Постанова № 55395070, 26.01.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 січня 2016 року (12 год. 35 хв.) Справа № 808/8237/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості.

30.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового звязку надійшов адміністративний позов заявою Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості за резервним методом №112030000/2015/000057/1 від 12.05.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112030000/2015/00084 від 12.05.2015 за ВМД №112030000/2015/006196.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення порушує його права та законні інтереси. Вважає, що відповідач не мав законних підстав визначати митну вартість товарів за резервним методом з огляду на те, що позивачем було правомірно визначено митну вартість товару основним методом за ціною договору (контракту), а також не обґрунтовано та протиправно оформив картку відмови в митному оформленні товарів і транспортних засобів.

Ухвалою від 02.10.2015 у звязку з невідповідністю позову вимогам ст. 106 КАС України його було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову до 15.10.2015.

Зокрема, згідно ухвали від 02.10.2015 позивачу необхідно було надати до суду оригінал документу про доплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 апеляційну скаргу позивача на ухвалу суду першої інстанції від 02.10.2015 залишено без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2015 залишено без змін.

16.12.2015 справа була повернена до суду першої інстанції.

Ухвалою від 16.12.2015 у тексті резолютивної частини ухвали від 02.10.2015 було виправлено описку, змінене цифрове значення суми судового збору, який повинен доплатити позивач, з 1281 грн. на 1218 грн.

Станом на 16.12.2015 позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою від 16.12.2015 провадження у справі відкрите, судове засідання призначене на 11.01.2016.

У судове засідання 11.01.2016 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 11.01.2015 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинене до 26.01.2016.

Ухвалою від 26.01.2016 провадження у справі було поновлено, судове засідання призначене на 26.01.2016.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підставі викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що позивачем на підтвердження обґрунтованості заявленої в декларації митної вартості товару були надані всі документи визначені ст. 58 МК України. Зазначив, що підставою відмови відповідача у здійсненні митного оформлення товару по заявленій позивачем митній вартості було виявлення розбіжностей та не надання позивачем додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару та обраний метод її визначення, проте позивачем були надані всі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість та метод її визначення. Зазначив, що ненадання декларантом запитуваних додаткових документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Позивачем було надано достатньо документів для підтвердження митного оформлення товару за основним методом, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу в митному оформленні товару за основним методом. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях до позову, зокрема зазначивши, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що заявлена митна вартість товару суттєво відрізнялась від цінової інформації, що містилась в інформаційній системи державної митної служби України та відображала митну вартість товару на рівні 1,0949 доларів США за 1 кг. (митна декларація від 03.05.2014 №112030000/2014/007488). Зазначає, що оскільки позивачем не були подані всі документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару, відповідач дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості за методом 1, у звязку з чим було прийняте рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом. Крім того, зазначив, що в наданих позивачем документах були виявлені суттєві розбіжності. Відмовляючи у митному оформленні товарів, митниця діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством. Вважає, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів відповідача та картку відмови відповідача в митному оформленні товарів і транспортних засобів правомірними, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 26.01.2016 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2012 між позивачем та FY CO Limited, Китай був укладений контракт купівлі продажу №13120092 на поставку вогнетривких матеріалів та виробів (товару), кількість, якість, ціна, строки та умови поставки якого визначаються у специфікаціях до контракту. Умови поставки визначаються у відповідних додатках. Строк дії контракту до 31.12.2013.

Згідно додаткової угоди до контракту від 18.10.2013 строк дії договору було подовжено до 31.12.2015.

Згідно специфікації №13 від 24.09.2014 до контракту позивачу було поставлено магнезіально-вуглецева цегла та перклазовуглецеву цеглу на загальну суму 41169,84 доларів США. Умови поставки DAP м. Запоріжжя, ст. Запоріжжя-Ліве, морським, авто або залізничним транспортом, згідно Інкотермс 2010.

Для розмитнення зазначеного товару до відповідача була надіслана електронна декларація ІМ40ДЕ №112030000/2015/006196 від 07.05.2015 та декларація митної вартості за формою ДМВ-1, згідно яких позивачем було заявлено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у 868881,01 грн. (41325,10 доларів США).

Разом з декларацією були подані копії документів, а саме: зовнішньоекономічний договір № 13120092; додаткова угода від 18.10.2013 до контракту купівлі-продажу № 13120092 від 06.01.2012; специфікація №13 від 24.09.2014, інвойс № В166 від 06.03.2015, залізнична накладна №40984882 від 25.04.2015, коносамент №ВSSНА10515 від 15.03.2015, прайс - лист №1709-1 від 17.09.2015, сертифікат походження G112151343055131 від 06.03.2015, сертифікат якості б/н від 06.03.2015, сертифікат якості б/н від 06.03.2015, пакульний лист б/н від 06.03.2015, лист №0505-1 від 05.05.2015, копія вантажної митної декларації іншої країни №574382952584 від 16.03.2015 та інші документи.

Після обробки електронного документа та аналізу поданих документів 07.05.2015 відповідачем було надіслано електронним повідомленням письмову вимогу про необхідність надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, а саме: виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, про вартість товару або сировини. Також, декларанта було повідомлено про те, що за власним бажанням декларант може подати інші документи для підтвердження митної вартості.

12.05.2015 позивачем на адресу відповідача було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого позивач повідомив, що товар поставляється на умовах DАР, тому відсутні документи, що підтверджують оплату фрахту, оскільки оплату здійснює постачальник. Згідно з інформації, яку надав постачальник, обидві печатки мають рівну юридичну силу, що підтверджується листом №1205-1 від 12.05.2015. Висновки про якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відсутні, тому що в них немає ніякої потреби, оскільки надані сертифікати якості виробника вміщують вичерпну інформацію відносно якості товару. Крім того, надано виписку з бухгалтерської документації, яка надана постачальником №98/2 від 12.05.2015, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями - експертний висновок ЗТПП № ОИ - 234 від 08.05.2015 та лист ЗТПП №ОИ-233 від 08.05.2015.

12.05.2015 відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000057/1, за яким корегування митної вартості здійснено за резервним методом, згідно наявної у відповідача інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку 1,0949 $/кг (джерело МД № 112030000/2014/007488 від 03.05.2014).

Відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2015/00084, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено, у звязку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару. Розяснено, що для забезпечення можливості митного оформлення товарів необхідно подати нову митну декларацію, враховуючи рішення про коригування заявленої митної вартості товарів 12.05.2015 №112030000/2015/000057/1, за офіційним курсом НБУ на день оформлення митної декларації та дотриманням ст. 263 МК України, враховуючи положення ст. 257 МК України.

12.05.2015 позивач здійснив митне оформлення товару за митною декларацією №112030000/2015/006533 шляхом сплати суми податку на додану вартість та ввізного мита, розрахованих виходячи із митної вартості, що визначена рішенням про коригування митної вартості.

29.07.2015 у зв'язку з незгодою з рішенням №112030000/2014/000057/1 від 12.05.2015 про визначення митної вартості товару, позивач листом №171/1-311 звернувся до відповідача з вимогами скасувати вказане рішення та повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію, надавши, копію платіжного доручень № 1161 від 16.07.2015 на суму 40661,55 доларів США, копію заявки на платіж №2500136846 від 16.07.2015 на суму 40662,55 доларів США, у тому числі оплата згідно рахунку №В166 на суму 20661,55 доларів США, копію платіжного доручення №1192 від 23.07.2015 на суму 13258.51 доларів США. копію заявки на платіж №2500137171 від 23.07.2015 на суму 13258,51 доларів США, в тому числі оплата згідно рахунку №В166 на суму 11563,68 доларів США, копію платіжного доручення №1199 від 24.07.2015 на суму 9098,87 доларів США, копію заявки на платіж №2500137240 від 24.07.2015 на суму 9098.87 доларів США, в тому числі оплата згідно рахунку №В166 на суму 9098,87 доларів США, як доказ сплати постачальнику за отриманий товар, що є предметом митного оформлення «повторної» ВМД №112030000/2015/006533, вартості отриманого товару за ціною договору (контракту) № 13120092.

04.08.2015 відповідач листом № 776/11/08-70-65 відмовив в скасуванні вказаного рішення та повернення (вивільнення) наданої фінансової гарантії.

12.08.2015 позивач листом №171/1-341 повідомив відповідача, що у зв'язку з відмовою відповідача у скасуванні рішення про коригування митної вартості, сума наданої фінансової гарантії (грошова застава) перерахована до Держбюджету.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості та з оформленою відповідачем карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Згідно ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно ст. 264 МК України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобовязані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

За приписами ст. 266 МК України декларант зобовязаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів предявити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від органу доходів і зборів випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обовязки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Судом встановлено, що 07.05.2015 позивачем була надіслана електронна декларація ІМ40ДЕ, яка була зареєстрована за №112030000/2015/006196 та інші документи для митного оформлення товару.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, повязані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець повязані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною пятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно даних декларації ІМ40ДЕ №112030000/2015/006196 від 07.05.2015 та декларації митної вартості за формою ДМВ-1 митну вартість товару було заявлено у розмірі 868881,01 грн. (41325,10 доларів США), яку було визначено декларантом за першим методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Згідно специфікації №13 від 24.09.2014 до контракту позивачу було поставлено магнезіально-вуглецева цегла та перклазовуглецеву цеглу на загальну суму 41169,84 доларів США. Умови поставки DAP м. Запоріжжя, ст. Запоріжжя-Ліве, морським, авто або залізничним транспортом, згідно Інкотермс 2010.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 6 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, подані до митного оформлення, не містять всіх даних або містять розбіжності відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:

-в надісланій сканованій копії коносаменту № ВSSНА10515 від 15.03.2015 зазначено, що «Freight Payable», проте будь-які документи, що підтверджують факт оплати, відсутні на момент митного оформлення;

-відбиток печатки продавця в надісланій сканованій копії контракту №13120092 від 06.01.2012 відрізняється від відбитку печатки продавця в специфікації №13 від 24.09.2014.

У звязку з тим, що документи подані до митного оформлення не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відповідачем у декларанта були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, визначені ст. 53 МК України.

12.05.2015 позивачем були подані додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, яка надана постачальником №98/2 від 12.05.2015, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями - експертний висновок ЗТПП № ОИ - 234 від 08.05.2015 та лист ЗТПП №ОИ-233 від 08.05.2015. Крім того було надано пояснення, що товар поставляється на умовах DАР, тому відсутні документи, що підтверджують оплату фрахту, оскільки оплату здійснює постачальник. Згідно з інформації постачальника, обидві печатки мають рівну юридичну силу, що підтверджується листом №1205-1 від 12.05.2015. Висновки про якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відсутні, тому що в них немає ніякої потреби, оскільки надані сертифікати якості виробника вміщують вичерпну інформацію відносно якості товару.

Проаналізувавши додатково подані документи, відповідачем встановлено, що у додатково наданій копії висновку від 08.05.2015 № ОИ-233 зазначене джерело цінової інформації не містить вартісних показників по товару «Магнезіально-вуглецева цегла», що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням положень ст. 52 Митного кодексу України. Зазначений Висновок не може бути використаний для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару «Магнезіально-вуглецева цегла». Додатково надана недоброякісна копія від 12.05.2015 № 98/2 не може вважатись випискою із бухгалтерської документації, тому що не містить необхідних реквізитів передбачених для вказаного документу. У додатково наданій копії висновку від 08.05.2015 № ОИ-234 у гр.8 «Используемые документы» зазначена сп. № 13 від 24.09.2015 до митного оформлення надана сп. № 13 від 24.09.2014.

У звязку із не наданням позивачем додаткових документів, які необхідні для підтвердження митної вартості, заявленням неповних відомостей про митну вартість та з урахуванням наявності інформації про вартісні показники за товар вище ніж заявлені позивачем, відповідач дійшов висновку про не підтвердження заявленої митної вартості, визначеної декларантом за основним методом.

Суд дослідив документи, надані позивачем, що викликали сумніви у відповідача при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості та дійшов висновку про не обґрунтованість висновків відповідача щодо наявності зазначених вище розбіжностей.

Судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару позивачем було надано всі документи передбачені ст. 53 МК України.

Стосовно тверджень відповідача щодо того, що в надісланій сканованій копії коносаменту № ВSSНА10515 від 15.03.2015 зазначено, що «Freigh Payable», проте будь-які документи, що підтверджують факт оплати, відсутні на момент митного оформлення.

З специфікації до укладеного контракту вбачається, що поставка товару здійснювалась на умовах DAP, згідно Інкотермс 2010.

Судом встановлено, що поставка товару здійснювалася за замовленням продавця Black Sea Shipping Service LTD водним транспортом до порту Іллічевськ (Україна) та в подальшому залізничним транспортом ТОВ «СВС ЛТД» до м. Запоріжжя, ст. Запоріжжя-Ліве.

Відповідно до Інкотермс 2010 умови поставки DAP (поставка до пункту призначення) передбачають, що поставка здійснюється будь яким видом транспорту, товар надається покупцю готовим для розвантаження. Продавець здійснює поставку коли товар наданий в розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовому для розвантаження у узгодженому місці призначення. Продавець несе всі ризики повязані з доставкою товару до моменту його поставки до місця призначення. DAP вимагає від продавця виконання митних формальностей для вивезення.

Отже, оскільки товар поставлявся позивачу на умовах DАР, оплату фрахту здійснює постачальник, а тому документи, що підтверджують факт оплати фрахту мають знаходитись у постачальника.

Відсутність у позивача документів, що підтверджують факт оплати фрахту, із зазначених підстав, також підтверджуються поясненнями позивача.

Щодо посилань відповідач на те, що відбиток печатки продавця в надісланій сканованій копії контракту №13120092 від 06.01.2012 відрізняється від відбитку печатки продавця в специфікації №13 від 24.09.2014, суд зазначає наступне.

Згідно листа постачальника №1205-1 від 12.05.2015, обидві печатки, які використовуються постачальником, мають рівну юридичну силу та використовуються в різних підрозділах компанії.

Відповідач, серед іншого, посилається на те, що у додатково наданій копії висновку від 08.05.2015 № ОИ-233 зазначене джерело цінової інформації не містить вартісних показників по товару «Магнезіально-вуглецева цегла», що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням положень ст. 52 Митного кодексу України. Зазначений Висновок не може бути використаний для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару «Магнезіально-вуглецева цегла».

Згідно Висновку Запорізької ОСОБА_3 від 08.05.2015 № ОИ-233, експертом було встановлено, що ціна на товар, заявлена за контрактом №13120092 від 06.01.2012 та специфікацією №13 від 24.09.2014, на умовах поставки DAP Запоріжжя, України, відповідає середньому рівню цін постачальників з Китаю подібної продукції.

Суд зазначає. що наданий Висновок містить усі необхідні вартісні показники для цього виду товару, не перешкоджає визначенню митної вартості товарів та не впливає на його ціну.

Відповідач, серед іншого зазначає, що додатково надана недоброякісна копія від 12.05.2015 № 98/2 не може вважатись випискою із бухгалтерської документації, тому що не містить необхідних реквізитів передбачених для вказаного документу.

Суд зазначає, що наявна в матеріалах справи копія виписки із бухгалтерської документації якісна та містить усі необхідні реквізити.

Стосовно посилань відповідача на те, що у копії висновку від 08.05.2015 № ОИ-234 у гр.8 «Используемые документы» зазначена специфікація № 13 від 24.09.2015, а до митного оформлення надана специфікація № 13 від 24.09.2014, суд зазначає.

З пояснень позивача вбачається, що у висновку ЗТПП №ОИ 234 була допущена помилка, а саме у даті специфікації замість 24.09.2015 зазначено 24.09.2014, яка ніяким чином не впливає на визначення митної вартості товарів та не є документом, що підтверджує митну вартість товарів.

Згідно ч. 3, 4 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобовязаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 5 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Судом встановлено, що керуючись ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, у звязку виявленням розбіжностей та ненаданням необхідних для підтвердження митної вартості документів, відповідачем було прийняте письмове рішення №112030000/2015/000057/1 від 12.05.2015 про її коригування.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем митна вартість товарів була визначена за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Суд зазначає, що ст. 58 МК України встановлює основні засади застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

В рішенні про коригування митної вартості відповідачем було зазначено про послідовність застосування методів визначення митної вартості товарів та процедуру проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. В рішенні було зазначено, що неможливо застосувати при визначенні митної вартості товару основний метод в звязку із тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість.

Керуючись ст. 57 МК України було проведено процедуру консультацій між позивачем та відповідачем з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості товару. Консультація була проведена шляхом направлення декларанту електронного повідомлення, у якому декларанта було повідомлено про причини неможливості застосування першого методу визначення митної вартості, методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів, методу визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості та про підстави застосування митницею Міндоходів резервного методу визначення митної вартості.

Судом встановлено, що відповідачем, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 64 МК України, митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органі доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідачем була використана наявна в органі доходів і зборів інформація щодо раніше визначених митних вартостей за основним та другорядними методами, зокрема відомості вантажної митної декларації від 03.05.2014 № 112030000/2014/007488 (з розрахунку 1,0949 $/кг).

Згідно ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні розяснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до п. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Судом встановлено, що відповідачем була складена картка відмови №112030000/2015/00084 від 12.05.2015, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено. У картці відмови, відповідно до вимог ст. 256 МК України, було зазначено причину такої відмови, а саме прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Крім того, було розяснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, а саме, що для забезпечення можливості митного оформлення товарів необхідно подати нову митну декларацію, враховуючи рішення про коригування заявленої митної вартості товарів 12.05.2015 №112030000/2015/000057/1, за офіційним курсом НБУ на день оформлення митної декларації та дотриманням ст. 263 МК України, враховуючи положення ст. 257 МК України.

За приписами ч. 7, 8 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Судом встановлено, що 12.05.2015 позивач здійснив митне оформлення товару за митною декларацією №112030000/2015/006533 та випустив у вільний обіг товар під гарантійні зобовязання.

Суд зазначає, що позивач надав усі документи, які дозволяють визначити митну вартість за основним (першим) методом без суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції.

Відповідачем не було належним чином обґрунтовано, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Також, суд зазначає, що у постанові Верховного суду України від 11.09.2012 (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень) зроблено висновок, що ненадання декларантом запитуваних додаткових документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про неправомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, а отже позов слід задовольнити в повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням від 14.12.2015 №27380 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 1218,00 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з субєкта владних повноважень - Запорізької митниці ДФС.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000057/1 від 12.05.2015

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2015/00084 від 12.05.2015.

Стягнути з Запорізької митниці ДФС на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» сплачений судовий збір у сумі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль