Постанова № 55376818, 27.01.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2016 р.Справа № 915/1495/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Жекова В.І.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

Представники сторін у судове засідання не зявились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) та Товариства з обмеженою відповідальністю Армада-Трейд

на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.11.2015 року

у справі №915/1495/15

за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Армада-Трейд

про стягнення 64774,08 грн.

ВСТАНОВИВ

У серпні 2015 р. державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Армада-Трейд в якому просило стягнути з відповідача 46781,28 грн. пені та 17992,80 грн. штрафу за невиконання відповідачем зобовязань по Договору №175-В-АМПУ-14 від 30.12.2014 щодо своєчасної поставки товару.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.11.2015 року (суддя Мавродієва М.В.) позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Армада-Трейд на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрськ Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрськ) 14034,38 грн. пені, 5397,84 грн. штрафу та 1827,0 грн. судового збору.

В мотивах оскаржуваного рішення судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було порушено умови договору №175-В-АМПУ-14 від 30.12.2014 р. та не виконано замовлення №2 від 28.01.2015 на партію товару - мазут паливний М-100 в кількості 28000 кг на суму 257040,0 грн., а тому, на думку суду першої інстанції, позивачем обґрунтовано на підставі п.7.2.2. договору, за порушення строків поставки партії товару, нараховано пеню у розмірі 0,1 % від вартості партії товару, зазначеної у замовленні, за кожний день порушення строку (за період з 11.02.2015 по 11.09.2015), що склало 46781,28 грн., а за порушення строку понад 30 календарних днів - штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості партії товару у сумі 17992,80 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції, пославшись на приписи п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України зазначив, що здійснивши оцінку співвідношення сум штрафу та пені на предмет їх розумності та співрозмірності, встановив що розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача штрафних санкцій є надмірно великим, порівняно із збитками позивача, а тому, визнав за можливе враховуючи інтереси обох сторін, реалізувати право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, передбачене вищенаведеними нормами права, та зменшив розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача штрафу та пені на 70% зазначивши, що стягненню з відповідача підлягає 14034,38 грн. пені та 5397,84 грн. штрафу.

Не погодившись із даним рішенням до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами звернулись Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) та товариства з обмеженою відповідальністю Армада-Трейд.

Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Миколаївської області від 10.11.2015 р. у справі № 915/1495/15 скасувати в частині зменшення розміру пені та штрафу на 70% (на 45341 грн. 86 коп.), пеню з 46781,28 грн. до 14034,38 грн., штраф з 17992,80 грн. до 5397,84 грн., стягнути з відповідача на користь позивача пеню та штраф у розмірі 45341 грн. 86 коп. (32746,90 грн. пені та 12594,96 грн. штрафу), в решті рішення господарського суду Миколаївської області від 10.11.2015 р. у справі №915/1495/15 залишити без змін, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2009 грн. 70 коп. покласти на відповідача.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення в частині зменшення суми пені та штрафу на 70%: з 64774,08 грн. до 19432,22 грн., прийнято судом з порушенням статті 83 ГПК України, статті 233 ГК України та статей 549, 551 ЦК України.

Апелянт, посилаючись на приписи п.3 статті 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначає, що господарським судом Миколаївської області, в порушення зазначених положень законодавства, зменшено розмір пені та штрафу за договором без наявності виняткових випадків або інших обставин, які мають значення, за умови повного невиконання відповідачем зобовязання про поставку товару за договором без поважних причин та із порушенням прав позивача, а також не взявши до уваги показники майнового стану відповідача.

Як зазначає скаржник в апеляційній скарзі, господарський суд Миколаївської області посилаючись на п.3 ч.1 статті 83 ГПК, статті 3, ч.3 статті 551 ЦК, статті 233 ГК, зазначив, що здійснив оцінку співвідношення сум штрафу та пені на предмет їх розумності та співрозмірності. Проте, за твердженням апелянта, методика, за якою здійснена така оцінка, судом не визначена. Таким чином, апелянт вважає, що господарський суд Миколаївської області без зрозумілої методики. керуючись власним оціночним ставленням, щодо достатності, на думку суду, для виконання виробничих потреб позивача наявних у нього запасів мазуту, зазначив у рішенні, що розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача штрафних санкцій є надмірно великим, порівняно із збитками позивача.

До того ж, апелянт відзначає, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву та поясненнях під час судового розгляду також не посилався на негативні фінансові показники стану свого підприємства; не надавав суду будь-яких доказів або пояснень на підтвердження цього; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Крім того, скаржник зазначає, що при оцінці обставин, що мають значення при вирішенні питання щодо зменшення суми пені та штрафу, судом не взято до уваги, що утворення зазначеної заборгованості є виключно наслідком свідомого небажання з боку відповідача виконувати умови договору щодо строків та умов поставки замовленого товару. Так, апелянт зазначає, що прострочення виконання зобовязання відповідачем щодо поставки замовленого товару на момент подання позовної заяви склало більше 180 днів, тобто більше ніж півроку.

Враховуючи викладене, апелянт вважає, що часткова відмова господарського суду Миколаївської області в задоволенні вимог позивача, у вигляді зменшення на 70% пені та штрафу, здійснено без належної оцінки всіх обставин справи та суперечить положенням статті 83 ГПК України, статті 233 ГК України, статті 549, ч.1 статті 550 ЦК України, що є підставою для скасування рішення суду в цій частині.

Товариство з обмеженою відповідальністю Армада-Трейд в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 10.11.2015 р. по справі №915/1495/15, прийняти нове рішення, яким в повному обсязі відмовити у задоволенні позовних вимог державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація спеціалізованого морського порту «Октябрьск») до товариства з обмеженою відповідальністю «Армада-Трейд» про стягнення 46781,28 грн. пені та 17992,80 грн. штрафу та стягнути з державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація спеціалізованого морського порту «Октябрьск») на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Армада-Трейд» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1339,80 грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки оскаржуваного рішення не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції порушено норм матеріального права, яке полягало у незастосуванні до спірних відносин приписів ч.ч. 1, 4 ст. 612, ч. 1 ст. 613, ч. 1 ст. 614 ЦК України.

В апеляційній скарзі ТОВ Армада-Трейд зазначає, що ним в межах строку виконання замовлення № 2 від 28.01.2015 року, 30.01.2015 доставлено на територію філії позивача «Октябрьск» залученим автомобільним транспортом мазут паливний М-100 в кількості 28000,00 кг., якість його відповідно до п. 2.2. договору поставки №175-В- АМПУ-14 від 30.12.2014 року засвідчувалася копією паспорту якості, виданого 12.01.2015 року ТОВ «Екопотенціал». Наведеним, на думку відповідача, підтверджується, що ТОВ «Армада-Трейд» ще 30.01.2015 року вжило необхідних заходів для поставки позивачу мазуту за договором поставки № 175-В-АМПУ-14 від 30.12.2014 року та замовленням №2 від 28.01.2015 року, тобто приступило до виконання зобовязання у строк, встановлений договором. Натомість, позивач не вжив заходів для належного прийняття доставленого на його територію мазуту та допустив грубі порушення законодавства України стосовно приймання товару, які були спрямовані на спотворення інформації щодо якості мазуту та штучне створення умов для безпідставного притягнення нашого підприємства в майбутньому до відповідальності за поставку неякісного товару.

Так, за твердженням скаржника, незважаючи на те, що вантаж мазуту перебував 30.01.2015 року в місці поставки (передачі) товару по вул. Айвазовського, 29 в Корабельному районі м. Миколаєва вісім годин, протягом вказаного часу він так і не був прийнятий покупцем. Причиною згаданого зволікання було те, що після процедури зважування мазуту працівники філії позивача під надуманим приводом відсутності пломб на цистерні потайки (без повідомлення та участі представників підприємства відповідача) та невідомо звідки відібрали «точкові проби» схожої на мазут рідини, передали їх до обраної ними в односторонньому порядку лабораторії та декілька годин змусили водія чекати на результати дослідження. Після того, як наприкінці робочого дня 30.01.2015 року результати досліджень вказаних «точкових проб» (звіт про які був оформлений лише через три дні), виявили істотну невідповідність вмісту води зазначеним в паспорті якості даним, а працівники філії позивача запропонували злити мазут замість належно обладнаного підземного резервуару до зробленої кустарним способом наземної ємності, нездатної забезпечити відведення підтоварних вод та необхідну для зберігання мазуту в зимовий період температуру, керівником підприємства відповідача була дана вказівка водію автоцистерни залишити територію адміністрації спеціалізованого морського порту «Октябрьск». Приводом для цього стали обґрунтовані сумніви у здатності позивача забезпечити збереження якісних показників товару та побоювання щодо можливих маніпуляцій з ним, адже, на думку скаржника, працівниками філії позивача вже були допущені численні грубі порушення Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів, затвердженої наказом Міністерств палива та енергетики № 271/121 від 04.06.2007 року, направлені на викривлення даних щодо якісних показників мазуту та позбавлення постачальника захищати свої інтереси під час дослідження якості товару. Ці порушення, зокрема, полягали в тому, що постачальник (вантажовідправник) не був викликаний телеграмою за формою 13-НК для участі у прийманні нафтопродуктів та складання двостороннього акту (порушення вимог п. 6.1.7., 6.1.8. Інструкції) або викликаний іншим чином; відібрання проб відбулося без повідомлення та участі представників підприємства відповідача. При цьому позивач допустив до участі у відборі проб від імені ТОВ «Армада-Трейд» невстановлену та не уповноважену відповідачем особу (порушення вимог 6.1.13., 6.1.16 Інструкції); позивач без погодження з відповідачем самостійно та на свій розсуд визначив лабораторію, в якій мали здійснюватися випробування мазуту (порушення вимог п. 4.2.7. Інструкції); акт про відібрання проб, складений за участі самовільно запрошеного позивачем представника випробувальної лабораторії, не відповідає встановленій Інструкцією формі (2-НК); у позивача відсутній журнал реєстрації проб нафти та нафтопродуктів за формою 3-НК, який би засвідчував факт відбирання проб 30.01.2015 року (додаток 3 до Інструкції); всупереч вимогам п. 4.2.8. Інструкції відібрані проби замість чистого скляного посуду були запаковані в звичайну пластикову пляшку невідомого походження (одна з них була оглянута в судовому засіданні); в складеному позивачем акті відбору проб не зазначений постачальник, з товару якого відбираються проби, не вказані номери транспортних засобів, з яких відбиралися проби, а в якості місця відбирання проб замість замовника («філія «Октябрськ» ДП АМПУ») зазначена зовсім інша юридична особа (порт «Октябрськ»). Аналогічні порушення допущені під час оформлення бирки на пробі, наданої для огляду представником позивача в судовому засіданні, що відбулося 27.10.2015 року, при цьому зазначення на бирці номерів транспортного засобу було виконане кульковою ручкою іншого кольору, ніж основний напис, що вказує на більш пізню дату виконання; ТОВ «Армада-Трейд» не було запрошено на розкриття проб та їх випробування (порушення вимог п. 4.2.7. Інструкції); не було складено акту про розкриття проб за формою 15-НК (порушення вимог п. 4.2.7. Інструкції).

Апелянт вважає, що характер та систематичність вказаних порушень зробили неможливим використання наданих позивачем документів для підтвердження неякісності мазуту, доставленого відповідачем 30.01.2015 року в межах виконання замовлення № 2 від 28.01.2015 року. Відтак, на думку апелянта, в питанні якості вказаного товару слід виходити виключно з паспорту якості ТОВ «Екопотенціал» від 12.01.2015 року, відомості якого не були спростовані у встановленому законодавством порядку.

На думку апелянта, викладене свідчить, що позивач своїми неправомірними діями зірвав поставку мазуту, якість якого відповідала умовам ДСТУ 4058-2001 та договору поставки №175-В-АМПУ-14 від 30.12.2014 року, тобто відмовився прийняти належне виконання, запропоноване відповідачем, що суперечить пп. 6.1.2. договору поставки № 175-В-АМПУ-14 від 30.12.2014 року та є порушенням зобовязання в розумінні ст. 610 ЦК України. Натомість ТОВ «Армада-Трейд» вжило всіх необхідних заходів для належного і своєчасного виконання зобовязання з поставки замовленої партії товару, а тому, на думку скаржника, не може бути визнане винним в порушенні зобовязання з огляду на пряму вказівку ч. 1 ст. 614 ЦК України.

Скаржник відзначає, що враховуючи наведене не відповідають дійсності посилання місцевого господарського суду на те, що позивач не відмовлявся від прийняття товару та не перешкоджав підписанню документів, що підтверджують його поставку. Що ж до вказівок суду на вчинення позивачем дій з пропуску автоцистерни на свою територію та його неперешкоджання вивантаженню мазуту в ємність порту, то ці дії, за твердженням скаржника, носили формальний характер і не мали на меті настання реальних наслідків, адже самим позивачем одночасно були створені умови, за яких закінчення процедури поставки неминуче створювало підстави для необґрунтованого притягнення постачальника до відповідальності за нібито неналежну якість товару.

Апелянт вважає, що відсутність передбаченої п. 5.5.6. договору поставки №175-В-АМПУ-14 від 30,12.2014 року підписаної сторонами видаткової накладної, на що посилається суд в оскаржуваному рішенні, не може свідчити про невиконання замовлення на партію товару №2 від 28.11.2015 року, тому що вказана накладна не була оформлена через протиправні дії позивача.

В апеляційній скарзі, апелянт відзначає, що для описаної ситуації приписами ч. 1 ст. 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, коли він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником. Згідно із ч. 4 ст. 612 згаданого кодексу, якщо зобовязання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, то не настає прострочення боржника, яке в даному випадку було єдиною підставою для стягнення сум неустойки за п. 7.2.2. договору поставки №175-В-АМПУ-14 від 30.12.2014 року. При цьому законодавство України не зобовязує боржника, щодо якого було допущене прострочення кредитора, повторно вживати заходів для виконання свого зобовязання і не потребує таких повторних заходів для звільнення його від відповідальності та кваліфікації події як ситуації прострочення кредитора. Вказані вище обставини, за твердженням апелянта, які унеможливлюють стягнення з відповідача передбачених п. 7.2.2. договору поставки № 175-В-АМПУ-14 від 30.12.2014 року сум неустойки, залишилися поза належною увагою місцевого господарського суду, який не надав їм правильної правої оцінки, через що помилково не застосував до спірних відносин норми ч.ч. 1, 4 ст. 612, ч. 1 ст. 613 ч. 1 ст. 614 ЦК України, які підлягали застосуванню.

Відповідно до протоколів про автоматичний розподіл справ між суддями від 08.12.2015 р., апеляційні скарги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) та товариства з обмеженою відповідальністю Армада-Трейд розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2015 р. апеляційні скарги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) та товариства з обмеженою відповідальністю Армада-Трейд прийнято до провадження та призначено до сумісного розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.

28.12.2015 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) в якому останнє просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ Армада-Трейд на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.11.2015 року по справі №915/1495/15.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 р. розгляд справи було відкладено на підставі п.1 ч.1 ст.77 ГПК України.

27.01.2016 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) про відкладення розгляду справи у звязку із важкими погодними умовами та складністю прибуття представника позивача з міста Миколаєва до Одеського апеляційного господарського суду.

Проте, колегією суддів дане клопотання відхиляється, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 (із змінами і доповненнями) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Вказана відповідачем у клопотанні причина про перенесення судового засідання не є достатньою, оскільки представництво інтересів скаржника може здійснюватися будь-якою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, а поважною причиною перенесення судового засідання може вважатися та, існування якої зумовлено факторами обєктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких обставин, у даному випадку, немає.

До того ж, ухвалами Одеського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційних скарг до провадження від 11.12.2015 р. та ухвалою про відкладення від 28.12.2015 р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ Армада-Трейд не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) має бути задоволена, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а, згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2014 між сторонами було укладено договір поставки №175-В-АМПУ-14 відповідно до умов п.1.1. якого постачальник зобовязується поставити покупцю паливо рідинне та газ; оливи мастильні за кодом ДК 016-2010 19.20.2 (мазут паливний) (товар), а покупець прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2. договору найменування, кількість та ціна товару, що поставляється згідно з цим договором визначені у Специфікації (Додаток №1 до цього договору), яка є його невідємною частиною.

Згідно з п.п.2.1.-2.2. договору якість товару, що поставляється за цим договором має відповідати нормам якості, зокрема, ДСТУ які встановлені на цей товар та зазначені в Специфікації. Кожна партія товару, що поставляється постачальником має супроводжуватись засвідченими постачальником копіями паспорту якості та/або сертифікату відповідності та/або свідоцтва про визнання відповідності.

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна цього договору становить 7 650 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1. поставка товару здійснюється окремими партіями, протягом 10 робочих днів від дати отримання постачальником замовлення на партію товару протягом терміну дії цього договору.

Пунктом 5.2. договору визначено два місця поставки товару: Одеська обл.., м.Іллічівськ, вул.Труда, 6 та м.Миколаїв, вул.Айвазовського, 29.

3гідно п.6.3.1. договору, постачальник зобовязаний забезпечити поставку товару в порядку та у строки, встановленими Договором.

28.01.2015 позивачем було сформовано замовлення №2 на партію товару - мазут паливний М-100 в кількості 28000 кг на суму 257040,0 грн., з місцем поставки м.Миколаїв, а/с 170, яке було підписане головним інженером порту та директором ТОВ Армада-Трейд, а також затверджено начальником адміністрації спеціалізованого морського порту Октябрськ.

30.01.2015 відповідачем було доставлено на територію спеціалізованого морського порту Октябрськ у м.Миколаєва по вул.Айвазовського, 29, залученим автомобільним транспортом (автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2) замовлений покупцем мазут паливний М-100 у кількості 28000,0 кг, якість якого, за твердженням відповідача, підтверджена паспортом якості від 12.01.2015 виробника ТОВ Екопотенціал.

Матеріали справи свідчать про те, що 30.01.2015 у бюро перепусток порту Окрябрськ були видані перепустки на автомобіль DAF д/н ВТ 801688 ВВ, причеп ВТ 1182 ХР та представниками підприємства ТОВ Армада-Трейд: водію ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, водію ОСОБА_1 також видана разова перепустка до вагової порту.

Того ж дня були відібрані зразки (проби) мазуту та передані до лабораторії ПП Сейболт-Україна для проведення випробувань якості, про що складено відповідний акт, який підписаний з боку порту гр.ОСОБА_4, представником ПП Сейболт-Україна та гр.ОСОБА_3

Після складання акту відбору зразків, позивачем було складено акт №1 від 30.01.2015, у якому зазначено, що при поставці паливного мазуту М-100 у філію Октябрьск ДП АПМУ фірмою ТОВ Армада-Трейд, автоцистерною DAF д/н НОМЕР_3, причеп ВТ 1182 ХР було виявлено відсутність пломб на запірних пристроях та візуальна невідповідність якості товару, у звязку з чим було викликано представника незалежної лабораторії ПП Сейболт-Україна для відібрання проб мазуту на відповідність якості згідно паспорта якості виробника ТОВ Екопотенціал від 12.01.2015. Після відбору проби і складання відповідного акту відбору зразків директор ТОВ Армада-Трейд відмовився від дій по здачі і прийманню мазуту згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України №281/171/578/155 від 20.05.2008 та Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України №271/121 від 04.06.2007 та дав розпорядження водію автоцистерни покинути на транспортному засобі територію порту.

На вказаному акті міститься відмітка про відмову директора ТОВ Армада-Трейд від його підписання.

10.02.2015 відповідач направив на адресу позивача претензію №1 з вимогою протягом 3-х робочих днів вжити всіх необхідних заходів для прийняття від ТОВ Армада-Трейд замовленої партії мазуту у кількості 28000,0 кг, зокрема, повідомити постачальника про день прийняття товару та оформити перепустку на автомобільний транспорт.

Позивач у відповіді на претензію від 17.02.2015 повідомив відповідача про неналежну якість поставленого 30.01.2015 товару та наголосив на очікуванні поставки замовленого товару.

В підтвердження поставки 30.01.2015 товару неналежної якості, позивачем було надано звіт про результати випробувань ПП Сейболт-Україна №13801/13804481/13 від 02.02.2015.

Відповідно до пунктів 5.5.6 та 5.5.7 договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної. Право власності на товар також переходить від постачальника до продавця з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно з п.7.2.2. договору за порушення строків поставки партії товару, встановленого цим договором, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості партії товару, зазначеної у замовлені за кожен день порушення строку, а за порушення строку понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості партії товару.

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції позивач зазначив, що станом на дату подання позову, відповідачем не здійснено поставку 28000 кг мазуту на суму 257040,0 грн. та не оформлено видаткову накладну, що стало підставою для нарахування, передбачених п.7.2.2. договору штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені.

До того ж, позивачем було зазначено, що з метою досудового врегулювання спору, ним 27.04.2015 було направлено на адресу відповідача претензію №3/1.15/15-683, проте, відповідач відповіді на неї так й не надав, а поштове відправлення було повернуто поштовими службами з відміткою «по закінченню терміну зберігання».

Судом першої інстанції було встановлено факт порушення умов договору з боку відповідача, проте, пославшись на приписи п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, місцевий господарський суд зменшив розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача штрафу та пені на 70% та стягнув з відповідача на користь позивача 14034,38 грн. пені та 5397,84 грн. штрафу.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як доводиться матеріалами справи, 28.01.2015 позивачем було сформовано замовлення №2 на партію товару - мазут паливний М-100 в кількості 28000 кг на суму 257040,0 грн., з місцем поставки м.Миколаїв, а/с 170, яке було підписане головним інженером порту та директором ТОВ Армада-Трейд, а також затверджено начальником адміністрації спеціалізованого морського порту Октябрськ.

30 січня 2015 року на територію спеціалізованого морського порту Октябрськ у м.Миколаєва по вул.Айвазовського, 29, прибула автоцистерна з нафтопродуктами марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 (причіп реєстраційний номер НОМЕР_4). Водієм автоцистерни був ОСОБА_5, супроводжували поставку товару представники ТОВ «Армада-Трейд» - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.1 а. с. 150-151). Окрім того, для особистої участі у поставці мазуту прибув директор ТОВ «Армада-Трейд» ОСОБА_6, що підтверджується письмовими поясненнями головного інженера філії «Октябрьск» ОСОБА_7 (т.1 а.с.156-157).

Згідно з пунктом 5.5.3 договору, сторони погодили, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється позивачем згідно з порядком передбаченим Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України №281/171/578/155 від 20.05.2008.

Абзацом 2 підпункту 5.4.1. пункту 5.4. Інструкції №281/171/578/155 встановлено, що з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Відповідно до розділу 1 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України та Держспоживстандарту України №271/121 від 04.06.2007, дана Інструкція встановлює єдиний порядок організації та проведення робіт, повязаних з контролюванням якості товарної нафти та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску. Дія Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України поширюється на всі групи, класи, типи і види нафти та типи, марки і види нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обовязковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів, а також органів виконавчої влади.

Пунктом 6.1 Інструкції №271/121 передбачено, що з прибуттям транспортних засобів оператор (або інша відповідальна особа) зобовязаний: порівняти номери та назви транспортних засобів з номерами та назвою, зазначеною в транспортних документах; перевірити наявність та цілісність пломб, запірно-пломбувальних пристроїв, чистоту нижніх зливних пристроїв транспортних засобів, наявність маркування на тарі з нафтопродуктами, відповідність маркування відвантажувальним документам та справність тари; перевірити наявність, повноту і правильність заповнення паспортів якості і копій сертифікатів відповідності (на продукти, що підлягають обовязковій сертифікації в Україні) і перевірити дані паспортів якості на відповідність вимогам нормативних документів (п.6.1.1 зазначеної Інструкції).

Так, на підставі наведеного, 30 січня 2015 року після зважування автоцистерни, що прибула на територію спеціалізованого морського порту Октябрськ у м.Миколаєва по вул.Айвазовського, 29, на автомобільних вагах та перед зливанням вантажу в присутності уповноважених на то працівників філії, а саме начальника котельні ОСОБА_8, начальника ВМТП ОСОБА_9, головного енергетика ОСОБА_10, а також в присутності особисто директора ТОВ «Армада- Трейд» ОСОБА_6, водія автоцистерни ОСОБА_5 та представників ТОВ «Армада- Трейд» ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було здійснено огляд та перевірку автоцистерни на наявність і цілісність пломб на запірно-пломбувальних пристроях, відповідність найменування, марки і виду нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на завантажений мазут, дані паспортів якості на відповідність вимогам нормативних документів.

У результаті перевірки було виявлено відсутність пломб на запірно-пломбувальних пристроях автоцистерни взагалі, а якість мазуту (наявність води) візуально не відповідала параметрам, заявленим в паспорті якості.

Відповідно до розділу 6 Інструкції №271/121 зазначено, що у разі якщо виявлено будь-які порушення під час огляду транспортних засобів і тари, що надійшли, та перевірки супровідних документів і якості доставлених нафти та/або нафтопродуктів товарний оператор або інша відповідальна особа зобов'язаний повідомити про це негайно керівника підприємства або вповноважену ним особу.

Підпунктом 6.1.4 Інструкції №271/121 регламентовано, що перед прийманням нафти та/або нафтопродукту необхідно, зокрема, відібрати точкові проби з транспортного засобу і скласти сукупну пробу у відповідності до вимог ДСТУ 4488 та розділу 4.2 цієї Інструкції для проведення приймально-здавальних і контрольних випробувань; провести приймально - здавальні випробування; порівняти дані приймально здавальних випробувань з даними паспорта якості вантажовідправника і, у разі відсутності розбіжностей, надати дозвіл на зливання нафти та/або нафтопродукту.

Як зазначає позивач, виявивши порушення та недоліки під час огляду транспортного засобу і вантажу, що надійшов, відповідальна особа філії ОСОБА_9 негайно прибувши до службового кабінету головного інженера філії повідомив йому та директору ТОВ «Армада-Трейд» ОСОБА_6, який на той момент також був присутній у службовому кабінеті головного інженера філії ОСОБА_7 про виявлені порушення та запропонував залучити представників незалежної лабораторії «СЕЙБОЛТ- УКРАЇНА» для відбору проб мазуту з метою перевірки на відповідність якості товару згідно паспорту якості від 12.01.2015.

Вищевикладене підтверджується матеріалами справи, а саме у т.1 на а.с. 152-160 містяться Наказ №140 від 31.12.2014 по призначення відповідальним за приймання мазуту паливного по якості та кількості начальника відділу матеріально-технічного постачання ОСОБА_9, Рапорт начальника ВМТП ОСОБА_9 від 30.01.2015, пояснення головного інженера філії «Октябрьск» ОСОБА_7, акт взяття зразків (проб) від 30.01.2015, акт №1 від 30.01.2015.

Згідно зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Положеннями статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 612 ЦК України регламентує, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобовязання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частини 1, 4 статті 612 ЦК України визначають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобовязання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обовязку.

Частина 2 статті 613 ЦК України вказує на те, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обовязок, виконання зобовязання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до пунктів 5.5.6 та 5.5.7 договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної. Право власності на товар також переходить від постачальника до продавця з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, як на момент розгляду справи у судів першої інстанції так й до теперішнього часу, відповідачем не було виконано належним чином дані умови договору та не здійснено поставку товару згідно замовлення №2 від 28.01.2015 партію товару - мазут паливний М-100 в кількості 28000 кг на суму 257040,0 грн., з місцем поставки м.Миколаїв, а/с 170, що підтверджується відсутність у матеріалах справи підписаної сторонами видаткової накладної.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що відповідачем не виконано належним чином умови договору та не здійснено поставку товару.

Згідно з п.7.2.2. договору за порушення строків поставки партії товару, встановленого цим договором, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості партії товару, зазначеної у замовлені за кожен день порушення строку, а за порушення строку понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості партії товару.

Позивачем нараховані відповідачу пеня та штраф. В матеріалах справи відсутні розрахунку суду першої інстанції, які б свідчили про те, що нараховані позивачем суми пені та штрафу, дійсно перевірені судом, у звязку з цим, судова колегія перевірила наданий позивачем розрахунок сум пені і штрафу та дійшла до висновку, що він є вірним та здійснений у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства.

Так, розраховуючи пеню за кожен день прострочення позивачем було взято вартість замовленої партії товару 257040,00 грн., період прострочення 11.02.2015 11.08.2015, кількість дні прострочення 182, розмір пені 0,1% (257040,00 х 0,1%х182 = 46781 грн. 28 коп.).

За порушення строку поставки понад 30 календарних днів відповідачу нараховано штраф у розмірі 7% від вартості партії товару, що загалом складає 17992, 80 грн. (257040,00 х 7% = 17992, 80 грн.).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду, з посиланням на приписи п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, щодо зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача штрафу та пені на 70% необґрунтованим, виходячи з наступного.

Дійсно за наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, може бути зменшений за рішенням господарського суду, при цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто зясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Проте, в порушення вимог ст.84 ГПК України, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення в даній справі, не навів обґрунтованих доводів та виняткових обставин, на підставі яких прийнято рішення про зменшення розміру суми штрафу на 70 %.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що оскаржуване судове рішення у частині зменшення штрафних санкцій підлягає зміні.

Разом з тим, судовою колегією не приймаються до уваги посилання скаржника ТОВ Армада-Трейд на те, що позивач не вжив заходів для належного прийняття доставленого на його територію мазуту та допустив грубі порушення законодавства України стосовно приймання товару, які були спрямовані на спотворення інформації щодо якості мазуту та штучне створення умов для безпідставного притягнення відповідача в майбутньому до відповідальності за поставку неякісного товару.

Так, матеріали справи підтверджують, що позивачем було видано перепустки водіям відповідача задля ввозу автоцистерни на територію філії позивача, позивач впустив автоцистерну та режимну територію порту, зокрема, до вагової; жодні докази наявні у матеріалах справи не свідчать про те, що позивач відмовився від прийняття товару; позивач не перешкоджав його вивантаженню у ємність порту та підписанню документів, що підтверджували його поставку.

Також, для недопущення простою автоцистерни, головним інженером філії, було запропоновано директору ТОВ «Армада-Трейд» ОСОБА_6 залучити представника незалежної експертної організації для перевірки у пробах якості нафтопродуктів , а також запропоновано злити мазут до окремої підготовленої ємності (яка підготовлена відповідно до вимог наказу №140 від 31.12.2014 року, акту на придатність резервуара до прийому та зберігання топкового мазуту М-100 від 14.01.2015, рапорту головного енергетика та начальника котельні від 14.01.2015 копії яких містяться в матеріалах справи) та опломбувати її, у відповідності до вимог Інструкцій №281 та №271/121.

Пропозицію зливати мазут у вільну ємність філії директором ОСОБА_6 було відхилено та надано розпорядження водію автоцистерни ОСОБА_5 не зливаючи товар та покинути на автоцистерні територію філії «Октябрьск», про що також було зазначено у вищевказаному акті №1 від 30.01.2015 (т.1 а.с.160).

Твердження відповідача про те, що працівники філії позивача запропонували злити мазут замість належно обладнаного підземного резервуару до зробленої кустарним способом наземної ємності, нездатної забезпечити відведення підтоварних вод та необхідну для зберігання мазуту в зимовий період температуру, не доведено жодними належними та допустимими доказами та спростовуються наявним у матеріалах справи актом від 14.01.2015 про придатність резервуара до прийому та зберігання топкового мазуту М-100 (т.1 а.с.153).

До того ж, судова колегія відзначає, що заперечення скаржника ТОВ «Армада-Трейд» щодо неналежного виконання позивачем вимог Інструкцій №281/171/578/155 та №271/121 не є предметом спору у даній справі та відносяться до правовідносин сторін з приводу якості поставленого товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Отже, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд вірно встановив обставини справи, проте необґрунтовано зменшив розмір заявлених позивачем грошових вимог на 70 %, що призвело до прийняття в цій частині невірного рішення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 103 Господарського кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає зміні із задоволенням позову, частковим задоволенням апеляційної скарги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) та відхиленням апеляційної скарги ТОВ Армада-Трейд.

Розподіл судових витрат здійснено на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Армада-Трейд відхилити.

Апеляційну скаргу Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 10.11.2015 року у справі №916/1495/15 змінити, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

«Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Армада-Трейд на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) пеню у сумі 46 781 грн. 28 коп. та штраф у сумі 179 92 грн. 80 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Армада-Трейд на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) 1827 грн. судового збору за подання позовної заяви».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Армада-Трейд на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Октябрьск Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація спеціалізованого морського порту Октябрьск) 2009 грн. 70 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 01.02.2016 р.

Головуючий суддяАленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Жеков В.І.