Постанова № 55395111, 25.01.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2016 року 810/5944/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доУправління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської областіпровизнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд визнати протиправним рішення про відмову в поверненні помилково сплачених коштів та зобов'язати сплатити суму боргу, що становить 7339,00 грн. у порядку, передбаченому чинним законодавством України з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми на дату прийняття судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в липні 2015 року придбала квартиру. Договір купівлі-продажу квартири був посвідчений нотаріусом, під час укладання договору позивач сплатила 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від суми договору, що підлягає сплаті з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. В жовтні 2015 року позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з тих підстав, що квартиру вона придбала вперше, а тому в силу закону вона не є платником вказаного збору. Однак, відповідач відмовив у поверненні помилково сплачених коштів, мотивуючи це тим, що позивач не представив доказів на підтвердження факту придбання житла вперше.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити щ тих підстав, що підстави для повернення коштів відсутні, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження факту придбання житла вперше.

До початку розгляду справи по суті представники сторін звернулись до суду з письмовими клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В липні 2015 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2015, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, придбала у власність квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вартість квартири - 733900,00 грн.

Право власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру зареєстроване 31.07.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що нею отримано витяг.

Під час укладення договору купівлі-продажу квартири позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна у сумі 7339,00 грн. (1% від вартості квартири), що підтверджується копією квитанції від 31.07.2015 №ПН177056.

В жовтні 2015 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області з письмовою заявою про повернення помилково сплачених коштів у сумі 7339,00 грн.

До вказаної заяви позивачем було додано копію квитанції від 31.07.2015 №ПН177056, копію договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2015, нотаріально засвідчену копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.07.2015, нотаріально засвідчену копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.09.2015 та копію ідентифікаційного коду, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 27.10.2015.

Листом від 30.11.2015 №12743/02 Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області повідомило позивачу, що не має можливості підтвердити необхідність повернення позивачу сплачених коштів, оскільки відсутні документи на підтвердження факту перебування у черзі на одержання житла або придбання житла вперше.

Однак, не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням позивач звернулась з даним позовом до суду.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування врегульовано Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 9 статті 1 цього Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше (абзац 1).

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац 2).

Згідно пункту 10 статті 4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 1 відсоток від об'єкта оподаткування, яким відповідно до пункту 8 статті 2 даного Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Аналогічно пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України за №1740 від 03.11.1998, встановлено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше (абзац 1).

Наведене свідчить про те, що фізичні особи, які придбавають нерухоме майно є платниками збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Як було встановлено судом, 31.07.2015 позивач сплатила збір на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаної квартири, що становить 7339,00 гривень.

При цьому, позивач вказує, що нею придбано житло вперше, на підтвердження чого надала суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.07.2015 №41558751, згідно з яким за нею зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2015.

Також, на підтвердження придбання житла вперше позивач надала до суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з яким, окрім придбаної квартири, за позивачем зареєстровано також право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, однак дане житло було набуте позивачем за договором дарування, а не за договором купівлі-продажу, а тому не може вважатися придбанням житла вперше. Іншої нерухомості за позивачем не зареєстровано.

Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, відповідачем суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу на те, що статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач під час придбання 31.07.2015 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в силу вимог пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" була звільнена від сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки житло нею придбавалось вперше. А відтак, збір у розмірі 7339,00 грн. нею сплачено помилково.

З огляду на викладене, суд вважає рішення УПФУ у Києво-Святошинському районі про відмову в поверненні позивачу сплаченої суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є протиправним.

Щодо порядку повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування суд зазначає наступне.

Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України за №460 від 13.04.2011, визначено, що казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (підпункт 7 пункту 4).

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів врегульовано Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України за №787 від 03.09.2013 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (абзац 1).

Пунктом 5 даного Порядку встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №280 від 23.07.2014, встановлено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення надходжень від сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень відповідно до законодавства.

Перелік податків і зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 за №106, додатком до якої контроль за справлянням до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом бюджетної класифікації доходів 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд України.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 за №21-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивачем на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.07.2015 житло придбано вперше, відповідачем протиправною відмовлено ОСОБА_1 за її заявою у поверненні сплаченого нею збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7339,00 грн., у звязку з чим помилково сплачені кошти на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, що складає 7339 грн. - підлягають поверненню позивачу в порядку, визначеному чинним законодавством.

Щодо вимоги позивача про стягнення понесених інфляційних витрат та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, суд зазначає наступне.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Водночас, інфляційні та три відсотки річних є штрафом за прострочення виконання грошового зобовязання, які обчислюються у відсотках від суми невиконаного зобовязання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, зазначеною статтею Цивільного кодексу України регулюються зобовязальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобовязання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду (лист Верховного суду України "Аналіз практики застосування статті 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві" від 01.07.2014).

Враховуючи, що підставою звернення позивач до суду стала протиправна поведінка субєкта владних повноважень, на переконання суду, дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України не поширюється на дані правовідносини.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 551,20 грн. згідно квитанції від 25.12.2015 №QS26981707, отже в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством на день подачі позову, оскільки сплаті за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 487,20 грн.

Питання про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 64,00 грн. судом не розглядається, адже клопотання про це суду не подавалось.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача у розмірі 487,20 грн.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області від 30.11.2015 №12743/02 про відмову в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 7339 (сім тисяч триста тридцять девять) грн. 00 коп. в порядку, визначеному чинним законодавством.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (код ЄДРПОУ 20591865).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.