Постанова № 55395264, 29.01.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2016 року м. Львів № 813/6304/15

10 год. 32 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Думич Х.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1;

відповідача: представник ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродім Захід» до Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродім Захід» звернулось з позовом до Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі Городоцька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування рішення № 1 від 23.11.2015 року про виключення сільськогосподарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродім Захід» (далі ТОВ «Агродім Захід») з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржуване рішення, оскільки у ТОВ «Агродім Захід» наявні всі підтверджуючі документи, повязані із здійсненням господарської діяльності в сфері сільського господарства, тому вимог чинного законодавства в частині дотримання спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість позивач не порушував. Крім того, жодної перевірки контролюючим органом діяльності позивача проведено не було, а лист оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області, дослідження відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ГУ ДФС у Львівській області та доповідна записка управління оподаткування юридичних осіб не може бути підставою для виключення ТОВ «Агродім Захід» з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених в письмовому запереченні на позов, суть якого зводиться до наступного. Позивач не відповідає вимогам Податкового кодексу України, встановленим для застосування спеціального режиму оподаткування для сільськогосподарських виробників. Відповідно до поданих декларацій з ПДВ за 2014 рік та за 2015 рік встановлено, що підприємство застосовує спеціальний режим оподаткування як сільськогосподарський виробник відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України. Згідно з поданими деклараціями з ПДВ до Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, сільськогосподарське підприємство ТОВ «Агродім Захід» протягом липня 2014 року червеня 2015 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) на загальну суму 24952526 грн., в т. ч. несільськогосподарських товарів (послуг) 23380523 грн., що становить 93,7% та перевищує 25 % вартості всіх поставлених товарів (послуг). Також, згідно з висновками дослідження відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ГУ ДФС у Львівській області товариство орендує у ТОВ «Сад» земельні ділянки, які не оброблялись та не засаджувались, про що свідчить інформація надана Угрівською сільською радою та Дубаневицькою сільською радою. Крім цього, відповідно до листа Головного управління ДФС у Львівській області від 30.10.2015 року № 11753/7/13-01-07-07, 11.09.2015 року СУ ФР ДФС у Львівській області за матеріалами ОУ ГУ ДФС у Львівській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 32015140000000184 за попередньою правовою кваліфікацією вчинення правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме за фактом порушення податкового законодавства службовими особами ТОВ «Агродім Захід». Відповідач вважає, що спірне рішення від 24.11.2015 року № 1 про виключення сільськогосподарського підприємства ТОВ «Агродім Захід» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є законним і просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агродім Захід» (код ЄДРПОУ 38667319) зареєстроване 07.08.2013 року за адресою: 81500, Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Івасюка, буд. 2-г. З 01.10.2014 року позивач перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Городоцькому районі Львівської області та з 01.10.2014 року перебуває на спеціальному режимі оподаткування.

Основним видом діяльності товариства є вирощування фруктів, ягід, горіхів, інших плодових дерев та чагарників.

01.09.2014 року ТОВ «Агродім Захід» взяло в оренду основні фонди, а саме багаторічні насадження яблуні, у фермерського господарства «Слонівський», що підтверджується договорами оренди (а. с. 20-24). Також, відповідно до договорів оренди (а. с. 64-74) ТОВ «Агродім Захід» було взято в оренду ягідник полуниці та багаторічні насадження вишні у ТОВ «ТБ САД».

Протягом червня 2014 року липня 2015 року здійснювались поставки сільськогосподарської продукції, а саме яблук для ТОВ «Яблуневий Дар», що підтверджується договорами купівлі-продажу та видатковими накладними (а. с. 43-63) та яблук, полуниці, чорниці та вишень для ПП «ЯП-Імперіал», що підтверджується видатковими накладними та договорами купівлі-продажу.

Рішенням відповідача № 1 від 24.11.2015 року позивача було виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у зв'язку з невідповідністю вимогам Податкового кодексу України щодо перебування на спеціальному режимі оподаткування, яке було отримане позивачем 23.11.2015 року.

Підставою для прийняття такого рішення став лист оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області від 30.10.2015 року № 11753/7/13-01-07-07 та дослідження відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ГУ ДФС у Львівській області від 09.09.2015 року № 39/16-01-05/38667319, а також доповідна записка управління оподаткування юридичних осіб від 23.11.2015 року № 112/1501, відповідно до яких зроблено висновок про те, що позивач поставляв протягом липня 2014 року червня 2015 року несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг).

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства визначений ст. 209 ПК України, відповідно до п. 209.1 якої резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (п. 209.2. ст. 209 ПК України).

Згідно з п. 209.11. ст. 209 ПК України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Згідно з п. 6.15. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130, якщо за результатами документальної або камеральної перевірки контролюючий орган встановить, що підприємство не відповідало критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу (пункт 6.1 цього розділу), на момент подання заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, яка стала підставою для такої реєстрації, то контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС. На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації.

У цьому випадку дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата підписання рішення, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах, є дата реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п. п. 75.1.1 п. 75.1. ст. 75 ПК України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п. п. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75 ПК України).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем не проводилась ані документальна, ані камеральна перевірка ТОВ «Агродім Захід» з приводу дотримання вимог пункту 209.6 статті 209 ПК України.

Також судом встановлено, що підставою для винесення спірного рішення був лист оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області від 30.10.2015 року № 11753/7/13-01-07-07 та дослідження відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ГУ ДФС у Львівській області від 09.09.2015 року №39/16-01-05/38667319, а також доповідна записка управління оподаткування юридичних осіб від 23.11.2015 року №112/1501. Суд констатує, що чинне податкове законодавство не передбачає такої підстави для винесення рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, а слідчий орган не є органом, до компетенції якого належить право на проведення перевірок дотримання вимог податкового законодавства.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення № 1 від 24.11.2015 року порушено процедуру його прийняття, що спричинило для платника податків ТОВ «Агродім Захід» - негативні наслідки у вигляді позбавлення його без достатніх правових підстав права користування спеціальним режимом оподаткування, як сільськогосподарського підприємства.

Позиція суду повністю узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 23.11.2015 року у справі № К/800/37608/14.

Щодо покликання представника відповідача на інформацію, викладену у довідках Угрівської сільської ради та Дубаневицької сільської ради про те, що орендовані земельні ділянки ТОВ «Агродім Захід» не оброблялись та не засаджувались, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 14.1.36 господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З урахуванням наведеного, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій, а не на підставі довідок сільських рад, які не є документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпунктів 1, 3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем при прийнятті спірного рішення дотримані не були.

В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що адміністративний позов позивача підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 1 від 24.11.2015 року про виключення сільськогосподарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродім Захід» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (майдан Гайдамаків, 24, м. Городок, Львівська область, 81500, код ЄДРПОУ 39508975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродім Захід» (Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Івасюка, буд. 2-г, код ЄДРПОУ 38667319) судовий збір в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 03.02.2016 року.

Суддя Клименко О.М.