Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2015 р. Справа № 805/8383/14-а
Приміщення суду за адресою: 84112, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
Час прийняття постанови: 13 година 25 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
суддів Шувалової Т.О., Бабаш Г.П.
при секретарі судового засідання Мороз Н.О.,
за участю
позивача ОСОБА_1 особисто,
представника позивача ОСОБА_2 на підставі довіреності,
представника відповідача 1 не зявився,
представника відповідача 2 не зявився,
представника відповідача 3 не зявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
встановив:
25 грудня 2014 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач), датований 25 грудня 2014 року, до Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач 1 або МВС України), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі відповідач 2 або ГУМВС України в Донецькій області), Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі відповідач 3 або УДАІ ГУМВС України в Донецькій області), в якому позивач просив:
- визнати незаконними та скасувати накази МВС України від 07 серпня 2014 року № 865 та від 27 серпня 2014 року № 1512о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ за п. 66 Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу;
- поновити позивача на посаді начальника державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дружківки при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області;
- стягнути з УДАІ ГУМВС України в Донецькій на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу із розрахунку 166,16 грн. за один день вимушеного прогулу з дня звільнення по день постановлення судового рішення;
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України в Донецькій області від 19 серпня 2014 року № 186о/с в частині встановлення позивачу вислуги років на службі органах внутрішніх справ в календарному обчисленні - 18 років 00 місяців 04 дні.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин він проходив службу в органах внутрішніх справ, обіймав посаду начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дружківка при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та перебував у спеціальному званні «підполковник міліції».
Позивач доводив, що продовжував виконувати свої посадові обовязки до 17 жовтня 2014 року, з 17 жовтня 2014 року не працював у звязку з тимчасовою непрацездатністю. Про своє звільнення дізнався 25 листопада 2014 року, отримавши поштою дублікат трудової книжки.
Позивач вважав накази МВС України незаконними та такими, що підлягають скасуванню, з наступних підстав.
ОСОБА_1 стверджував, що йому не відомо, які саме його дії були визнані такими, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, оскільки в наказі про звільнення не зазначені обставини нібито вчиненого ним проступку.
З дисциплінарним наказом МВС України, який слугував підставою для видання наказу по особовому складу, він не ознайомлений.
Позивач вважав, що звільнення з органів внутрішніх справ є наслідком застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке відбулось з порушенням ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 6.3. Інструкції про порядок проведення службового розслідування в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230.
Ці порушення полягали у тому, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з наказом про призначення службового розслідування та був позбавлений можливості скористатися правами особи, щодо якої проводиться таке розслідування. Припускав, що службове розслідування щодо нього взагалі не проводилось.
Позивач наголошував, що ніяких вчинків проти служби, які б суперечили покладеним на нього обовязкам, підривали його авторитет як носія влади, дискредитували звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, не скоював. Завжди суворо дотримувався ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, не допускав порушень службової дисципліни, керувався в своїй роботі принципами законності, справедливості та поваги до людської гідності.
Посилаючись на ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, позивач стверджував, що при вирішенні питання про його звільнення мали бути враховані його попередня тривала бездоганна служба в органах внутрішніх справ та його службова характеристика.
Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач зазначав, що має бути поновлений на службі в органах внутрішніх справ зі стягненням грошового забезпечення за час вимушеного прогулу на підставі ст. 235 Кодексу законів про працю України, п. 1.7., пп. 3.5.2. п. 3.5. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499.
За висновком позивача, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу має розраховуватися, виходячи з його середньоденного грошового забезпечення, яке становить 166,16 грн. (10 136,10 грн. (грошове забезпечення за два останні місяці роботи 4 627,35 грн. + 5 508,75 грн.) / 61 календарний день (30 календарних днів в черні 2014 року + 31 календарний день в липні 2014 року)).
Вимоги про визнання незаконним та скасування наказу ГУМВС України в Донецькій області від 19 серпня 2014 року № 186о/с позивач обґрунтовував посиланням на п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій, грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» і стверджував, що при встановленні вислуги років у її календарному обчисленні протиправно не врахований час його навчання в Харківському автомобільно-дорожньому технічному університеті в період з 1990 по 1996 рік.
З урахуванням наведеного позивач наполягав на задоволенні позовних вимог (том 1 а.с. 4-7).
В судовому засіданні 23 вересня 2015 року позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надали пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просили задовольнити позов.
Додатково позивач та його представник уточнили, що предметом спору у справі є накази МВС України від 07 серпня 2014 року № 865 та від 27 серпня 2014 року № 1680о/с, а також наказ ГУМВС України в Донецькій області від 07 жовтня 2014 року № 361о/с. Неточності, допущені позивачем при зазначенні дат і номерів оспорюваних наказів, обумовлені тим, що у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 з цими наказами ознайомлений не був та витягів з них не отримував.
Відповідач 1 МВС України позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову, сутність яких полягала у наступному.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обовязки регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
Відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог п. 62 цього Положення, тобто у запас Збройних Сил України або у відставку.
Відповідач 1 стверджував, що звільнення за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, є окремою підставою звільнення, не є дисциплінарним стягненням, а відтак ст.ст. 12-18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України при звільненні особи за дискредитацію не застосовуються.
Посилання позивача на норми Кодексу законів про працю України відповідач 1 вважав безпідставним, оскільки норми цього закону не поширюються на працівників міліції.
Позивач звільнений з органів внутрішніх справ наказом МВС України від 27 серпня 2014 року № 1680о/с, підставою для видання якого слугував дисциплінарний наказ МВС України від 07 серпня 2014 року № 865.
Відповідач 1 доводив, що оспорювані накази видані з дотримання вимог Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Відповідач 1 стверджував, що за результатами службової перевірки встановлено, що керівництво міського відділу та переважна більшість особового складу діяли пасивно у період створення і функціонування воєнізованих формувань та злочинних угрупувань найманцями інших держав, які посягають на територіальну цілісність України, вели і ведуть бойові дії на території держави.
В той час як згідно з положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України «Про міліцію» міліція відповідно до своїх завдань зобовязана забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, а також виявляти, запобігати і припиняти адміністративні та кримінальні правопорушення.
Працівник міліції при виконанні покладених на нього обовязків як це зазначено у ч. 3 ст. 20 Закону України «Про міліцію» керується тільки законом та діє в його межах.
Крім того, особи рядового і начальницького складу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складають ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України, відповідно до якої зобовязуються залишатися відданими народові України, суворо дотримуватися Конституції та чинного законодавства, а також клянуться мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, захищати державний устрій і громадський порядок.
Відповідач 1 зазначав, що під час проведення службової перевірки встановлені наступні факти.
У період окупації м. Дружківка лідери терористичної організації «ДНР», продовжуючи реалізовувати свої сепаратистські ідеї щодо відділення від України частини її території, з метою поповнення запасів озброєння та звернення до своїх лав якомога більшої частини місцевого населення, працівників міліції, а також поліпшення фінансового становища незаконно створеної організації співпрацювали з окремими службовими особами цих органів, які перейшли на бік «ДНР», активно протистояли силам антитерористичної операції, чим нанесли державі непоправних втрат у сфері національної безпеки, обороноздатності та фінансової стабільності.
У ході перевірки Дружківського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області встановлено, що під час ускладнення обстановки у місті, починаючи з 12 квітня 2014 року вказаний підрозділ, на відміну від інших органів внутрішніх справ, терористами «ДНР» фактично не захоплювався, оскільки керівник міського відділу ОСОБА_4 та його заступник ОСОБА_5 встановили тісні контакти з представниками «ДНР» та налагодили співпрацю правоохоронців з ними.
Ці факти знайшли своє підтвердження у поясненнях низки працівників, які відверто вказали на порушення окремими службовими особами Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України, вчинення дій всупереч інтересів служби, які явно виходили за надані повноваження, вказали на перехід окремих працівників на бік ворога у період збройного конфлікту, вчинення ряду інших кримінальних правопорушень під час несення служби.
У звязку з цим прокуратурою Запорізької області відкрито кримінальне провадження № 4201422000000039, до якого долучені і оригінали матеріалів службової перевірки щодо неправомірних дій окремих працівників Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області.
Відповідач 1 доводив, що позивач в період з 12 квітня 2014 року і до 05 липня 2014 року перебував на робочому місці та сумлінно виконував свої функціональні обовязки та вказівки керівництва, а тому слід дійти висновку, що і останній також, виконуючи вказівки керівництва міського відділу, забезпечував співпрацю працівників міліції з незаконно створеними воєнізованими формуваннями «ДНР».
Крім того, під час перевірки встановлено, що позивач активно допомагав та сприяв представникам «ДНР». Побудував на території відділення ДАІ гаражні приміщення та у подальшому продав їх народному депутату України ОСОБА_6, а потім сприяв представникам «ДНР» у незаконному заволодінні цим майном та пограбуванні ОСОБА_6
Вказані факти знайшли своє підтвердження під час проведення психофізіологічного тестування співробітників Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області із застосуванням поліграфу «Конкорд-М», у тому числі позивача.
У звязку з встановленням під час службової перевірки скоєння ОСОБА_1 вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, керівництвом МВС України і було прийнято рішення про звільнення останнього з органів внутрішніх справ за п. 66 Положення.
Відповідач 1 доводив, що скоєння таких дій суперечить інтересам служби, що в свою чергу призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку.
З урахуванням допущених позивачем порушень Закону України «Про міліцію», ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, і було прийнято рішення про звільнення позивача за п. 66 Положення.
Додатково відповідач 1 зазначав, що всі матеріали, у тому числі пояснення працівників відділення ДАІ з обслуговування м. Дружківка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, щодо неправомірних дій окремих працівників цього підрозділу, отримані під час здійснення оперативних заходів, направлені до ОСОБА_7 прокуратури України для прийняття рішення відповідно до законодавства і в подальшому передані до прокуратури Запорізької області для проведення досудового розслідування кримінального провадження № 4201422000000039.
На цих підставах відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог (том 1 а.с. 113-122).
Відповідач 2 ГУМВС України в Донецькій області позов не визнав, надав заперечення, сутність яких полягала у наступному.
Щодо вимог позивача про визнання незаконним та скасування наказу ГУМВС України в Донецькій області від 19 серпня 2014 року № 186о/с в частині визначення позивачу вислуги років в календарному обчисленні відповідач 2 зазначив таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої вислуги на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Обчислення вислуги років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проводиться підрозділами кадрового забезпечення.
Наказом МВС України від 27 серпня 2014 року № 1512о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 66 Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, до дискредитують звання рядового і начальницького складу.
Відповідно, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 363 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» підрозділом кадрового забезпечення обчислено та оголошено наказом ГУМВС України в Донецькій області від 19 серпня 2014 року № 186о/с вислугу років позивача на день його звільнення.
Стосовно зарахування до вислуги років часу навчання позивача в університеті, відповідач 2 зазначив наступне.
Нарахування вислуги років здійснювалось працівниками кадрового апарату УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, а узагальнювалось та вносилось до наказу працівниками ГУМВС України в Донецькій області.
Особова справа позивача залишилась на тимчасово окупованій території, внаслідок чого працівники кадрового підрозділу ГУМВС України в Донецькій області інформації щодо навчання ОСОБА_1 не мали.
Таким чином, при виданні наказу від 19 серпня 2014 року № 186о/с ГУМВС України в Донецькій області діяло в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач 2 вважав, що вимога ОСОБА_1 про скасування наказу ГУМВС України в Донецькій області від 19 серпня 2014 року № 186о/с є передчасною, оскільки є похідною від питання правомірності наказів МВС України про звільнення позивача.
Решту позовних вимог ОСОБА_1 відповідач 2 також вважав необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з підстав, аналогічних тим, що наведені відповідачем 1 (том 2 а.с. 76-78).
Представник відповідача 2 в судовому засіданні 09 липня 2015 року позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях відповідача 2.
Відповідач 3 УДАІ ГУМВС України в Донецькій області письмово своє ставлення до заявлених позовних вимог не висловив.
Представник відповідача 3 в судовому засіданні 09 липня 2015 року позовні вимоги не визнав, пояснив, що під час перебування у м. Дружківці незаконних збройних формувань відділення ДАІ з обслуговування м. Дружківки не захоплювалось, посадові особи відділення продовжували виконувати свої службові обовязки; від МВС України та ГУМВС України в Донецькій області письмові чи усні накази про призупинення роботи відділення чи передислокацію його особового складу не надходили.
Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), що підтверджено розпискою про отримання судової повістки, звітом про надіслання електронної судової повістки та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (том 2 а.с. 169-170, 172-174).
Відповідачі 1, 2, 3 явку своїх представників до судового засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали.
З урахуванням наведеного та на підставі положень ч. 4 ст. 128 КАС України справа розглянута за відсутності представників відповідачів 1, 2, 3.
Зясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Відповідач 1 Міністерство внутрішніх справ України (ідентифікаційний код 00032684) зареєстроване як юридична особа 17 жовтня 2000 року, про що 16 липня 2007 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі ЄДР) внесений запис за номером 1 070 120 0000 029042, що встановлено на підставі даних он-лайн сервісу отримання відомостей з ЄДР.
Відповідач 2 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (ідентифікаційний код 08592158) зареєстроване як юридична особа 10 липня 1994 року, про що 30 листопада 2006 року до ЄДР внесений запис за номером 1 266 120 0000 022578, що встановлено на підставі виписки з ЄДР від 20 листопада 2014 року, наказу МВС України від 02 лютого 2004 року № 94 «Про затвердження положень про територіальні і на транспорті органи МВС України», Положення про Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, наказу МВС України від 28 серпня 2008 року № 862 «Про внесення змін до деяких відомчих нормативно-правових актів у звязку з реорганізацією окремих управлінь у Головні управління МВС України» (том 2 а.с. 5-18).
Відповідач 3 Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області (ідентифікаційний код 23312222) зареєстроване як юридична особа 30 липня 1997 року, про що 13 червня 2005 року до ЄДР внесений запис за номером 1 266 120 0000 008839, що встановлено на підставі виписки з ЄДР від 29 січня 2015 року, наказу ГУМВС України в Донецькій області від 10 січня 2008 року № 11 «Про затвердження положень про підрозділи Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області», Положення про управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області (том 2 а.с. 43-56).
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на службі в органах внутрішніх справ з 19 серпня 1996 року на підставі наказу від 30 серпня 1996 року № 186о/с, про що свідчать дублікат трудової книжки серії СР № 781032 (том 1 а.с. 8) та службова картка У-019277 (том 1 а.с. 10).
Відповідно до наказів МВС України від 13 лютого 2014 року № 121 «Про організаційно-штатні заходи в підрозділах Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області» та ГУМВС України в Донецькій області від 24 лютого 2014 року № 414 «Про оголошення організаційно-штатних заходів в підрозділах державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області» наказом ГУМВС України в Донецькій області від 18 квітня 2014 року № 139о/с «По особовому складу» з 01 квітня 2014 року підполковник міліції ОСОБА_1 (У-019277) призначений начальником відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Дружківка (м. Дружківка) управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в області, з одночасним увільненням його від посади начальника відділення державної автомобільної інспекції Дружківського міського відділу.
Вказані обставини підтверджені витягом з наказу ГУМВС України в Донецькій області від 18 квітня 2014 року № 139о/с (том 2 а.с. 65).
Згідно з п. 1 Положення про відділи, відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста, району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ ГУМВС України в Донецькій області (далі Положення), затвердженого наказом ГУМВС України в Донецькій області від 10 січня 2008 року № 11, відділи, відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста, району та автомобільно-технічної інспекції (далі ВДАІ) УДАІ ГУМВС України в Донецькій області є самостійним структурним підрозділом УДАІ і виконує функції, покладені на Державну автомобільну інспекцію МВС України.
Відповідно до п. 2 Положення ВДАІ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, ГУМВС, а також актами відповідних органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, прийнятими в межах їх повноважень, та цим Положенням.
Згідно з п. 3 Положення ВДАІ здійснює свою роботу на принципах законності, гуманізму, поваги до прав і свобод людини, гласності у взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України, органами місцевого самоврядування і обєднаннями громадян, військовою інспекцією безпеки дорожнього руху, юридичними особами та іншими організаціями, заходами масової інформації (том 2 а.с. 57).
Основні завдання ВДАІ визначені п. 6 Положення, до яких зокрема належить попередження і припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху, а також участь у боротьбі зі злочинністю та охороні громадського порядку (пп. 6.4. п. 6 Положення) (том 2 а.с. 57-58).
Відповідно до п. 9 Положення ВДАІ очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади в порядку, установленому Міністерством внутрішніх справ України.
Начальник ВДАІ несе персональну відповідальність за виконання покладених на ВДАІ завдань і здійснення ним своїх функцій, належне використання підпорядкованого складу; у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством і нормативно-правовими актами МВС, організовує роботу ВДАІ та забезпечує її контроль; організовує заходи та несе персональну відповідальність за якісний підбір кандидатів на службу в органи внутрішніх справ; здійснює контроль за дотриманням дисципліни та законності в діяльності підлеглого особового складу (пп. 9.1., 9.3., 9.6., 9.8. п. 9 Положення) (том 2 а.с. 63-64).
За час перебування на службі в органах внутрішніх справ позивач та колектив, який він очолював, заохочувався і нагороджувався Президентом України, МВС України, ГУМВС в області, профспілковими та громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування.
Так, на підставі Указу Президента України від 18 березня 1998 року ОСОБА_1 нагороджений медаллю Жукова (том 1 а.с. 30).
На підставі наказу УМВС в області від 14 квітня 2003 року № 153 нагороджений нагрудним знаком памятна медаль «10 років МВС України» (том 1 а.с. 28).
На підставі наказу МВС України від 14 серпня 2003 року № 879 нагороджений нагрудним знаком МВС України «За бездоганну службу» в Державтоінспекції ІІ ступеня (том 1 а.с. 26).
Відповідно до наказу ГУМВС в області від 08 грудня 2006 року № 1424 нагороджений відзнакою МВС України «За відзнаку в службі І ступеня» (том 1 а.с. 31).
Відповідно до наказу ГУМВС в області від 14 грудня 2007 року № 1416 нагороджений відзнакою медаллю «За сумлінну службу» ІІІ ступеня (том 1 а.с. 31).
На підставі наказу МВС України від 14 грудня 2010 року № 2130о/с нагороджений відзнакою МВС України «За бездоганну службу» (відзнака Державтоінспекції) І ступеню (том 1 а.с. 30).
20 грудня 2010 року особовому складу Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дружківки та АТІ при УДАІ ГУМВС в області в особі ОСОБА_1 оголошена подяка УДАІ ГУМВС в області та Обєднаної профспілки атестованих працівників ОСОБА_8 України в Донецькій області за сумлінне ставлення до виконання службових обовязків, вагомий внесок в розвиток профспілкової організації та з нагоди дня міліції України (том 1 а.с. 22).
На підставі постанови ОСОБА_9 Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України від 15 березня 2012 року № 12 ОСОБА_1 нагороджений ювілейною медаллю «20 років ПАП ОВС України» (том 1 а.с. 29).
Відповідно до наказу Міжнародної громадської організації «Спілка генералів органів внутрішніх справ України» від 19 грудня 2011 року № 43 нагороджений ювілейною медаллю «20 років міліції України» (том 1 а.с. 29).
Відповідно до наказу Міжнародної громадської організації «Спілка генералів органів внутрішніх справ України» від 14 квітня 2012 року № 9 нагороджений ювілейною памятною медаллю «15 років ДАІ МВС України» (том 1 а.с. 27).
Відповідно до наказу Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур «Звитяга» від 14 грудня 2012 року № 1-12 нагороджений відзнакою «Міліція України безпека держави» (том 1 а.с. 27).
Наказом ГУМВС в області від 12 квітня 2013 року № 847 ОСОБА_1 оголошена подяка за сумлінне виконання службових обовязків, відданість справі, високий професіоналізм, вагомий внесок у зміцнення законності й правопорядку, профілактику аварійності на автомобільному транспорті та з нагоди відзначення Дня Державтоінспекції МВС України (том 1 а.с. 23).
На підставі наказу МВС України від 16 листопада 2013 року № 1109о/с ОСОБА_1 нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою медаллю «15 років сумлінної служби» (том 1 а.с. 26).
У грудні 2013 року колектив підрозділу відділення ДАІ Дружківського міськвідділу ГУМВС України в Донецькій області у звязку зі святкуванням 22-ї річниці Дня міліції України та свята Дня ОСОБА_10 Чудотворця нагороджений почесною грамотою міжнародного благодійного фонду «ОСОБА_11 ОСОБА_12» Української Православної Церкви (том 1 а.с. 24).
У грудні 2013 року з нагоди святкування Дня міліції ОСОБА_1 нагороджений почесною грамотою Дружківської міської ради за багаторічну плідну й самовіддану працю в органах внутрішніх справ, сумлінне ставлення до виконання службових обовязків, високий професіоналізм (том 1 а.с. 25).
Як свідчить довідка про заохочення ОСОБА_1 в період проходження служби, складена старшим інспектором відділу кадрового забезпечення УДАІ ГУМВС України в Донецькій області майором міліції ОСОБА_13 від 19 травня 2015 року, в період проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 14 квітня 2003 року нагороджений медаллю «10 років МВС України»;14 серпня 2003 року нагрудним знаком «За бездоганну службу» ІІ ступеня (відзнака Державтоінспекції МВС України); 15 грудня 2003 року нагрудним знаком «За відзнаку в службі» ІІ ступеня; 08 грудня 2006 року нагрудним знаком «За відзнаку в службі» І ступеня; 14 грудня 2007 року медаллю «За сумлінну службу» ІІІ ступеня, 14 грудня 2010 року нагрудним знаком «За бездоганну службу» І ступеня (відзнака Державтоінспекції МВС України); 19 грудня 2011 року позивачу оголошена подяка ГУМВС України в Донецькій області; 12 квітня 2014 року позивачу оголошена подяка ГУМВС України в Донецькій області (том 2 а.с. 66).
За період служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 притягувався до дисциплінарної відповідальності один раз, а саме наказом ГУМВС України в Донецькій області від 26 листопада 2009 року № 1314 йому оголошене зауваження за незадовільну організацію роботи підрозділу на пріоритетних напрямках службової діяльної. Це дисциплінарне стягнення знято відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. НА час звільнення з органів внутрішніх справ діючих дисциплінарних стягнень позивач не мав, про що свідчить довідка від 19 травня 2015 року, складена старшим інспектором відділу кадрового забезпечення УДАІ ГУМВС України в Донецькій області майором міліції ОСОБА_13 від 19 травня 2015 року (том 2 а.с. 67).
Накази ГУМВС України в Донецькій області та накази ГУМВС України в Донецькій області по особовому складу, зареєстровані до 07 липня 2014 року, залишились в адміністративній будівлі ГУМВС України в Донецькій області за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, буд. 61, яка знаходиться на тимчасово окупованій частині території Донецької області, про що свідчить довідка начальника ОСОБА_14 України в Донецькій області підполковника міліції ОСОБА_15 (том 2 а.с. 3).
Відповідно до обліків ВОК УКЗ ГУМВС в області у звязку із захопленням адміністративної будівлі ГУМВС України в Донецькій області терористичною організацією «ДНР» надати особові справи колишніх працівників УДАІ ГУМВС України, тому числі ОСОБА_1, неможливо, про що свідчить довідка заступника начальника ВОК УКЗ ГУМВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_16 (том 2 а.с. 4).
З огляду на це наказ про прийняття ОСОБА_1 на службу до органів внутрішніх справ та його особова справа суду не надані.
Як зазначено вище, на час виникнення спірних правовідносин позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ, обіймав посаду начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Дружківка (м. Дружківка) управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в області, будучи у спеціальному званні «підполковник міліції».
ОСОБА_1 ніс персональну відповідальність за виконання покладених на ВДАІ завдань і здійснення ним своїх функцій, належне використання підпорядкованого складу; організацію роботи ВДАІ та забезпечення її контролю; організацію заходів та якісний підбір кандидатів на службу в органи внутрішніх справ; здійснював контроль за дотриманням дисципліни та законності в діяльності підлеглого особового складу.
З приводу обставин, які слугували підставою для видання МВС України спірних наказів та звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, судом встановлено наступне.
На підставі наказу МВС України від 07 серпня 2014 року № 793 комісією у складі начальника відділу психологічного забезпечення управління соціально-гуманітарної та психологічної роботи ДКЗ МВС України ОСОБА_17, головного інспектора управлення ГШ МВС полковника міліції ОСОБА_18, головного оперуповноваженого-інспектора ДВБ підполковника міліції ОСОБА_19, головного інспектора відділу психологічного забезпечення ДКЗ підполковника міліції ОСОБА_20, головного інспектора інспекторського управління ГШ підполковника міліції ОСОБА_21, старшого оперуповноваженого в ОВС ДВБ підполковника міліції ОСОБА_22, заступника начальника відділу ДВБ підполковника міліції ОСОБА_23, головного інспектора інспекторського управління ГШ підполковника міліції ОСОБА_24, головного інспектора інспекторського управління ГШ підполковника міліції ОСОБА_25, головного інспектора управління інспекції з особового складу ДКЗ підполковника міліції ОСОБА_26, головного інспектора управління інспекції з особового складу ДКЗ підполковника міліції ОСОБА_27, головного інспектора управління інспекції з особового складу ДКЗ майора міліції ОСОБА_28, старшого оперуповноваженого з ОВС ДВБ майора міліції ОСОБА_29 та головного інспектора управління інспекції з особового складу ДКЗ майора міліції ОСОБА_30 проведене службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області.
07 серпня 2014 року комісією складений висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області та УМВС України, того ж дня цей висновок затверджений Міністром внутрішніх справ України (том 1 а.с. 134-160).
Загрозу національній безпеці України створює діяльність псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка», самопроголошені керівники якої та їх поплічники розгорнули цілеспрямовану діяльність, спрямовану на підрив територіальної цілісності України, дестабілізацію соціально-економічної ситуації в державі.
На виконання листа МВС України від 29 травня 2014 року № 10384/Чб «Про вжиття заходів реагування до порушників службової дисципліни» ГУМВС України в Донецькій області вивчене питання щодо працівників органів і підрозділів, які відмовлялися виконувати вимоги керівництва через політичні переконання.
До МВС України надходила інформація про випадки безвідповідального ставлення окремих працівників ГУМВС України в Донецькій області до виконання службових обовязків, неналежного реагування на факти протиправного захоплення приміщень державних установ, органів внутрішніх справ. Ряд працівників свідомо стали на шлях зради інтересів служби, ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України, сприяння та співпраці з представниками незаконно створених воєнізованих формувань та злочинних угруповань, найманцями інших держав, які посягають на цілісність України, ведуть бойові дії на території держави.
Під час проведення службового розслідування встановлено, що 12 квітня 2014 року озброєними представниками так званої «Донецької народної республіки» з метою дестабілізації обстановки у східних регіонах України захоплене адміністративне приміщення Словянського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області.
У подальшому лідери терористичної організації «ДНР», продовжуючи реалізовувати свої сепаратистські ідеї щодо відділення від України частини території, з метою поповнення запасів озброєння та звернення до своїх лав якомога більшої частини місцевого населення, працівників міліції, а також поліпшення фінансового становища незаконно створеної організації, захопили адміністративні будівлі силових органів Донецької області (МВС, СБУ, прокуратур міст Словянськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка, ОСОБА_31, Артемівськ тощо), взявши їх під повний контроль, шляхом співпраці з окремими службовими особами цих органів, які перейшли на бік «ДНР», активно протистояли силам антитерористичної операції, чим нанесли державі непоправних втрат у сфері забезпечення національної безпеки, обороноздатності та фінансової стабільності України.
У ході перевірки діяльності Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області встановлено, що під час ускладнення обстановки у місті, починаючи з 12 квітня 2014 року, вказаний підрозділ, на відміну від інших, терористами «ДНР» фактично не захоплювався, оскільки начальник Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області полковник міліції ОСОБА_4 та заступник начальника цього міськвідділу начальник міліції громадської безпеки підполковник міліції ОСОБА_5 уже на той час встановили тісні контакти з представниками «ДНР», внаслідок чого у останніх відпала необхідність у силовому захопленні міськвідділу.
Дані факти підтвердилися поясненнями низки працівників, які відверто вказали на порушення окремими службовими особами Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України, вчинення дій всупереч інтересам служби, які явно виходили за межі наданих повноважень, вказали на перехід окремих працівників на бік ворога у період збройного конфлікту, заволодіння вогнепальною зброєю шляхом зловживання службовим становищем, вчинення ряду інших кримінальних правопорушень під час несення служби (том 1 зворотній бік а.с. 134, а.с. 135).
Так, будучи опитаний оперативний черговий чергової частини Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області майор міліції ОСОБА_32 повідомив про обставини діяльності Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області в умовах збройного протистояння та повязану з цим хронологію подій.
Зокрема ОСОБА_32 вказав, що в квітні 2014 року будівлі органів державної влади у м. Дружківка переважно не захоплювалися, а все обмежувало мітингами та установкою прапора Російської Федерації на приміщеннях державних установ. Спочатку у представників «ДНР» та інших людей, які перебували на блокпостах зброї, не було, а вже на початку травня 2014 року зявилася зброя, в основному мисливська, а згодом автоматична. Штаб «ополчення ДНР» розміщувався у будівлі Дружківського МВ ДСО при ГУМВС України в Донецькій області по вулиці Леніна, де постійно розміщувалась група озброєних людей. Ці особи самовільно взяли на себе функцію охорони громадського порядку у місті та перебували у ньому до 05 липня 2014 року.
Захоплення будівлі Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області з використанням вогнепальної зброї не було. 12 квітня 2014 року до будівлі міського відділу підїхала група людей у цивільному одязі, які назвались представниками «ДНР». Про вказану подію ОСОБА_32 доповів начальнику Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4, який вийшов на вулицю і довго спілкувався з вищевказаними особами, після чого вони поїхали. Повернувшись до будівлі, ОСОБА_4 надав усний наказ зняти зі зброї затвори та зібрати набої, мотивуючи це можливим захопленням будівлі. Після того, як частину зброї помістили у мішки, їх винесли та завантажили у особистий автомобіль водія начальника міськвідділу ОСОБА_33 Пізніше того ж дня інша частина озброєння була вивезена на особистому автомобілі заступника начальника міськвідділу ОСОБА_34 (том 1 а.с. 135).
Опитаний під час службового розслідування заступник начальника Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області начальник кримінальної міліції підполковник міліції ОСОБА_35 намагався приховати інформацію стосовно обставин зриву передислокації працівників Дружківського МВ до ГУМВС у Донецькій області.
ОСОБА_35 повідомив, що отримавши таку вказівку від заступника начальника ГУМВС України в Донецькій області Богданова, доповів останньому про неможливість виконання його вказівки, мотивуючи це тим, що начальник ВДАІ (з обслуговування м. Дружківки та Дружківського району) УДАІ ГУМВС ОСОБА_1 не зміг організувати необхідний автотранспорт (автобуси).
При цьому сам ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_35 попередньо зателефонував до нього і сказав: «Ти автотранспорт не шукай, а в разі перевірки інформації Богдановим, скажи, що автотранспорт не зміг знайти, мовляв, не надали місцеві підприємства» (том 1 зворотній бік а.с. 136).
Заступник начальника Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області підполковник міліції ОСОБА_36 зазначив, що начальник міськвідділу ОСОБА_4 спілкувався з особою на прізвище ОСОБА_37 (активний учасник «ДНР», забезпечував зброєю бойовиків, матеріальна підтримка, налагодження корумпованих звязків, інше) і «комендантом» від «ДНР» на прізвисько «Восток», на вимогу якого ОСОБА_4 мав прибувати до них мало не щодня. Про що вони розмовляли та які ОСОБА_4 отримував команди, ОСОБА_38 не відомо (том 1 а.с. 137).
У ході здійснення службової перевірки була здобута інформація про можливу причетність до незаконних дій інспекторів ВДАІ м. Дружківка, а саме інспектора з організації дорожнього руху відділу державної автомобільної інспекції м. Дружківка УДАІ ГУМВС капітана міліції ОСОБА_39, інспектора з технічного нагляду відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дружківка УДАІ ГУМВС капітана міліції ОСОБА_40 та інспектора з адміністративної практики відділу державної автомобільної інспекції УДАІ ГУМВС капітан міліції ОСОБА_41, які 28 травня 2014 року, зупинивши автомобіль гр. ОСОБА_42 вступили з ним у конфлікт. Під час конфлікту до місця події приїхали представники так званої «ДНР», які застосували до гр. ОСОБА_42 вогнепальну зброю, простреливши останньому у присутності інспекторів ВДАІ руку та ногу, після чого забрали (викрали) його та відвезли у невідомому напрямку (том 1 зворотній бік а.с. 139, зворотні бік а.с. 141).
Також службовою перевіркою встановлено, що начальник відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дружківка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області підполковник міліції ОСОБА_1 активно допомагав та сприяв представникам «ДНР». Побудував на території ВДАІ гаражні приміщення та у подальшому продав їх народному депутату України ОСОБА_6 Також сприяв представникам «ДНР» у їх незаконному заволодінні гаражами та пограбуванні ОСОБА_6 (том 1 зворотній бік а.с. 141).
Разом з цим у висновку службового розслідування не зазначено, в чому полягала допомога та сприяння позивача представникам так званої «ДНР», та якими доказами це підтверджено. Не вказано коли побудовані гаражі, коли і яким чином позивач набув право власності на них, коли і яким чином здійснив відчуження цього майна, а також якими доказами це підтверджено. Крім того, у висновку не зазначено, яким чином позивач сприяв представникам так званої «ДНР» у незаконному заволодінні майном ОСОБА_6 і якими доказами це підтверджено.
За результатами службового розслідування за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України запропоновано звільнити з органів внутрішніх справ підполковника міліції ОСОБА_1, начальника відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дружківка управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області, за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (п.9 висновку службового розслідування (том 1 зворотній бік а.с. 149, а.с. 150).
Копію висновку службової перевірки разом з матеріалами МВС України надіслало до ОСОБА_7 прокуратури України для прийняття рішення відповідно до законодавства України, про що свідчить лист МВС України від 02 жовтня 2014 року № 21084/ОСОБА_38 (том 1 а.с. 101, 108, 127).
Матеріали службової перевірки МВС України щодо неправомірних дій окремих працівників Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області, в тому числі висновок на 11 аркушах та матеріали в 1 томі, ОСОБА_7 прокуратура України направила до прокуратури Запорізької області для долучення та врахування у ході розслідування кримінального провадження № 4201422000000039 від 30 липня 2014 року стосовно начальника вказаного відділу міліції ОСОБА_4 та оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_43, про що свідчить лист ОСОБА_7 прокуратури України від 10 жовтня 2014 року № 06/1-12564-14 (том 1 а.с. 100, 107, 126).
З метою всебічного та повного зясування обставин у справі судом витребувані матеріали службового розслідування з прокуратури Запорізької області.
Разом із супровідним листом від 07 квітня 2015 року № 06/1-3652-14 прокуратурою Запорізької області надані копії матеріалів службових перевірок, проведених за фактом неправомірних дій окремих працівників Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області у кримінальному провадженні № 4201422000000039 від 30 липня 2014 року, всього на 38 аркушах (том 1 а.с. 179).
Так, прокуратурою Запорізької області надані:
1. ОСОБА_7 прокуратури України від 10 жовтня 2014 року № 06/1-12564-14 про направлення матеріалів службової перевірки МВС України щодо неправомірних дій працівників Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області для долучення та врахування у ході розслідування кримінального провадження № 42014220000000039 від 30 липня 2014 року стосовно начальника вказаного міськвідділу міліції ОСОБА_4 та оперуповноваженого СКР ОСОБА_44 (том 1 а.с. 180).
2. Висновок службової перевірки за фактами виявлених у ході відпрацювання цього підрозділу неправомірних дій окремих працівників Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області, складений начальником відділу з оперативного обслуговування апарату Міністерства ОЗУ ДВБ МВС України полковником міліції ОСОБА_45, погоджений начальником ДВБ МВС України полковником міліції ОСОБА_46 26 вересня 2014 року та затверджений Міністром внутрішніх справ України 30 вересня 2014 року (том 1 а.с. 181-191).
Як свідчить згаданий висновок, службова перевірка проводилась на виконання наказу МВС України від 10 липня 2014 року № 1258о/с.
У висновку службової перевірки відображені обставини діяльності Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області в період з 12 квітня 2014 року, захоплення цього міськвідділу, втрати озброєння, співпраці керівництва та співробітників міськвідділу з представниками так званої «ДНР».
У висновку зазначено, що у ході здійснення перевірки здобута інформація про можливу причетність до незаконних дій інспекторів ВДАІ м. Дружківка, а саме інспектора з організації дорожнього руху відділу державної автомобільної інспекції м. Дружківка УДАІ ГУМВС капітана міліції ОСОБА_39, інспектора з технічного нагляду відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дружківка УДАІ ГУМВС капітана міліції ОСОБА_40 та інспектора з адміністративної практики відділу державної автомобільної інспекції УДАІ ГУМВС капітана міліції ОСОБА_41, які 28 травня 2014 року, зупинивши автомобіль гр. ОСОБА_42, вступили з ним у конфлікт. Під час конфлікту до місця події приїхали представники так званої «ДНР», які застосували до гр. ОСОБА_42 вогнепальну зброю, простреливши останньому у присутності інспекторів ВДАІ руку та ногу, після чого забрали (викрали) його та відвезли у невідомому напрямку (том 1 а.с. 189).
За результатами перевірки зроблений висновок, що в період перебування у місті представників незаконних збройних формувань, мали місце численні випадки безвідповідального ставлення працівників міліції до своїх службових обовязків, факти відвертого нехтування інтересами служби на фоні ідеологічного протистояння, сприяння та співпраці з представниками незаконних збройних формувань в умовах збройних конфліктів, порушення вимог діючого законодавства України та інші факти порушень у службовій діяльності, що значною мірою вплинуло на захист національної безпеки та державного устрою України, безпеки людини і громадянина (том 1 а.с. 190).
Будь-яких відомостей про скоєння безпосередньо ОСОБА_1 вчинків, що дискредитують звання особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, висновок службової перевірки не містить.
3. Довідка про результати вивчення окремих напрямків діяльності Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області, складена на виконання наказу МВС України від 10 липня 2014 року № 1258о/с/дск комісією МВС України у складі працівників ДВБ, ДКЗ ГШ та ГУБОЗ МВС України за результатами перевірки Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області (том 1 а.с. 192-197).
У довідці зазначено, що у ході відпрацювання Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області, спілкування з працівниками міліції та місцевими мешканцями м. Дружківка здобута інформація щодо працівників міліції та цивільних осіб, які приймали активну участь в діяльності незаконного формування «ДНР», або ж іншим чином могли бути причетними до протиправної діяльності у регіоні.
Так, 31 липня 2014 року від гр. ОСОБА_47 здобуто інформацію про те, що начальник ВДАІ м. Дружківка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 був причетний до незаконного заволодіння автомобілями колишнього народного депутата України ОСОБА_6 (том 1 а.с. 192).
Від гр. ОСОБА_42 здобуто інформацію про те, що 28 травня 2014 року працівники ВДАІ м. Дружківка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_40, ОСОБА_48 та ОСОБА_41 зупинили його автомобіль, викликали представників «ДНР», які прострелили йому ногу та заволоділи його автомобілем. При цьому зазначені працівники міліції приймали участь у нанесенні ОСОБА_42 тілесних ушкоджень (том 1 а.с. 192-193).
Незважаючи на вимоги керівництва ГУМВС України в Донецькій області, особовий склад підрозділу не був передислокований до безпечного місця (начебто через відсутність автотранспорту і блокпости на дорогах). Більшість працівників залишалися у місті, дотримувалися своєрідного нейтралітету відносно «ополченців», справжнього опору та перешкод їх діяльності не чинила, окремі працівники використовували символіку так званої «ДНР». Працівники міськвідділу були значною мірою деморалізовані, несли службу без зброї.
На думку багатьох місцевих правоохоронців, саме така пасивна, комфортна і поміркована позиція дозволила уникнути кровопролиття, зіткнень і жертв у місті, зберегти працездатність підрозділу, показати населенню, що, мовляв, «у місті залишилась міліція». Подібні дії правоохоронців також можна пояснити тим, що у багатьох з них мають родинні або дружні звязки з особами, які перебували у складі «ополчення».
Разом з тим, подібна ситуація була обумовлена і тим, що представниками так званої «ДНР» вживалися рішучі заходи щодо придушення активності правоохоронців, нейтралізації і взяття міськвідділу під контроль, що їм частково вдалося. Для цього досить успішно були використані методи психологічного тиску, погроз, залякування (насамперед відносно працівників керівної ланки і оперативного складу), пропаганди своїх поглядів і маніпулювання громадською думкою (том 1 а.с. 195).
4. Узагальнена інформація щодо проведеного психофізіологічного інтервю із співробітниками Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області, складена оперуповноваженим в ОВС ВОТР УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області майором міліції ОСОБА_49 (том 1 а.с. 198-203).
Так, в ході опитування заступника начальника Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області начальника МГБ ОСОБА_5 стало відомо, що незаконним заволодінням машин займались ОСОБА_44 та чоловік з позивним «Беркут»; інформацією щодо незаконного заволодіння автотранспортом володів ОСОБА_1 (ДАІ), який навчався з братами Зіновьєвими та був активним підтримувачем «ДНР». Відомо, про заволодіння автотранспортом та грошовими коштами гр. ОСОБА_50, у якого представниками так званої «ДНР» вилучено автотранспорт та 30 тис. грн. (том 1 а.с. 199).
Опитаний заступник начальника Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_36 повідомив про факт нанесення тяжких тілесних ушкоджень мешканцю міста представником так званої «ДНР». Стало відомо, що один з братів ОСОБА_37 використав зброю по відношенню до громадянина (дані не відомі), в результаті чого у останнього була прострілена кінцівка, по даному факту співробітником ВДАІ ОСОБА_40 був зафіксований виїзд, однак реєстрацію даний факт не пройшов (том 1 а.с. 200-201).
5. Інформація за результатами психофізіологічного тестування співробітників Дружківського МВ із застосуванням поліграфу «Конкорд-М», складена начальником СОТР УБОЗ УМВС України в Хмельницькій області майором міліції ОСОБА_51 (том 1 а.с. 128-132, 204-210).
На підставі Інформації за результатами психофізіологічного тестування співробітників Дружківського МВ із застосуванням поліграфу «Конкорд-М» встановлено наступне.
Під час психофізіологічного тестування ОСОБА_35, який обіймав посаду начальника кримінальної міліції заступника начальника Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області, крім іншого встановлено, що «ОСОБА_52 намагався приховати інформацію стосовно обставин зриву передислокації працівників Дружківського МВ до ГУМВС у Донецькій області. Він повідомив, що коли отримав таку вказівку від заступника начальника ГУМВС України в Донецькій області Богданова, то доповів останньому про неможливість виконання його вказівки. ОСОБА_35 мотивував це тим, що начальник ВДАІ (з обслуговування м. Дружківки та Дружківського району) УДАІ ГУМВС ОСОБА_1 не зміг організувати необхідний автотранспорт (автобуси).
При цьому сам ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_35 попередньо зателефонував до нього і сказав: «Ти автотранспорт не шукай, а в разі перевірки інформації Богдановим, скажи, що автотранспорт не зміг знайти, мовляв, не надали місцеві підприємства» (том 1 а.с. 129, 205).
Під час психофізіологічного тестування ОСОБА_1 повідомив, що до сепаратистів слід віднести наступних мешканців м. Дружківка: ОСОБА_53 начальник підрозділу міграційної служби; ОСОБА_54 на прізвисько «Восток» - військовий комендант м. Дружківка від «ДНР», ОСОБА_37 та ОСОБА_55 підприємці, ОСОБА_56 та його молодший брат чергували на блокпостах з автоматами «Калашникова» та снайперською гвинтівкою, ОСОБА_57 був серед «ополченців», ОСОБА_58 працівник АТЗТ «Вєско», ОСОБА_59 на прізвисько «Єсаул» має власну СТО біля ДАІ, був серед «ополченців», ходив з автоматом по місту, ОСОБА_60 був серед «ополченців», ОСОБА_61 дрібний торгівець, був серед «ополченців».
За даними ОСОБА_1, велика кількість працівників АТЗТ «Вєско» приєдналися до сепаратистів.
ОСОБА_1 повідомив, що двічі направляв підлеглих для участі у засіданнях міськвиконкому, де були представники так званої «ДНР». Останні вимагали від співробітників ДАІ надати докладну інформацію щодо таксистів (марка автомобілю, державний номер, мобільний телефон власника) та інших перевізників. Інформація ОСОБА_1 була надана в повному обсязі.
Будь-яких даних стосовно взаємодії з сепаратистами ОСОБА_1 не надав, мотивуючи це тим, що з ними не спілкувався. На запитання про інцидент на площі ім. Леніна під час складання протоколу співробітниками ДАІ на мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 О.В. відповідав неохоче. Він пояснив, що йому не відомо, чому сепаратисти зявились на цьому місці і застосували силу та зброю відносно водія.
ОСОБА_1 розповів про інцидент, коли у колишнього народного депутата України ОСОБА_6 сепаратисти вкрали з гаражів три автомобілі («Toyota Prado», «Volkswagen Polo», «Hyundai Accent»). При цьому ОСОБА_1 спочатку замовчував, що раніше був власником цих гаражів, придбавши їх за сприяння міськвиконкому, а згодом сам продав їх ОСОБА_6
ОСОБА_1 намагався приховати той факт, що участь у викраденні транспортних засобів у ОСОБА_6 брав його знайомий ОСОБА_37
ОСОБА_1 перебував у дружніх стосунках з міським головою м. Дружківка ОСОБА_62
ОСОБА_1 підтвердив, що добре знайомий з представниками «ополчення» - братами Зіновьєвими, особливо з ОСОБА_1, оскільки їх діти разом навчаються і фактично дружать сімями, тому спілкувався з ним щодня.
Він також повідомив, що одного разу спілкувався з комендантом від «ДНР» на прізвисько «Восток», нібито з приводу вимагання працівниками ДАІ хабара з таксиста, проте в подальшому виявилося, що звинувачення були безпідставними.
Будь-яку співпрацю з сепаратистами ОСОБА_1 заперечував.
В результаті проведеного тестування виявлено психофізіологічні реакції організму ОСОБА_1 на запитання щодо підтримки ідеї відокремлення Донбасу від України, співпраці з сепаратистами, надання недостовірної або часткової інформації під час тестової бесіди. За результатами психофізіологічного тестування зроблений висновок, що це може свідчити про нещирість, виявлену ОСОБА_1, який намагався приховати важливу інформацію (том 1 а.с. 130-131, 206-207).
Інспектор з організації дорожнього руху ВДАІ по обслуговуванню м. Дружківка та Дружківського району при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_48, розповідаючи про інцидент, який стався між працівниками ВДАІ по обслуговуванню м. Дружківка та Дружківського р-ну при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та мешканцем м. Дружківка ОСОБА_42, поводився досить скритно. Так, він не зміг чітко описати ряд важливих обставин та деталей, які б могли сприяти повному і обєктивному розслідуванню даного факту. Можливою причиною цього є те, що попередньо працівниками ВДАІ було обговорено дану ситуацію і вироблено спільну прийнятну версію цих подій. Проте, не було чітко обговорено дрібних деталей і ОСОБА_48 боявся помилитися чи видати інформацію в більшому обємі. Так, лише у ході тривалої бесіди ОСОБА_48 пригадав, що раніше вже складав протокол про правопорушення на водія ОСОБА_42
За результатами проведеного тестування зроблено припущення, що ОСОБА_48 під час передтестової бесіди і у ході власне тестування надав недостовірну інформацію щодо співпраці із сепаратистами, передачі їм службової інформації. Також наявні ознаки того, що ОСОБА_48 може підтримувати ідею відєднання Донбасу від України (том 1 а.с. 210).
Вказані висновки відображені в Інформації за результатами психофізіологічного тестування співробітників Дружківського МВ із застосуванням поліграфу «Конкорд-М», складеній начальником СОТР УБОЗ УМВС України в Хмельницькій області майором міліції ОСОБА_51 (том 1 а.с. 128-132, 204-210).
6. Довідка про підсумки вивчення проблемних питань професійної діяльності органів внутрішніх справ ГУМВС України в Донецькій області, розташованих у зоні АТО (Дружківський МВ), складена головним інспектором відділу психологічного забезпечення УСГПР ДКЗ МВС України полковником міліції ОСОБА_20 та начальником відділу психологічного забезпечення УКЗ УМВС України у Вінницькій області полковником міліції ОСОБА_63 04 серпня 2014 року на виконання наказу МВС України від 12 липня 2014 року № 1258о/с/дск за результатами вивчення проблемних питань професійної діяльності в колективах органів внутрішніх справ ГУМВС України в Донецькій області, розташованих у зоні АТО, яке відбулось у період з 14 липня 2014 року по 11 серпня 2014 року (том 1 а.с. 211-217).
У довідці зазначено, що незважаючи на вимоги керівництва ГУМВС України в Донецькій області, особовий склад підрозділу не був передислокований до безпечного місця (начебто, через відсутність автотранспорту і блокпости на дорогах). Більшість працівників залишалися у місті, дотримувалися своєрідного нейтралітету відносно «ополченців», справжнього опору та перешкод їх діяльності не чинила, окремі працівники використовували символіку так званої «ДНР». Працівники міськвідділу були значною мірою деморалізовані, несли службу без зброї.
На думку багатьох місцевих правоохоронців, саме така пасивна, комфортна і поміркована позиція дозволила уникнути кровопролиття, зіткнень і жертв у місті, зберегти працездатність підрозділу, показати населенню, що, мовляв, «у місті залишилась міліція». Подібні дії правоохоронців також можна пояснити тим, що у багатьох з них мають родинні або дружні звязки з особами, які перебували у складі «ополчення».
Разом з тим, подібна ситуація була обумовлена і тим, що представниками так званої «ДНР» вживалися рішучі заходи щодо придушення активності правоохоронців, нейтралізації і взяття міськвідділу під контроль, що їм частково вдалося. Для цього досить успішно були використані методи психологічного тиску, погроз, залякування (насамперед відносно працівників керівної ланки і оперативного складу), пропаганди своїх поглядів і маніпулювання громадською думкою.
Заступник начальника Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області начальник МГБ підполковник міліції ОСОБА_5, заступник начальника зазначеного підрозділу полковник міліції ОСОБА_36 та начальник ВДАІ (з обслуговування м. Дружківки та Дружківського району) УДАІ ГУМВС України в Донецькій області підполковник міліції ОСОБА_1 працювали на своїх посадах увесь період протистояння і суттєвих конфліктів з «ополченцями» не мали (том 1 а.с. 213).
За клопотанням представника позивача в судовому засіданні допитані у якості свідків ОСОБА_64, ОСОБА_65 та ОСОБА_66
ОСОБА_64 пояснила, що працювала у відділенні ДАІ з обслуговування м. Дружківка. Зазначила, що будівля відділення ДАІ незаконними збройними формуванням не захоплювалася, в період перебування у місті представників так званої «ДНР» відділення ДАІ продовжувало функціонувати, працівники відділення, в тому числі ОСОБА_1 продовжували виконувати свої службові обовязки.
Повідомила, що у дворі адміністративної будівлі ДАІ знаходяться гаражі, які належать фізичним особам. Гаражі, які належали ОСОБА_6 були захоплені невідомими озброєними особами, на час захоплення позивача на робочому місці не було. Момент захоплення ОСОБА_64 бачила у вікно, про що телефоном повідомила ОСОБА_1
ОСОБА_65 та ОСОБА_66 пояснили, що вони мешкають у м. Дружківці, їх гаражі розташовані у дворі адміністративної будівлі відділення ДАІ. Свідки повідомили, що під час перебування у місті незаконних збройних формувань на вході до двору адміністративної будівлі відділення ДАІ чергували озброєні особи, які діяли від імені так званої «ДНР». Саме вони здійснювали пропуск власників гаражів до двору адміністративної будівлі відділення ДАІ.
За інформацією від 15 липня 2015 року № 9/2929, наданою начальником УДАІ ГУМВС України в Донецькій області полковником міліції ОСОБА_67, керівництво УДАІ ГУМВС України в Донецькій області в період з 12 квітня по 04 липня 2014 року письмових вказівок або наказів щодо переведення особового складу відділення ДАІ по обслуговуванню території м. Дружківка на особливий стан роботи чи передислокування на іншу територію не видавало.
Відповідні накази на той час мав право видавати начальник УДАІ ГУМВС України в Донецькій області полковник міліції ОСОБА_68, який наказом ГУМВС України в Донецькі області від 29 грудня 2014 року № 442 звільнений з органів внутрішніх справ (том 2 а.с. 131).
За інформацією, наданою Управлінням Служби безпеки України в Донецькій області листом від 25 липня 2015 року № 56/13-4197нг, слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Донецькій області не реєструвались кримінальні провадження за фактом захоплення незаконними збройними формуваннями будівлі Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області та будівлі Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дружківка при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області в період з квітня по серпень 2014 року, для проведення досудового розслідування з інших правоохоронних органів такі кримінальні провадження не надходили (том 2 а.с. 160).
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував факт скоєння ним будь-яких вчинків, до дискредитують звання рядового і начальницького складу, та будь-яку співпрацю з представниками незаконних збройних формувань і так званої «ДНР».
Зазначив, що в період перебування у місті незаконних збройних формувань продовжував виконувати свої службові обовязки. Жодного відношення до ймовірних незаконних дій працівників Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області він не має, оскільки відділення ДАІ не перебувало в підпорядкуванні міськвідділу.
З приводу зриву передислокації особового складу позивач зазначив, що ніяких наказів з цього питання не отримував, в тому числі щодо забезпечення автомобільним транспортом.
Щодо причетності працівників відділення ДАІ до незаконних дій, в тому числі по відношенню до гр. ОСОБА_69, йому нічого не відомо.
Стосовно гаражів, які знаходяться на території відділення ДАІ, позивач пояснив наступне. Будівництво цих гаражів позивач не здійснював, а придбав їх та в подальшому продав ОСОБА_6 задовго до початку проведення антитерористичної операції.
Позивач зазначив, що підтримує з ОСОБА_6 дружні стосунки.
На час захоплення гаражів сепаратистами та викрадення майна ОСОБА_6 позивач був відсутній на робочому місці. Того дня ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_1 і запитав, чи викликав його позивач до відділення ДАІ і з якого приводу. Таке питання ОСОБА_6 пояснив тим, що йому зателефонували невідомі особи та вимагали прибути до відділення ДАІ. ОСОБА_70 повідомив ОСОБА_6 про те, що до відділення ДАІ останнього не викликав і відповідних доручень підлеглим не надавав.
Про факт захоплення незаконного захоплення гаражів, які належать ОСОБА_6, ОСОБА_1 дізнався від ОСОБА_64, яка зателефонувала йому та повідомила про події, які відбувалися у дворі адміністративної будівлі.
Позивач зазначив, що жодних заходів реагування з цього приводу не вчиняв, інші правоохоронні органи про цей факт не повідомляв.
Як свідчить лист прокуратури Запорізької області від 08 травня 2015 року № 06/1-3652-14, у провадженні слідчого відділу прокуратури Запорізької області перебувало кримінальне провадження № 42014220000000391 від 30 липня 2014 року за підозрою колишнього начальника Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4, оперуповноваженого СКР того ж відділу ОСОБА_44 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 110 Кримінального кодексу України. В ході досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження долучені матеріали службових перевірок, проведених за фактом неправомірних дій окремих працівників Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області.
У подальшому з матеріалів кримінального провадження № 42014220000000391 було виділено кримінальне провадження № 42014080000000449 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України, обвинувальний акт у якому 20 січня 2015 року направлено до Дружківського міського суду Донецької області.
Матеріали кримінального провадження № 42014220000000391 відносно ОСОБА_44 були обєднані з матеріалами кримінального провадження № 42014050000000599, яке з обвинувальним актом відносно ОСОБА_44 за ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України 20 січня 2015 року направлено до Дружківського міського суду Донецької області.
Ані в кримінальному провадженні № 42014220000000391, ані в інших перелічених провадженнях ОСОБА_1 жодного процесуального статусу не має (том 2 а.с. 22-23, 38-39).
За інформацією, наданою Дружківським МВ ГУМВС України в Донецькій області листом від 04 серпня 2015 року № 7439, відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились (том 2 а.с. 157-159, 164-165).
Судом встановлено, що 07 серпня 2014 року МВС України з урахуванням допущених окремими працівниками грубих порушень службової дисципліни в частині невиконання вимог ст. 65 Конституції України, а також ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та порушення ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України щодо суворого дотримання вимог Конституції України, законодавства України та захисту державного устрою виданий наказ № 865 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Дружківського МВ, Краматорського МВ, УБОЗ, УКР, УДАІ ГУМВС України в Донецькій області».
Згідно з п. 7 наказу МВС України від 07 серпня 2014 року № 865 за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України, вирішено звільнити підполковника міліції ОСОБА_1, начальника відділення Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області, з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Ці обставини підтверджені витягом з наказу МВС України від 07 серпня 2014 року № 865 (том 1 а.с. 161-167).
27 серпня 2014 року Міністром внутрішніх справ України виданий наказ за № 1680о/с «По особовому складу», яким відповідно до Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із поставленням на військовий облік) за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) підполковника міліції ОСОБА_1 (М-019277), начальника відділення Держаної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дружківка управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області, що підтверджено витягом з наказу МВС України від 27 серпня 2014 року № 1680о/с (том 1 а.с. 133).
Докази на підтвердження факту ознайомлення позивача з цими наказами МВС України суду не надані.
До позовної заяви позивачем була додана незасвідчена копія 1-2 та 5 сторінок наказу МВС України від 27 серпня 2014 року № 1512о/с «По особовому складу», який передбачав звільнення з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п. 66 Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) низки працівників, в тому числі підполковника міліції ОСОБА_1 (М-019277), начальника відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дружківка управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. У якості підстави для видання наказу МВС від 27 серпня 2014 року № 1512о/с зазначений наказ МВС України від 07 серпня 2014 року № 865 (том 1 а.с. 13-14).
07 жовтня 2014 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 ГУМВС в області виданий наказ № 361о/с «По особовому складу», яким підполковнику міліції ОСОБА_1 (М-019277) начальнику відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дзержинська управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, який наказом МВС України від 27 серпня 2014 року № 1680о/с звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) у запас Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, визначена вислуга років станом на 27 серпня 2014 року у календарному обчисленні 18 років 00 місяців 04 дня (том 1 а.с. 15-19).
З 17 жовтня 2014 року по 18 листопада 2014 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у комунальній лікувально-профілактичній установі «Дружківська міська лікарня № 2», про що свідчить довідка № 82 від 17 жовтня 2014 року (том 1 а.с. 21).
07 листопада 2014 року начальником ВКЗ УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_71 заповнений дублікат трудової книжки ОСОБА_1 серії СР № 781032.
На підставі наказу МВС України від 27 серпня 2014 року № 1680о/с до дублікату трудової книжки внесений запис № 2 про звільнення позивача з органів внутрішніх справ (том 1 а.с. 8).
Дублікат трудової книжки надісланий на адресу ОСОБА_1 рекомендованою поштовою кореспонденцією.
Як свідчить лист Центру поштового звязку № 7 від 09 грудня 2014 року № 05/01-1038, рекомендоване поштове підправлення № 8753502073360, відправлене 14 листопада 2014 року ОСОБА_8 в області надійшов до ВПЗ Дружківка-7 20 листопада 2014 року, вручене дружині ОСОБА_72 25 листопада 2014 року (том 1 а.с. 9).
Згідно з довідкою про доходи від 26 листопада 2014 року № 9/956, грошове забезпечення ОСОБА_1 за два останні місяці роботи, що передували звільненню становило 4 627,35 грн. у червні 2014 року та 5 508,75 грн. у липні 2014 року (том 1 а.с. 20).
Аналогічні відомості щодо розміру грошового забезпечення позивача за липень 2014 року наведені у довідці про доходи від 25 лютого 2015 року № 9/555 (том 1 а.с. 91).
Згідно з довідкою Дружківського міського центру зайнятості від 09 червня 2015 року № 02-147 ОСОБА_1 на обліку в Дружківському міському центрі зайнятості не перебував та допомогу по безробіттю не отримував (том 2 а.с. 109).
Судом також встановлено, що в період з 1990 по 1996 роки ОСОБА_1 навчався у Харківському державному автомобільно-дорожньому університеті за спеціальністю «Організація перевезень та управління на автомобільному транспорті», що підтверджено дипломом серії ЛМ ВЕ № 01412, виданим 19 червня 1996 року за реєстраційним № 23 Єт і додатком до нього (том 1 а.с. 11-12).
Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.
Конституційним обовязком громадян України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що передбачено ст. 65 Конституції України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі Закон № 565) міліція в Україні державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоровя, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Основні завдання міліції визначені ст. 2 Закону № 565, до них зокрема належить забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень; захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань; сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обовязків.
Ч. 1 ст. 5 Закону № 565 встановлено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобовязані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
Основні обовязки міліції визначені ст. 10 Закону № 565.
Згідно з п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 1 ст. 10 Закону № 565 міліція відповідно до своїх завдань зобовязана забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення; виявляти та припиняти адміністративні правопорушення; виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону № 565 працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобовязаний вживати заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинити правопорушення, охорони місця події і повідомити про це найближчий підрозділ міліції.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 565 особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальне звання міліції.
Ч. 10 ст. 17 Закону № 565 встановлено, що працівники міліції складають присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Вступаючи на службу, працівники міліції складують ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України, наступного змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складаю ОСОБА_3 і урочисто клянуся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю. Я присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ. Клянуся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок. Якщо ж я порушу цю ОСОБА_3, то хай мене покарають за всією суворістю закону», текст якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 25 Закону № 565 працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обовязки, несе відповідальність у встановленому порядку.
Контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністр внутрішніх справ України і в межах своєї компетенції ради, що визначено ч. 1 ст. 26 Закону № 565.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 565 порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі Положення № 114).
До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ України і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.
Судом встановлено, на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ, обіймав посаду начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Дружківка (м. Дружківка) управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в області, будучи у спеціальному званні «підполковник міліції».
Як наслідок, правовий статус позивача визначався Законом № 565, Положенням № 114 та іншими законодавчими і підзаконними актами, які регламентують порядок проходження служби в органах внутрішніх справ, тому положення трудового законодавства, в тому числі Кодексу законів про працю України, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Звільнення зі служби в органах внутрішніх справ регламентоване розділом VII Положення № 114.
Загальні підстави звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас (з постановкою на військовий обік) визначені п. 64 Положення № 114, до таких підстав крім іншого належить звільнення за порушення дисципліни (пп. «є» п.64 цього Положення).
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі Дисциплінарний статут) затверджений законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV і визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового і начальницького складу службової дисципліни, яка полягає у дотриманні особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділі та ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України, про що свідчать ч. 1 ст. 1, ст. 2 Дисциплінарного статуту.
Види дисциплінарних стягнень визначені ст. 12 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
П. 66 Положення № 114 встановлено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог п. 62 цього Положення.
Системний аналіз правових норм, які містяться у пп. «є» п. 63, пп. «є» п. 64, п. 66 Положення № 114, ст.ст. 1, 2, 12 Дисциплінарного статуту, зумовлює висновок, що за вчинення працівниками міліції порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, найбільш суворим з яких є звільнення. Скоєння особою вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, є самостійною підставою для припинення служби в органах внутрішніх справ. Саме ж припинення служби відбувається у формі звільнення.
Отже у разі звільнення особи з органів внутрішніх справ за п. 66 Положення № 114, правові норми, що містяться у ст.ст. 13-21 Дисциплінарного статуту та визначають права начальників щодо накладення дисциплінарних стягнень, порядок накладення дисциплінарних стягнень, строки накладення дисциплінарних стягнень, виконання та зняття дисциплінарних стягнень, правові наслідки накладення дисциплінарних стягнень та порядок їх оскарження, не підлягають застосуванню.
Аналіз тексту ОСОБА_3 зумовлює висновок, що в основу поведінки працівника органів внутрішніх справ закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення ОСОБА_3. ОСОБА_3, працівник органів внутрішніх справ покладає на себе не тільки певні службові зобовязання, але й моральну відповідальність за їх невиконання. У звязку з цим як порушення ОСОБА_3 слід розуміти скоєння працівником міліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обовязкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює виконання ним своїх службових обовязків.
Дисциплінарним статутом чітко врегульована процедура застосування дисциплінарних стягнень, завдяки чому забезпечується належний захист прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Звільнення за скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу, є найсуворішою санкцією відповідальності працівника міліції, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення за вчинення дисциплінарного правопорушення.
Ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За правилами ч.ч. 1-2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обовязок щодо доведення правомірності оспорюваних наказів, а також факту скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, покладається на відповідачів.
За висновком суду, відповідачем 1 доведений належними та допустими доказами факт скоєння ОСОБА_1 вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
Суд відзначає, що в силу займаної посади, позивач несе персональну відповідальність не лише за власні дії чи бездіяльність, але і за діяльність очолюваного ним підрозділу.
Як наслідок, відсутні правові та фактичні підстави для визнання протиправними та скасування наказів МВС України від 07 серпня 2014 року № 865 та від 27 серпня 2014 року № 1680о/с,МВС України від 27 серпня 2014 року № 1680о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
З приводу позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення його на посаді начальника державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дружківки при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та стягнення з УДАІ ГУМВС України в Донецькій грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 (далі Інструкція № 499).
Згідно з п. 1.6. Інструкції № 499 грошове забезпечення рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби.
Відповідно до пп. 3.5.2. п. 3.5. Інструкції № 499 особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим на службі у звязку з визнанням незаконним звільнення, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені, але не більше як за один рік.
Позовні вимоги про поновлення на посаді та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу мають похідний характер від вимог про визнання протиправним та скасування наказу МВС України від 07 серпня 2014 року № 865 та від 27 серпня 2014 року № 1680о/с,МВС України від 27 серпня 2014 року № 1680о/с і за своєю сутністю є обраним позивачем способом захисту його прав та інтересів, порушених незаконним звільненням.
Оскільки вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів МВС України від 07 серпня 2014 року № 865 та від 27 серпня 2014 року № 1680о/с,МВС України від 27 серпня 2014 року № 1680о/с залишені без задоволення, позовні вимоги про поновлення його на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, також не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу ГУМВС України в Донецькій області від 07 жовтня 2014 року № 361о/с в частині обчислення вислуги років на службі в органах внутрішніх справ в календарному вирахуванні 18 років 00 місяців 04 дні, суд зазначає наступне.
П. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу), встановлено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною ОСОБА_71 України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 01 вересня 1990 року по 01 липня 1996 року ОСОБА_1 навчався у Харківському державному автомобільно-дорожньому технічному університеті за спеціальністю «організація перевезень та управління на автомобільному транспорті». Зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи дипломом з відзнакою серії ЛМ ВЕ №001412 та службовою карткою позивача.
Крім того, фактично відповідачем 2 не заперечується факт невключення до вислуги років позивача періоду навчання у вищому навчальному закладі. Так, ГУМВС України в Донецькій області вказує на те, що обчислення позивачу вислуги років здійснювалось працівниками кадрового апарату УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, а узагальнювалось та вносилось до наказу вже працівниками кадрів ГУМВС України в Донецькій області. Оскільки особова справа позивача залишилась на окупованій території, працівники кадрового підрозділу інформації щодо навчання ОСОБА_1 на момент видання спірного наказу не мали.
Зазначені обставини дають підстави вважати, що відповідачем 2 неправомірно не включено до вислуги років ОСОБА_1 період навчання останнього у Харківському державному автомобільно-дорожньому технічному університеті.
Як наслідок, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу ГУМВС України в Донецькій області від 07 жовтня 2014 року № 361о/с в частині обчислення вислуги років на службі в органах внутрішніх справ в календарному вирахуванні 18 років 00 місяців 04 дні, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України та з метою повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобовязати ГУМВС України в Донецькій області обчислити вислугу років на службі в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» з урахуванням встановлених судом обставин.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
2. Скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 07 жовтня 2014 року № 361о/с «По особовому складу» в частині обчислення вислуги років ОСОБА_1.
3. Зобовязати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області обчислити вислугу років на службі в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» з урахуванням встановлених судом обставин.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні 23 вересня 2015 року.
6. Повний текст постанови виготовлений впродовж пяти днів з дня завершення судового розгляду.
7. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
8. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
9. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Кравченко Т.О.
Судді Шувалова Т. О.
ОСОБА_73
Судове рішення № 55394578, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 23.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/8383/14-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: