Постанова № 55380600, 20.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року м. Львів № 876/14260/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника апелянта: Ониська З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Комплекс водних видів спорту» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2013 року позивач Закрите акціонерне товариство «Комплекс водних видів спорту» звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2011 р. № 0003442320 та № 0003452320.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 року позов задоволено повністю. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 06 грудня 2011 року №0003452320 та №0003442320.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити в позові.

Представники відповідача Онисько З.М. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку що податковий орган безпідставно зменшив позивачу податковий кредит та валові витрати оскільки, такі сформовані на підставі первинних та бухгалтерських документів які відповідають вимогам чинного законодавства.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, податковий орган провів планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Комплекс водних видів спорту» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011 р.

За результатами перевірки складено акт № 2884/23-2/03564269 від 22.11.2011р., яким встановлено порушення:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 149888,0 грн. в тому числі за: 3 квартал 2009 р в сумі 118773 грн., 4 квартал 2009 р. в сумі 4000,0грн, 1 квартал 2010р. в сумі 8000,0грн., 2 кв. 2010р. в сумі 6000,0 грн., 3 кв. 2010 р. в сумі 6000,0 грн., 4 кв.2010 р. в сумі 4115,0 грн., 1 кв. 2011 р. в сумі 3000,0 грн.

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, який відображено у рядку 24 Декларації з ПДВ на загальну суму 71378,0 грн., що в подальшому не підлягає включенню до податкового кредиту наступних податкових періодів.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення № 0003442320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 186611 грн., у т.ч. 149888,0 грн. за основним платежем та 36723 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0003452320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 71378,0 грн.

Підставою для винесення вказаних повідомлень-рішень є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про віднесення позивачем до складу валових витрат послуг, отриманих від ТзОВ «АМЕТТ», консалтингових послуг, отриманих від ПП «Центр управління фінансами та бізнесом» які не підтверджені відповідними первинними документами щодо фактичного виконання цих послуг.

Як видно з матеріалів справи позивач ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» в охоплений перевіркою період мав правовідносини по придбанню послуг у контрагентів з ТзОВ «Аметт», ПП «Центр управління фінансами та бізнесом».

На підтвердження факту здійснення господарських операції з ТзОВ «Аметт» позивач надав: договір № 02/01/09 від 20.01.2009 р. про надання рекламно-поліграфічних та інформаційних послуг, акти здачі-приймання виконання робіт, видаткові накладні, податкові накладні, виписки з банку, рекламні листівки, флаєри. (т.2 а.с. 31-33,34,35,36-45,46,47,48-56,58,59,61-62; т. 3 а.с. 1-20).

Крім того, на підтвердження факту здійснення господарських операцій з ПП «Центр управління фінансами та бізнесом» позивач надав: угоди від 01.09.2008 р. про надання консалтингових послуг, акти здачі-прийняття робіт, банківські виписки, листи, комерційну пропозицію щодо продажі акцій позивача, план фінансового виздоровлення, виписки з банку.(т.1а.с.131,133-137,138-149,151-154,182-192,196, 200, 207, 211, 219, 221, 219, 221, 229, 233, 243, 246, 249; т.2 а.с. 4, 11, 16, 19, 22, 25, 28; т.3 а.с. 24-33,50-244).

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3- 5.7 цієї статті.

Приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пп. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 даного Закону передбачено, що у разі якщо платник податку придбаває ( виготовляє ) матеріальні та нематеріальні активи ( послуги ), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням ( виготовленням ) не включається до складу податкового кредиту.

п.п. 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7. 4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого ) податку у зв'язку з придбанням товарів ( послуг ) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями або іншими необхідними документами згідно п.п. 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит формуються за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується первинними документами в рамках господарської діяльності платника податків. Підставою віднесення витрат підприємства до складу валових витрат та формування податкового кредиту є безпосереднє використання придбаних товарів ( робіт, послуг у власній господарській діяльності ). Тільки за умови достовірного встановлення обставин щодо реалізації господарської операції, наявності економічної доцільності та необхідності її здійснення та у зв'язку з господарською діяльністю платника податків, дотримання посадовими особами, відповідальними за ведення бухгалтерського та податкового обліку, встановлених чинним законодавством вимог щодо складання та оформлення первинних документів, можна визначити правомірним віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. За відсутності ж останнього відсутні підстави зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками податкового органу, що акти виконаних робіт які оформлені за участю ТзОВ «АМЕТТ» та «Центр управління фінансами та бізнесом» не містять інформацію про фактичний зміст виконаних робіт (послуг) та не розкривають в належній формі сутність господарської операції, що виключає можливість вчинення платником податків на підставі неналежними чином оформлених документів відповідних записів у бухгалтерському та податковому обліку.

Специфікою господарської діяльності позивача є те, що ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» є власником аквапарку який розташований у м. Львові а тому витрати на виготовлення рекламних листівок та їх подальше розповсюдження по м. Києву який розташований за 544 км. від м. Львова позбавлені економічного змісту та не могли бути використані позивачем у господарській діяльності. ( договір від 20.01.2009 р. укладений між ЗАТ « Комплекс водних видів спорту» та ТзОВ «Аметт» ).

Зі змісту укладення договорів від 01.09.2008 р. між позивачем та Центром управління фінансами та бізнесом виплаває що фактично поставленої мети сторонами досягнуто не було виходячи з наступного.

Із договору від 25.06.2010 року укладеного позивачем з АКБ «Форум» у зв'язку із переведенням на себе заборгованості ТзОВ «Галтрансрембуд» випливає, що приміщення у АДРЕСА_1, яке належить ТзОВ «Компанія «Грифон» та особисте майно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, надалі перебуває під забезпеченням банку.

За вказаним договором однією з умов є збільшення процентної ставки до 16 %, хоча за первинним боржником за кредитним договором виплачувалися проценти в розмірі 12,5 %. Проценті ставки за кредитним договором, який був укладений позивачем 04.12.2009 року ВАТ «Кредобанк» в новій редакції були зменшені в жовтні 2011 року шляхом укладення відповідного договору про внесення змін та доповнень, тобто фактично значно пізніше ніж існували цивільно-правові відносини між позивачем та ПП «Центр управління фінансами та бізнесом».

Отже, жодного економічного результату цивільно-правові відносини позивач з Центром управління фінансами та бізнесом не мали.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що представлені позивачем первинні документи не підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» та ТОВ «АМЕТТ», ПП «Центр управління фінансами та бізнесом» оскільки, позивач в порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занизив податок на прибуток в розмірі - 149888 грн. та в порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищив від'ємне значення з ПДВ яке відображено в р. 24 Декларації з ПДВ в сумі - 71378 грн.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, колегія суддів приходить до висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 року у справі за № 813/6365/13-а - скасувати.

В позові Закритого акціонерного товариства «Комплекс водних видів спорту» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель