Ухвала суду № 55379879, 27.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 р.Справа № 816/4353/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

за участю секретаря судового засідання - Кудіної Я. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2015р. по справі № 816/4353/15

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

06.10.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати Головне управління Держземагентства України у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 9,4001 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Мокиївської сільської ради Полтавської області, та надати її у користування (оренду).

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 26.11.2015 року частково задовольнив позов.

Визнав протиправною та скасував відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 01.09.2015 № 1955/0/72-15 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 9,4001 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Мокиївської сільської ради Полтавської області, та надання її в користування (оренду).

Зобов'язав Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 14.07.2015 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 9,4001 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Мокиївської сільської ради Полтавської області, та надання її в користування (оренду).

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 01.09.2015 № 1955/0/72-15 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 9,4001 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Мокиївської сільської ради Полтавської області, в повній мірі грунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 27.01.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 18.02.2015 позивачем подано до відповідача клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 9,4001 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Мокиївської сільської ради Полтавської області, та надання її у користування (оренду) терміном на 49 років.

Рішенням Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 04.03.2015 №31-16-0.4-2447/2-15 повідомлено позивача про те, що:

- назва документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (НВ- 5302321262015 від 17.02.2015) не відповідає назві виготовленої документації із землеустрою;

- у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки потребують уточнення дані щодо віднесення (невіднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель, визначених пунктом "г" частини першої статті 150 Земельного кодексу України (а.с. 49).

Листом Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 23.03.2015 року №31-16-0.4-3108/2-15 повідомлено позивача, що зазначені у попередньому листі зауваження ОСОБА_2 не враховані, а також відсутня позначка Державного кадастрового реєстратора про проведення перевірки електронного документа (а.с. 50).

16.04.2015 року позивачем подано клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 9,4001 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Мокиївської сільської ради Полтавської області, з виправленими недоліками, указаними у листах від 04.03.2015 року №31-16-0.4-2447/2-15 та від 23.03.2015 року №31-16-0.4-3108/2-15 (а.с. 51).

Однак, листом Головного управління Держкомзему у Полтавській області від 30.04.2015 року №31-16-0.4-4685/2-15 повідомлено позивача, що в представленій на розгляд землевпорядній документації потребують уточнення дані:

- щодо землекористувача земельної ділянки ТОВ "Пирятин-зернопродукт", а саме: відсутня засвідчена нотаріально письмова згода землевласника (землекористувача);

- пунктів 6, 12, 16 у висновку відділу Держземагентства у Чорнухинському районі Полтавської області від 14.02.2015 року та від 17.02.2015 року про погодження проектів землеустрою щодо цільового призначення земельних ділянок, законодавчої бази та державної реєстрації земельних ділянок;

- щодо цільового призначення земельних ділянок зазначеного в завданні на виконання робіт від 19 грудня 2014 року (а.с. 4);

- щодо площ земельних ділянок, зазначених у висновках ПП "Інститут агрономії" від 22.12.2014 року №№ 1337, 1333, 1334, 1330 та від 12.01.2015 року №02 про якісну характеристику ґрунтів земельних ділянок площами 52.4009 га, 19.2002 га, 5.4558 га, 25.4002 га та 9.4000 га;

- щодо суміжних власників (землекористувачів) земельних ділянок, а саме: потрібно долучити їх погодження відповідно до вимогстатті 198 Земельного кодексу України.

Крім того, зазначено про відсутність позначки Державного кадастрового реєстратора про проведення перевірки електронного документа та не додано проект договору оренди земельної ділянки, підписаної позивачем, та витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (а.с. 52-53).

26.05.2015 року позивачем подано клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 9,4001 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Мокиївської сільської ради Полтавської області, з виправленими недоліками, указаними у листі від 30.04.2015 року №31-16-0.4-4685/2-15 (а.с. 54).

За результатами розгляду даного клопотання 02.06.2015 року Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області листом №5624/2-15 повідомлено позивача про відсутність правових підстав для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки через те, що до проекту землеустрою необхідно долучити: матеріали погодження проекту землеустрою; матеріали геодезичних вишукувань, землевпорядного проектування, матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) в повному обсязі, а також додати проект договору оренди земельної ділянки, підписаної позивачем, та витяг з Державного земельного кадастру по вказаній земельній ділянці (а.с. 55).

14.07.2015 року позивачем подано клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 9,4001 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Мокиївської сільської ради Полтавської області, з виправленими недоліками, указаними у листі від 02.06.2015 року №5624/2-15 (а.с. 56).

Проте листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 01.09.2015 року №1955/0/72-15 повідомлено позивача про відсутність позначки Державного кадастрового реєстратора про проведення перевірки електронного документа згідно з пунктом 75 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" та про те, що представлені на розгляд проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок необхідно доопрацювати з урахуванням вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376 із змінами (надалі Інструкція).

У цьому листі також зазначено, що у представленій на розгляд землевпорядній документації потребують уточнення дані щодо суміжних власників (землекористувачів) земельних ділянок, потрібно долучити їх погодження відповідно до вимог статті 198 Земельного кодексу України; акти приймання - передачі межових знаків на зберігання привести у відповідність до вимог Інструкції; матеріали перенесення меж земельних ділянок в натуру (на місцевість), а саме: креслення перенесення в натуру меж земельних ділянок, надати з привязкою до пунктів державної геодезичної мережі, підтвердити легітимність отримання вихідних даних відповідно до статті 20 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" (а.с. 57).

Позивач не погодився з даними рішеннями відповідача і пояснив, що сукупність матеріалів, наданих позивачем та наявних у розпорядженні відповідача, включає в себе повний перелік документів, необхідних для задоволення клопотання, а тому відповідачем протиправно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в користування (оренду).

Позивач вважає, що зазначені відмови ГУ Держгеокадастру у Полтавській області порушують його права та інтереси щодо земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Мокиївської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з доведеності належними та допустимими доказами того факту, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, чим порушено права та законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У відповідності до абз.1-2 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Абзацами 3 та 4 частини 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною РадоюАвтономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

При цьому, земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування (абз. 5 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України).

Абзацом 1 частини 2 вказаної статті Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Так, у клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (абз. 2 ч. 2 ст. 123 ЗК України).

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 123 ЗК України умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом МіністрівУкраїни.

Згідно з ч. 4 вказаної статті проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Проаналізувавши вищевказані правові положення, колегія суддів зазначає, що статтею 123 Земельного кодексу України чітко визначено процедуру надання земельних ділянок у користування. Зокрема, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення повинна звернутися з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного суб'єкта владних повноважень, визначеного статтею 122 цього Кодексу. В свою чергу, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду такого клопотання надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмовляє у його наданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, з метою отримання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 9,4001 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Мокиївської сільської ради Полтавської області (а.с 77).

За результатами розгляду вказаного клопотання наказом ГУ Держземагенства у Полтавській області від 03.12.2014 року №5086-СГ позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 78).

Приватним підприємством "Чорнухинський центр земельного кадастру" на замовлення ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 9,4001 га для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Мокиївської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населених пунктів (а.с.71-74).

Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

При цьому, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (ч. 10 ст. 123 ЗК України).

Згідно з ч. 13 вказаної статті ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Частиною 6 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

При цьому, відповідно до абз. 1-2 ч. 8 ст. 186-1 ЗК України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем неодноразово подавався на затвердження відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Однак, відмовляючи у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення позивачеві земельної ділянки, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області кожного разу вказувало на нові невідповідності документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Так, як вище зазначено, останнім листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 01.09.2015 року №1955/0/72-15 повторно повідомлено позивача про відсутність позначки Державного кадастрового реєстратора про проведення перевірки електронного документа згідно з пунктом 75 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" та про те, що представлені на розгляд проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок необхідно доопрацювати з урахуванням вимог Інструкції.

У листі зазначено, що у представленій на розгляд землевпорядній документації потребують уточнення дані щодо суміжних власників (землекористувачів) земельних ділянок, потрібно долучити їх погодження відповідно до вимог статті 198 Земельного кодексу України; акти приймання - передачі межових знаків на зберігання привести у відповідність вимог Інструкції; матеріали перенесення меж земельних ділянок в натуру (на місцевість), а саме: креслення перенесення в натуру меж земельних ділянок, надати з прив'язкою до пунктів державної геодезичної мережі, підтвердити легітимність отримання вихідних даних відповідно до статті 20 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" (а.с. 83).

Положеннями статті 50 Закону України "Про землеустрій" визначено перелік складових проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, у проекті землеустрою позивачем надані клопотання замовника; завдання на розроблення проекту землеустрою; наказ ГУ Держземагенства у Полтавській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; довідка з державної статистичної звітності про наявність земель (форми 6-зем); креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру; журнал теодолітної (тахеометричної) зйомки, відомості про наявні пункти ДГМ, відомості про обчислення теодолітних (тахеометричних) ходів, відомості щодо середньоквадратичної похибки; план зон обмежень і сервітутів земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; висновок відділу Держаземагенства у Чорнухинському районі про погодження проекту землеустрою; висновок про якісну характеристику грунтів; висновок археологічної експертизи; викопіювання земельної ділянки з кадастрової карти /збірний кадастровий план земельної ділянки/; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання; схема встановлення меж земельної ділянки; відомості про обчислення площі земельної ділянки/каталог координат; абрис польових вимірів кутів поворотів межі земельної ділянки; копію кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

Таким чином, у проекті землеустрою надані матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, підписаний власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

Отже, проект землеустрою позивача відповідає вимогам статті 50 Закону України "Про землеустрій".

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 186-1 Земельного кодексу України органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій", а тому відсутність підтвердження легітимності отримання вихідних даних креслення перенесення в натуру меж земельних ділянок з прив'язкою до пунктів державної геодезичної мережі відповідно до статті 20 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" не може бути підставою для непогодження відповідачем проекту землеустрою.

Статтею 20 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" визначено порядок користування топографо-геодезичними і картографічними матеріалами та не визначено умови і порядок підтвердження легітимності даних топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Стосовно відсутності позначки Державного кадастрового реєстратора про проведення перевірки електронного документа як підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою, варто зазначити наступне.

Згідно з п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Кабінету України від 17.10.2012 року № 1051, (далі - Порядок № 1051) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

У відповідності до абз. 1 п. 111 Порядку № 1051 державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

Згідно з абз. 2 п.111 вказаного Порядку за результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки: - за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; - відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); - робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку; - надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування; приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77 - 85 цього Порядку в разі: - невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам законодавства; - розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; - розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; - подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Відповідно до п. 75 Порядку № 1051 у разі відповідності поданих документів, зазначених у пункті 69 цього Порядку, вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку, та електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку, державний кадастровий реєстратор: робить на титульному аркуші документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалах документації із землеустрою та оцінки земель, що містять графічне зображення об'єктів Державного земельного кадастру, аркушах відомостей про координати поворотних точок їх меж, частин, обмежень, угідь позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 15; присвоює за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру земельній ділянці, що реєструється, кадастровий номер та у випадках, зазначених у пунктах 107 - 161 цього Порядку, відкриває Поземельну книгу (вносить відповідні записи до неї).

Пунктом 87 вищезазначеного Порядку передбачено, що на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки державний кадастровий реєстратор на безоплатній основі надає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Однак, зі змісту абзацу 1 пункту 73 Порядку № 1051 вбачається, що державний кадастровий реєстратор може приймати рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки в разі: невідповідності поданих документів вимогам законодавства; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів не в повному обсязі.

Згідно з абз. 2 п. 73 Порядку № 1051 у таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

Судом розглядом встановлено, що на підставі наданих ОСОБА_2 всіх необхідних документів державним кадастровим реєстратором проведено опрацювання поданих документів та видано позивачу витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державним кадастровим реєстратором не зроблено на титульному аркуші матеріалів документації із землеустрою позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 15.

Так, державний кадастровий реєстратор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не вчинив визначених чинним законодавством обов'язкових дій, передбачених пунктом 75 Порядку, проте, даний факт не ставить під сумнів дії Державного кадастрового реєстратора щодо перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Отже, мотиви вчиненої відповідачем відмови у погодженні проекту землеустрою є недоведеними та недостатньо обґрунтованими.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, право позивача на погодження проекту землеустрою щодо відведення для ведення фермерського господарства земельної ділянки порушено і таке право підлягає захисту.

Таким чином, відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 01.09.2015 року №1955/0/72-15 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 9,4001 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Мокиївської сільської ради Полтавської області, та надання її в користування (оренду), є протиправною та підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 5,4000 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Мокиївської сільської ради Полтавської області, та надання її в користування (оренду), оскільки суд не може перебирати на себе повноваження та функції уповноваженого органу, втручаючись при цьому у внутрішньо - організаційну специфіку роботи.

Отже, суд не вправі зобов'язувати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із вищезазначеним земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 14.07.2015 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 9,4001 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Мокиївської сільської ради Полтавської області, та надання її в користування (оренду).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2015р. по справі № 816/4353/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 01.02.2016 р.