Рішення № 55374809, 28.01.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 січня 2016 року Справа № 913/1155/15

Провадження № 29/913/1155/15

за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача Державного підприємства «Науково – дослідний і проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 14 036 грн 88 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання АЗОТ» (далі – ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання АЗОТ», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом від 01.12.2015 № 05юд/12013 до Державного підприємства «Науково – дослідний і проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія» (далі – ДП «НДПІХТ «Хімтехнологія», відповідача у справі) з вимогою стягнути з останнього заборгованість в сумі 14 036 грн 88 коп.

Позивач, посилаючись на норми статей 526, 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України), обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов’язань з оплати вартості використаної ним питної води в строки, встановлені договором № 17/ОГЄ-34(ПВ) від 30.12.2011 на відпуск води господарсько – питного призначення, що укладений сторонами за позовом.

Позивач не забезпечив участі свого представника в судовому засіданні, але вдруге надіслав на електрону пошту суду клопотання від 27.01.2016 № 05юд-23 про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке судом відхиляється, оскільки явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою та 07.02.2016 закінчується строк розгляду справи встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Державне підприємство «Науково – дослідний і проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія» (далі – ДП «НДПІХТ «Хімтехнологія») відповідач у справі, відзив на позов та витребувані судом докази не подав, не забезпечив участь повноважного представника в судове засідання, причини не явки не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлялося належним чином, ухвали суду були направлені завчасно рекомендованими листами з повідомленнями за адресою місцезнаходження юридичної особи згідно витягу державного реєстратора з Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 93403, Луганська область м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова,буд. 5-И2/5.

Ухвала про порушення провадження у цій справі була отримана відповідачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення від 21.12.2015 про вручення поштового відправлення 11.01.2016 повноважному представнику.

Ухвалою від 17.12.2015 суд задовольнив заяву відповідача від 15.12.2015 № 559 про перенесення судового засідання у зв’язку відрядженням директора в м. Київ по службовим обов’язкам та відклав розгляд цієї справи на 19.01.2015.

Справа розглядалася судом неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні, надати відзив на позов та витребувані судом матеріали.

До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При з’ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих позивачем у справі доказів, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами за позовом 30.12.2011 укладено договір на відпуск води господарського – питного призначення № 17/ОГЄ-34(ПВ) (далі – договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Постачальник, позивач у справі, бере на себе зобов'язання відпускати Споживачеві, відповідачу у справі, воду господарсько - питного призначення (ДСанПіНу 2.2.4-171-10, загальна жорсткість до 10 ммоль/дм3) в обсязі 13,2 тис.м3/рік (а.с.13-15).

Згідно з пунктом 1.2 договору Споживач, відповідач у справі, бере на себе зобов’язання своєчасно оплачувати отриману воду господарсько-питного призначення.

Ціна підлягає зміні при зміні цін на сировину, енергоресурси та інші складові собівартості з оформленням додаткової згоди (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна води господарсько-питного призначення складає 5040,00 грн. з ПДВ за 1000 м3.

З 01.11.2013 – 5840 грн. з ПДВ відповідно до додаткової угоди № 3 від 18.10.2013 (а.с.22).

З 01.02.2014 – 5940 грн. з ПДВ відповідно до додаткової угоди № 5 від 31.01.2014 (а.с.24).

З 01.06.2014 – 8280 грн. ПДВ відповідно до додаткової угоди № 6 від 26.05.2014 (а.с.25).

З 01.10.2014 – 12000 грн. ПДВ відповідно до додаткової угоди № 7 від 01.10.2014 (а.с.26).

Згідно пункту 3.3 договору Споживач зобов’язаний до першого числа планованого місяця перерахувати на розрахунковий рахунок 100 % вартості заявленої кількості води на наступний календарний місяць.

Відповідно до пункту 3.4 договору Постачальник, позивач у справі, зобов’язаний після спливу розрахункового місяця направити Споживачу рахунок-фактуру з фактичним розрахунком за місяць, що сплинув.

Пунктом 3.5 договору визначено, що остаточний розрахунок за спожиту воду Споживач, відповідач, зобов’язаний провести до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач свої зобов’язання щодо постачання води господарсько-питного призначення виконав, що підтверджується актами прийому - передачі товарної продукції:

- від 31.05.2014 про передачу в травні 2014 року - у кількості 480 м3 на суму 2 851,20 грн. (а.с.30,34);

- від 30.06.2014 про передачу в червні 2014 року - у кількості 507 м3 суму 4197,96 грн. (а.с.30,35);

- від 31.07.2014 про передачу в липні 2014 року - у кількості 186 м3 на суму 1540,08 грн. (а.с.31,36);

- від 30.08.2014 про передачу в серпні 2014 року - у кількості 109 м3 на суму 902,52 грн. (а.с.31,37);

- від 31.09.2014 про передачу в вересні 2014 року - у кількості 104 м3 на суму 861,12 грн. (а.с.32,38);

- від 31.10.2014 про передачу в жовтні 2014 року - у кількості 73 м3 на суму 876,00 грн. (а.с.32,39);

- від 30.11.2014 про передачу в листопаді 2014 року - у кількості 76 м3 на суму 912,00 грн. (а.с.33,40);

- від 30.12.2014 про передачу в грудні 2014 року - у кількості 158 м3 на суму 1896,00 грн. (а.с.33,41).

Всього на загальну суму 14 036 грн 88 коп.

Вказані акти прийому - передачі товарної продукції підписані представником відповідача без зауважень та завірені печаткою підприємства.

Відповідно до пункту 3.4 договору позивачем були надіслані відповідачу рахунки-фактури:

- № 14379 від 31.05.2014 на суму 2 851,20 грн. (а.с.42);

- № 14460 від 30.06.2014 на суму 4197,96 грн. (а.с.43);

- № 14516 від 31.07.2014 на суму 1540,08 грн. (а.с.44);

- № 14570 від 30.08.2014 на суму 902,52 грн. (а.с.45);

- № 14632 від 31.09.2014 на суму 861,12 грн. (а.с.46);

- № 14694 від 31.10.2014 на суму 876,00 грн. (а.с.47);

- № 14752 від 30.11.2014 на суму 912,00 грн. (а.с.48);

- № 14841 від 30.12.2014 на суму 1896,00 грн. (а.с.49).

Доказом отримання цих рахунків відповідачем є копія опису вкладення до цінного листа від 14.08.2015 та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення про отримання 20.08.2015 (а.с.51-53).

Відповідач не виконав свої зобов’язання щодо сплати рахунків, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 14 036 грн 88 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист. Під час судового розгляду справи вимог позивача не спростував, докази часткової або повної сплати суми позову не надав.

Оцінивши фактичні обставини, подані позивачем у справі докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Фактичні обставини свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору на відпуск води господарсько – питного призначення № 17/ОГЄ-34(ПВ) від 30.12.2011, який за своєю правовою природою є договором поставки і регулюється положеннями глав 19, 30 Господарського кодексу України (далі – ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання і поставка та глави 54 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) про купівлю – продаж.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положення цієї статті кореспондуються з нормами статті 712 ЦК України.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено виконання позивачем зобов'язань щодо поставки відповідачу води господарсько – питного призначення на загальну суму 14 036 грн 88 коп., що підтверджується актами прийому - передачі товарної продукції, які підписані представниками постачальника, позивача у справі, та споживача, відповідача у справі, без зауважень та завірені відповідними печатками, а також рахунками-фактурами, які отримав відповідач, але не оплатив.

Претензій по поставці товару у відповідача немає.

Проте, відповідач в порушення умов договору, на підставі якого заявлено позов, не оплатив отриману від позивача продукцію - воду господарсько – питного призначення, не надав суду доказів проведених розрахунків з позивачем і під час розгляду справи.

Статтею 525 ЦК України встановлено недопустимість односторонньої відмови від зобов’язання.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 14 036 грн 88 коп. підтверджені матеріалами справи, заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 218 грн 00 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Науково - дослідний і проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, буд. 5-И2/5, ідентифікаційний код 04687873, на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, буд. 5, ідентифікаційний код 33270581, борг в сумі 14 036 грн 88 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1 218 грн 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 02.02.2016.

Суддя Р.Є. Якушенко