Ухвала суду № 55376091, 26.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2016 рокусправа № 804/8720/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року по справі № 804/8720/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська до публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬК - АВТО" про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и В:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬК - АВТО" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 26086,20 грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилається на те, що публічне акціонерне товариство "ДНІПРОПЕТРОВСЬК - АВТО", в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не відшкодувало управлінню ПФУ фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії (за списком №2), яку призначено колишньому працівнику підприємства ОСОБА_1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що відповідач не має обов'язку відшкодовувати УПФУ понесені витрати на виплату та доставку пільгової пенсії гр.ОСОБА_1, оскільки вказана особа не працювала у відповідача, а відповідно не набула стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії, на цьому підприємстві. При цьому, суд зазначив про відсутність підстав вважати, що відповідач є правонаступником прав та обов'язків підприємства, на якому працював ОСОБА_1 Крім цього, суд вказав на те, що відповідач не отримував розрахунків УПФУ щодо фактичних витрат, які понесені пенсійним органом на виплату та доставку пенсії гр.ОСОБА_1

Не погодившись з постановою суду, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська, посилаючись на порушення норм матеріального права, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не є правонаступником прав та обов'язків підприємства, на якому працював ОСОБА_1

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство "ДНІПРОПЕТРОВСЬК - АВТО" є юридичною особою, та як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за 2014 рік, УПФУ були здійснені витрати на виплату та доставку

пенсії колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1, згідно яких відповідач повинен був відшкодувати частку зазначених витрат на загальну суму 26086,20 грн.

У зв'язку з тим, що вказана сума відповідачем у добровільному порядку не відшкодована, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що за загальними правилами на підприємства покладено обов'язок по відшкодуванню органам пенсійного Фонду фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В той же час, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірному випадку відсутні правові підстави для покладення такого обов'язку на відповідача, оскільки гр.ОСОБА_1 не працював у відповідача, а відповідно не набув стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії, на цьому підприємстві. При цьому, суд зазначив про відсутність підстав вважати, що відповідач є правонаступником прав та обов'язків підприємства, на якому працював ОСОБА_1

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 з 19.06.1985р. по 08.01.1993р. працював на посаді газозварника Орджонікідзевської станції технічного обслуговування автомобілів №11 Дніпропетровського обласного підприємства автомотосервіса та торгівлі «Дніпропетровськавтомотосервіс» (а.с.94).

Постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 23.01.2012р. (справа №2-а-428/9/12), яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013р., враховуючи пільговий стаж, набутий під час роботи на посаді газозварника Орджонікідзевської станції технічного обслуговування автомобілів №11 Дніпропетровського обласного підприємства автомотосервіса та торгівлі «Дніпропетровськавтомотосервіс», зобов'язано УПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.91-92).

На підставі протоколу №62 від 28.11.2013р. УПФУ призначено ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.95).

З огляду на фактичні витрати по виплаті та доставці пільгової пенсії ОСОБА_1, управління ПФУ пред'явило вимоги по їх відшкодуванню Публічному акціонерному товариству "ДНІПРОПЕТРОВСЬК - АВТО", вважаючи це підприємство правонаступником прав та обов'язків підприємства, на якому ОСОБА_1 набув пільговий стаж.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровськ - Авто» створене як Відкрите акціонерне товариство «ДАС», зареєстроване виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів свідоцтво НОМЕР_1 від 06.09.1995р., перейменоване у Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровськ - Авто» згідно рішення Загальних зборів акціонерів 14.04.2013р. та продовжує свою діяльність як Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровськ-Авто» у зв'язку з перейменуванням згідно з рішеннями Загальних зборів акціонерів від 23.03.2010р. та приведенням у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» (п.1.1 Статуту ПАТ «Дніпропетровськ - Авто»).

Відповідно до п.1.2 Статуту Товариство є правонаступником Дніпропетровського орендного підприємства «Автосервіс», Відкритого акціонерного товариства «ДАС», Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровськ-Авто» у зв'язку з перейменуванням та Дочірнього підприємства «Універсал-Авто», Дочірнього підприємства «Нікополь-Авто», Дочірнього підприємства «Павлоград-Авто» у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до Товариства.

Позиція УПФУ щодо правонаступництва, полягає у тому, що ПАТ «Дніпрорпетровськ-Авто» є правонаступником ВАТ «ДАС», при формуванні статутного фонду якого було передано майно Орджонікідзевської станції технічного обслуговування автомобілів, на якій працював ОСОБА_1 до 08.01.1993р.

Так, із Статуту ПАТ «Дніпропетровськ-Авто» дійсно вбачається, що зазначене Товариство є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «ДАС».

У свою чергу, ВАТ «ДАС» створено на підставі Установчого договору №АТ - 30 від 09.07.1993р. та зареєстровано як юридична особа виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів, свідоцтво НОМЕР_1 від 06.09.1995р.

Таким чином, ВАТ «ДАС» створено після звільнення ОСОБА_1 з Орджонікідзевської станції технічного обслуговування автомобілів №11 Дніпропетровського обласного підприємства автомотосервіса та торгівлі «Дніпропетровськавтомотосервіс», а отже останній не міг працювати у ВАТ «ДАС».

Із Статуту ВАТ «ДАС» не вбачається того, що зазначене Товариство є правонаступником Дніпропетровського обласного підприємства автомотосервіса та торгівлі «Дніпропетровськавтомотосервіс».

В той же час, матеріали справи дійсно свідчать про те, що при формуванні статутного фонду ВАТ «ДАС» було передано майно Орджонікідзевської станції технічного обслуговування автомобілів (а.с.139).

Але, сам факт передачі майна, як внесок до статутного фонду новоствореного суб'єкта підприємницької діяльності, не може свідчити про те, що цей суб'єкт підприємницької діяльності є правонаступником прав та обов'язків підприємства, майно якого передано до статутного фонду.

Оскільки, суду не надано інших доказів, які б свідчили про реорганізацію/ліквідацію Дніпропетровського обласного підприємства автомотосервіса та торгівлі «Дніпропетровськавтомотосервіс» та перехід прав та обов'язків цього підприємства до іншого суб'єкта підприємницької діяльності, то у суду відсутні підстави для висновків про те, що відповідач у справі є правонаступником прав та обов'язків підприємства на якому працював ОСОБА_1 та на якому останній набув стаж для призначення пільгової пенсії.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Крім цього, суд першої інстанції правильно звернув увагу і на ті обставини, які свідчать про те, що позивачем, в порушення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21 -1 від 19.12.2003 р. зі змінами та доповненнями, не були направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії гр.ОСОБА_1 В той же час, лише отримання підприємством вказаних розрахунків, у відповідності до зазначеної Інструкції, породжує у платника обов'язок відшкодувати пенсійному органу фактичні витрати на доставку та виплату пільгових пенсій. Долучені позивачем до матеріалів справи розрахунки не можуть бути належним доказом їх направлення саме позивачу, оскільки платником, в таких рахунках, зазначено не ПАТ «Дніпропетровськ-Авто», а станція технічного обслуговування №11 м.Орджонікідзе.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Крім цього, з позивача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 2 009,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року по справі № 804/8720/15 - без змін.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2009 гривень 70 копійок (дві тисячі дев`ять гривень сімдесят копійок).

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2016р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк