Постанова № 55376824, 28.01.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2016 р.Справа № 916/2191/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевська Н.М.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення № 033852 від 15.06.2015)

від МОУ: ОСОБА_2 (довіреність № 220/770/д від 25.12.2015)

від КЕВ міста ОСОБА_1: ОСОБА_3 (довіреність № 2238 від 06.05.2015)

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність № б/н від 16.01.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Артек-Союз

на рішення господарського суду Одеської області від „20 жовтня 2015 року, повний текст якого складено та підписано „23 жовтня 2015 року

по справі № 916/2191/15

за позовом Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4

до Приватного підприємства Артек-Союз

про стягнення 993 738,89 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

29.05.2015 року Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської з позовною заявою до Приватного підприємства Артек-Союз про стягнення 993 738,89 грн., з якої 723 841,11 грн. основний борг, 69 312,99 грн. пеня, 81 659,30 грн. інфляційні витрати та 3 465,65 грн. 3 % річних.

Позивач неодноразово звертався до господарського суду с заявами про збільшення позовних вимог відповідно до ст.22 ГПК України. Так, відповідно до останньої редакції від 30.09.2015 року, позивач просив стягнути з відповідача 737 463,34 грн. суму основаного боргу, 14 8040 ,23 грн. - пені, 7 401,99 3% річних та 100 833,33 грн. інфляційні витрати (а.с.97-98).

Позовні вимоги з урахуванням їх уточнення мотивовані порушенням відповідачем умов Договору про надання послуг з постачання теплової енергії (КЕКВ 2271) за №146 від 01.10.2014 року, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом міста ОСОБА_4 та Приватним підприємством Артек-Союз в частині невиконання останнім його умов, а саме несплати за отриману теплову енергію за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20 жовтня 2015 року по справі № 916/2191/15 (головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді Желєзна С.П., Цісельський О.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства „Артек-Союз на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва заборгованість за договором від 01.10.2014 р. № 146 у сумі 993 738,89грн., яка складається з суми основного боргу 737 463,34грн., пені 148 040,23грн., 3% річних 7401,99 грн., інфляційних втрат 100 833,33грн. Стягнуто з Приватного підприємства „Артек-Союз на користь державного бюджету судовий збір в сумі 14 906,08 грн.

Такий висновок суду мотивований тим, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається порушення відповідачем умов Договору від 01.10.2014 року № 146 в частині сплати за отриману теплову енергію. Також суд першої інстанції перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних витрат, визнав їх обґрунтованими та здійсненими із дотриманням вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство Артек-Союз звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Міністерства оборони України відмовити у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в звязку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд не врахував, що за умовами п.п.1.2, 6.1, 6.5, 6.9 Договору від 01.10.2015 року передбачено, що саме з моменту надання розрахунку, настає момент виконання зобовязання позивачем та строк виконання грошового зобовязання відповідачем.

Також апелянт зазначає, що вказаний у переліку опалювальних обєктів тариф не підтверджений відповідною калькуляцією, як це передбачено ЗУ «Про теплопостачання».

Представником Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 надано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого його представник в судових засіданнях просив залишити апеляційну скаргу Приватного підприємства Артек-Союз без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

22.12.2015 року від представника ПП Артек-Союз надійшли пояснення до апеляційної скарги, з яких вбачається, що відповідач не згоден із здійсненим позивачем розрахунком та вважає його невірним.

25.12.2015 року від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва надійшли пояснення, відповідно до яких відділ просив відмовити ПП Артек-Союз у задоволенні апеляційної скарги та рішення залишити без змін. Також до пояснень представником КЕВ м. Миколаєва надані розрахунки теплової енергії, окремо по кожній ВЧ.

28.01.2016 року до початку судового засідання від представника КЕВ м.Миколаєва надійшли пояснення по справі та клопотання про призначення фінансово-економічної судової експертизи та зупинення провадження по справі, на вирішення якої поставити наступні питання:

- надати оцінку правомірності та економічній обґрунтованості визначених КЕМ м. Миколаєва тарифів на теплову енергію, правильність зробленої калькуляції затрат на її виробництво та постачання споживачу;

- зробити аналіз взаєморозрахунків між КЕМ м. Миколаєва та ПП Артек-Союз та визначити обсяг заборгованості споживача;

- визначити обсяг та вартість наданих КЕВ м. Миколаєва послуг теплопостачання ПП Артек-Союз за період з жовтня 2014-березень 2015;

- який фактичний розмір затрат КЕВ м. Миколаєва понесених для опалення площі наданої в користування в їдальнях військових частин ПП Артек-Союз.

Частиною 1 статті 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Вказані вище питання, які поставлені військовою частиною носять рекомендаційний характер, однак експерт не наділений повноваженнями давати правову оцінку, оскільки це не входить в його компетенцію, а відповідно до ст.1 ЗУ «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Таким чином судова колегія вважає, що такі клопотання КЕВ м. Миколаєва є необґрунтованими, безпідставними та не підлягають задоволенню.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, додаткові пояснення, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 01.10.2014 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв (сторона 1) та Приватним підприємством „Артек-Союз (сторона 2) укладено договір № 146 про надання послуг з постачання теплової енергії (КЕКВ 2271), відповідно до п. 1.1 договору від 01.10.2014 року КЕВ м. Миколаїв (сторона 1) забезпечує ПП „Артек-Союз (сторону 2) тепловою енергією для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України (а.с.12-14).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що ПП „Артек-Союз (сторона 2) відшкодовує КЕВ м. Миколаїв (стороні 1) вартість теплової енергії (згідно розрахунків), спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг з харчування № 286/2/13/10 від 24.04.2013р. та додаткових угод до нього для кожної військової частини.

Відповідно до п. 2.2.2. договору, КЕВ м. Миколаїв (сторона 1) зобовязується своєчасно забезпечувати тепловою енергією протягом дії договору прийняті ПП „Артек-Союз (сторона 2) обєкти харчування, що задіяні у наданні послуг згідно із договором про харчування, дотримуючись норм споживання та технічних правил користування.

Згідно п. 2.3.2 договору, ПП „Артек-Союз зобовязався здійснювати оплату вартості за спожиту теплову енергію згідно виставлених тарифів (Додаток 1). Площа приміщення їдальні корегується згідно Наказу від 05.01.2011р. №5, телеграми від 13.08.2012р. №303/22/3/918 та наданою Стороною 2 щомісячно 20 числа довідки про кількість особового складу, якому надається послуга з харчування.

Пунктом 2.3.3 передбачено, що ПП „Артек-Союз (Сторона 2) зобовязався після отримання від КЕВ м. Миколаїв рахунку-фактури, акту виконаних робіт, протягом 10 банківських днів здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м. Миколаїв.

У разі звільнення ПП „Артек-Союз (Стороноа 2) займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення відповідач зобовязаний повідомити КЕВ за 20 діб і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, а КЕВ м. Миколаїв зобовязаний припинити постачання теплової енергії з дня звільнення ПП „Артек-Союз (Стороною 2) приміщення (п. 2.3.6).

Відповідно п. 6.1. договору облік теплоенергії, спожитою ПП „Артек-Союз (сторона 2), здійснюється згідно засобів обліку або (до їх встановлення) на підставі розрахунків, виконаних КЕВ м. Миколаїв (сторона 1).

Пунктом 6.5. договору передбачено, що щомісячно до 30 числа КЕВ м. Миколаїв (сторона 1) та ПП „Артек-Союз (сторона 2) на підставі норм лімітів споживання теплової енергії, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показниками (засобів обліку або розрахунку) складають та підписують акт виконаних робіт в двох примірника. Щомісячно до 30 числа КЕВ м. Миколаїв (сторона 1) надає ПП „Артек-Союз (сторона 2) рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному договору (п. 6.6 договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01 жовтня 2014року до 31 грудня 2014 року (п.9.1).

Додатковою угодою №1 від 20.03.2015 року сторони продовжили термін дії договору до 31.03.2015 року.

Оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, в подальшому жодною стороною не було заявлено про продовження дії вказаного договору або його перегляд, а тому договір № 146 про надання послуг з постачання теплової енергії припинив свою дію 31.03.2015 року.

Додатками № 11.1 до Договору сторонами був затверджений перелік опалювальних обєктів, опалювальну площу кожної військової частини та визначений тариф 1 кв.м за місяць (а.с.15-16).

20.03.2015 року за № 996 та 31.03.2015 року за № 1096, КЕВ м. Миколаєва направив на адресу ПП „Артек-Союз супровідні листи з рахунками та акти приймання-передачі за використану теплову енергію за жовтень-лютий 2014-2015 у сумі 583 280,77 грн., за березень 2015 у сумі 5 348,66 грн., згідно Договору від 01.10.2014 року № 146 (а.с.18-31).

Так, за твердженням позивача, КЕВ м. Миколаїв на виконання умов договору від 01.10.2014 забезпечив ПП „Артек-Союз тепловою енергією за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року включно на загальну суму 723 841,11грн., що підтверджується наданими актами виконаних робіт та рахунками. Однак відповідач в порушення умов Договору не розрахувався за неї, що і стало підставою для звернення заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 до суду за захистом порушених прав.

Судова колегія апеляційної інстанції частково не погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва та вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства Артек-Союз та позовна заява Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Положення ст.ст.173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства, інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, 01.10.2014 між сторонами КЕВ м. Миколаїв, як замовником та Приватним підприємством «Артек Союз», як виконавцем, склались правовідносини щодо постачання теплової енергії.

Так, зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобовязань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509, 530 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Зазначений Договір про надання послуг припинив свою дію 31.03.2015 року, відповідно до укладеної сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору № 146 від 01.10.2014.

Умовами п.2.3.2 Договору № 146 від 01.10.2014 року передбачено, що ПП „Артек-Союз зобовязано здійснювати оплату вартості за спожиту теплову енергію згідно виставлених тарифів (Додаток 1). Площа приміщення їдальні корегується згідно Наказу від 05.01.2011р. №5, телеграми від 13.08.2012р. №303/22/3/918 та наданою ПП „Артек-Союз щомісячно 20 числа довідки про кількість особового складу, якому надається послуга з харчування.

20.03.2015 року за № 996, КЕВ м. Миколаєва направив на адресу ПП „Артек-Союз рахунки за використану теплову енергію у жовтні лютому 2014-2015 на загальну суму 583 280,77 грн. за договором № 146 від 01.10.2014 року, Акт приймання-передачі та Акти звіряння, які були отриманий відповідачем 23.03.2015 року, про що свідчить підпис його представника та не заперечується сторонами (а.с.18).

31.03.2015 за № 1096, КЕВ м. Миколаєва направив на адресу ПП „Артек-Союз рахунок за використану теплову енергію у березні 2015 року на суму 140 560,34 грн. за договором № 146 від 01.10.2014 року, Акт приймання-передачі та Акти звіряння, які були отримані відповідачем 01.04.2015 року, що підтверджується відміткою представника відповідача та не заперечується сторонами (а.с.19).

За умовами п.2.3.3 Договору, ПП „Артек-Союз після отримання від КЕВ м. Миколаєва рахунку-фактури, актів виконаних робіт, протягом 10 банківських днів повинно здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м. Миколаїв.

З розрахунку суми основної заборгованості за спожиту теплову енергію, який міститься у позовній заяві вбачається, що за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року сума основної заборгованості складає 723 841,11 грн.

Також відповідно до заяви КЕВ м. Миколаєва про збільшення позовних вимог, яка була прийнята у відповідності до положень ст.22 ГПК України судом першої інстанції, вбачається розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат на суму основного боргу, який станом на 05.08.2015 року становить 723 841,11 грн., відповідно до якого:

- сума пені за період з 03.03.2015 по 05.08.2015 складає 118 893,39 грн.;

- 3 % річних за період з 03.03.2015 року по 05.08.2015 року становить 5944,66 грн.;

- інфляційні витрати за квітень 2015 року по червень 2015 року становлять 96824.59 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок основної заборгованості за спожиту теплову енергію військовими частинами за спірний період у сумі 723 841,11 грн., здійснений розрахунок КЕВ м. Миколаєва штрафних та фінансових санкцій у звязку з несплатою відповідачем за отримане/надане тепло, відповідно до умов Договору, колегія суддів частково не погоджується з ним та вважає, що місцевим господарським судом не було у повному обсязі досліджено істотні умови укладеного між сторонами Договору № 146 від 01.10.2014 та додатків до нього, а саме не визначено та не встановлено у яких саме одиницях виміру встановлені показники тарифу, вказаних у додатку № 11.1 до Договору та належним чином не досліджено здійснений розрахунок КЕВ м. Миколаєва пені та 3% річних.

Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг;

Згідно ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» розробкою методику розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання займається національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, у сфері теплопостачання.

Згідно ст.20 Закону України «Про теплопостачання» Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Так, за умовами п.6.6 Договору, щомісячно, 30 числа КЕВ м. Миколаєва надає теплову енергію ПП „Артек-Союз рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному Договору.

Відповідно до п.6.9 Договору КЕВ м. Миколаєва надає теплову енергію ПП „Артек-Союз за тарифами, згідно калькуляції.

Однак як було зазначено вище, КЕВ м. Миколаєва в порушення умов п.6.6 Договору, направило рахунки за спожиту теплову енергію у жовтні 2014 лютому 2015 року, 20.03.2015 року та за спожиту теплову енергію у березня 2015 року 31.03.2015 року. Таким чином, за умовами п.2.3.3 договору, оплата повинна здійснюватись протягом 10 банківських днів, після отримання від КЕВ м. Миколаєва рахунку-фактури та актів виконаних робіт.

Крім того, ні з Додатку № 11.1 до Договору № 146 від 01.10.2014 року ні з наданими в суді апеляційної інстанції планових калькуляцій вартості опалення по кожній військовій частині, не зазначено, у яких саме одиницях виміру визначений тариф за 1 кв.м., у звязку з чим, судова колегія погоджується з доводами відповідача та вважає, що показники вказані сторонами у копійках.

Враховуючи вищевикладене, судовою колегією здійснено власний розрахунок суми основної заборгованості за спірний період, за формулою яка вказана позивачем (а.с.76) та з якою також погоджується відповідач у своїх поясненнях до апеляційної скарги, а саме:

- площа*тариф / на кількість днів в місяці (30/31) * кількість опалювальних днів.

Таким чином, основна сума заборгованості відповідача перед КЕВ м. Миколаєва за неналежне виконання умов Договору № 146 від 01.10.2014 року за період з жовтня 2014 березень 2015 року та складає 10 941,74 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Таким чином, з урахуванням зазначених норм, колегія суддів здійснила розрахунок 3 % річних, з урахуванням п.2.3.3 Договору на суму основного боргу 10 941,74 грн., а саме за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року, який становить 107,91 грн.:

- за прострочення зобовязання у березні 2015 року за період з 07.04.2015 року 05.08.2015 року на суму боргу 1415,83 грн. складає 13,96 грн.;

- за прострочення зобовязання з жовтня 2014 року по лютий 2015 року у період з 16.04.2015 року 05.08.2015 року на суму боргу 9 525,91 грн., складає 86,90 грн.

Збитки від інфляції за квітень червень 2015 року на суму боргу у розмірі 10 941,74 грн. складає 1 857,25 грн.

Згідно п. 4.2.1 договору від 01.10.2014р. за порушення термінів оплати вартості спожитої теплової енергії Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22.11.1996 року № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу приписів ч.ч.4, 6 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, розмір пені за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року, який становить 2 158,37 грн., а саме:

- за березень 2015 року у період прострочення з 07.04.2015 по 05.08.2015 на суму боргу 1 415,83 грн. 279,29 грн.;

- за жовтень 2014 лютий 2015 року у період прострочення з 16.04.2015 по 05.08.2015 на суму боргу 9 525,91 грн. 1 738,15грн.;

Враховуючи те, що судом попередньої інстанції не було у повній мірі встановлені всі обставини справи, які мають значення для даної справи, а саме не досліджено у повному обсязі умови укладеного між сторонами Договору від 01.10.2014 року № 146 та додатки до нього, не здійснено належним чином перевірку з урахуванням окремих пунктів договору та норм чинного законодавства здійсненого військовим прокурором розрахунку основного боргу, пені 3 % річних та інфляційних витрат, у звязку з чим рішення підлягає частковому скасуванню, а позовна заява та апеляційна скарга частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 підлягає стягненню сума у загальному розмірі 14 917,29 грн., з якої заборгованість за отримані послуги по прийманню стічних вод у сумі 10 941,74 грн. 2 017,44 грн. пеня, 100,86 грн. 3 % річних та 1857,25 грн. інфляційні нарахування.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2015 року по справі № 916/2191/15 частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає частковому скасуванню, позовна заява Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 та апеляційна скарга Приватного підприємства Артек-Союз підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Артек-Союз задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „20 жовтня 2015 року по справі № 916/2191/15 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Артек-Союз (вул.Бреуса,буд.26/2, Одеса, Одеська область, 65017, код ЄДРПОУ 30741489) на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 (просп.Миру,62-А, ОСОБА_4, 54056, код ЄДРПОУ 08029523) 10 941,74 грн. основної заборгованості , 2 017,44 грн. - пені, 100,86 грн. 3% річних, 1857,25 грн. інфляційних втрат та 300,10 грн.. судового збору за розгляд позовної заяви

В решті позову відмовити.

3. Видачу наказів за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „02 лютого 2016 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська