Рішення № 55374618, 21.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2016Справа №910/31977/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3 671,75 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Чучупака А.С. (дов. № 3806/18 від 16.12.2015 року)від відповідача не з'явивсявід третьої особине з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21 січня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3 671,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 178780Га/14по від 07.07.2014 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Toyota Rav4", державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "Daewoo", державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1774548, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 року порушено провадження у справі № 910/31977/15, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду на 21.01.2016 року.

13.01.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 23.12.2015 року.

14.01.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

18.01.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 21.01.2016 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи у судове засідання 21.01.2016 року не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2014 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 178780Га/14по, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Toyota Rav4", державний номер НОМЕР_1.

26.05.2015 року в м. Кременчуг, по вул. 60 років Жовтня, 5, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Toyota Rav4", державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Daewoo", державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу "Toyota Rav4", державний номер НОМЕР_1 було завдано механічних ушкоджень.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Daewoo", державний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1774548.

Відповідно до рахунку на оплату № PLK0000853 від 26.05.2015 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Про Лайн», вартість відновлювального ремонту, завданого власникові автомобіля "Toyota Rav4", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 3 671,75 грн.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем на підставі страхового акту № 1.003.15.07588/VESKO13319 від 11.06.2015 року було перераховано страхове відшкодування в розмірі 3 671,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 179 564 від 12.06.2015 року.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи (0,00 грн.), які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1774548, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 3 671,75 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Дорожньо-транспортна пригода була оформлена заявою-повідомленням про випадок з транспортним засобом - європротоколом. Судом визнано європротокол як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.

З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 pоку, яким внесено зміни та доповнення до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються із пунктом 33.2 статті 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.

На виконання Закону України від 17.02.2011 року Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 року № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).

Відповідно до вказаної Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Як вбачається із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 26.05.2015 року, воно заповнене обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У зв'язку з тим, що між учасниками дорожньо-транспортної пригоди спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже водій, винний у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) від 26.05.2015 року та схеми, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху.

Отже, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками дорожньо-транспортної пригоди відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла дорожньо-транспортну пригоду, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.

Суд за змістом європротоколу встановив обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди та особу, відповідальну за заподіяну шкоду.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Daewoo", державний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1774548.

Полісом № АІ/1774548 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Toyota Rav4", державний номер НОМЕР_1, становить 3 671,75 грн., і позивачем виплачено страхове відшкодування потерпілій особі у повному розмірі.

При цьому, суд відзначає, що зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (копія якого наявна в матеріалах справи) та безпосередньо Договору вбачається, що автомобіль "Toyota Rav4", державний номер НОМЕР_1, - 2011 року випуску, тобто строк його експлуатації на момент настання ДТП не перевищував 7 років. Тому, з огляду на положення пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування, розмір якого визначено без врахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Відповідно до статті 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені полісом № АІ/1774548 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3 671,75 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" суми страхового відшкодування у розмірі 3 671,75 грн.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 3 671 (три тисячі шістсот сімдесят одну) грн. 75 коп. страхового відшкодування, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.02.2016

Суддя С.В. Стасюк