Постанова № 55380371, 28.01.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 р. Справа №818/3804/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Дахно В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3804/15 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління національної поліції в Сумській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління національної поліції в Сумській області (далі по тексту - ГУНП в Сумській області), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі по тексту - УМВС України в Сумській області), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Сумській області від 05.11.2015 №380 о/с "По особовому складу".

2. Поновити ОСОБА_3 на роботі в УМВС України в Сумській області.

3. Стягнути з УМВС України в Сумській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по день фактичного поновлення її на посаді.

4. Стягнути з УМВС України в Сумській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.11.2015 до 24.11.2015.

5. Стягнути з УМВС України в Сумській області на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 5000,00 грн.

6. Зобов'язати ГУНП в Сумській області та УМВС України в Сумській області забезпечити участь ОСОБА_3 у конкурсах щодо займання вакантних посад у Головному Управлінні національної поліції.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 06.08.2015 була прийнята на посаду спеціаліста сектору медичного забезпечення УМВС України в Сумській області. 06.11.2015 була звільнена з займаної посади на підставі наказу УМВС України в Сумській області від 05.11.2015 №380 о/с у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників. Про майбутню ліквідацію УМВС України та створення на її місці ГУНП в Сумській області їй (як і іншим працівникам) було повідомлено в усній формі у вересні 2015 року. З працівників не брали письмових розписок про ознайомлення з цією інформацією. Про скорочення конкретних посад та конкретних працівників не повідомлялось до самого дня ліквідації УМВС України в Сумській області. Про те, що саме вона звільнена з роботи, позивачку повідомили 06.11.2015, тобто у день звільнення. Того ж дня запропонували написати заяву на звільнення, запевнивши в тому, що це необхідно зробити по процедурі, оскільки 06.11.2015 це останній день існування УМВС України. В день звільнення позивачці не були надані ані трудова книжка, ані копія наказу про звільнення, не зроблені відповідні виплати в остаточний розрахунок. Робітник бухгалтерії мотивувала неможливість здійснення необхідних виплат відсутністю наказу про звільнення. Наступного робочого дня (понеділок 09.11.2015) були видані трудова книжка, копія наказу про звільнення, датованого 05.11.2015, при цьому, за словами позивачки, її змусили підписати документ про те, що нібито отримала ці документи у день звільнення 06.11.2015.

З 07.11.2015 і по день отримання остаточного розрахунку пройшло 19 робочих днів, які, на думку позивача, вона перебуває у вимушеному прогулі. За цей час вимушеного прогулу роботодавець зобов'язаний виплатити на її користь заробітну плату.

На обґрунтування моральної шкоди позивачка зазначила, що вищевикладені порушення її законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації нормального життя, у тому числі, використання кредитних коштів та взяття грошей у борг.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник УМВС України в Сумській області та ГУНП в Сумській області у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що 06 серпня 2015 року ОСОБА_3 була прийнята на посаду спеціаліста (за рахунок посади завідувача сектору) сектору медичного забезпечення УМВС України в Сумській області, присвоєно тринадцятий ранг державного службовця на підставі наказу УМВС № 267 о/с від 06.08.2015, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.7).

06 листопада 2015 року ОСОБА_3 була звільнена з займаної посади на підставі наказу УМВС України в Сумській області від 05.11.2015 за №380 о/с у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників (а.с.8).

Відповідно до копії платіжного доручення №4419 від 23.11.2015 УМВС України в Сумській області було здійснено остаточний розрахунок з ОСОБА_3 (а.с.55).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

В наказі про звільнення ОСОБА_3 в якості правової підстави зазначено п. 1 ст. 40 КЗпП України та пункт 8 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію».

Так, п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

В свою чергу, відповідно до п 1 та 2 Постанови Кабінету міністрів України № 730 від 16.09.2015 року «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», встановлено:

1. Утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1;

2. Ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2.

В свою чергу додаток 1 зазначеної постанови містить Головне управління Національної поліції в Сумській області, а додаток 2 - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.

Крім того, в Наказі МВС України № 1388 від 06.11.2015 (а.с. 64) зазначено: «уважати такими, що втратили чинність, штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з Переліком змін у штатах МВС, що додається.

З огляду на викладені вище норми, суд дійшов висновку, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області підлягає повній ліквідації. Дана обставина, серед іншого, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 27).

Окрему увагу варто звернути на положення частини 1 ст. 49-2 КЗпП України, де передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Частиною 2 статті 49-4 КЗпП України встановлено, що ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення.

Однак, пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів (опублікований в Голосі України, 06.08.2015 № 141-142).

Тобто, в даному випадку, законодавець визначив особливий порядок попередження працівників про майбутнє вивільнення з повідомленням профспілок, у зв'язку із скороченням працівників територіальних органів МВС України.

Щодо посилань представника позивача на те, що ГУНП в Сумській області є правонаступником УМВС України в Сумській області і ОСОБА_3 повинні були запропонувати рівнозначну посаду в новоствореній установі, то дана обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Так, жодний нормативний акт, що регулює діяльність зазначених установ не містить положень щодо правонаступництва.

Крім того, в листі начальника правового департаменту Національної поліції України від 19 січня 2016 року № 52/26/1-2016 (а.с. 93) зазначено, що ГУНП в Сумській області не є правонаступником УМВС України в Сумській області.

В свою чергу, положеннями пункту 9 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Однак, наведена норма не покладає обов'язку на посадових осіб УМВС України в Сумській області перевести позивачку на роботу в ГУНП в Сумській області, натомість встановлює потенційну можливість такого переведення за згодою працівника. При цьому, представник позивача в судовому засідання пояснила, що ОСОБА_3, до дня її звільнення, не зверталась із відповідною заявою про переведення її до ГУНП в Сумській області.

Варто також зазначити, що згідно інформації, зазначеній в довідці, виданій 13.01.2016 заступником начальника ГУНП в Сумській області (а.с. 56), у штаті ГУНП в Сумській області не передбачений сектор медичного забезпечення.

Отже, на переконання суду, ОСОБА_3 була правомірно звільнена з посади спеціаліста сектору медичного забезпечення УМВС України в Сумській області у зв'язку з ліквідацією УМВС України в Сумській області, відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу УМВС України в Сумській області від 05.11.2015 №380 о/с "По особовому складу", поновлення ОСОБА_3 на роботі в УМВС України в Сумській області, стягнення з УМВС України в Сумській області на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по день фактичного поновлення її на посаді, не підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3 була звільнена законно, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення компенсації моральної шкоди відсутні.

Щодо вимог про стягнення з УМВС України в Сумській області на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.11.2015 до 24.11.2015, то в цій частині позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 статті 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

ОСОБА_3 було звільнено 06.11.2015, остаточний розрахунок проведено 24.11.2015, що не заперечувалось представником відповідачів, а також підтверджується копією платіжного доручення № 4419 від 23 листопада 2015 року, з відміткою Головного управління ДКС України в Сумській області про оплату 24.11.2015 (а.с. 55). Отже затримка розрахунку становила 12 робочих днів. Згідно довідки УМВС України в Сумській області №11/48 від 13.01.2016 (а.с. 54), наданої на вимогу суду, середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 становила 164,40 грн. Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.11.2015 по 24.11.2015 становить 1972,80 грн. (12*164,40 грн.).

Таким чином підлягає стягненню з УМВС України в Сумській області на користь ОСОБА_3 1972,80 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління національної поліції в Сумській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 23, код ЄДРПОУ 08592299) на користь ОСОБА_3 (40035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.11.2015 до 24.11.2015 (12 робочих днів) в сумі 1972,80 грн. (одна тисяча дев'ятсот сімдесят дві грн. 80 коп.).

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 02.02.2016 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов