Постанова № 55375893, 27.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2016 р. Справа№ 910/20980/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Краснощок Н.М., Білобровенко С.А., від відповідача - Майданік В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу служби автомобільних доріг у Київській області на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015р.

по справі № 910/20980/15 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Север-Сталь»

до служби автомобільних доріг у Київській області

про стягнення 5 005 705,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2015р. у справі №910/20980/15, з урахуванням уточнення позовних вимог, позов задоволено повністю. Стягнуто з служби автомобільних доріг у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ «Север-Сталь» заборгованість у розмірі 2 627 443, 80 грн., пеню 478 194, 77 грн., 3 % річних 67 161,78 грн., інфляційні 1 305 839,56 грн. та 73 080,00 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, служба автомобільних доріг у Київській області звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015р. у справі № 910/20980/15 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Север-Сталь» до Служби автомобільних доріг у Київській області про стягнення 478 194,77 грн. пені, 67 161,78 грн. 3% річних та 1 305 839,56 грн. втрат від інфляції відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015р. відновлено службі автомобільних доріг у Київській області строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

16.12.2015р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 27.01.2016р. представник відповідача усно повідомив суд про погашення суми основного боргу. Підтримуючи апеляційну скаргу, апелянт просив суд відмовити в частині стягнення 478 194,77 грн. пені.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Север-Сталь» вважає невірними доводи апелянта щодо неправомірного стягнення пені у сумі 478 194,77 грн., а рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015р. законним та таким, що прийнято у відповідності до норма матеріального та процесуального права України.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

21.12.2012р. між службою автомобільних доріг у Київській області (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Север-Сталь» (підрядник) укладений договір №34Д-12 на виконання робіт з улаштування шумозахисної стінки на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, ділянка Київ-Бориспіль, км.24+560 - км 25+140 в с. Проліски, Бориспільський район Київської області (далі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язується до грудня 2015 року (з урахуванням додаткової угоди №5 від 31.12.2014) виконати роботи з улаштування шумозахисної стінки на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, ділянка Київ-Бориспіль, км.24+560 - км 25+140 в с. Проліски, Бориспільський район Київської області, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. /а.с. 9/.

В подальшому сторонами укладались додаткові угоди №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7. /а.с. 20-26/.

Згідно п. 1.3. договору обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 3.1. договору ціна цього договору становить 3 172 768, 60 грн. у тому числі ПДВ 528 794,77 грн. (з урахуванням додаткової угоди №4 від 18.09.2014).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що вартість робіт визначається як фактична вартість виконаних і прийнятих замовником робіт. Договірна ціна визначається на підставі ДБН Д.1.1.-1-2000, СОУ 42.1-37641918-050:2012, як динамічна і може бути переглянута згідно умови п. 3.2 цього Договору (п. 3.4 договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться після підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3), які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику до 25 числа поточного місяця. Прийняття актів обсягів робіт замовником буде здійснювались в межах доведеного ліміту на поточний період.

Замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за виконані роботи ні підставі документів, визначених пунктом 4.1, підписаних уповноваженими представниками сторін в межах обсягів надходження коштів від Головного розпорядника коштів державного бюджету та інших джерел фінансування (п. 4.2).

Згідно п. 4.3. договору після здійснення приймання повного обсягу виконаних робіт замовник проводить остаточний розрахунок за фактично виконані роботи протягом 30 календарних днів після підписання акта готовності об'єкту до експлуатації, на умовах п. 4.1 замовник має право затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні об'єкту в експлуатацією, до їх усунення. Замовник має право затримувати проміжні платежі за роботи, виконані з порушення будівельних норм, проектних рішень.

У разі затримки надходження коштів з державного бюджету та інших джерел фінансування, не з вини замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом п'яти банківських днів з дати отримання замовником коштів з державного бюджету та інших джерел фінансування на свій реєстраційний рахунок, а у разі зміни бюджетного фінансування замовник письмово повідомляє про це підрядником (4.6 договору).

Відповідно до п. 4.7 договору згідно додаткової угоди №1 від 13.09.2013р. замовник при отриманні фінансування від Головного розпорядника бюджетних коштів перераховує підряднику аванс в розмірі до 30% від ціни договору і підрядник звітує за нього в термін до трьох місяців.

Строк виконання робіт складає: початок - дата підписання договору; закінчення - грудень 2015 року, згідно п. 5.1 договору зі змінами внесеними додатковою угодою №5 від 31.12.2014.

Згідно п. 10.1 договору зі змінами додатковою угодою №2 від 30.12.2013р., він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2014р.

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками, загальна вартість виконаних робіт становить 3 156 721,20 грн. /а.с. 27-75/.

Платіжними дорученнями №U166144 від 13.09.2013р., №№U166145 від 13.09.2013р., №U166153 від 13.09.2013р. оплачено роботи на суму 495 324,40 грн. /а.с. 91-96/.

Враховуючи повернення ТМЦ на суму 33 953,00 грн., станом на момент заявлення позову, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 2 627 443,80 грн.

Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.20014р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 627 443,80грн., акт підписаний уповноваженими представника сторін та скріплений відтисками печаток. /а.с. 81/.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що при затримці термінів перерахування платежів (після отримання коштів з державного бюджету та інших джерел фінансування) за виконані роботи з вини замовника, він сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день такої затримки, але не більше 2-х облікових ставок НБУ в період за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для відмови у позовних вимогах в частині стягнення пені.

Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.

Разом з цим, відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Відповідно до п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, позовні вимогу документально обґрунтовані, підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015р. у справі №910/20980/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015р. у справі №910/20980/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/20980/15 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова