Ухвала суду № 55380457, 12.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 січня 2016 року м. Київ № 826/5824/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі Авраменко Л.С., за участю позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до про Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

12.11.2015 через канцелярію суду надійшла заява про відвід судді Мазур А.С., у зв'язку з тим, що, на думку позивача, суддя прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи та у зв'язку із наявністю підстав, які викликають у позивача сумнів у неупередженості судді.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2015 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мазур А.С. відмовлено, у зв'язку з тим, що обґрунтованих підстав заінтересованості судді в результаті розгляду справи позивачем не вказано, викладені ним обставини не підтверджуються.

Не зважаючи на зазначене, позивач, 12.01.2016 з тих же підстав подає до суду заяву про недовіру і відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С.

У судовому засіданні вищезазначену ухвалу ОСОБА_1 підтримав, оскільки вважає, що суддя є прямо чи опосередковано заінтересованою в результаті розгляду справи та наводить ряд інших причин, які викликають у нього сумнів у неупередженості судді.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Статтею 27 КАС України встановлено перелік підстав для відводу судді, а саме:

- якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

- якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

- якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

- за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;

- у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Як зазначив Верховний Суд України, пунктом 4 ч. 1 ст. 27 КАС України передбачено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова ВС України від 11.10.2006 р.).

Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених ст. 28 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.

Водночас, для того, що б ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

ОСОБА_1 зазначає у вище вказаній заяві, що, на його думку, суддя Мазур А.С. з ігноруванням приписів ст. 123 КАС України не провела попереднє судового засідання, однак, суд наголошує вкотре позивачу, що проведення попереднього судового засідання є правом, а не обов'язком суду.

Разом з тим, позивач вказує, що суддею було протиправно відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів без мотивування і обгрунтування, проте, суд вважає за необхідні вказати, що ті докази, які суд вважає за необхідне витребувати для повного та об'єктивного розгляду справи, суд витребовував, в іншому - необхідність відсутня.

На підтвердження зазначеного, слід зазначити, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2015 суд витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві пенсійну справу ОСОБА_1 та деталізацію розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № N/A 2719 від 11.08.2014; ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2015 ухвалено витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві розрахунки пенсії ОСОБА_1 з 25.04.2010 по 31.08.2014; ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2016 суд витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві інформацію про рух коштів згідно розрахунку на доплату пенсії ОСОБА_1 від 11.08.2014 згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року та належним чином завірені копії нормативно-правових актів, які регулюють процедуру виплати Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві таких коштів; детальне пояснення складових частин грошового забезпечення з 25.04.2010 від якого здійснювався розрахунок 89% пенсії ОСОБА_1; копію додаткової відомості за серпень 2014 року, до якої включені кошти, нараховані згідно розрахунку на доплату пенсії ОСОБА_1 від 11.08.2014.

Що стосується думки ОСОБА_1 щодо упередженого ставлення судді при розгляді адміністративної справи № 826/5824/15, суд зазначає слідуюче.

Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь - який спосіб забороняється.

Стаття 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно "Рекомендацій CM/Rec (2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи, державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки", яка ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010 р., визначено, що:

- незалежність суддів гарантується незалежністю судової влади загалом, це є основним принципом верховенства права;

- судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів;

- судді повинні мати достатні повноваження та змогу їх здійснювати для виконання своїх обов'язків, підтримання юрисдикції та гідності суду.

Відповідно частин 1 - 3 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 27 - 29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі. Відвід повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань адміністративного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у адміністративних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.

Як було зазначено судом, стаття 27 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суддя не може брати участь у розгляді справи і відводиться, на ряду з іншим і за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄСПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він вцілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄСПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.

Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено обставини, які б дійсно викликали сумніви у неупередженості судді Мазур А.С. при розгляді цієї адміністративної справи.

Враховуючи викладене, проаналізувавши подану заяву та викладені положення та обставини, зважаючи на те, що обґрунтованих підстав для відводу судді не вказано, підстави для задовлення заяви позивача відсутні.

За таких обставин, заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.27-31, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мазур А.С. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя А.С. Мазур