Ухвала суду № 55391203, 07.12.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/9059/15-ц

пр № 2-з/464/123/15

У Х В А Л А

07.12.2015 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову у справі за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту, -

в с т а н о в и в :

ПАТ «ВіЕс Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами № KF46953 від 07.02.2008р. в сумі 11374,02 дол.США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 05.11.2015р. еквівалентно 262528,58 грн. та понесені судові витрати в розмірі 4546,92 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 609,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Одночасно позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, належне відповідачу ОСОБА_1, а також з обмеженням останнього у праві виїзду за кордон, тимчасовій відмові у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове затримання або вилучення паспорта, якщо такий був виданий раніше, оскільки невжиття зазначених заходів може призвести до затягування судового процесу, суттєвого утруднення чи унеможливлення виконання відповідного рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст.151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову, повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

За змістом ч.1 ст.152 ЦПК України, накладення арешту на майно або грошові кошти відповідача допускається лише за умови, що майно чи такі кошти належить відповідачу, знаходяться у нього, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, оскільки, позивачем не конкретизовано вимоги заяви в частині накладення арешту на майно відповідача, зокрема, не зазначено на яке саме майно позивач просить накласти арешт, його місцезнаходження, не надано жодних даних (документів), які підтверджують наявність у відповідача відповідного майна. Заявником також не надано суду відомостей про наявність коштів, що знаходяться на рахунках, відкритих на імя ОСОБА_1 та назви установ, в яких такі кошти знаходяться. Не підлягає задоволенню клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді обмеження відповідача ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон та тимчасовій відмові останнім у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон або тимчасове затримання чи вилучення паспорта, якщо такий був виданий їм раніше, оскільки позивачем не наведено жодних вагомих обставин, які б свідчили про необхідність застосування вказаного заходу, з огляду на те, що участь сторін в розгляді справи є їх правом, а не обовязком, відтак, суд не вбачає необхідності вжиття зазначених заходів забезпечення позову.

На підставі ст.ст.151-153 ЦПК України, -

у х в а л и в :

в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову у справі за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 5 з часу отримання її копії.

Суддя: Чорна С.З.