Постанова № 55377341, 27.01.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 р. Справа №818/3838/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача Солдаткін С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак" (далі - ТОВ "ТВП "Зодіак"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, Шосткинська ОДПІ), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.09.2015 року № 000052221 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 43234,00 грн.; №0000532201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 43072,00 грн.; № 0000542201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 306,00 грн. та № 0000552201 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4378,00 грн. та 1094,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної Шосткинською ОДПІ перевірки, відповідачем складено акт та прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Прийняті рішення ґрунтуються на висновках акту щодо порушення позивачем окремих норм податкового законодавства, що полягали у постачанні ТОВ "ТВП "Зодіак" виготовленої продукції за цінами, нижчими від їхньої виробничої собівартості. Також, на думку податкового органу, окремі господарські операції позивача з контрагентами не мали реального характеру. Позивач не погоджується з такими висновками Шосткиснької ОДПІ, оскільки випадки продажу товару за ціною нижчою від його собівартості мали місце лише щодо окремих поставок на виконання договорів, укладених як до так і після перевіряємого періоду. Крім того, реальність операцій ТОВ "ТВП "Зодіак" з контрагентами підтверджується всіма первинними документами, які також в повному обсязі досліджені під час проведення перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В письмових поясненнях, наданих до суду, проти позову заперечував та зазначив, що за результатами проведеної перевірки, Шосткинською ОДПІ встановлено порушення позивачем п.п. 135.1, 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.п. 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138, ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ "ТВП "Зодіак" занижено податок на прибуток, занижено податок на додану вартість, завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту. Причиною донарахування податку на прибуток стало збільшення доходу позивача по операціях продажу товару за цінами, які нижче їх фактичної собівартості та зменшення витрат на суму витрат, понесених по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей у ФОП Бауліна О.В. Крім того, причиною донарахування податку на додану вартість, зменшення бюджетного відшкодування та від'ємного значення стало збільшення податкових зобов'язань по операціях з продажу за цінами нижчими від фактичної собівартості, зменшення податкового кредиту по операціях з ФОП Бауліним О.В. та ТЗОВ "Стек-Комп'ютер".

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що з 30.06.2015 року по 27.07.2015 року Шосткинською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ТВП "Зодіак" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 17.08.2015 року № 361/18-17-22-0005/21124657 (а.с.18-46).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТВП "Зодіак": пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.1, 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.п. 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138, ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні податку на прибуток підприємства на загальну суму 34587,00 грн.; п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 34457,00 грн., завищено заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 4378,00 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 306,00 грн.

На підставі акту перевірки Шосткинською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.09.2015 року: № 000052221 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 43234,00 грн. (а.с.47); №0000532201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 43072,00 грн. (а.с.49); № 0000542201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 306,00 грн. (а.с.51) та № 0000552201 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4378,00 грн. та 1094,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.53).

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про продаж позивачем продукції за цінами нижчими за її собівартість та відсутність підтверджуючих первинних документів по операціям з ФОП Бауліним О.В. та ТЗОВ "Стек-Комп'ютер", що свідчить про відсутність реальності здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами.

Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2013 року між ТОВ "ТВП "Зодіак" (покупець) та ФОП Бауліним О.В. (постачальник) укладено договір № 119/1Кв, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати покупцю пакувальну продукцію (а.с.65).

На виконання вказаного договору в березні-квітні, травні, жовтні-грудні 2013 року товар, зазначений у видаткових накладних (а.с.67, 70, 75, 78, 83, 88, 130, 131 зворот. стор., 134, 136, 138, 140, 142, 144) був поставлений позивачу.

ФОП Баулін О.В. на вказані поставки надав ТОВ "ТВП "Зодіак" податкові накладні (а.с.68, 71, 76, 79, 84, 89, 130 зворот. стор., 132, 134 зворот. стор., 136 зворот. стор., 138 зворот. стор., 140 зворот. стор., 142 зворот. стор., 144 зворот. стор.).

Оплата за отриманий товар проведена позивачем в безготівковій формі згідно платіжних доручень від 29.03.2013 року № 329 (а.с.73), 24.05.2013 року № 535 (а.с.81), 18.07.2013 року № 794 (а.с.86), від 01.10.2013 року № 1039 (а.с.91).

Перевезення товару здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних від 07.03.2013 року № 67 (а.с.72), від 08.05.2013 року № 198 (а.с.80), від 10.07.2013 року № 355 (а.с.85), від 09.09.2013 року № 497 (а.с.90), від 05.04.2013 року № 141 (а.с.132 зворот. стор.), від 29.03.2015 року № 293 (а.с.133 зворот. стор.).

Крім того, з контрагентом ТЗОВ "Стек-Комп'ютер" позивачем здійснювались операції купівлі комп'ютерних комплектуючих та іншого обладнання. Так, згідно видаткових накладних в лютому, березні та червні 2013 року позивачу реалізовано монітор, акумулятор, фотопапір, ноутбук (а.с.96, 100, 104).

ТЗОВ "Стек-Комп'ютер" надало ТОВ "ТВП "Зодіак" податкові накладні (а.с.97, 101, 105). Оплата за отриманий товар проведена позивачем в безготівковій формі згідно платіжних доручень від 19.02.2013 року № 187 (а.с.98), 02.04.2013 року № 334 (а.с.102), 07.06.2013 року № 596 (а.с.106).

Перевезення товару здійснювалось службою доставки "Нічний експрес" згідно товарно-транспортних накладних від 14.06.2013 року, від 02.04.2013 року та від 20.02.2013 року (а.с.145).

При цьому, як випливає з акту перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочинів з постачання товарів, досліджені в ході перевірки, зауваження щодо їх складання у податкового органу були відсутні.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, окремо варто зауважити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

При проведенні перевірки зауваження перевіряючих стосувались відсутності сертифікатів якості або паспортів на товар, придбаний у ФОП Бауліна О.В. та ТЗОВ "Стек-Комп'ютер", що унеможливлює встановлення виробника продукції, її наявність та реальність здійснення господарськиї операцій.

При цьому, матеріалами справи підтверджується факт як придбання так і перевезення та використання за призначенням позивачем придбаного товару.

Як підтверджується матеріалами справи, факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами у перевіряємий період підтверджується документально, судом встановлено відповідність даних податкових накладних фактичним обставинам. За результатами дослідження матеріалів справи, судом не встановлено наміру отримати за вищевказаним договорам інший результат, ніж отримання товару.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом, відповідно до вимог ст. 11 КАС України, не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором надання послуг, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не надав.

З матеріалів справи, актів перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги діючого податкового законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих послуг у безпосереднього контрагента, який, в свою чергу, зареєстрував відповідні податкові накладні на визначені та сплачені позивачем суми податку.

Крім того, твердження податкового органу про продаж позивачем продукції за цінами нижчими за її собівартість визнаються судом необґрунтованими з оглядку на наступне.

Згідно акту перевірки, податковим органом за результатами опрацювання наданих на перевірку договорів, видаткових та податкових накладних, остаточних калькуляцій вартості виробництва продукції, даних бухгалтерського рахунку 26 "Готова продукція" встановлено випадки постачання самостійно виготовленої продукції за цінами, нижчими їх виробничої собівартості по взаємовідносинах з контрагентами.

При цьому в самому акті зазначено, що виявлено "випадки" постачання, тобто постачання окремих партій товару, на виконання договорів поставки, операції за якими загалом були прибутковими.

Суд зазначає, що в будь-якому випадку, збитковість однієї господарської операції не може бути підставою для визначення всієї діяльності підприємства, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно фінансових звітів та податкових декларацій з податку на прибуток за 2013-2014 роки позивач загалом отримував прибуток (а.с.146-165). Дані обставини податковим органом не заперечувалися.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями

Відповідно до п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4, 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Таким чином ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не містить обмежень щодо формування собівартості реалізованих товарів, виконання робіт, надання послуг в залежності від розміру доходу від реалізації таких товарів, виконаних послуг, наданих робіт.

Оскільки в судовому засіданні було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ФОП Бауліним О.В. та ТЗОВ "Стек-Комп'ютер", а також спростовано висновки податкового органу щодо продажу позивачем продукції за цінами нижчими за її собівартість, суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення від 04.09.2015 року № 000052221, №0000532201, № 0000542201 та № 0000552201 такими, що не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 1381,26 грн., сплаченого платіжним дорученням від 08.12.2015 року № 1725, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції від 04.09.2015р №0000522201, №0000532201, №0000542201, №0000552201.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство "Зодіак" (м. Шостка, вул..6-ї Гвардійської Дивізії,5,і.к. 21124657) судовий збір в розмірі 1381,26 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 02.02.2016 року.

Суддя С.М. Гелета