконавця від 31.12.2015 про закінчення виконавчого провадження № 48921718 винесена правомірно на підставі Закону України «Про виконавче провадження».

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року у справі № 2а-45699/09/1670 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на роботі, визнання дій неправомірними задоволено. Визнано дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області по винесенню наказів, а саме: пункту 9 наказу №469 дск, винесений Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 29.08.2008 Про неналежне ставлення працівників УБОЗ ГУМВС до виконання вимог Закону України Про оперативно-розшукову діяльність під час ведення оперативно-розшукової діяльності під час ведення оперативно-розшукових справ категорії Захист та покарання винних, в частині накладення на ОСОБА_1, дисциплінарного стягнення у вигляді догани; пункту 1 наказу №488 дск, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 16.09.2008 Про покарання працівників Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани; пункту 1 наказу №536 дск, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 21.10.2008 Про покарання працівників Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області, в частині накладення на ОСОБА_1 Васильовича дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність; наказу №310, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 19.06.2009, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади; наказу №60 винесеного Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 08.07.2009, в частині визнання днів відсутності на роботі прогулами та вирахування їх з грошового утримання; наказу №403, винесеного Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 06.08.2009, в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ; наказу №230 о/с, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 14.10.2009, в частині призначення ОСОБА_1 на посаду начальника сектору захисту бюджетних коштів відділу ДСБЕЗ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області неправомірними.

Визнано нечинним та скасовано пункт 9 наказу №469 дск, винесений Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 29.08.2008 Про неналежне ставлення працівників УБОЗ ГУМВС до виконання вимог Закону України Про оперативно-розшукову діяльність під час ведення оперативно-розшукової діяльності під час ведення оперативно-розшукових справ категорії Захист та покарання винних, в частині накладення на ОСОБА_1, дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Визнано нечинним та скасувати пункт 1 наказу №488 дск, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 16.09.2008 Про покарання працівників Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Визнано нечинним та скасовано пункт 1 наказу №536 дск, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 21.10.2008 Про покарання працівників Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність. Визнано нечинним та скасовано положення наказу № 310, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 19.06.2009, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. Визнано нечинним та скасовано положення наказу № 60 винесеного Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 08.07.2009, в частині визнання днів відсутності на роботі прогулами та вирахування їх з грошового утримання. Визнан нечинним та скасовано положення наказу №403, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 06.08.2009, в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ. Визнано нечинним та скасовано положення наказу №230 о/с, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 14.10.2009, в частині переведення ОСОБА_1 на посаду начальника сектору захисту бюджетних коштів відділу ДСБЕЗ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області допущеного до негайного виконання, у зв'язку з чим 15 грудня 2009 року видано виконавчий лист.

Ухвалою суду від 29 грудня 2009 року встановлено порядок виконання рішення суду, а саме: ОСОБА_1 слід поновити на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області з 08.07.2009 року.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2010 року апеляційну скаргу ГУМВС України в Полтавській області задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області. В цій частині прийнято нову постанову, якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо поновлення на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області. Поновлено підполковника ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України з 06 серпня 2009 року. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2010 року скасовано, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року залишено в силі.

29 вересня 2015 року позивач подав до суду заяву про видачу виконавчого листа, який отримано ним 01 жовтня 2015 року.

На підставі виданого виконавчого листа відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову від 07 жовтня 2015 року про відкриття виконавчого провадження №48921718.

31 грудня 2015 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на підставі листа від УМВС України у ПО від 29.12.2015 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП № 48921718).

Не погодившись із зазначеною постановою позивач оскаржив її до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до приписів частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Преамбулою Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи видані на підставі: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Судом встановлено, що 29 вересня 2015 року позивач подав до суду заяву про видачу виконавчого листа, який отримано ним 01 жовтня 2015 року.

На підставі виданого виконавчого листа відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову від 07 жовтня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № 48921718.

Таким чином, з урахуванням того, що постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010 було скасовано, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 залишив в силі, у ОСОБА_1 виникло право на отримання виконавчого листа на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015.

Як зазначено в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 48921718 від 07.10.2015 виконавчий лист був виданий 30.09.2015, а сам документ набрав законної сили (набрав чинності) 24.03.2015.

Отже, виконавчий лист від 30.09.2015 № 2а-45699/09/1670 було видано на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015. тобто рішення суду, яким ОСОБА_1 було поновлено на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області.

Згідно зі статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою-підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до вимог пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у раз фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд зазначає, що не можна вважати виконанням судового рішення, яке набрало законної сили, прийняття організаційно-розпорядчих документів (наказів), в тому числі й наказ від 25.12.2015 № 659 о/с щодо скасування пунктів наказу УМВС від 07.02.2011 № 33 о/с щодо підполковника міліції ОСОБА_1 та поновлення його на посаді заступника начальника УБОЗ ГУ МВС з 08.07.2009 по 29.09.2011 (згідно наказу УМВС України в Полтавській області від 29.09.2011 № 298 о/с ОСОБА_1 29.09.2011 звільнено у запас за п. 64 «г» через скорочення штатів), оскільки внесення змін до існуючих наказів після спливу чотирьох років є наміром уникнути фактичного виконання судового рішення у справі № 2а-45699/09/1670 в межах встановленого порядку виконання судових рішень і шляхом внесення таких змін можна звільняти чи поновлювати на роботі у будь-який час будь-яку особу, що є фактичним ухиленням від виконання судового рішення.

Фактично рішення у справі № 2а-45699/09/1670 станом на момент звернення до суду із дим позовом не виконано, державним виконавцем не проведено та не вчинено дій відповідно до приписів Інструкції з організації примусового виконання рішень, які б свідчили про фактичне поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника УБОЗ МВС України в Полтавській області, зокрема не складався ОСОБА_3 фактичного поновлення ОСОБА_1 на посаді за його присутності і з його підписанням.

Відповідно до пункту 29 рішення Європейського суду з прав людини від 13.07.2006 по справі "Васильєв проти України", виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави. З огляду на вищенаведене, держава повинна виконувати взяті на себе зобов'язання та не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби встановлено статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до цієї норми об'єктом оскарження є рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби. Перелік рішень, які може ухвалювати державний виконавець, та вимоги до змісту цих документів наведено в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802.

Відповідно до пункту 1.5 цієї Інструкції, державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною 1 статті 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні првовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обовязок щодо доведення правомірності спірних рішень (в даному випадку - постанови ВПВР УДВС ГУЮ у ПО) покладено на субєкта владних повноважень.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено невідповідність оскаржуваного рішення субєкта владних повноважень вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у звязку з чим воно підлягає скасуванню.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-45699/09/1670, виданого 30 вересня 2015 року Полтавським окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в межах виконавчого провадження № 48921718, щодо закінчення виконавчого провадження.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 від 31 грудня 2015 року про закінчення виконавчого провадження, в межах виконавчого провадження № 48921718.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобовязаннями Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 42 (сорок дві) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 лютого 2016 року.

СуддяС.А. Іваненко