Постанова № 55377422, 02.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 лютого 2016 року №826/13001/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

комунального підприємства «Київський метрополітен»

до

міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центрального офісу з обслуговування великих платників

про

визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 21.04.2015 №45-11 та рішення про опис майна у податкову заставу від 22.04.2015 №10211/10/28-10-23-26.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю визнання з боку контролюючого органу факту наявності у комунального підприємства «Київський метрополітен» податкової заборгованості зі плати податку на додану вартість, оскільки платіжним дорученням від 25.03.2015 №3146 останнім було поповнено рахунок для сплати податку на додану вартість, відкритий у Державній казначейській службі України для електронного адміністрування податкових зобов’язань.

Відповідачем під час судового розгляду справи повідомлено, що оскаржувані податкова вимога від 21.04.2015 №45-11 та рішення про опис майна у податкову заставу від 22.04.2015 №10211/10/28-10-23-26 відкликані у зв’язку з погашенням позивачем податкового боргу.

Розгляд справи №826/13001/15 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби – Центральним офісом з обслуговування великих платників винесено податкову вимогу від 21.04.2015 №45-11, у відповідності до якої станом на 21.04.2015 сума податкового боргу комунального підприємства «Київський метрополітен» з податку на додану вартість складає 2 769,45 грн..

З урахуванням викладеного, заступником начальника міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центрального офісу з обслуговування великих платників на підставі статті 89 Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управління) комунального підприємства «Київський метрополітен», на підставі чого прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 22.04.2015 №10211/10/28-10-23-26.

Вважаючи вказане рішення протиправними та такими що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Як було зазначено позивачем під час судового розгляду справи, що не заперечувалося відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, підставою для визначення міжрегіональним управлінням Державної фіскальної служби – Центральним офісом з обслуговування великих платників суми податкового боргу у розмірі 2 769,45 грн. слугувала саме сума податкових зобов’язань, задекларована позивачем самостійно у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року, у відповідності до якої загальна сума податку, яка підлягає сплаті, становить 393 479,00 грн.

Так, у відповідності до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

При цьому, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України).

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 25.03.2015 №3146, комунальним підприємством «Київський метрополітен» перераховано грошові кошти у розмірі 393 479,00 грн. на р/р №37516000001852, одержувач комунальне підприємство «Київський метрополітен», код одержувача 03328913, банк одержувача Казначейство України (електронне адміністрування податків), МФО 899998 із зазначенням у графі призначення платежу поповнення рахунку для сплати податку на додану вартість за лютий 2015 року.

Нормативно-правовим актом, який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків, є Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (надалі – Порядок №569).

Приписами пункту 21 Порядку №569 передбачено, що для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків.

Таким чином, позивач, як платник податку на додану вартість, виконав свій обов'язок щодо перерахування коштів в якості податку на додану вартість за лютий 2015 року на казначейський рахунок у встановлений для цього положеннями податкового законодавства строк, тоді як зарахування коштів з узгоджених податкових зобов'язань до бюджету здійснює казначейство.

Водночас, у матеріалах справи відсутні підстави для висновку, що казначейством не скеровано вчасно кошти з рахунку позивача до бюджету з вини позивача.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, у відповідності до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Разом з тим, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законодавчо мотивованих підстав для винесення податкової вимоги від 21.04.2015 №45-11, що є підставою для визнання її протиправною.

У свою чергу, рішення про опис майна у податкову заставу від 22.04.2015 №10211/10/28-23-26 прийнято як наслідок попередньо винесеної вимоги, а тому також є протиправним.

Окремо суд зазначає, що факт відкликання податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу, згідно з пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, не позбавляє суд можливості надати їм оцінку на предмет відповідності законодавству, тоді як позивач своїм правом відмови від позовної заяви (відкликання позовної заяви) не скористався.

У то же час, у суду відсутні правові підстави для скасування вказаних вимоги та рішення у зв'язку з їхнім попереднім відкликанням органом, що їх прийняв.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною податкову вимогу міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центрального офісу з обслуговування великих платників від 21.04.2015 №45-11.

Визнати протиправним рішення міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центрального офісу з обслуговування великих платників про опис майна у податкову заставу від 22.04.2015 №10211/10/28-10-23-26.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.