Постанова № 55381349, 25.01.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2016 р. № 820/9471/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

представника позивача - Гордейчука В.В.,

представника відповідача - Буря О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙТ-ОЙЛ" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЙТ-ОЙЛ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.07.2015 року № 0000392200, винесене на підставі висновків акту перевірки № 348/07-14-22-0/38222218 від 24.06.2015 року;

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.07.2015 року № 0000462200 та № 0000472200, винесені на підставі висновків акту перевірки № 415/07-14-22-0/38222218 від 17.07.2015 року;

- зобов'язати відповідача відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Бейт-Ойл" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформацій бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладений в Актах № 348/07-14-22-0/38222218 від 24.06.2015 року, № 415/07-14-22-0/38222218 від 17.07.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в актах перевірок, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у письмових запереченнях, наданих до суду, проти позову заперечував, зазначивши, що при проведенні перевірки позивача контролюючий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Вислухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Фахівцями Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "БЕЙТ-ОЙЛ" з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Донмас" (код ЄДРПОУ 37086680) за грудень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом від 24.06.2015 № 348/07-14-22-0/38222218, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, зокрема: п. 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податкового кредиту за грудень 2014 року в сумі 1105059,00 грн. та зменшено залишок від'ємного значення ПДВ (ряд. 19 Декларації) за грудень 2014 року в сумі 1105059,00 грн.

Позивач, не погодившись із висновками вказаного акту перевірки, звернувся до Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області із запереченнями від 03.07.2015 року №08.1.13/154, в яких просив скасувати акт від 24.06.2015 № 348/07-14-22-0/38222218.

Ужгородською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області на вказані заперечення надано відповідь № 1912/10/07-14-22-0 від 08.07.2015 року, в якій зазначено що акт перевірки від 24.06.2015 № 348/07-14-22-0/38222218 - залишено без змін, а заперечення ТОВ "БЕЙТ-ОЙЛ" від 03.07.2015 року № 08.1.13/154 - без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки від 24.06.2015 № 348/07-14-22-0/38222218, Ужгородською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000392200 від 20.07.2015 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1105059,00 грн.

Також, фахівцями Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "БЕЙТ-ОЙЛ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період березень 2015 року по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Капітал Х" (код ЄДРПОУ 37365100).

Результати перевірки оформлені актом від 17.07.2015 № 415/07-14-22-0/38222218, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: пп. 1.2, п.1, пп. 2.1 п.2, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 5.1.6 п. 5.1 ст. 5 Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", пп. 6.1.22 п. 6.1 ст. 6 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів енергетики України від 04.06.2007 року № 271/121 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 04.07.2007 року за № 762/14029, п. 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено зменшення податкового кредиту за березень 2015 року в сумі 5198787 грн., донараховано податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету (ряд. 25 Декларації) за березень 2015 року в сумі 1232772,00 грн. та зменшено залишок від'ємного значення ПДВ за березень 2015 року в сумі 3966015,00 грн.

Позивач, не погодившись із висновками вказаного акту перевірки, звернувся до Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області із запереченнями від 22.07.2015 року №08.1.13/165, в яких просив скасувати акт від 17.07.2015 № 415/07-14-22-0/38222218.

Ужгородською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області на вказані заперечення надано відповідь № 2099/10/07-14-22-0 від 28.07.2015 року, в якій зазначено що акт перевірки від 17.07.2015 № 415/07-14-22-0/38222218 - залишено без змін, а заперечення ТОВ "БЕЙТ-ОЙЛ" від 22.07.2015 року №08.1.13/165 - без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки від 17.07.2015 № 415/07-14-22-0/38222218, Ужгородською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області винесено податкові повідомлення - рішення:

- № 0000462200 від 30.07.2015 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3966015,00 грн.;

- № 0000472200 від 30.07.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1540965,00 грн., з яких: 1232772,00 грн. - за основним платежем, 308193,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Бейт-Ойл" (Покупець) та ТОВ "Донмас" (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів № ДГ-0316 від 22.12.2014 року (т. 1, а.с. 224).

Відповідно до умов вказаного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Номенклатура, якість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додатковій угоді до договору, яка є невід'ємною частиною договору.

Постачальник зобов'язується передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього договору за умови оформлення ввідних актів приймання-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною договору. Під час передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти. Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника товару.

Поставка товару здійснюється на основі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договорів. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

Умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року). Загальна кількість відвантажуваного товару може відрізнятись від кількості, передбаченої додатковою угодою, але не більше +10 %. Сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому-передачі товару, що переданий протягом визначеного в такому акті періоду часу.

Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому-передачі або інших документів.

На виконання умов договору № ДГ-0316 від 22.12.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №141231000000108 від 22.12.2014 року, відповідно до якої постачальник зобов'язується поставити на умовах ЕХW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.12.2014 р. зазначені в додатковій угоді види товарів (а.с. 227 т. 1).

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №141231000000108 від 31.12.2014 р., відповідно до якого кількість ТМЦ становить 326.273 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 6630352,80 грн. (а.с. 226 т. 1).

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору, ТОВ "Донмас" складено та надіслано на адресу позивача лист № 18/12-Д від 22.12.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час протягом дії вищевказаного договору (а.с. 235 т. 1).

В матеріалах справи наявна податкова накладна № 102 від 31.12.2014 року, виписана ТОВ "Донмас" в адресу позивача (а.с. 198, т. 2).

В матеріалах справи наявний договір перевезення вантажу № 24/01-2014П від 22.12.2014 року, укладений між позивачем та ТОВ "Блумен ЛТД" та Додаткова угода № 1 до договору перевезення вантажу № 24/01-2014П від 22.12.2014 року (а.с. 242-243 т. 1).

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) за грудень 2014 року (а.с. 245-250 т. 1, а.с. 1 - 60 т. 2).

Матеріали справи містять сертифікати відповідності (а.с. 228-231 т. 1).

Оприбуткування по бухгалтерському рахунку підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунках: 63.1.1 за грудень 2014 року (а.с. 89 т. 4).

Зберігання проводилось на підставі договору зберігання нафтопродуктів №4401 від 22.12.2014 року, укладеного позивачем з ПАТ "Дніпронафтопродукт", згідно якого зберігач (ПАТ "Дніпронафтопродукт") зобов'язувався приймати і зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності і передати їх позивачу на першу його вимогу (а.с. 238-239 т. 1).

Також, між позивачем та ПАТ "Дніпронафтопродукт" укладений протокол узгодження ціни від 31.12.2014 року до договору № 4401 від 22.12.2014 року (а.с. 210 т. 2).

У позивача рахується перед ТОВ "Донмас" кредиторська заборгованість за вищевказаним договором в сумі 663035280 грн., що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 63.1.1 (а.с. 89 т. 4).

Між ТОВ "Бейт-Ойл" (Покупець) та ТОВ "Капітал Х" (Постачальник) укладено договори поставки нафтопродуктів: № КХ-0011 від 01.03.2015 року, КХ-0056 від 05.03.2015 року, КХ-0070 від 07.03.2015 року, КХ-0085 від 10.03.2015 року, КХ-0100 від 11.03.2015 року, КХ-0120 від 13.03.2015 року, КХ-0147 від 20.03.2015 року, КХ-0193 від 25.03.2015 року (а.с. 98-99, 102-103, 106-107, 110-111, 115-116, 120-121, 125-126, 130-131, т. 2).

Вказані договори є типовими та відповідно до вимог вказаних договорів Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар, згідно умов договору. Номенклатура, якість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додатковій угоді до договору, яка є невід'ємною частиною договору.

Постачальник зобов'язується передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього договору за умови оформлення ввідних актів приймання-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною договору. Під час передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти. Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника товару.

Поставка товару здійснюється на основі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договорів. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

Умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року). Загальна кількість відвантажуваного товару може відрізнятись від кількості, передбаченої додатковою угодою, але не більше +10 %. Сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому-передачі товару, що переданий протягом визначеного в такому акті періоду часу.

Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому-передачі або інших документів.

Листами ТОВ "Капітал Х" повідомило позивача про те, що нафтопродукти, придбані ТОВ "Бейт-Ойл", знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", у якого можуть бути отримані в будь-який час протягом дії договорів (а.с. 100, 104, 108, 112, 117, 122, 127, 132, т. 2).

Між сторонами були укладені додаткові угоди до договорів, в яких уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару (а.с.101, 105, 113, 118, 123, 128, 133, т. 2). В межах даних правочинів складено акти приймання - передачі нафтопродуктів.

ТОВ "Капітал Х" було надано позивачу податкові накладні (а.с. 184-197 т. 2).

Поставлені контрагентом ТОВ "Капітал X" товари відповідали вимогам якості, що підтверджується сертифікатами відповідності (а.с. 179-183 т. 2).

У позивача рахується перед ТОВ "Капітал X" кредиторська заборгованість за вищевказаними Договорами в сумі 31192723,56 грн., що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 63.1.1 (а.с. 91-92 т. 4).

Зберігання проводилось на підставі договору зберігання нафтопродуктів №4401 від 22.12.2014 року, укладеного позивачем з ПАТ "Дніпронафтопродукт", згідно якого зберігач (ПАТ "Дніпронафтопродукт") зобов'язувався приймати і зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності і передати їх позивачу на першу його вимогу (а.с. 238-239 т. 1).

Також, між позивачем та ПАТ "Дніпронафтопродукт" укладений протокол узгодження ціни від 31.12.2014 року до договору № 4401 від 22.12.2014 року (а.с. 210 т. 2).

В подальшому позивач реалізував отримані від ТОВ "Капітал Х", ТОВ "Донмас", нафтопродукти через мережу АЗС.

Матеріали справи містять договори оренди автозаправних станцій, укладені позивачем з ТОВ "КВАДРО-КОМЕРС" та ТОВ "ПЕТРОЛ-ГАРАНТ" (а.с. 61-63, 67-69 т. 2).

В матеріалах справи наявний договір перевезення вантажу № 24/01-2014П від 22.12.2014 року, укладений між позивачем та ТОВ "Блумен ЛТД" та Додаткова угода № 1 до договору перевезення вантажу № 24/01-2014П від 22.12.2014 року (а.с. 242-243 т. 1).

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними за березень 2015 року (а.с. 1-46 т. 3).

Після доставки вантажу в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "Бейт-Ойл" відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496).

А саме: з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Згідно п.п. 10.2.8 Інструкції у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

На підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН.

Матеріали справи містять штатний розпис ТОВ "Бейт-Ойл" (а.с. 232-237 т. 1).

Господарські операції ТОВ "Бейт-Ойл" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані суду первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) під "господарською діяльністю" розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено судом, сума податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. Ці податкові накладні складені на підставі договорів, актів виконаних робіт та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Факт здійснення господарської діяльності підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду, а саме: договорами, актами, ТТН.

Відповідачами не надано належних доказів щодо визнання недійсними в установленому законом порядку договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених другим відповідачем, за умови, що такий постачальник зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений ст. 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що підстав для зменшення ТОВ "Бейт-Ойл" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість встановлено не було.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 ЦК України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства контрагентом.

Якщо контрагент можливо не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Виконання правочинів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами. Отримані позивачем від контрагентів зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що спричиняють втрату ними статусу первинного документа.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стосовно вимог про зобов'язання відповідача відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Бейт-Ойл" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформацій бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладений в Актах № 348/07-14-22-0/38222218 від 24.06.2015 року, № 415/07-14-22-0/38222218 від 17.07.2015 року, №1308/04-61-22-3/39486559 від 18.06.2015 р., суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних баз даних та інтегрованої картки інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 10 листопада 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кокруд".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про зобов'язання відповідача відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Бейт-Ойл" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформацій бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладений в Актах № 348/07-14-22-0/38222218 від 24.06.2015 року, № 415/07-14-22-0/38222218 від 17.07.2015 року, №1308/04-61-22-3/39486559 від 18.06.2015 р.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙТ-ОЙЛ" підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙТ-ОЙЛ" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2015 № 0000392200, винесене Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.07.2015 № 0000462200 та № 0000472200, винесені Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙТ-ОЙЛ" (61001, м. Харків, проспект Московський, 99, ідентифікаційний код юридичної особи 38222218) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2016 року.

Суддя Р.В. Мельников