Рішення № 55374607, 25.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2016Справа №910/22536/15

За позовом: публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК";

до: публічного акціонерного товариства "АВЕРС";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство "АВАНТ-БАНК";

про: стягнення заборгованості в розмірі 15.908.293,79 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Бондаренко М.Г. - за довіреністю від 25.12.2015 № 141;

відповідача: Слуцька Н.С. - за довіреністю від 02.08.2015 № б/н;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Косенко А.П. - за довіреністю від 28.08.2015 № 140/4/2015, Мельниченко І.О. - за довіреністю від 28.08.2015 № 140/7/2015.

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "АВЕРС" про стягнення заборгованості в розмірі 15.908.293,79 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем набуто право звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29.08.2014 № 2307, укладеного між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання зобов'язань відповідача за договором про відкриття кредитної лінії від 29.08.2014 № 833, умови якого щодо повернення кредитних коштів порушено відповідачем, як позичальником.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/22536/15.

Ухвалою від 02.11.2015 залучено до участі у справі публічне акціонерне товариство "АВАНТ-БАНК", в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва 18.11.2015 провадження у справі № 910/22536/15 зупинено до набрання законної сили рішення від 11.11.2015 у справі № 910/22539/15, враховуючи ту обставину, що в зазначених двох справах № 910/22539/15 та 910/22536/15 розглядається спір між публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" та публічним акціонерним товариством "АВЕРС" про стягнення заборгованості за одним і тим же договором про відкриття кредитної лінії від 29.08.2014 № 833.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 вказану вище ухвалу скасовано, а дану справу передано до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва 14.01.2016 провадження у справі № 910/22536/15 поновлено. Розгляд справи призначено на 25.01.2016.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив та додаткові пояснення, якими позов відхилив повністю з урахуванням того, що станом на дату подання позовної заяви публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" відступило публічному акціонерному товариству "АВАНТ-БАНК" свої права за договором від 29.08.2014 № 833.

До господарського суду 30.10.2015 надійшла заява позивача про зміну предмету позову в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 29.08.2014 № 833, що дорівнює вартості предмета іпотеки шляхом передачі позивачу права власності на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 29.08.2014 № 2307.

Вказана вище заява не прийнята судом до розгляду, оскільки подана позивачем після початку розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 25.01.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", як кредитодавцем, (далі - позивач) та публічним акціонерним товариством "АВЕРС", як позичальником, (далі - відповідач) укладений договір про відкриття кредитної лінії від 29.08.2014 № 833 (далі - Кредитний договір) відповідно до предмету якого позивач відкриває відповідачу відкличну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 100.000.000,00 грн., терміном до 29.08.2017 на поповнення обігових коштів з платою за користування одержаними кредитними ресурсами в розмірі 16,5% річних (п. 1.1, 1.4 Кредитного договору).

Пунктом 2.1 Кредитного договору визначено, що забезпеченням виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором є застава відповідача (Іпотечний договір від 29.08.2014).

Позивач зобов'язався проводити перерахування грошових коштів позичальнику протягом 3 банківських днів з моменту отримання банком від позичальника заяви про надання кредиту за формою, встановленою банком (п. 3.1 Кредитного договору).

Відповідач зобов'язався повернути одержані кредитні ресурси в строк у відповідності до п. 1.1 Кредитного договору та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок та рахунки нарахованих процентів відповідно до встановлених строків (п. 4.1 Кредитного договору).

Пунктами 4.4 та 5.10 Кредитного договору визначено, що у разі, зокрема, порушення відповідачем умов цього договору, несвоєчасного повернення отриманого кредиту та оплати процентів за його використання, у випадку виникнення обставин, які ставлять під сумнів повернення відповідачем суми отриманого кредиту, відсутності заставленого майна або загрози втрати, неналежного та недостатнього забезпечення виконання зобов'язань відповідача за договором, позивач має право достроково стягнути отримані відповідачем кредитні кошти, проценти за їх використання та штрафні санкції за договором.

Пунктом 7.1 Кредитного договору визначено, що нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за цією кредитною лінією, але не пізніше 29.08.2017. Проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості. Сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється відповідачем щомісячно в період з 26 числа до останнього робочого дня місяця та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за цією кредитною лінією, але не пізніше 29.08.2017 на рахунок нарахованих процентів у банку. При цьому, сплаті підлягають проценти, нараховані на 25 число місяця включно, сплата процентів, які нараховані за період з 26 числа по останній календарний день місяця, здійснюється в наступний період сплати процентів.

Відповідно до пункту 7.5 Кредитного договору, при несвоєчасному погашенні кредитів, відповідач сплачує банку подвійну процентну ставку від розміру процентів, вказаного у п. 1.4 цього договору.

Пунктом 8.1 Кредитного договору визначено, що за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, відповідач на вимогу позивача сплачує останньому пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за процентами на рахунок банку. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно процентів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості, і до дати повного її погашення.

Між позивачем, як іпотекодержателем, та відповідачем, як іпотекодавцем, укладений договір іпотеки від 29.08.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я., зареєстрований в реєстрі за № 2307 (далі - Договір іпотеки), предметом якого є надання відповідачем в іпотеку майна, зазначеного в п. 6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед позивачем, в силу позивач має право в разі невиконання відповідачем зобов'язань, забезпечених іпотекою одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами відповідача (п. 1 Договору іпотеки).

За цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань відповідача відповідно до Договору про відкриття кредитної лінії № 833 від 29.08.2014 (Кредитний договір) (п. 2 Договору іпотеки).

Відповідно до п. 6, 6.1 Договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором відповідач надав в іпотеку цілісний майновий комплекс, загальною площею 19.508,60 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Деревообробна, будинок 5, до складу якого входять нерухоме майно - будівлі і споруди:

- цех ДСП, компресорна цеху ДСП (літера LI), загальною площею 6.534,80 кв. м.;

- цех карбамідних смол (літера LXI), загальною площею 1.138,20 кв.м.;

- будівля теплопункту (літера LXIV), загальною площею 142,90 кв.м.;

- дільниця шліфування, розкрою та облицювання (LV), загальною площею 8.314,50 кв.м.;

- склад сировини цеху ДСП (літера XLV) загальною площею 2.332,50 кв.м.;

- будівля другої прохідної (літера ХL), загальною площею 16,40 кв.м.;

- склад смол (літера LVI), загальною площею 1.002,70 кв.м.;

- ваги автомобільні (літера XLII), загальною 6,30 кв.м.;

- ГРП (літера VIII), загальною площею 20,30 кв.м.

та інше майно: асфальтовані дороги, металева нахилена естакада під циклон, під'їздні залізничні колії 272 шт., прожекторне освітлення, теплові мережі, газові мережі, позацехові кабельні мережі, внутрішньо площ. мережі каналізації, зовнішні трубопроводи, внутрішньо площ. мережі водопроводу (далі - предмет іпотеки).

Пунктом 7.1 Договору іпотеки передбачено, що предмет іпотеки належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про власність реєстраційний номер П-136, виданого 24.12.1993 року Фондом державного майна України, яке видане на підставі Договору купівлі-продажу посвідченого 22.02.1993 року Якименко В.А., старшим державним нотаріусом Першої київською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 11-453. Право власності на цілісний майновий комплекс зареєстровано за відповідачем в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 26155777, номер запису про право власності: 6827053, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 441664080000, виданого 29.08.2014 року державним реєстратором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я.

Згідно з п. 16.5.1, 16.5.2 Договору іпотеки, позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання строків виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані. Позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строків виконання будь-якого із зобов'язань за Кредитним договором у випадку порушення відповідачем будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору.

У відповідності до п. 22 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватися одним із таких способів за вибором позивача: 1) за рішенням суду; 2) на підставі виконавчого напису нотаріуса; 3) шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим договором застережень про задоволення вимог позивача.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між позивачем та позичальником Договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Виходячи з положення ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави, і регулюється приписами спеціального закону - Законом України "Про іпотеку".

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

На виконання умов пункту 3.1 Кредитного договору, позивачем було перераховано на користь відповідача кредитні кошти, що підтверджується наступними меморіальними ордерами:

- № 20926120 від 20.08.2014 на суму 41.775.000,00 грн.;

- № 21009072 від 05.09.2014 на суму 44.000.000,00 грн.;

- № 21134730 від 25.09.2014 на суму 1.800.000,00 грн.;

- № 21152497 від 29.09.2014 на суму 6.450.000,00 грн.;

- № 21162656 від 30.09.2014 на суму 3.000.000,00 грн.;

- № 21726264 від 10.12.2014 на суму 1.000.000,00 грн.;

- № 21745126 від 12.12.2014 на суму 1.500.000,00 грн.;

- № 21744734 від 12.12.2014 на суму 443.000,00 грн.

Відповідачем зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконані в результаті чого у останнього за перед позивачем вказаним договором виникла заборгованість в розмірі 15.908.293,79 грн, з яких:

- 12.676.000,00 грн - заборгованість по строковому кредиту;

- 258.382,03 грн - заборгованість по строкових процентах;

- 2.586.492,60 грн - заборгованість по простроченим процентам;

- 387.419,16 грн - нарахована позивачем пеня за невиконання умов Кредитного договору.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його зобов'язань за Кредитним договором, виконання зобов'язань за яким було забезпечено Договором іпотеки, що призвело до звернення позивача до господарського суду за захистом порушеного права та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15.908.293,79 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням такого.

Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" визначено, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Приписами статті 16 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Судом встановлено, що між публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК", як заставодержателем, (далі - третя особа) та позивачем, як заставодавцем, укладено договір застави майнових прав від 24.04.2015 № MM72121LG/S-1, в подальшому в який внесено зміни додатковим договором від 29.04.2015, згідно якого сторони визначили предмет застави: майнові права за кредитними договорами, що укладені заставодавцем і юридичними особами, перелік яких наведено у додатку № 1 до договору (зокрема за кредитним договором від 29.08.2014 № 833).

Між третьою особою, як заставодержателем, та позивачем, як заставодавцем, 26.05.2015 укладено договір застави майнових прав (далі - Договір застави майнових прав від 26.05.2015), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою О.А. за № 219, і в преамбулі якого сторони визначили, що згідно з ч. 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови договору застави майнових прав застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з моменту укладення договорів застави майнових прав № MM72121LG/S-1 від 24.04.2015 та додаткового договору до нього від 24.04.2015.

Пунктом 1.1 Договору застави майнових прав від 26.05.2015 сторони узгодили, що предметом застави за цим договором є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем і юридичними особами, перелік яких наведено у додатках № 1 та № 2 договору (зокрема за кредитним договором № 833 від 29.08.2014, позичальником за яким є відповідач), а пунктом 1.3 договору сторони визначили, що надана застава майнових прав забезпечує належне виконання заставодавцем вимог заставодержателя, що випливають з умов укладених між ними договорів (міжбанківського кредитного договору від 24.04.2015 № ММ72121LG (кінцевий термін виконання - 06.07.2015), міжбанківського кредитного договору від 29.04.2015 № ММ72201LG (кінцевий термін виконання - 11.06.2015), далі - основні зобов'язання).

Відповідно до пункту 2.1 Договору застави майнових прав від 26.05.2015, заставодавець засвідчив зокрема те, що майнові права за кредитними договорами (зокрема за кредитним договором № 833 від 29.08.2014, позичальником за яким є відповідач) не обтяжені іншими зобов'язаннями і заборгованість за кредитним договором обліковується за відповідними балансовими рахунками не менше 180 календарних днів.

Підпунктом 3.1.4 п. 3.4 договору застави майнових прав від 26.05.2015 узгоджено, що заставодержатель (третя особа) має право звертати стягнення на предмет застави і реалізовувати заставлені майнові права і задовольнити за їх рахунок свої грошові вимоги за основним зобов'язанням у повному обсязі до настання терміну виконання заставодавцем відповідних зобов'язань у разі, зокрема, прийняття Національним банком України рішення про віднесення заставодавця до категорії неплатоспроможних.

Згідно з пунктом 4.1 Договору застави майнових прав від 26.05.2015 визначено, що у разі набуття заставодержателем підстав для звернення стягнення на предмет застави відповідно до цього договору та чинного законодавства заставодержатель має право здійснити реалізацію предмета застави шляхом відступлення права вимоги за кредитним договором у порядку, встановленому пунктом 4.6 цього договору.

Відповідно до пункту 4.4 Договору застави майнових прав від 26.05.2015, заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України, в.т.ч., якщо у строки, встановлені кредитним договором, заставодавець не виконає (повністю чи частково) свої зобов'язання, передбачені кредитним договором, в т.ч. не поверне (повністю чи частково) заставодержателю кредит та/або не сплатить проценти за його користування, та/або не сплатить неустойку (пеню та штрафи), та/або іншу заборгованість, платежі, та/або не виконає інші зобов'язання, які передбачені та/або випливають з кредитного договору та цього договору, у т.ч. у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов'язання, що визначено кредитним договором, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором.

Про намір звернути стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому цим договором, заставодержатель повідомляє заставодавця шляхом надіслання повідомлення про порушення зобов'язань (невиконання вимог заставодержателя), забезпечення виконання яких передбачено цим договором.

Пунктом 4.6 Договору застави майнових прав від 26.05.2015 визначено, у випадку, якщо у строки, встановлені кредитним договором, заставодавець не виконає (повністю чи частково) заставодержателю кредит та/або не сплатить проценти за його користування, та/або не сплатить неустойку (пеню та штрафи), та/або іншу заборгованість, платежі, та/або не виконає інші зобов'язання, які передбачені та/або випливають з основного зобов'язання та цього договору, у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов'язання, що визначено основним зобов'язанням, а також в інших випадках, передбачених цим договором, або у разі прийняття рішення про визнання заставодавця проблемним або запровадження тимчасової адміністрації/призначення ліквідатора/реорганізації (злиття, приєднання, виділення) заставодавця, заставодержатель в момент настання таких подій набуває всіх прав та обов'язків кредитора до боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за даним договором. Набуття заставодержателем всіх прав та обов'язків кредитора (заставодавця) до боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за даним договором, не потребує укладення додаткового договору заставодержателя з заставодавцем.

Судом встановлено, що позивач порушив умови міжбанківського кредитного договору № ММ72201LG від 29.04.2015, а саме: не повернув третій особі станом на 19:00 год. 28.05.2015 (після закінчення роботи СЕП НБУ), 15.000.000,00 грн. кредитних коштів, у зв'язку з чим публічне акціонерне товариство "АВАНТ-БАНК" згідно п. 4.6 Договору застави майнових прав від 26.05.2015 заявив про набуття ним всіх прав та обов'язків кредитора зокрема до відповідача за Кредитним договором, про що третя особа повідомила позивача листом від 28.05.2015 № 649.

Крім того, на адресу відповідача надійшло повідомлення публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" від 03.06.2015 № 667, в якому останній повідомив відповідача про те, що третьою особою набуто права кредитора за Кредитним договором.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що в силу п. 4.6 Договору застави майнових прав від 26.05.2015, третя особа набула з 28.05.2015 майнові права та обов'язки кредитора до боржника (відповідача) за Кредитним договором, зокрема і щодо 12.676.000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, заборгованості по строкових процентах в сумі 258.382,03 грн., заборгованості по простроченим процентам в сумі 2.586.492,60 грн., а також 387.419,16 грн. нарахованої позивачем пені за невиконання умов наведеного договору, право вимоги яких у останнього станом на момент вирішення спору відсутнє, внаслідок його набуття у встановленому порядку третьою особою.

Більш того, відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2015 у справі № 910/22539/15, яке в силу приписів частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили, позивач втратив права та обов'язки кредитора за договором про відкриття кредитної лінії від 29.08.2014 № 833 щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15.908.293,79 грн.

Враховуючи те, що правовідносини сторін спору за Договором іпотеки є похідними по відношенню до правовідносин за Кредитним договором позивач не має правових підстав на стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15.908.293,79 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15.908.293,79 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки задоволенню не підлягають.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 01 лютого 2016 року

Суддя С.В. Балац