Постанова № 55395318, 24.12.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2015 р. Справа № 814/2687/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, до за участю представників: від позивача: ОСОБА_2 від відповідача: ОСОБА_3Державної податкової інспекції у Корабельному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, провизнання протиправною та скасування рішення від 14.07.2015р. № НОМЕР_1, від 14.07.2015р. № НОМЕР_2,від 27.07.2015р. №Ф-0004591701,В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27.07.15 за №Ф-0004591701 в повному обсязі, рішення №0004341701 від 14.07.15 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за 2014 р. в сумі 161,36 гривень, податкове повідомлення-рішення №0004361701 про застосування штрафу в сумі 44669,80 гривень, податкове повідомлення-рішення №0004331701 про визнання грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2233,75 гривень.

Позивачка обґрунтувала свої вимоги тим, що під час перевірки ревізорами був встановлений факт заниження витрат на придбання товарів на суму 8933,96 гривень. З цього факту, податковий орган зробив висновок, що на таку суму занижені і доходи. В подальшому, з виведеної суми занижених доходів відповідачем обраховано недоїмку з податку на додану вартість, недоїмку зі сплати єдиного внеску, штраф за несвоєчасну сплату єдиного внеску, а також штраф за порушення норм регулювання готівки. Представник позивачки в судовому засідання пояснив, що дійсно підприємцем ОСОБА_1 були занижені власні витрати за 2014 рік, але зроблено це було на вимогу представників ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва під час подання податкової звітності, з метою більшої сплати податків та виконання податкового навантаження.

Також позивачка вказала на численні арифметичні помилки, як в Акті перевірки, так і під час обрахунку недоїмки та штрафів.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що під час перевірки ревізором було встановлено заниження доходів на суму 10720,75 гривень з ПДВ - 8933,96 гривень без ПДВ, у звязку з викривленням податкової звітності в частині витрат. На зазначену суму зроблені відповідні нарахування з єдиного соціального внеску та податку на додану вартість та штрафні санкції.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця виконкомом Миколаївської міської ради 27.04.98. Основним видом діяльності підприємця ОСОБА_1 є роздрібна торгівля продовольчими товарами, напоями в спеціалізованих магазинах, здавання під найм власної нерухомості.

В період з 29.05.15 по 11.06.16 ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва провело документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів та ін. за період з 01.01.12 по 31.12.14. За результатами перевірки складено Акт від 25.06.15 за №171\14-05-17-01\2314208585 (т.2 арк.спр.101).

Під час перевірки ревізорі дійшли висновку про заниження позивачкою загально оподаткованого доходу у 2012 та 2014 роках.

Факти заниження бази оподаткування у 2012 році ОСОБА_1 визнала та самостійно сплатила визначену їй під час перевірки недоїмку (т.2 арк.спр. 152). По цій справі факти заниження обєкту оподаткування у 2012 році не оскаржуються.

У декларації за 2014 рік позивачка відобразила суму загального оподаткованого доходу 865792 гривень.

Ревізор під час перевірки не погодились з цією сумою та обрахували загально оподаткований дохід підприємця ОСОБА_1 за 2014 р. у сумі 882557,28 гривень.

Відповідно до Акту перевірку зазначена різниця утворилась таким чином: залишок нереалізованого товару станом на 31.12.13 складає 34765 гривень; відповідно до первинних документів ОСОБА_1 витратила на придбання товарно-матеріальних цінностей у 2014 році 651440,53 гривень; відповідно до декларації за 2014 рік ОСОБА_1 придбала товарно-матеріальних цінностей, які реалізовані 626743,20 гривень, залишок нереалізованого товару на кінець 2014 року 39344,00 гривень (т.2 арк.спр.118).

На підставі цих відомостей ревізором обраховано 34765,00+651440,53-626743,20=59462,33-39344,00=20118,33 гривень, що складає без урахування ПДВ 16765,28 гривень. (т.2 арк.спр.118)

Під час процедури адміністративного оскарження ДФС у Миколаївській області було скориговано цю суму до 10720,75 гривень з ПДВ - 8933,96 гривень без ПДВ (арк.спр.145).

Від зазначеної суми донарахованого загальнооподаткованого доходу, податковим органом обраховано суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафу за несвоєчасно сплату єдиного внеску, недоїмку зі сплати податку на додану вартість, а також штрафні санкції за порушення норм регулювання готівки.

14.07.15 уповноваженою особою ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва винесено податкове повідомлення рішення №0004361701 про застосування до підприємця ОСОБА_1 штрафу за порушення норм регулювання готівки в сумі 44669,80 гривень (т.1 арк.спр.12), №0004331701 про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2233,75 гривень (т.1 арк.спр.14), рішення №0004341701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в сумі 432,39 гривень (т.1 арк.спр.10).

27.07.15 уповноваженою особою ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва винесено Вимогу №Ф-0004591701 про сплату недоїмки підприємцем ОСОБА_1 в сумі 8647,82 гривень (арк.спр.9).

Відповідно до ст.164.1. Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.177.2. Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Тобто, обєктом оподатковуваним доходом є різниця між виручкою та затратами.

Натомість, під час перевірки ревізором не було встановлено фактів отримання доходів більше ніж визначено позивачкою у декларації за 2014 рік. Під час перевірки ревізором були виявленні заниження підприємцем власних витрат на придбання товарів на суму 10720,75 гривень. З чого ревізором робиться висновок, що оскільки підприємець придбав у 2014 році товарів на 10720,75 гривень, то він і реалізував їх на цю суму. Тобто, висновки Акту перевірки від 25.06.15 збудовані на перекрученні виявлених під час перевірки витрат, на доходи.

Суд не може погодитись з таким підходом податківців. Перевіркою не встановлено невідповідностей у Книзі обліку розрахункових операцій, Декларації за 2014 рік, в частині надходжень коштів. Обраний податковий органом метод донарахування є непрямим, який не передбачений ПК України. Навпаки, виявлені розбіжності в частині витрат повинні були б зменшити обєкт оподаткування за 2014 рік, а не збільшити його.

Сума в 8933,96 гривень, яка виведена як база для донарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску, податку на додану вартість та штрафу за порушення обігу готівки, є необґрунтованою, штучно створеною відповідачем, під час математичних розрахунків, у метод, не передбачений Податковим кодексом України, при якому виявлені не задекларовані витрати трактуються як виявлені доходи, що призводить до невірного результату.

Тим більше, не може бути ця сума в 8933,96 гривень підставою для нарахування штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки, оскільки навіть за логікою Акту перевірки неможливо стверджувати, що ці кошти є саме готівковою виручкою.

Щодо Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0004591701, необхідно додати, що в неї включено суму 5420,61 гривень за 2012 рік, які позивачка не оспорює по цій справі. Але, зазначені кошти були сплачені ОСОБА_1 ще 06.07.15 (т.2 арк.спр.152), а тому станом на 27.07.15 відповідач не мав право повторно висувати вимогу на ці кошти.

Позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 27.07.2015 р. № Ф-0004591701.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 14.07.2015 р.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області №0004361701 від 14.07.2015 р.

5. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 182,70 гривень (сто вісімдесят дві грн. сімдесят коп.).

6. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29.12.15

Суддя В.В. Біоносенко