Постанова № 55377372, 28.01.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року справа № 823/920/15 м. Черкаси

10 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Тараненку М.О.,

за участю:

представника позивача управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області Волкович Ю.О. - за довіреністю,

представника третьої особи ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» Соломка В.А. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в особі Управління державної виконавчої служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство «Черкаський приладобудівний завод» про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

УПФУ в м. Черкасах Черкаської області звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області в особі Управління державної виконавчої служби звернутися з відповідним запитом до ДПІ у м. Черкасах щодо наявності нових відкритих рахунків належних боржникові - ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» та накласти арешт на виявлені рахунки.

В судовому засіданні представник УПФУ в м. Черкасах Черкаської області вимоги позовної заяви підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі зазначивши, що нездійснення відповідачем заходів для накладення арешту на нові рахунки ПАТ «Черкаський приладобудівний завод», які відкриті останнім в банківських установах значно затягує процес виконання зведеного виконавчого провадження, боржник в якому є найбільшим по області (по сплаті страхових внесків та єдиного соціального внеску), негативно впливає на наповнення бюджету Фонду, а також унеможливлює виконання доручень Уряду щодо погашення боргів страхувальників.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи до зали судового засідання не прибув, в запереченні наданому на попередні судові засідання проти задоволення позовних вимог УПФУ в м. Черкасах Черкаської області заперечив в повному обсязі. Додатково наголосив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Черкаській області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» на користь фізичних, юридичних осіб та держави коштів на загальну суму 4 849 258,00 грн. В ході примусового виконання вищевказаного виконавчого провадження державними виконавцями було вжито ряд кардинальних заходів спрямованих на стягнення зазначеної суми заборгованості в дохід державного бюджету, а саме: накладено арешт на кошти боржника, які знаходяться на рахунках відкритих в установах банків, накладено арешт на частину комплексу будівель, а також вжито заходи для реалізації майна боржника. Вищевказані заходи у своїй сукупності, наголосив представник відповідача, не призвели до погашення всієї суми заборгованості боржника в зв'язку з відсутністю коштів на рахунках останнього, а також купівельного попиту на майно, яке передане на реалізацію. Представник відповідача також зазначив, що згідно відповіді ДПІ у м. Черкасах № 1009240099 від 11.03.2015 отриманої державним виконавцем 27.04.2015, за боржником зареєстровано 36 розрахункових рахунків в установах банків, в тому числі і в ПАТ «Мегабанк», які відкриті боржником для виконання мобілізаційного завдання, а тому не можуть бути заблоковані, оскільки такі заходи унеможливлять своєчасне та повне виконання завдань, які поставлені перед ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» Міністерством оборони України, тобто державним виконавцем в повній мірі дотримані вимоги ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» до зали судового засідання прибув та підтримав позицію викладену представником відповідача в наданому запереченні.

Заслухавши пояснення представника позивача, а також третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Черкаській області знаходиться зведене виконавче провадження № 34171917 стягувачем по якому виступає УПФУ в м. Черкасах Черкаської області, а боржником ПАТ «Черкаський приладобудівний завод».

Ознайомившись з матеріалами зведеного виконавчого провадження працівником позивача було виявлено, що державним виконавцем порушено вимоги ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», яка зобов'язує державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі, зокрема встановлено, що постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського МУЮ від 02.11.2011 накладено арешт на розрахункові рахунки боржника. Натомість, при прийнятті виконавчого провадження державним виконавцем управління ДВС ГУЮ в Черкаській області (19.09.2012) повторний запит щодо наявності розрахункових рахунків боржника був направлений лише 02.07.2014. При порівнянні відповідей ДПІ у м. Черкасах про наявні рахунки боржника за 2011 та 2014 роки встановлено, що ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» відкрито 2 нові розрахункові рахунки в ПАТ КБ «Хрещатик», 4 рахунки в ПАТ «Радикал» та 2 рахунки в ПАТ «Мегабанк», однак станом на час ознайомлення уповноваженої особи позивача з матеріалами зведеного виконавчого провадження (30.03.2015) в матеріалах останнього відсутні відомості про накладення арештів на вищевказані рахунки боржника, що на думку Фонду значно затягує процес виконання зведеного виконавчого провадження, боржник в якому є найбільшим по області (по сплаті страхових внесків та єдиного соціального внеску).

Вважаючи таку бездіяльність державного виконавця протиправною та з метою термінового вжиття реальних, а також дієвих заходів для примусового стягнення з ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» суми заборгованості, УПФУ в м. Черкасах Черкаської області звернулося з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV із змінами та доповненнями (далі - Закон №606) визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів щодо стягнення коштів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу і здійснюється державними виконавцями, що діють на підставі Закону України «Про державну виконавчу службу». Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Згідно ст.1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні ст.6 Закону № 606 зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Одночасно державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.11 Закону № 606).

Згідно ст.32 Закону №606, заходами примусового виконання рішень є зокрема: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника регламентований ст.52 Закону № 606.

Звернення стягнення на майно боржника, як передбачено частинами 1 та 2 ст.52 Закону №606 полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч.2 ст.57 Закону №606).

Як передбачено частинами 3,4 ст.65 Закону №606, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Дослідження матеріалів адміністративної справи (доказів наданих представником відповідача), а також аналіз норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини дає суду підстави зробити висновок, що державним виконавцем управління ДВС ГУЮ в Черкаській області було здійснено достатню кількість заходів по виконанню зведеного виконавчого провадження № 34171917, які в своїй сукупності спрямовані на погашення наявної суми заборгованості ПАТ «Черкаський приладобудівний завод», а саме: прийнято постанову про арешт коштів боржника; проведено опис майна боржника; накладено арешт на частину комплексу будівель, які належать боржнику та 6 транспортних засобів; прийнято постанову про призначення експерта для визначення вартості описаного майна, а також здійснено заходи щодо реалізації арештованого майна.

В даному випадку критичними, на думку суду, є твердження представника позивача про не вчинення державним виконавцем належних, дієвих та достатніх заходів для примусового стягнення заборгованості, оскільки вищевказані заходи, які були ним проведені свідчать, що останнім в повній мірі (у межах та у спосіб) виконуються свої посадові обов'язки, які визначені ст.11 Закону №606.

Крім цього, суд також встановив, що державним виконавцем управління ДВС ГУЮ в Черкаській області було направлено повторний запит від 10.03.2015 № 10307307 до органів ДПС з метою встановлення відкритих рахунків у банківських установах, які належать ПАТ «Черкаський приладобудівний завод».

Згідно відповіді, що надійшла від податкового органу № 1009240099 від 11.03.2015 (а.с.33-34) державного виконавця було повідомлено, що за боржником зареєстровано 36 розрахункових рахунків у різних банківських установах, в тому числі і 2 нові рахунки в ПАТ «Мегабанк», які на думку представника позивача також мають бути арештовані державним виконавцем і не накладення арешту на які є бездіяльністю останнього. З такими твердженнями позивача суд погодитись не може та зазначає наступне.

У зв'язку з військовими діями на сході України національна економіка держави частково функціонує в умовах особливого періоду. Так, указами Президента України від 17.03.2014 №303/2014 та від 14.01.2015 №15/2015 (затверджених законами України від 17.03.2014 №1126-VII та від 15.01.2015 №113-VIII) на території України оголошена часткова мобілізація, в зв'язку з чим до виконання передбачених мобілізаційним планом заходів залучаються підприємства, установи і організації приватного сектору економіки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (надалі - Закон №3543), мобілізаційне завдання (замовлення) - окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством.

З листа-відповіді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.12.2015 № 54-06/1258-05 про надання інформації (а.с.155), який був отриманий судом на свій запит останній встановив, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.07.2006 №379-рт «Про уточнення та часткове скасування мобілізаційного завдання, затвердження номенклатури і норм накопичення та розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, створеного на промислових підприємствах», ВАТ «Черкаський приладобудівний завод» установлено мобілізаційне завдання з виробництва продукції та виконання робіт в особливий період.

Таким чином суд встановив, що станом на час звернення УПФУ в м. Черкасах Черкаської області з відповідним позовом до суду (14.04.2015), в зв'язку з введенням особливого періоду на території держави ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» дійсно виконувало мобілізаційне завдання за програмою, що затверджена Міністерством оборони України.

Фонд державного майна України своїм лисом від 22.12.2015 № 10-25-23293 (а.с.161) повідомив суд, що ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» доведено мобілізаційне завдання, яке частково фінансується із державного бюджету України на рівні 5-10% від потреби, а недофінансування виконується за рахунок власних коштів для чого відкрито рахунки в ПАТ «Мегабанк».

Беручи до уваги вищевказані обставини суд дійшов висновку, що накладення арешту на рахунки ПАТ «Черкаський приладобудівний завод», які відкриті останнім в ПАТ «Мегабанк» для виконання мобілізаційного завдання унеможливить своєчасне та в повному обсязі виконування завдання, яке поставлене Міністерством оборони України, знищить мобілізаційні потужності на підприємстві, що як наслідок вплине на обороноздатність країни в цілому, а тому не накладення державним виконавцем управління ДВС ГУЮ в Черкаській області арешту на вказані вище рахунки є правомірним, обґрунтованим та таким, що обумовлено особливим періодом, який діє в державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час вчинення дій, з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законом України «Про виконавче провадження», а тому вимоги УПФУ в м. Черкасах Черкаської області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлено 02.02.2016 року.