Рішення № 55374711, 26.01.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.01.2016 Справа №905/3263/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Величко Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Маріупольського виправного центру (№138) управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 08563197,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром», м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 13509917,

про стягнення 38 042,82 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Маріупольський виправний центр (№138) управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою №2637 від 23.11.2015р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості в розмірі 38 042,82 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/3263/15 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 27.11.2015р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/3263/15.

У подальшому розгляд справи відкладався на підставі приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення із відповідачем договору про надання робочої сили з числа спецконтингенту №Г-04 від 02.01.2013р., неналежне виконання останнім умов укладеної угоди в частині оплати послуг за надання робочої сили у лютому-жовтні 2013 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальній сумі 38042,82 грн.

На підтвердження викладених обставин позивач надав бухгалтерську довідку №2636 від 23.11.2015р., у копіях: договір про надання робочої сили з числа спецконтингенту №Г-04 від 02.01.2013р. з додатковою угодою №1 від 02.01.2013р. до нього, акти виконаних робіт за лютий 2012р., за березень-жовтень 2013р., розрахункові відомості спецконтингенту за лютий-жовтень 2013р. ТОВ «Азовмашпром», графік роботи токарів на лютий-жовтень 2013р., претензія №181 від 27.01.2015р. на суму 38042,82 грн. з доказом її направлення відповідачу.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.2, 12, 54-57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.20, 173, 193,198, 275-277 Господарського кодексу України, ст.ст.525-527, 610, 625, 629, Цивільного кодексу України.

12.01.2016р. відповідачем надано клопотання №905/3263/15 від 05.01.2015р., у копіях: ухвала Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 02.09.2013р. по справі №263/9117/13-к (провадження №1-кс/263/1120/2013) та протокол обшуку від 11.09.2013р.

Документи долучено до матеріалів справи.

За змістом клопотання відповідача, останній повідомляє про неможливість виконати приписи суду, зокрема надати відзив, засвідчені копії документів, звірити розрахунки, так як 11.09.2013р. на підприємстві проведено обшук та виїмку документів на виконання ухвали Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 02.09.2013р. у справі №263/9117/13-к та просить суд зупинити провадження у справі до закінчення розслідування кримінальної справи №32013050290000042 та повернення вилученого майна підприємству, а також провести розгляд справи без його участі.

Ст. 79 Господарського процесуального кодексу України містить перелік випадків, за яких господарський суд може зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою, а саме такими є: неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави, призначення господарським судом судової експертизи, надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування, заміна однієї з сторін її правонаступником.

Відповідач підставою зупинення провадження по справі зазначає проведення 11.09.2013р. обшуку та виїмки на підприємстві документів на виконання ухвали Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 02.09.2013р. у справі №263/9117/13-к, наслідком чого є відсутність можливості виконати приписи суду, зокрема, надати відзив, засвідчені копії документів, звірити розрахунки, адже, зокрема було вилучено фінансово-господарські документи та системні блоки комп’ютерів з жорсткими дисками.

Проте, виходячи з наявних документів у матеріалах справи, означена неможливість не вбачається, а отже відсутні обставини за яких потрібне та доцільне зупинення провадження по справі.

Окрім того, з представлених відповідачем документів вбачається вчинення описаних ним дій у 2013 році. Доказів відсутності певної документації на теперішній час не надано.

З цих підстав у задоволенні клопотання відповідача №905/3263/15 від 05.01.2015р. у частині зупинення провадження по справі до закінчення розслідування кримінальної справи №32013050290000042 та повернення вилученого майна підприємству, судом відмовлено.

Представник позивача в судове засідання 26.01.2016р. не з’явився; причин неявки не повідомив; витребувані документи не надав. Про час та місце судових засідань повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судові засідання 26.01.2016р. не з’явився; витребувані документи не надав.

В той же час, як зазначено в п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Разом з тим, враховуючи об’єктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість провадження по даній справі, а також належного забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв’язку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про можливість розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

З огляду на таке, клопотання відповідача №905/3263/15 від 05.01.2015р. про проведення розгляду справи без його участі підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

02.01.2013р. між Маріупольським виправним центром (№138) управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» (Замовник) укладено договір №Г-04 від 02.01.2013р. про надання робочої сили з числа спецконтингенту.

За умовами даного правочину, Виконавець надає Замовнику робочу силу з числа осіб, засуджених до обмеження волі (спецконтингент або засудженні) у необхідній кількості для використання її з метою здійснення виробничої, господарської та іншої діяльності, визначеної Статутом підприємства Замовника, а Замовник зобов’язаний оплатити послуги Виконавця у порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 3.1 договору, надання Замовнику робочої сили здійснюється на підставі поданого кожної п’ятниці тижня Замовником письмового або в електронному вигляді замовлення на необхідну кількість осіб.

Пунктом 3.2 договору визначено, що тривалість та графік роботи, час на дорогу та обідню перерву, а також на здійснення санітарно-гігієнічних потреб по закінченню роботи, оформлюється додатковою угодою №1 від 02.01.2013р. Час відправлення та прибуття засуджених відображується у журналі «Прийому» (здачі) засуджених працюючих на контрагентських роботах», а також контролюється помічник начальника установи по залученню засуджених до праці та трудової адаптації.

Згідно п.3.11 договору, закритий табель обліку робочого часу за робочий місяць за підписом представника Виконавця, який засвідчує здачу роботи та за підписом представника Замовника, який засвідчує прийняття роботи, є обов’язковим документом для розрахунку за роботу, що виконана засудженими. Цей документ не підлягає подальшим змінам, за виключенням арифметичних помилок та встановлення факту заниження об’єму виконаних робіт.

За умовами п.3.12 договору, одностороння зміна даних табеля не допускається. Табель надається Замовником Виконавцю не пізніше другого робочого дня місяця, наступного за звітним.

Остаточний розрахунок, згідно п.3.13 договору, здійснюється у перебігу 2-х робочих днів після підписання акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписується не пізніше 2-го числа місяця наступного за звітним.

За змістом п.4.1. договору, розрахунок оплати виконаних однією особою за фактично відпрацьований час та за фактично виконаний об’єм робіт складає: заробітна плата засудженого згідно штатного розкладу та кваліфікації, але не нижче мінімальної заробітної плати на дату розрахунку, та нарахування 50% згідно постанови Кабінету Міністрів України №653 від 22.04.1999р. Плата за надання робочої сили здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або внесення грошових коштів в касу установи Виконавця.

Пунктом 8.1 договору визначено, що строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р.

За домовленістю сторін п.8.2 договору передбачає: якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме у письмовій формі його розірвання, договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах ще на один рік.

За приписами п.9.2 укладеного правочину, всі додаткові угоди, що підписані представниками сторін є невід’ємною частиною договору.

Додатковою угодою №1 від 02.01.2013р. до договору №Г-04 від 02.01.2013р., що підписана представниками позивача та відповідача, визначено режим та вид роботи засуджених.

За приписами ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Частиною 2 даної норми матеріального права встановлено, що Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Частиною 3 наведеної статті визначено обов’язкове погодження у будь-якому разі сторонами предмета, ціни та строку дії договору при укладенні господарського договору. Крім того, ст.180 Господарського кодексу України містить означення змісту понять «умови про предмет», «ціна» та «строк дії договору».

Дослідивши укладену угоду між позивачем і відповідачем та приймаючи до уваги норми ст.901 Цивільного кодексу України, встановлено що укладений правочин є договором про надання послуг.

Для означеного виду договору, враховуючи норми глави 6 Цивільного кодексу України, встановлено обов’язкове врегулювання порядку надання послуг, плати за договором, строку договору, відповідальності сторін за порушення договору. Зазначене кореспондується з приписами ст.180 Господарського кодексу України.

Пункти 1.1, 3.1, 3.11, 3.12, 3.13, 4.1, 5.1, 8.1, 8.2, 9.2 договору №Г-04 від 02.01.2013р. вказані обов’язкові умови сторонами погоджені.

За викладених обставин, договір про надання робочої сили з числа спецконтингенту №Г-04 від 02.01.2013р. є таким, що укладений та породжує господарські зобов'язання для відповідача, як погоджені, прийняті ним обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Матеріали справи містять акти виконаних робіт за лютий 2012р., за березень-жовтень 2013р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Разом з цим у акті виконаних робіт, що підтверджує погоджену відповідачем до сплати суму у розмірі 12258,57 грн., яка складається з послуги за надання робочої сили у сумі 8172,38 грн. та 50% нарахування на вартість послуг за надання робочої сили, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №653 від 22.04.1999р., у сумі 4086,19 грн., визначено період виконаних робіт як лютий 2012р.

Поряд з даним, матеріали справи містять розрахункову відомість за лютий 2013р., згідно якої зафіксовано нарахування послуг за надання робочої сили за рахунок спецконтингенту у лютому 2013 р. в сумі 8172,38 грн.

Дані відображені у розрахунковій відомості за лютий 2013р. співпадають з графіком роботи токарів на лютий 2013р.

Враховуючи таке, суд дійшов висновку про те, що фактично означений акт виконаних робіт складено за лютий 2013р.

Відтак, згідно перелічених актів Товариству з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» послуги за надання робочої сили представлені у повному обсязі та їх вартість становить:

- за лютий 2013р. – 12258,57 грн.;

- за березень 2013р. – 10925,18 грн.;

- за квітень 2013р. – 5903,16 грн.;

- травень 2013р. – 2771,93 грн.;

- червень 2013р. – 2198,42 грн.;

- липень 2013р. – 1421,28 грн.;

- серпень 2013р. – 1535,06 грн.;

- вересень 2013р. – 1720,50 грн.;

- жовтень 2013р. – 1574, 36 грн.

При цьому, номер договору, дата його укладення відображені у додатках до нього, окрім як у актах виконаних робіт за лютий, квітень-червень 2013 року, які долучені до матеріалів справи. Загальний їх зміст відповідає реквізитам та відображає суть укладеного правочину. Отже, зазначене свідчить про їх укладення у межах спірної угоди.

Доказів протилежного суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й стаття 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, не випливає із змісту зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За змістом позивної заяви, Товариству з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» у період з лютого 2013р. по жовтень 2013р., на підставі поданих ним замовлень позивач забезпечив надання робочої сили, проте грошові зобов’язання зі сплати вартості представлених послуг виконувались з порушенням п.3.13 договору №Г-04 від 02.01.2013р. Крім того, станом на дату подання позовної заяви (27.11.2015р.) послуги за лютий-жовтень 2013р. не сплачені у повному обсязі.

Згідно умов договору (п.3.13 договору), остаточний розрахунок здійснюється у перебігу 2-х робочих днів після підписання акту виконаних робіт, який підписується не пізніше 2-го числа місяця наступного за звітним.

Отже, вищеозначені акти виконаних робіт повинні бути підписані до такого терміну:

за лютий 2013р. – по 02.03.2013р.;

за березень 2013р. – по 02.04.2013р.;

за квітень 2013р. – по 02.05.2013р.;

за травень 2013р. – по 02.06.2013р.;

за червень 2013р. – по 02.07.2013р.;

за липень 2013р. – по 02.08.2013р.;

за серпень 2013р. – по 02.09.2013р.;

за вересень 2013р. – по 02.10.2013р.;

за жовтень 2013р. – по 02.11.2013р.

В силу наведених вище норм чинного законодавства України, виконання умов договору є обов’язковим та кожна сторона повинна вжити усі заходи необхідні для належного виконання нею зобов’язання.

Перелічені акти підписані та скріплені печатками як з боку позивача, так і з боку відповідача. Даних щодо несвоєчасного їх укладання не містять.

Відтак, зважаючи на приписи ст.530 Цивільного кодексу України та п.3.13 договору №Г-04 від 02.01.2013р. про надання робочої сили з числа спецконтингенту, суд дійшов висновку, що строк виконання спірного грошового зобов’язання є таким, що настав.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як слідує з фактичних обставин справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» плата за послуги у лютому-жовтні 2013р. вносилась несвоєчасно. Тобто ці порушення умов договору мають систематичний характер. Таким чином, є наявним факт неналежного виконання зобов’язань за визначеним спірним договором.

Відповідно до бухгалтерської довідки №2636 від 23.11.2015р. згідно договору на надання робочої сили від 02.01.2013р. №Г-04 в установі Маріупольського виправного центру №138 станом на 23.11.2015р. рахується дебіторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» у розмірі 38042,82 грн., в тому числі:

- за послуги за надання робочої сили за лютий 2013р. – 9992,93 грн.;

- за послуги за надання робочої сили за березень 2013р. – 10925,18 грн.;

- за послуги за надання робочої сили за квітень 2013р. – 5903,16 грн.;

- за послуги за надання робочої сили травень 2013р. – 2771,93 грн.;

- за послуги за надання робочої сили червень 2013р. – 2198,42 грн.;

- за послуги за надання робочої сили липень 2013р. – 1421,28 грн.;

- за послуги за надання робочої сили серпень 2013р. – 1535,06 грн.;

- за послуги за надання робочої сили вересень 2013р. – 1720,50 грн.;

- за послуги за надання робочої сили жовтень 2013р. – 1574, 36 грн.

З огляду на викладене, вбачається наявність заборгованості відповідача перед позивачем у загальному розмірі 38042,82 грн.

Приймаючи до уваги наведене, вимоги щодо стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» суми основного боргу на користь позивача, підлягають задоволенню у розмірі 38042,82 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Маріупольського виправного центру (№138) управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, м.Маріуполь Донецької області, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості в розмірі 38042,82 грн., задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» (87523, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Монтажна, б.5, ЄДРПОУ 13509917, р/р 26006305138123 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, р/р 26008300400105 в Маріупольській філії АКБ «Форум», МФО 394653) на користь Маріупольського виправного центру (№138) управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (87527, Донецька область, м.Маріуполь, с.Каменськ, вул.Каменська, 71, ЄДРПОУ 08563197, р/р 35225001000381 ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016) 38042,82 грн. суми основного боргу, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1218,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 26.01.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 01.02.2016р.

Суддя О.В. Кротінова