Вирок № 55393821, 03.02.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/75/16-к

Провадження № 1-кп/344/190/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Зеленко О.В.,

з участю секретарів Караїм Ю.В., Андрусяк М.С.,

прокурорів Торованина С.В., Гринюка Д.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Високе Монастириського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, тимчасово непрацюючої, неодруженої, згідно ст. 89 КК України раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Злочин вчинено за наступних обставин.

25.03.2015 близько 18:00 год. ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно з метою власного збагачення, скориставшись тим, що ОСОБА_4 спить, та за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала речі ОСОБА_1, а саме: золотий хрестик 585 проби, вагою 1,5 грами, вартістю 240,76 грн., золоті сережки 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 199,78 грн., пластикової картки ПАТ «ПриватБанк» «Універсальна» НОМЕР_2, чим заподіяла ОСОБА_1 матеріальних збитків згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №69 від 28.12.2015 на суму 440,54 грн. Заволодівши вказаними речами, ОСОБА_3 місце події покинула та в подальшому розпорядилась викраденим майном на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину та цивільний позов визнала, повністю підтвердила обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_3 суду показала, що 28.03.2015 перебувала у гостях в товариша свого покійного чоловіка - ОСОБА_4 (батька потерпілої ОСОБА_1) Під час вживання алкоголю ОСОБА_4 розказував, що співчуває ОСОБА_3 та розуміє ті складні життєві обставини, у яких вона опинилася (залишилася вдовою з 2 малолітніми дітьми та без роботи). Сказав, що у разі подальшого скрутного матеріального становища її підтримає, можна буде отримати гроші, продавши золоті вироби. Жодні золоті вироби ОСОБА_4 їй не показував, не передавав, та не повідомляв, що він є їх власником та дарує їй. Перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, близько 18:00 ОСОБА_4 заснув, а у неї виник умисел на заволодіння золотими виробами, що були у квартирі. Побачивши у кімнаті на тумбі золоті хрестик та сережки, а також пластикову картку «ПриватБанку», вирішила їх привласнити. Викрадені речі здала у ломбард, за отримані кошти придбала дитячі продукти харчування, а картку «ПриватБанку» наступного дня повернула потерпілій. У вчиненому щиро розкаялась, просила суд суворо її не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого їй злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачена за місцем проживання характеризується позитивно, згідно ст.89 КК України раніше несудима, не працює, на обліках ОНД та ОПНД не перебуває, наявність на утриманні 2 малолітніх дітей (28.08.2004 та 30.01.2009 р.н.), важкий матеріальний стан обвинуваченої; щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину як обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

За таких обставин суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити їй покарання в межах санкції ч.1 ст.185 КК України у вигляді громадських робіт, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для її виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 слід задоволити в повному обсязі, виходячи з наступного. Так, судом установлено, що вартість викрадених золотих хрестика та сережок згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №69 від 28.12.2015 становить 440,54 грн. За таких обставин та зважаючи на повне визнання позову у частині відшкодування матеріальної шкоди обвинуваченою, суд вважає, що розмір матеріальної шкоди підлягає стягненню з обвинуваченої та становить 440,54 грн.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинувачену.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Підстав для зміни чи скасування обраного щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу - особистого зобов'язання до вступу вироку у законну силу не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, у користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_2, 440,54 (чотириста сорок гривень п'ятдесят чотири копійки) на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УДКСУ у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 306 гривень 90 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи №69 від 28.12.2015.

Речові докази: договір 293-15017458 від 27.03.2015 та договір 293-15017152 від 26.03.2015 - зберігати при матеріалах справи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід - особисте зобов'язання обвинуваченої ОСОБА_3 залишити без змін.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко