Постанова № 55394802, 02.02.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 р. Справа №805/5195/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10:25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О.В.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д. С.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Інкор і Ко» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2015 року № НОМЕР_1, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Інкор і Ко» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2015 року № НОМЕР_1.

Ухвалою суду від 27.01. 2016 року залучено до справи в якості належного відповідача ОСОБА_3 податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період червень 2015 року.

03.09.2015 року посадовими особами контролюючого органу було складено акт перевірки № 3/05-63-15-01/31297266 відповідно до якого виявлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 198.1, 198.2, 198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту та відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 2820 грн.

Надалі, відповідачем на підставі вищевказаного акту від 07.10.2015 року було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від № НОМЕР_1 щодо сплати суми завищеного відємного значення податку на додану вартість в розмірі 2820 грн.

З вимогами податкового повідомлення-рішення форми «В4» від № НОМЕР_1 від 07.10.2015 року позивач не згоден, оскільки податковий кредит за червень 2015 року та був ним сформований на підставі оформленої, відповідно до норм ст..201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 10 від 14.01.2014 року та яка була зареєстрована платниками в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також факт отримання позивачем товарів та послуг від постачальників під суми ПДВ у складі податкового кредиту у червні 2014 року підтверджується первинними документами.

Просив суд визнати протиправними та скасувати вищевказане податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві, просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання зявився. Проти позову заперечував та надав до суду письмові заперечення в яких вказав, що Податковим кодексом України встановлено прямий зв'язок між податковим кредитом з ПДВ платника податку та податковими зобовязанням його контрагента та, на його думку, у разі недекларування податкових зобовязань контрагентом, у платника відсутнє право на податковий кредит.

В ході проведеної перевірки було встановлено що за даними реєстру податкових накладних податкова накладна на суму ПДВ 2819,64 грн. виписана Донецькою залізницею на адресу ТОВ «НВО «Інкор і Ко», відсутня.

Відповідно до абз.1 п.198.6 ст.198 ПКУ суми податку сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст..201 ПК) не відносяться до податкового кредиту. Тому, на його думку, ним правомірно встановлено порушення вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 198.1, 198.2, 198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України що призвело до завищення податкового кредиту та відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 2820 грн.

На підставі цього, просив у позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що позивач у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Інкор і Ко» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 31297266, що підтверджується витягом з ЄДР (а.с.42,48).

Позивач діє на підставі статуту (а.с.43-47).

Відповідач у справі ОСОБА_3 податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька головного управління ДФС у Донецькій області є юридичною особою, код ЄДРПОУ 39884297 та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів (а.с.71-72).

Отже, відповідач у справі є субєктом владних повноважень, чиї дії та рішення підлягають оцінці та перевірці у відповідності до положень ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач відповідно до свідоцтва № 200030000 НБ № 492645 з 15.01.2001 року є платником податку на додану вартість (а.с.49).

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобовязаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом,на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. п. 14.1.181.п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Наказом № 22 від 10.08.2015 року була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період червень 2015 року (а.с.70).

03.09.2015 року посадовими особами контролюючого органу було складено акт перевірки № 3/05-63-15-01/31297266 відповідно до якого виявлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 198.1, 198.2, 198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту та відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 2820 грн. (а.с.29-41).

16.09.2015 року позивачем були подані до ДПІ заперечення до вищезазначеного акту № 1530-15у (а.с.12-14).

02.10.2015 року відповіддю № 1463/05-63-15-01 в.о. начальника ДПІ відмовив у задоволенні заперечень та залишив акт перевірки від 03.09.2015 року№ 3/05-63-15-01/31297266 без змін (а.с.10.11)

07.10.2015 року контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від № НОМЕР_1 щодо сплати суми завищеного відємного значення податку на додану вартість в розмірі 2820 грн. (а.с.9).

Судом, в ході судового розгляду справи, були досліджені наступні письмові докази, надані позивачем.

Податкова накладна № 642/011 від 16.06.2015 року згідно з якою ДП «Донецька залізниця» здійснила залізничні послуги ТОВ НВО «Інкор і Ко» на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 2500,00 грн. (а.с.16).

Відповідно до квитанції № 1 податкова накладна № 642/011 від 16.06.2015 року була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 17.06.2015 року та документ було прийнято (а.с.17).

Згідно з витягу з Державного реєстру податкових накладних № 326193 від 27.01.2016 року податкова накладна № 642/011 від 16.06.2015 року зареєстрована в реєстрі 17.06.2015 року (а.с.79).

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

У відповідності із п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредитку виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну території України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз.2 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 201.10 ст. 210 Податкового Кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Також, судом були досліджені первинні документи, які позивач надав суду як доказ здійснення господарських операцій з контрагентами.

Реєстр переліків за червень 2015 року (а.с.18)

Відомості плати за користування вагонами від 28.05.2015 року на загальну суму 334,32 грн. (а.с.19).

Відомість Відомості плати за користування вагонами від 22.06.2015 року на загальну суму 278,60 грн. (а.с.20).

Накопичувальні картки за червень 2015 року (а.с.21-22).

Відомості плати за користування вагонами від 10.06.2015 року (а.с.23-26).

Проїзний документ ЛЗ № 158319 на проїзд Київ Костянтинівка від 20.06.2015 року на прізвище ОСОБА_4 на суму 434,18 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 72,12 грн, (а.с.27).

Проїзний документ ЛЗ № 158313 на проїзд Костянтинівка Київ від 14.06.2015 року на прізвище ОСОБА_4 на суму 527,91 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 87,70 грн, (а.с.27).

Проїзний документ ЛЗ № 158320 на проїзд Костянтинівка Київ від 14.06.2015 року на прізвище ОСОБА_5 на суму 527,91 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 87,70 грн, (а.с.28).

Проїзний документ ЛЗ № 158321 на проїзд Київ Костянтинівка від 20.06.2015 року на прізвище ОСОБА_5 на суму 434,18 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 72,12 грн, (а.с.28).

Сума ПДВ за податковою накладною № 642/011 від 16.06.2015 року згідно з якою ДП «Донецька залізниця» здійснила залізничні послуги ТОВ НВО «Інкор і Ко» на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 2500,00 грн. та суми ПДВ за вищезазначеними проїзними документами 72,12 грн., 87,70 грн., 72.12 грн. та 87,70 грн. загалом складає 2819,64 грн.

Тобто, саме ту суму яку контролюючий орган вважає не підтвердженою.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абз.2 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з п. 202.1.ст. 202 Податкового Кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 2, 5, 16 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969 Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п.2 Порядку заповнення податкової накладної), податкова вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у п. 2 цього Порядку (п. 5 Порядку заповнення податкової накладної), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою (п. 16 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже, підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Проаналізувавши ці правові норми, суд приходить до висновку про те, що платник податку не може бути позбавлений права на відшкодування ПДВ у разі коли його контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку.

Такої позиції дотримується і Верховний суд України, який в своєї постанові від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 вказав, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З цих підстав, суд не погоджується з висновками акту від 03.09.2015 року № 3/05-63-15-01/31297266 відповідно до якого виявлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 198.1, 198.2, 198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту та відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 2820 грн.

Таким чином, при розгляді справи не встановлено порушення з боку позивача норм п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 198.1, 198.2, 198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а податковий кредит та від'ємне значення з ПДВ за червень 2015 року сформовано правомірно, через що заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2015 року № НОМЕР_1, є цілком обґрунтованими.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст..94 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецка Головного управління ДФС у Донецькій області підлягає сплати судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст..ст. 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Інкор і Ко» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2015 року № НОМЕР_1, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.10.2015 року № НОМЕР_1.

Стягнути з за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Інкор і Ко» суму судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Постанова складена у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 02 лютого 2016 року в присутності представників сторін.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 03 лютого 2016 року.

Суддя Хохленков О.В.