Вирок № 55386083, 02.02.2016, Любешівський районний суд Волинської області

Справа №162/1677/15-к

Номер провадження 1-кп/162/5/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Хомича В.І.,

при секретарі Смаль Т.П.,

за участю прокурора Гуцуляка Т.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Шевчука О.М.,

потерпілих -цивільних позивачів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

представника потерпілих ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015030000000401 від 20 жовтня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135 та ч. 3 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19 жовтня 2015 року о 17 годині 30 хвилин в селі Зарудчі Любешівського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Береговій в напрямку смт. Любешів, на заокругленні повороту праворуч, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, виїхав на праве по ходу руху узбіччя та допустив наїзд на малолітніх ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, які рухались в зустрічному напрямку по правому по ходу руху автомобіля узбіччі. Внаслідок ДТП малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 померли в реанімаційному відділенні Любешівської ЦРЛ. Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 зник з місця пригоди.

Згідно висновку експерта №87 від 18.11.2015 року, причиною смерті ОСОБА_8 став травматичний шок важкого ступеню, який розвинувся в результаті отримання потерпілим поєднаної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми: синців і множинних саден обличчя, саден обох внутрішніх раковин, траматичної екстракції 1-го, 2-го зліва та 1-го справа зубів верхньої щелепи з явищами стесування ясен і розкришення альвеолярного відростку даної ділянки верхньої щелепи, субапоневротичних крововиливів правої половини лобної ділянки і лівої лобно-скроневої ділянки, багатовідламкового зламу кісток основи черепа в ділянці передньої черепної ямки, забою головного мозку важкого ступеню; закритої тупої травми грудної клітки: синця і осаднень шкіри передньої поверхні грудної клітки, зламу розтрощення тіла грудини на рівні 4-5 пар ребер, поздовжнього зламу нижньої половини тіла грудини, зламів 5-6 ребер справа, забоїв серця і легень, крововиливів в клітковину середостіння, двобічного гемотораксу; закритої тупої травми живота: поверхневого осадження шкіри верхньої половини живота справа, двох через капсульних розривів правої долі печінки, гемоперитонеуму, крововиливів в клітковину поза очеревинного простору; закритої тупої травми тазу: синця і садна нижньо-медіальної частини лівої здухвинної ділянки живота, саден верхньо-латеральної частини тієї ж ділянки, правої пахової ділянки і крайньої плоті статевого члена, синця і садна лівої бокової поверхні тазу, закритого зламу верхньої гілки лівої лобкової кістки, крововиливу в клітковину ділянки малого тазу; закритого відламкового зламу верхньої третини діафазу правої стегнової кістки зі зміщенням відламків; закритого зламу нижніх третин діафазів обох кісток лівої гомілки; множинних синців правого передпліччя; множинних синців і саден нижніх кінцівок.

Згідно висновку експерта №86 від 19.11.2015 року, причиною смерті ОСОБА_9 став травматичний шок важкого ступеню, який розвинувся в результаті отримання потерпілим поєднаної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми: садна підборіддя зліва, синців правої щоки, верхньої повіки правого ока, лобно-тім'яної і првої лобно-скроневої ділянок голови, субапоневротичних крововиливів лобно-тім'яної і правої лобно- скроневої ділянок голови, вдавленого перелому лобної справа і правої скроневої кісток склепіння черепа, зламів кісток основи черепа в ділянках передньої і середньої черепних ямок, забою головного мозку важкого ступеню; закритої тупої травми грудної клітки: синців передньої і правої бокової поверхонь грудної клітки, забоїв легень, крововиливів в клітковину середостіння, незначного двобічного гемотораксу; закритої тупої травми живота: осадження шкіри правої мезогастральної ділянки живота, синця правої здухвинної ділянки живота, розмноження правої долі печінки, гемоперитонеуму; крововиливу в заочеревинний простір справа; закритого зламу середньої третини правої стегнової кістки; синця і садна правого плеча, синців ділянки правого ліктьового суглобу і 3 пальця лівої кисті; саден правого передпліччя і ділянок обох променево-зап'ясних суглобів, синця і саден правої кисті; множинних синців і саден нижніх кінцівок.

У прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3.6), 2.9.а), 12.1, п. 34 Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 2.3. для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну...;

- п. 2.9. водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння...;

- п. 12.1. під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку...;

- п. 12.3. у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Крім цього, ОСОБА_1 19 жовтня 2015 року о 17 годині 30 хвилин в селі Зарудчі Любешівського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Береговій в напрямку смт. Любешів, після того, як допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, які рухались в зустрічному напрямку по правому по ходу руху автомобіля узбіччі і в момент наїзду на вказаному узбіччі, завідомо знаючи, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебувають в небезпечному для життя стані і позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, отриманого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в який ОСОБА_1 сам поставив потерпілих, та маючи змогу надати потерпілим допомогу на місці пригоди, самовільно покинув місце пригоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286 КК України визнав частково, дати показання щодо події дорожньо-транспортної пригоди не зміг, мотивуючи свій стан алкогольним сп"янінням, проте не заперечував обставин, місця і часу, про які зазначено в обвинувальному акті з приводу пред'явленого йому обвинувачення та не оспорював факту перебування за кермом власного автомобіля в стані алкогольного сп»яніння, оскільки протягом дня 19 жовтня 2015 року, як сам пояснив, вживав горілку та пиво. Ствердив, що того дня кермо керування свого автомобіля нікому не передавав. Також пояснив, що від покарання не уникає, даючи показання щодо події дорожньо-транспортної пригоди, а саме як допустив наїзд на двох малолітніх дітей і після того, як покинув місце пригоди не пам»ятає через стан алкогольного сп»яніння, що позбавило його усвідомлювати та контролювати свої дії. Просив суворо не карати, також у потерпілих попросив вибачення за скоєне.

Крім часткового визнання своєї винуватості самим обвинуваченим ОСОБА_1, його винуватість у вчиненому повністю доведена доказами зібраними під час судового слідства.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що 19 жовтня 2015 року після 17 години на велосипеді разом з меншою дочкою, яку забрала з дитячого садочку, поверталися додому в с. Зарудчі. Згодом до неї зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила, що сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої здійснено наїзд на її дочку ОСОБА_11. Через кілька хвилин приїхала на місце пригоди та відразу почала надавати медичну допомогу своїй дочці, однак вона ознак життя не подавала. На місці чула від людей, що ДТП вчинив мешканець с. Підкормілля ОСОБА_1, який втік з місця пригоди.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що очевидцем дорожньо-транспортної пригоди не був, на той час знаходився на сезонних заробітках в м. Київ. Про скоєну ОСОБА_1 дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої загинули діти - ОСОБА_9 та ОСОБА_4, дізнався від своєї рідної сестри - потерпілої ОСОБА_5.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що 19 жовтня 2015 року після 17 год., повертаючись на велосипеді разом з дочкою з дитячого садочка, біля райвідділу міліції замітила автомобіль червоного кольору типу „черевичок", який рухався в напрямку смт. Любешів. Коли їхала через парк, чула крики людей. Зрозуміла, що щось сталося. Буквально через декілька хвилин була на місці дорожньо-транспортної пригоди, де побачила непритомного свого сина ОСОБА_13. Від отриманого шоку не пам"ятає, хто був на місці пригоди, однак чула, як кричали люди, що ДТП вчинив мешканець с. Підкормілля ОСОБА_1, який втік з місця пригоди.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що очевидцем дорожньо-транспортної пригоди не був, про ДТП йому повідомила в телефонному режимі дружина ОСОБА_5.

Разом з цим, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наполягають на суворій мірі покарання обвинуваченого ОСОБА_1.

Крім показань потерпілих, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доказується показаннями наступних свідків.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що 19 жовтня 2015 року в обідню пору на колгоспному дворі в с. Зарудчі Любешівського району із знайомими хлопцями розпивали алкогольні напої. Зокрема вказав, що ОСОБА_1 також вживав спиртні напої. Пізніше він разом з ОСОБА_1, який сів за кермо свого автомобіля, поїхали в напрямку смт. Любешів . Оскільки ОСОБА_1 їхав на дуже великій швидкості, на повороті біля магазину "Олімп" в с. Зарудчі автомобіль почало "кидати", внаслідок чого він в"їхав в забор. Вивернувши руль, ОСОБА_1 здійснив наїзд на дітей, які йшли по узбіччю дороги. Зазначив, що вийшовши з автомобіля та побачивши потерпілих, сильно злякався, тому втік з місця події. Пізніше з"явився до Любешівського відділення поліції та розповів, що є свідком дорожньо-транспортної пригоди.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що 19 жовтня 2015 року в обідню пору вивозив сміття на сміттєзвалище, де бачив хлопців, серед яких був ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп"яніння. Також бачив ОСОБА_14, який сидів спереду на пасажирському сидінні в автомобілі ОСОБА_1.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що 19 жовтня 2015 року близько 13 години до нього зателефонував ОСОБА_1 та попросив поїхати на шиномонтаж, оскільки в колесі автомобіля сталися неполадки. Коли зустрілись, ОСОБА_1 був п"яний. Пізніше допомагав братові вивозити сміття, поблизу сміттєзвалища бачив хлопців, які пили пиво, серед них також був ОСОБА_1. Згодом ОСОБА_1 сів за кермо свого автомобіля, а ОСОБА_14 - збоку від водія.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що 19 жовтня 2015 року на колгоспному дворі розпивали спиртні напої з хлопцями, серед яких був ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп"ягніння. Коли почало сутеніти, ОСОБА_1 сів за кермо свого автомобіля і разом з ОСОБА_14 від"їхали. Пізніше зі слів ОСОБА_14 стало відомо, що сталася дорожньо-транспортна пригода.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що 19 жовтня 2015 року вивозив з сусідом сміття. Вказав, що біля сміттєзвалища з хлопцями розпивали горілку та пиво, ОСОБА_1 також вживав спирні напої. Коли почало вечоріти, ОСОБА_1 з ОСОБА_14 поїхали від них. Ствердив, що ОСОБА_1 сідав за кермо свого автомобіля, а ОСОБА_14 спереду на пасажирському сидінні. Згодом подзвонив ОСОБА_14 та повідомив, що сталася ДТП, внаслідок якої вони позбивали дітей, ОСОБА_1 поїхав з місця пригоди, а він сам поїхав в міліцію давати свідчення.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що 19 жовтня 2015 року біля 15 год. поверталася з обідньої перерви на роботу, біля магазину стояли 5-6 хлопців, серед них був також ОСОБА_1. Замітила, що ОСОБА_1 був в нетверезеному стані. Пізніше після 17-год. бачила, як на великій швидкості їхав автомобіль червоного кольору типу „черевичок" в напрямку смт. Любешів. Бачила, як автомобіль почало „кидати", оскільки він їхав на дуже великій швидкості. Через кілька хвилин їй зателефонували та повідомили, що сталася дорожньо-транспортна пригода. Зрозуміла, що ДТП сталося з участю автомобіля, якого вона щойно бачила.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показала, що разом з ОСОБА_10 йшли по дорозі додому в с. Зарудчі. Коли почули, що на великій швидкості їде автомобіль червоного кольору типу „черевичок", відійшли в сторону з дороги. Зазначила, що звернула увагу на водія, за кермом сидів чоловік худорлявої статури, чорнявий, вдягнутий в чорну куртку. Приблизно за 20 метрів побачила місце зіткнення автомобіля з дітьми, які йшли по узбіччю дороги. З автомобіля вийшов водій, побачивши потерпілих, відразу сів за кермо і втік з місця дорожньо-транспортної пригоди. Стердила, що саме ОСОБА_1 сидів за кермом вказаного автомобіля під час скоєнння ДТП.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що 19 жовтня 2015 року о 17 год. 15 хв. поверталася з роботи додому в с. Зарудчі, по дорозі зустріла ОСОБА_19. Злякалась, коли назустріч їм на дуже великій швидкості їхав автомобіль червоного кольору. За 15 метрів побачила, що автомобіль вдарився в забор, вивернувши руль, здійснив наїзд на двох дітей. Водій вийшов з машини, сказавши слова "двоє не має", і відразу сів в машину та втік з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що 19 жовтня 2015 року після 17 год. знаходився в будинку та почув звук сильного удару на вулиці. Зрозумів, що щось трапилось, через вікно побачив, що посеред дороги стояв автомобіль червоного кольору. Коли вийшов на вулицю, автомобіль поїхав. Побачивши на дорозі непритомних дітей, зрозумів, що з участю автомобіля, якого бачив, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Також винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю доказується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколом огляду місця події від 19.10.2015 року та фототаблицями до нього, в якому зафіксовано, що огляд проводився на АДРЕСА_2, де було виявлено та вилучено автомобіль НОМЕР_1 з наявними на ньому механічними пошкодженнями в правій передній частині. Також в ході огляду автомобіля в середині салону було виявлено і вилучено страховий поліс страхової групи "ТАС" №ИЛ 078/11094033 на ім"я ОСОБА_1; страховий поліс страхової компанії ПрАТ «СК «Уніка» № АЕ/5995786 на ім"я ОСОБА_1; пасажирську митну декларацію ім"я ОСОБА_1; довіренність серії НАВ 725812; посвідчення водія НОМЕР_4 на ім"я ОСОБА_1; талон до посвідчення водія серії НОМЕР_5 на ім"я ОСОБА_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- протоколом огляду місця події від 19.10.2015 року та схемою до протоколу, в якому зафіксовано, що місцем автомобільної аварії є дорога в межах населенного пункту с. Зарудчі, а саме на її ділянці, яка прокладена від магазину "Олімп" до вулиці Незалежності смт. Любешів, де було виявлено сліди бічного юзу автомобіля, а також сліди кочення, дві плями речовини бурого кольору схожої на кров та виявлено та вилучено фрагменти чорного пластику, три одиниці дитячого взуття, зимову шапку;

- постановою про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні та приєднання в якості речового доказу до матеріалів кримінального провадження від 20 жовтня 2015 року, якою автомобіль НОМЕР_1 визнано речовим доказом та передано на майданчик Любешівського РВ УМВС;

- постановою про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні та приєднання в якості речового доказу до матеріалів кримінального провадження від 12.11.2015 року, якою уламки пластмаси, три одиниці дитячого взуття та дитячу зимову шапку визнано речовими доказами та передано в камеру схову СУ ГУ Національної поліції у Волинській області;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20 жовтня 2015 року, з якого вбачається, що слідчий відділу розслідування ДТП СУ УМВС України у Волинській області старший лейтенант міліції Терлецький С.М. 20 жовтня 2015 року о 00 годині 10 хвилин в приміщенні Любешівського РВ УМВС України у Волинській області відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства затримав ОСОБА_1, при цьому, ознайомившись з підставами затримання та правами і обов»язками затриманого, ОСОБА_1 в письмовій формі надав пояснення, що в скоєнні ДТП 19 жовтня 2015 року свою вину визнає та щиро кається;

- висновком судово-медичного експерта №87 від 18.11.2015 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_8 став травматичний шок важкого ступеню, який розвинувся в результаті отримання потерпілим поєднаної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми: синців і множинних саден обличчя, саден обох внутрішніх раковин, траматичної екстракції 1-го, 2-го зліва та 1-го справа зубів верхньої щелепи з явищами стесування ясен і розкришення альвеолярного відростку даної ділянки верхньої щелепи, субапоневротичних крововиливів правої половини лобної ділянки і лівої лобно-скроневої ділянки, багатовідламкового зламу кісток основи черепа в ділянці передньої черепної ямки, забою головного мозку важкого ступеню; закритої тупої травми грудної клітки: синця і осаднень шкіри передньої поверхні грудної клітки, зламу розтрощення тіла грудини на рівні 4-5 пар ребер, поздовжнього зламу нижньої половини тіла грудини, зламів 5-6 ребер справа, забоїв серця і легень, крововиливів в клітковину середостіння, двобічного гемотораксу; закритої тупої травми живота: поверхневого осадження шкіри верхньої половини живота справа, двох через капсульних розривів правої долі печінки, гемоперитонеуму, крововиливів в клітковину поза очеревинного простору; закритої тупої травми тазу: синця і садна нижньо-медіальної частини лівої здухвинної ділянки живота, саден верхньо-латеральної частини тієї ж ділянки, правої пахової ділянки і крайньої плоті статевого члена, синця і садна лівої бокової поверхні тазу, закритого зламу верхньої гілки лівої лобкової кістки, крововиливу в клітковину ділянки малого тазу; закритого відламкового зламу верхньої третини діафазу правої стегнової кістки зі зміщенням відламків; закритого зламу нижніх третин діафазів обох кісток лівої гомілки; множинних синців правого передпліччя; множинних синців і саден нижніх кінцівок;

- висновком судово-медичного експерта №86 від 19.11.2015 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_9 став травматичний шок важкого ступеню, який розвинувся в результаті отримання потерпілим поєднаної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми: садна підборіддя зліва, синців правої щоки, верхньої повіки правого ока, лобно-тім'яної і првої лобно-скроневої ділянок голови, субапоневротичних крововиливів лобно-тім'яної і правої лобно- скроневої ділянок голови, вдавленого перелому лобної справа і правої скроневої кісток склепіння черепа, зламів кісток основи черепа в ділянках передньої і середньої черепних ямок, забою головного мозку важкого ступеню; закритої тупої травми грудної клітки: синців передньої і правої бокової поверхонь грудної клітки, забоїв легень, крововиливів в клітковину середостіння, незначного двобічного гемотораксу; закритої тупої травми живота: осадження шкіри правої мезогастральної ділянки живота, синця правої здухвинної ділянки живота, розмноження правої долі печінки, гемоперитонеуму; крововиливу в заочеревинний простір справа; закритого зламу середньої третини правої стегнової кістки; синця і садна правого плеча, синців ділянки правого ліктьового суглобу і 3 пальця лівої кисті; саден правого передпліччя і ділянок обох променево-зап'ясних суглобів, синця і саден правої кисті; множинних синців і саден нижніх кінцівок;

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №298 від 05.11.2015 року, згідно якого місце наїзду автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 на пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходиться на правому узбіччі вул.. Берегова с. Зарудчі Любешівського району Волинської області в напрямку до вул.. Незалежності смт. Любешів у місці, що передує початку ділянки розсипу матеріальних об»єктів, які знаходяться в умовному колі розміром 4,1х6,5 м;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.10.2015 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 19 жовтня 2015 року о 20 годині 11 хвилин був оглянутий лікарем-наркологом Любешівської ЦРЛ Палайдою С.А. та під час огляду було встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп»яніння та вміст алкоголю в видихнутому повітрі становить 2,94 проміле;

- повідомленням головного лікаря Волинського обласного наркологічного диспансеру від 21.10.2015 року за №2358/1-7, з якого вбачається, що в результаті дослідження було встановлено, що вміст алкоголю в сечі ОСОБА_1 становила 3,5 проміле;

- повідомленням головного лікаря Волинського обласного наркологічного диспансеру від 21.10.2015 року за №2358/1-7, з якого вбачається, що в результаті дослідження було встановлено, що вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 становила 2,4 проміле;

- протоколом огляду транспортного засобу від 29.10.2015 року, з якого слідує, що під час огляду автомобіля НОМЕР_1 було виявлено пошкодження переднього правого крила, передньої правої фари, капоту з правої сторони, переднього бампера з правої сторони, дзеркала заднього виду (правого). Переднє праве колесо автомобіля розгерметизовано та в значній мірі пошкоджене, частково розірване з внутрішньої сторони та сторони протектора. Переднє ліве, заднє праве та заднє ліве колеса під тиском без видимих пошкоджень. Під час проведення ходових випробувань було встановлено, що гальмовий шлях знаходиться в межах норми, робоча гальмова система автомобіля НОМЕР_2 знаходиться в працездатному стані і може виконувати функцію зменшення швидкості руху, при повертанні рульового колеса, передні колеса безперешкодно повертаються у відповідних напрямках до крайніх положень, система рульового керування автомобіля знаходиться в працездатному стані і може виконувати функцію зміни напрямку руху;

- протоколом слідчого експерименту від 29 жовтня 2015 року, з доданими фото, проведеного за участю свідка ОСОБА_14 з метою перевірки і уточнення відомостей по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19 жовтня 2015 року близько 17 години 30 хвилин в с. Зарудчі Любешівського району, в якому зафіксовано, що даний свідок розповів та показав місце, де він разом з хлопцями, в тому числі з ОСОБА_1, вживали спиртні напої, показав дорогу, якою він разом з ОСОБА_1 на автомобілі направлялись в напрямку смт. Любешів та вказав на місце, де відбувся наїзд на пішоходів;

- висновком судово-психіатричної експертизи №321 від 05.11.2015 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 ознак будь-якого психічного захворювання, а рівно - тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованих йому правопорушень чи в даний час не виявлялося і не виявляється. В період, що відноситься до часу вчинення інкримінованих йому правопорушень він перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації (простого алкогольного сп»яніння) і міг і може в даний час усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Примінення примусових заходів медичного характеру в даний час не потребує;

- протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.11.2015 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_19 серед чотирьох фотознімків впізнала особу, як таку, що 19 жовтня 2015 року на автомобілі здійснила наїзд на двох дітей в с. Зарудчі, а саме вказала на фотознімок ОСОБА_1.

Суд приходить до висновку, що позиція обвинуваченого ОСОБА_1 щодо того, що не пам"ятає події дорожньо-транспортної пригоди, а саме як порушив правила безпеки дорожнього руху, здійснивши наїзд на двох малолітніх дітей, що спричинило їх загибель і після того, як покинув місце пригоди, залишивши цих малолітніх дітей без допомоги в безпорадному та небезпечному для життя стані, спрямована на створення в суду та інших учасників хибної думки про дійсні обставини, за яких вчинено наїзд на пішоходів -двох малолітніх дітей, останній таким чином намагається зменшити ступінь своєї винуватості.

Отже, винність обвинуваченого ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб та в завідомому залишенні без допомоги осіб, які перебували в небезпечному для життя стані і позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги сам поставив потерпілих в небезпечний для життя стан суд визнає повністю доведеною.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст. 286, ч.1 ст.135 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з роз'ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп»яніння та вчинення злочину щодо малолітніх.

Тяжкі наслідки, завдані злочином не можуть бути обтяжуючою покарання обставиною, оскільки вказане є кваліфікуючою ознакою складу злочину, а тому вказана обставина підлягає виключенню з обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується за місцем проживання позитивно, вчинений злочин за ч.1 ст.135 КК України є злочином невеликої тяжкості, а злочин за ч.3 ст.286 КК України хоча і є необережним по формі вини, однак згідно ст.12 КК України за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких. Також суд враховує думку потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо призначення обвинуваченому максимальної міри покарання та, враховуючи, при цьому характер допущених обвинуваченим порушень правил дорожнього руху і те, що він перебував у стані алкогольного сп"яніння під час дорожньо-транспортної пригоди та незворотні і непоправні наслідки від вчиненого - смерть двох малолітніх дітей однієї родини, залишив місце ДТП, залишивши без допомоги малолітніх, які перебували в небезпечному для життя стані, тому суд з врахуванням викладеного, вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства і обирає покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статтей, за якими він притягується до кримінальної відповідальності із застосуванням ст.70 КК України. На підставі ст.72 ч.5 КК України в строк відбуття покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_1 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з моменту його затримання, тобто з 20 жовтня 2015 року згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.10.2015 року по день набрання вироком законної сили.

Виходячи з роз'яснень, наведених у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", у кожному випадку призначення покарання за ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Додаткове покарання, що передбачене санкцією ст.286 ч.3 КК України призначається судом на максимальний строк, що визначений законом, оскільки, як встановлено судом, під час вчинення ДТП обвинувачений перебував у стані алкогольного сп"яніння, керування транспортними засобами не є основним джерелом доходу та засобом для існування обвинуваченого.

На думку суду, обрана міра покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження ним нових правопорушень.

Під час проведення підготовчого судового засідання потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявили цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Свої позовні вимоги потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мотивують тим, що внаслідок злочинних та неправомірних дій ОСОБА_1 від отриманих травм під час ДТП загинула їхня донька ОСОБА_9. Внаслідок цього вони понесли витрати на поховання, поминальні обіди та замовлення і установку пам"ятника на могилі їхньої доньки, а саме з сімейного бюджету витрачено грошові кошти в розмірі 20 982 грн. 60 коп. та 25 000 грн. необхідно для здійснення повної оплати надгробного пам"ятника. Також ними потраченого 2500 грн. на правову допомогу "АБ ОСОБА_7" на стадії досудового слідства та на час розгляду кримінального провадження в суді для представництва їхніх законних прав та інтересів в якості потерпілих у кримінальному провадженні. Також зазначають, що їм заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що внаслідок злочинних та протиправних дій ОСОБА_1 вони перенесли дуже сильні душевні болі в зв"язку з втратою доньки, отримали значний психічний стрес, який виражається у моральних переживаннях у зв"язку з трагічною смертю доньки. З урахуванням характеру і ступеня перенесених душевних страждань, вимушених змін у їхньому життя, а також досить тривалим періодом реабілітації, необхідним для відновлення їхнього душевного стану, завдану моральну шкоду оцінюють в 500 000 грн. Вказують, що ОСОБА_1 згідно полісу №АЕ/599786 від 04.10.2015 року було укладено договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ПрАТ "УНІКА". А тому просять стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ПрАТ СК "УНІКА" на їх користь 46 043 грн. 30 коп матеріальної шкоди, завданої їм вчиненим кримінальним правопорушенням та про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «УНІКА» моральної шкоди в розмірі 500 000 гривень.

Під час проведення підготовчого судового засідання потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявили цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

На підтвердження цивільного позову потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказували, що внаслідок злочинних та неправомірних дій ОСОБА_1 від отриманих травм під час ДТП загинув їхній син ОСОБА_8. Внаслідок цього вони понесли витрати на поховання, поминальні обіди та замовлення і установку пам"ятника на могилі їхнього сина, а саме з сімейного бюджету витрачено грошові кошти в розмірі 20 957 грн. 60 коп. та 25 000 грн. необхідно для здійснення повної оплати надгробного пам"ятника. Також ними потраченого 2500 грн. на правову допомогу "АБ ОСОБА_7" на стадії досудового слідства та на час розгляду кримінального провадження в суді для представництва їхніх законних прав та інтересів в якості потерпілих у кримінальному провадженні. Також зазначають, що їм заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що внаслідок злочинних та протиправних дій ОСОБА_1 вони перенесли дуже сильні душевні болі в зв"язку з втратою сина, отримали значний психічний стрес, який виражається у моральних переживаннях у зв"язку з трагічною смертю сина. З урахуванням характеру і ступеня перенесених душевних страждань, вимушених змін у їхньому життя, а також досить тривалим періодом реабілітації, необхідним для відновлення їхнього душевного стану, завдану моральну шкоду оцінюють в 500 000 грн. Вказують, що ОСОБА_1 згідно полісу №АЕ/599786 від 04.10.2015 року було укладено договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ПрАТ "УНІКА". А тому просять стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «УНІКА» на їх користь 45 957 грн. 60 коп. матеріальної шкоди, завданої їм вчиненим кримінальним правопорушенням та про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «УНІКА»моральної шкоди в розмірі 500 000 гривень.

Під час судового розгляду потерпілі-цивільні позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їхній представник ОСОБА_7 щодо заявленого цивільного позову до ОСОБА_1 та ПрАт «СК «Уніка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в судовому засіданні просили в частині позовних вимог до ОСОБА_1 залишити без розгляду, а в частині заявлених вимог до ПрАТ СК «Уніка» стягнути в користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 матеріальну шкоду, пов»язану із смертю їх доньки ОСОБА_9, що включає витрати на поховання та спорудження надгробного пам»ятника, в розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, що становить 16 536 гривень, також моральну шкоду, пов»язану із смертю доньки ОСОБА_9, в розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, що становить 16 536 гривень.

Під час судового розгляду потерпілі-цивільні позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їхній представник ОСОБА_7 щодо заявленого цивільного позову до ОСОБА_1 та ПрАт «СК «Уніка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в судовому засіданні просили в частині позовних вимог до ОСОБА_1 залишити без розгляду, а в частині заявлених вимог до ПрАТ СК «Уніка» просили стягнути в користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальну шкоду, пов»язану із смертю їхнього сина ОСОБА_8, що включає витрати на поховання та спорудження надгробного пам»ятника, в розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, що становить 16 536 гривень, також моральну шкоду, пов»язану із смертю їхнього сина ОСОБА_8, в розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, що становить 16 536 гривень.

Представник цивільного відповідача ПрАТ «СК «Уніка» в судове засідання на розгляд кримінального провадження не з»явився, але від представника страхової компанії ОСОБА_24 надійшло письмове клопотання, згідно якого просить провести розгляд справи без участі представника ПрАТ «СК «Уніка та врахувати подані письмові заперечення проти вказаних цивільних позовів.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що цивільні позови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягають до задоволення з наступних міркувань.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Фіат Добло», р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_1 була застрахована, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/5995786, укладеним 04 жовтня 2015 року з ПрАТ «СК "Уніка", строк дії полісу з 04.10.2015 року по 03.10.2016 року.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні регулюються спеціальним законом - Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України та захисту майнових інтересів страхувальника.

Обов'язок страховика з відшкодування шкоди, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну потерпілого, настає у разі настання страхового випадку.

Враховуючи, що цивільні позови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 заявлені до страхової компанії «Уніка», з якою власник транспортного засобу ОСОБА_1 уклав договір страхування, тобто обов'язок відшкодування потерпілим моральної та матеріальної шкоди, передбачений спеціальним законом, а саме Законом України "Про загальнообов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

Представник страхової компанії «Уніка» ОСОБА_24 в поданих до суду запереченнях цивільні позови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди зазначив, що ПрАТ «СК «Уніка» здійснює витрати на поховання та спорудження надгробного пам»ятника в сумі, що не перевищує 16 536 гривень, щодо стягнення зі страхової компанії моральної шкоди, визнав, що ПрАТ «СК «Уніка» здійснює відшкодування моральної шкоди батькам в розмірі 16 536 гривень, тобто по 8 268 гривень на кожного з них.

Згідно з п. 22.1, п. 22.3 ст. 22, ст. 23 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана з лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, зі стійкою втратою працездатності потерпілим, зі смертю потерпілого. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України.

Згідно з положеннями пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до п. 27.1 ст.27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 27.3 ст.27 цього Закону страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

У відповідності до п. 27.4 ст.27 вищевказаного Закону страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам»ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред»явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

На підставі вищенаведеного, вказані потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідають дійсності, а саме, суд враховує, що потерпілі понесли вказані ними матеріальні витрати на поховання та замовлення і установку пам"ятника на могилах їхній дітей та їм завдана моральна шкода, у зв'язку з чим їхні позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі.

Представник потерпілих ОСОБА_7 просив при постановленні вироку при вирішенні цивільних позовів у зв"язку із спрощенням отримання коштів потерпілими, оскільки їм буде необхідно відкривати рахунки в банку, тому просив стягнути матеріальну та моральну шкоду на одного із батьків.

Судові витрати слід покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до 100 КПК України.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, ст. 23 ЦК України, п. 27.1, п. 27.3, п.27.4 ст.27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.286, ч.1 ст. 135 КК України, призначивши покарання:

за ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки;

- за ч.1 ст.135 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання - з 20 жовтня 2015 року.

На підставі ст.72 ч.5 КК України в строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 20.10.2015 року по день набрання вироком законної сили.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №298 від 05.11.2015 року в розмірі 613 (шістсот тринадцять) гривень 80 коп. в користь держави (отримувач коштів: УК у Любешівському районі 24060300, номер рахунку отримувача: 31112115700240, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ отримувача: 37751907, банк отримувача: ГУДКСУ у Волинській області, код банку отримувача: 803014, код класифікації доходів: 24060300 «інші надходження»).

Стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_3 16 536 гривень матеріальної шкоди та 16 536 гривень в рахунок покриття моральної шкоди.

Стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_5 16 536 гривень матеріальної шкоди та 16 536 гривень в рахунок покриття моральної шкоди .

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, повернути власнику ОСОБА_1; уламки пластмаси, які знаходяться в камері схову СУ ГУ Національної поліції у Волинській області - знищити; три одиниці дитячого взуття та дитячу зимову шапку - повернути потерпілим батькам.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд протягом тридцяти діб із моменту його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: /підпис/ В.І.Хомич

Згідно з оригіналом.

Суддя Любешівського

районного суду В.І. Хомич