Постанова № 55394622, 15.01.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2016 р. Справа №805/4807/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11:50

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О. В., за участю секретаря судового засідання Проніна Д. С.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача 1: не зявився,

представника відповідача 2: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Межрегіонального головного управління ДФС про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за червень 2015 року у сумі 10273993,00 грн. та пені в розмірі 760275,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Межрегіонального головного управління ДФС про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за червень 2015 року у сумі 10273993,00 грн. та пені в розмірі 760275,48 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він 20.07.2015 року надав до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року в який було визначено суму що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 10273993,00 грн.

СДПІ листом від 15.10.2015 року повідомило позивача про те що направило до Державної казначейської служби висновок від 10.08.2015 року № 5550-20 про відшкодування ПДВ у сумі 10273993,00 грн.

Державна казначейська служба України в Донецькій області не виконала свої обовязки з бюджетного відшкодування вказаної суми.

Строк для здійснення бюджетного відшкодування суми 10273993,00 грн. закінчився 17.08.2015 року.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, суми податку не відшкодовані платникам протягом строку встановленого кодексом вважаються заборгованістю та на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ.

Згідно з вказаною нормою та розрахунком, здійсненим позивачем, сума пені складає 760275,48 грн.

Просив стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за червень 2015 року у розмірі 10273993,00 грн. та пеню в сумі 760275,48 грн.

Відповідач 1 - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області надав суду письмові заперечення в яких вказав, що постановою КМУ від 17.01.2011 року № 39 був затверджений Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, відповідно до якого у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 ПК України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає та зобовязаний подати органові державної казначейської служби висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Окрім цього, відповідно до вимог діючого законодавства, орган державної податкової служби надсилає до органів державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках.

Зазначає що на момент направлення висновку узагальнена інформація про обсяги суми коштів, які підлягають поверненню позивачеві до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області не надходили. Тому, висновок від 10.08.2015 року № 5550-20 було повернуто податковому органу без виконання.

Просив в позовних вимогах позивачу, відмовити.

Відповідач 2 - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів надав суду письмові заперечення в яких вказав, що він 07.08.2015 року склав довідку про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з ПДВ щодо правомірності нарахування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за червень 2015 року якою було підтверджено до відшкодування ПДВ у сумі 10273993 грн. та направлено до Державної казначейської служби України у Донецькій області висновок від 10.08.2015 року.

Таким чином, відповідачем були виконані всі норми законодавства щодо здійснення бюджетного відшкодування.

В позові просив відмовити.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судове засідання не зявився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Заяви про відкладення слухання справи суду не надав.

Представник відповідача 2 у судове засідання не зявився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Надав клопотання про розгляд справи в його відсутність.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» є юридичною особою яка зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом ЄДРПОУ 05763599 з 01.04.1994 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 9-10).

Позивач діє на підставі статуту (а.с.13-20).

Позивач перебуває на податковому обліку у спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів з 22.07.1990 року (а.с.9об).

Відповідачем 1 є Державна казначейська служба України в Донецькій області яка є юридичною особою код ЄДРПОУ 37967785 та виступає в даних правовідносинах як субєкт владних повноважень.

Відповідачем 2 є Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Донецьку Межрегіонального головного управління ДФС яка є юридичною особою код ЄДРПОУ 39789047 та виступає в даних правовідносинах як субєкт владних повноважень.

Правовідносини що склалися між сторонами регулюються нормами Податкового кодексу України та постановою КМУ № 39 від 17.01.2011 року про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (надалі по тексту Порядок взаємодії) та наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України, від 03.02.2011, № 68/23 «Про затвердження Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках» (надалі Порядок формування та надсилання узагальненої інформації).

Відповідно до свідоцтва № 100334281 серія НБ № 196337 позивач є платником податку на додану вартість з 21.07.1997 року індивідуальний податковий номер 057635905159 (а.с. 8).

Згідно з декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року сформовану 20.07.2015 року ( з додатками № 1, № 2, № 3 № 4, № 5 та № 6) позивач в рядку 23 визначив суму відємного значення що дорівнює суми відємного значення поточного звітного періоду та становить 10273993 грн. (а.с.21-34)

Відповідно до квитанції № 2 податковий орган отримав вищезазначену податкову декларацію за червень 2015 року 20.07.2015 року та пакет було прийнято (а.с.23).

Згідно з Додатком № 4 до декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року позивач вказав суму яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 10273993 грн. (а.с.29).

Контролюючий орган 07.08.2015 року склав довідку № 45/28-03-46/05763599 про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з ПДВ щодо правомірності нарахування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за червень 2015 року якою було підтверджено до відшкодування ПДВ у сумі 10273993 грн. (а.с.76-81).

10.08.2015 року органом державної податкової служби був спрямований висновок №5550-20 до органу державної казначейської служби (а.с.89).

Супровідним листом № 06-08/2028 від 18.08.2015 року Державна казначейська служба України в Донецькій області повернула без виконання висновок про суми відшкодування податку на додану вартість від 10.08.2015 року № 5550-20 (а.с.66).

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок та послідовність дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України ПДВ врегульовано у статті 200 ПК.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 20 ПК).

Відповідно до п.8 Порядку взаємодіі, Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Згідно з п.5 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації, центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України "Про податок на додану вартість" та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє:

-до Державного казначейства України;

-одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

Відповідно до п.6 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації, Державне казначейство України:

-направляє узагальнену інформацію органам державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які згідно з отриманими висновками та узагальненою інформацією відповідно до чинного законодавства здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість платникам податку;

-передає до органів державної податкової служби у порядку, затвердженому наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 "Про затвердження Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, інформацію про здійснене бюджетне відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Згідно з п.9 Порядку взаємодії, на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

-трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

-п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено що на час розгляду справи в суді, в органі Державної казначейської служби були відсутні висновок про суми відшкодування податку на додану вартість та узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що, в свою чергу, унеможливлює здійснення бюджетного відшкодування органом Державної казначейської служби.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Суд зазначає, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з Державного бюджету є помилковою з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість

Оскільки, звертаючись до суду, платник ПДВ неправильно визначив спосіб захисту порушених прав, то наслідком цього є відмова у задоволенні позовних вимог.

Цю правову позицію із застосування норм права щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість виклав Верховний Суд України в постанові від 16.09.2015 року по справі 2а/0570/17001/2012.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач 1 довів правомірність своїх дій при відмові у бюджетному відшкодуванні сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість позивача.

Відповідач 2 довів правомірність своїх дій щодо підготовки та направлення висновку про суми відшкодування податку на додану вартість, відповідно до вимог законодавства.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.94 КАС України, судові витрати позивачеві поверненню не підлягають.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Межрегіонального головного управління ДФС про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за червень 2015 року у сумі 10273993,00 грн. та пені в розмірі 760275,48 грн., відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 15 січня 2016 року в присутності представників позивача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 20 січня 2016 року.

Суддя Хохленков О.В.