Постанова № 55375939, 25.01.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2016 р. Справа № 917/1951/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. №99 П/1-7) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.12.15 у справі

за позовом ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБіБанк" ОСОБА_2,

до ТОВ "Стар-Майстер", м. Гадяч

про стягнення 354 220 135,28 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області із позовом про стягнення з відповідача 354 220 135,28 грн. за кредитним договором № 010-12/12/6 від 15.02.2012 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області (головуючий суддя Пушко І.І., суддя Тимощенко О.М., суддя Киричук О.А.) від 03.12.2015 року позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Позивач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведену ухвалу скасувати.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, причини неявки суду не повідомили, про дачу, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень Харківського апеляційного господарського суду.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.09.2015 року порушено провадження по справі та зобов'язано позивача надати докази фактичного надання відповідачу кредитних коштів, докази відкриття відповідачу поточного та позичкового рахунків, а також провести акт звірки заборгованості за кредитним договором № 010-12/12/6 від 15.02.2013 року.

На виконання зазначеної ухвали суду, позивачем надані меморіальні ордери (роздруківки з електронного носія) за № 1843502 від 28.02.2013 р. та № 316404 від 06.03.2013 р, та докази надіслання Відповідачу актів звірки заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.10.2015 року Позивача було зобов'язано надати до суду оригінали кредитного договору № 010-12/12/6 від 15.02.2015 року з усіма додатками до нього та договорів про внесення змін для огляду в судовому засіданні.

На виконання вимог Позивачем було надано пояснення від 06.11.2015 року № 11/1-44687, де зазначалось, що оригінал кредитного договору № 010-12/12/6 від 15.02.2012 р., оригінали додаткових угод до кредитного договору, оригінали інших документів даної кредитної справи передані Начальнику 3 відділення слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 на виконання вимог зазначених у листі № 51/12-061/02 від 17.11.2014 року (копії листів додаються); Також, на виконання ухвали суду Позивачем було надано копії меморіальних ордерів № 316404 від 06.03.2013 року та електронних -повідомлень платника податків.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.10.2015 р. позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України з мотивів не подання позивачем витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.

Як вбачається матеріали справи, позивач надав суду документи, котрі, як він пояснює в апеляційній скарзі, вважав такими, що підтверджують надання кредитних коштів та підтверджують розмір заборгованості за Кредитним договором № 010-12/12/6 від 15.02.2013 року. Також, позивачем надались пояснення необхідні для вирішення спору.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи, як і з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що позивач надав докази, які на його думку в нього було витребувано судом, що ж до оригіналу спірного кредитного договору, позивачем надані пояснення, що такий оригінал передано відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 на виконання вимог зазначених у листі № 51/12-061/02 від 17.11.2014 року.

Згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно з позицією, викладеній в пункті 3.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

За викладеного, колегія суддів зазначає, що позивачем на виконання ухвал місцевого господарського суду подані докази, які позивач вважає такими, що підтверджують його позовні вимоги, з приводу неподання оригіналу - суду подані відповідні пояснення.

Таким чином, з урахуванням того, що обов'язок доказування покладено на сторони і позивач зазначає, про те, що на його думку ним такий обов"язкок подання доказів виконано, колегія суддів, з урахуванням викладених вище Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вважає висновок місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду передчасним, а справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до справи позивачем додані копія спірного кредитного договору, а також інші докази, які позивач вважає такими, що підтверджують його позовні вимоги.

Таким чином, ухвала господарського суду Полтавської області від 03.12.2015 року у справі підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.12.2015 року про залишення позову без розгляду скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду Полтавської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 01.02.2016 року

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Івакіна В.О.