Постанова № 55395067, 25.01.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2016 року 810/5833/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доДепартаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністраціїтретя особаУправління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської радипрозобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, третя особа: Управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради про зобов'язання видати дублікат посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії Серія В-І №120113 від 22.03.1994.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 4 категорії, та Київською обласною державною адміністрацією йому було видано посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серія В-І №120113. Вказує, що вищевказане посвідчення ним було втрачено, у звязку з чим звернувся до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації із заявою про видачу дубліката такого посвідчення, але листом від 02.11.2015 №05-59-2161 йому було відмовлено у видачі дубліката посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4. Позивач вважає, що відмова у видачі дубліката посвідчення є протиправною, оскільки для видачі дубліката посвідчення встановлення статусу особи, що постраждала від Чорнобильської катастрофи, не вимагається.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.02.1997 №51, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. Разом з цим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2015, виключено абзац пятий частини другої статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. Таким чином, відповідач стверджує, що позивач не проживає на території забрудненої зони, оскільки такої зони вже немає та у звязку з чим ОСОБА_1 не має статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач та представник відповідача звернулись до суду з письмовими клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Третя особа, яка належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серія В-І №120113 від 22.03.1994, яке було видано Київською обласною державною адміністрацією відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, як такому, що постійно проживав та працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю та за станом на 01.01.1993 прожив та відпрацював у зазначеній зоні не менше чотирьох років.

У вересні 2015 року позивач звернувся до Управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради із заявою про видачу йому дублікату посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки таке посвідчення було втрачено.

Разом з цим, листом від 06.10.2015 №5161 позивачу було надано відповідь, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ (який набрав чинності 01.01.2015) виключено абзац пятий частини другої статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. Таким чином, починаючи з 01.01.2015 Департаментом соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації не приймаються подання райдержадміністрацій та міськвиконкомів на оформлення дублікату посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4.

В подальшому, позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації із заявою про видачу йому дублікату посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4.

На вказане звернення, листом від 02.11.2015 №05-59-2161 позивачу було повідомлено, що з 01.01.2015 (дати набрання чинності Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ) ОСОБА_1 не проживає на території забрудненої території. З огляду на вказане, у Департамента соціального захисту населення Київської облдержадміністрації відсутні правові підстави для видачі йому дублікату посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Зазначено, що поновлення розгляду порушеного права можливо лише за умови внесення відповідних змін до чинного законодавства України.

Однак, вважаючи відмову Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації у видачі дубліката посвідчення категорії 4 неправомірною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, врегулюванні нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Питання віднесення осіб до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи визначенні нормами статей 11, 14 вказаного Закону.

До четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до положень ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Пунктом 11 цього Порядку передбачено, що у разі втрати або псування посвідчення замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення і зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним.

Дублікат видається органом, який видав посвідчення, або органом, який видає такі посвідчення за новим місцем проживання громадянина, на підставі завірених в установленому порядку копій документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку. Угорі у лівому кутку посвідчення ставиться штамп або робиться чорним чорнилом надпис: "Дублікат. Видано замість посвідчення серії ... N ...".

В пункті 10 Порядку зазначено, що посвідчення видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток №7).

Враховуючи наведені норми законодавства, суд приходить до висновку про те, що в разі втрати посвідчення особи які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, заявник повинен звернутися до органу, що видавав таке посвідчення, або до органу державної влади за місцем проживання із заявою про видачу дубліката посвідчення особи, що потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи. Видача дубліката здійснюється на підставі раніше поданих документів, відповідно до яких особі було надано статус "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Аналіз норм Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, свідчить про те, що для видачі дубліката посвідчення повторне подання документів, на підставі яких видавався оригінал посвідчення не вимагається. Тобто, позивач не зобовязаний повторно підтверджувати статус особи, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Таким чином, під час видачі дубліката посвідчення особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач на підставі раніше поданих позивачем документів та його заяви повинен видати саме дублікат посвідчення, а не встановлювати статус позивача як особи, що постраждала від наслідків аварії.

В той же час, суд вважає безпідставним посилання відповідача на внесення змін до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2015 року відповідно до Закону України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", згідно з якими виключено абзац пятий частини другої статті 2, що визначав зону посиленого радіоекологічного контролю, оскільки відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, повторного підтвердження статусу особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи для видачі дубліката посвідчення не вимагається.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивач не зобовязаний підтверджувати факт проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, у звязку з чим відмова Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у видачі позивачу дубліката посвідчення є протиправною.

Таким чином, позовні вимоги про зобовязання відповідача видати позивачу дублікат посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки сторони не звертались до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат, вони стягненню на їх користь не підлягають.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 97, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 дублікат посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4 Серія В-І №120113 від 22.03.1994.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.