Рішення № 55374555, 18.01.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/4/13-24/170/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2016Справа № 908/42/13-г

м. Запоріжжя

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (04070, м. Київ, вулиця Сагайдачного,22/1; код ЄДРПОУ 33942232; 04655, м. Київ, вул. Старокиївська 10-Г, БЦ «Вектор», корпус «В», офіс 210).

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест» (69005, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 31731398).

Про стягнення суми.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 12.01.2016р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 04.01.2016р.

ВСТАНОВЛЕНО:

Розглядаються позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 1810L10/00 від 25.06.2010р. в сумі 629 080,95 грн., з яких: 588 746, 95 грн. сума заборгованості за лізинговими платежами; - 8 488, 78 грн. - 3 % річних за час прострочення; - 31 845, 22 грн. неустойка за прострочення виконання зобовязання.

Ухвалою від 05.10.2015р. за поданими матеріалами порушено провадження № 11/4/13- 24/170/15, розгляд господарської справи № 908/42/13-г був призначений на 03.11.2015р.

Згідно заяви від 11.01.2016р. позивач збільшив позовні вимоги, просить суду стягнути з відповідача суму заборгованості за договором фінансового лізингу № 1810L10/00 від 25.06.2010р. в сумі 1 152 318,01 грн., з яких: 588 746,95 грн. заборгованість зі сплати лізингових платежів; - 57 100, 39 грн. 3 % річних; - 31 845,22 грн. - неустойка за прострочення виконання зобовязання; - 471 125, 45 грн. інфляційні витрати.

Заява судом прийнята.

Господарський суд розяснив представникам сторін права та обовязки, передбачені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники сторін в судовому засіданні 18.01.2016р. не наполягали на проведенні звукозапису судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 18.01.2016р. судом у відповідності до положень статті 85 господарського процесуального кодексу України оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини. 25.06.2010р. між ТОВ «УніКредит Лізинг» (лізингодавець) та ТОВ «Газ Інвест» (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 1810L10/00, за умовами якого лізингодавець прийняв на себе зобовязання придбати у власність від продавця предмет лізингу та передати його у користування лізингоодержувача на строк та на умовах, визначених цим договором, а відповідач зобовязався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до договору. Відповідно до Спеціальних умов договору від 25.06.2010р. та Специфікації, викладеній у Додатку № 1 до договору, позивач передає відповідачу у користування наступний транспортний засіб: - роторний комбайн MF9795 FORTIA. Технічні характеристики транспортного засобу наведені у специфікації. Сторонами у договорі визначено істотні умови, а саме: предмет лізингу та його вартість; строк, на який відповідачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); початок та кінець строку лізингу, розмір першого лізингового платежу, щомісячний платіж; Графік платежів; умови передачі транспортного засобу у власність лізингоодержувача після закінчення строку лізингу та інше. Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 16.07.2010р. до договору фінансового лізингового вартість предмета лізингу становить 340 322,58 доларів США, що складає 2 691 100,00 грн. На виконання умов договору позивачем передано відповідачу роторний комбайн MF9795 FORTIA., що за поясненнями позивача підтверджується актом приймання передачі від 16.07.2010р. Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж, як винагороду лізингодавця за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо повязані з виконанням договору лізингу. Відповідно до Графіку лізингових платежів (в редакції, викладеній на підставі Додаткової угоди № 3 до договору від 10.07.2012р.) перший лізинговий платіж підлягає сплаті 30.06.2012р., а останній 25.07.2013р. Пунктом 7.2.1 договору передбачено, що перший лізинговий платіж складається з: комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, повязані з підготовкою та укладенням договору фінансового лізингу; - авансу ціни предмету лізингу. Відповідно до пункту 7.2.2 періодичні лізингові платежі, включають перший періодичний лізинговий платіж та наступні періодичні лізингові платежі, які складаються з: - відшкодування; - комісії лізингодавця. За поясненнями позивача, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобовязання по сплаті лізингових платежів, що за підрахунками ТОВ «УніКредит Лізинг» становить 588 746,95 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач заперечує проти заявленого позову з огляду на такі обставини. Предметом лізингу, що передавався ТОВ «Газ Інвест», відповідно до акту приймання передачі від 16.07.2010р., був роторний комбайн MF9795 FORTIA загальною вартістю 2 691 100,00 грн. За поясненнями відповідача, ТОВ «Газ Інвест» сплачено вартість комбайну на загальну суму 1 928 933, 48 грн., що становить 72 % від вартості предмету лізингу. За правовою природою договори лізингу містять елементи як договору найму (оренди) щодо винагороди, так і договору купівлі продажу, щодо відшкодування вартості предмету лізингу. За висновком відповідача обовязок сплатити за товар певну грошову суму виникає у покупця тільки в разі переходу права власності на товар. 26.09.2012р. позивач повідомив відповідача про відмову від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку та припинення його дії, починаючи з 05.10.2012р., в звязку з чим вимагав повернення предмету лізингу. Відповідач 26.10.2012р. за актом приймання передачі повернув позивачу предмет лізингу. У звязку з не оплатою у встановлений договором строк періодичних лізингових платежів позивач відмовився від договору, а відтак за висновками відповідача договір з 05.10.2012р. припинив свою дію. Позивач вважає, що оскільки право власності на техніку від ТОВ «УніКред Лізинг» до ТОВ «Газ Інвест» не перейшло, то вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості майна є неправомірними. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення суми 89 208, 34 грн. комісії. За даними таблиці ТОВ «УніКредит Лізинг» від 21.12.2015р. у справі № 908/42/13-г, ТОВ «УніКредит Лізинг» вважає, що до графіку сплати комісії загальна сума такої комісії становить 392 031,44 грн., а борг по сплаті комісії становить 89 208, 34 грн. За висновками відповідача, такий розрахунок суперечить встановленому Київським апеляційним господарським судом факту сплати ТОВ «Газ Інвест» 364 362,83 грн. комісії. Позивач вважає, що заборгованість ТОВ «Газ Інвест» перед ТОВ «УніКредит Лізинг» за сплату комісії відповідно до договору фінансового лізингу № 1810L10/00 від 25.06.2010р. відсутня. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи № 908/42/13-г та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

25.06.2010р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (лізингодавець) з однієї сторони, та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Газ Ін вест» (лізингоодержувач), з іншої сторони укладений договір фінансового лізингу № 1810L10/00, за загальними умовами якого лізингодавець бере на себе зобовязання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених в договорі фінансового лізингу, зокрема у додатку № 1 до договору фінансового лізингу) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем.

Ціна предмету лізингу визначається в договорі фінансового лізингу. У випадку зміни курсу долара США / Євро до гривні на день підписання акту приймання передачі ціна предмета лізингу на вимогу лізингодавця підлягає перерахунку.

Розділом 2 договору визначено, що строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у додатку № 2 до договору фінансового лізингу, якщо інше не передбачено умовами договору фінансового лізингу.

Умовами поставки та приймання передачі обєкту лізингу передбачено, що за результатами огляду лізингоодержувач, лізингодавець і продавець підписують акт приймання передачі.

Розділом 4 договору передбачено, що з дати підписання акту приймання передачі, лізингоодержувач має право користуватися предметом лізингу, згідно з його звичайним призначенням. Лізингоодержувач зобовязаний за власний рахунок утримувати предмет лізингу в належному технічному та робочому стані, вчасно проходити технічний огляд, передбачений чинним законодавством для предмету лізингу та огляд під час дії гарантійних умов на предмет лізингу.

Відповідно до положень розділу 7 договору складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку № 2 до договору фінансового лізингу, який є невідємною частиною. Перший лізинговий платіж сплачується за курсом першого лізингового платежу та складається з: - комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, повязані з підготовкою та укладенням договору фінансового лізингу; - авансу ціни предмета лізингу. Періодичні лізингові платежі сплачуються за курсом платежу і складається з: - комісії лізингодавця, яка розраховується з дати передачі до останнього числа лізингового періоду, в якому відбулась передача предмета лізингу; - другий і всі наступні лізингові періодичні платежі складаються з: - відшкодування, яке є гривневим еквівалентом суми, визначеної в графіку, помноженої на курс купівлі валюти на дату підписання акту приймання передачі; - комісії лізингодавця, яка розраховується як різниця суми лізингового платежу та відшкодування, яка не може бути меншою за 1 гривню.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що комісія за організацію, аванс ціни предмета лізингу, комісія, відшкодування, передбачені цим розділом, є оплатою лізингодавцю за отримане лізингоодержувачем у лізинг майно за договором фінансового лізингу та компенсацією відсотків за кредит. Комісія лізингодавця розраховується на базі місяця за 30 днів та року з 360 днів. Розмір періодичного лізингового платежу не може бути меншим ніж розмір відшкодування. Лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку № 2 до договору фінансового лізингу на рахунок, зазначений в розділі 15 договору.

Умовами розділу 9 договору передбачено, що всі платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу визначені в еквіваленті і сплачуються у валюті, згідно з пунктами 7.6 та 7.7. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів, перерахованих лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця. Всі суми, одержані лізингодавцем від лізингоодержувача або третьої сторони будуть використовуватися в наступному порядку: - по перше для погашення неустойки; - по друге для сплати прострочених платежів; - по третє для погашення прострочених лізингових платежів (починаючи з суми найдавнішньої несплати); - по четверте, для оплати поточних лізингових платежів.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що лізингодавець залишається єдиним беззаперечним власником предмета лізингу.

У відповідності до положень пункту 11.2 договору в будь який час дії або після настання випадку невиконання лізингодавець на власний розсуд може, направивши письмове повідомлення лізингоодержувачу: - розірвати договір фінансового лізингу.

Пунктом 11.3 договору встановлено, що у разі якщо лізингодавець проголошує всі несплачені суми належними до сплати і у разі невиконання лізингоодержувачем зобовязання по сплаті сум у строк, зазначений у письмовому повідомленні лізингодавця, останній має право відмовитися від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем, а також утримати всі суми, що вже були сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу, як одноразову оплату за користування предметом лізингу лізингоодержувачем.

Договором фінансового лізингу передбачено, що лізингодавець на свій розсуд має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та вимагати повернення предмета лізингу якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком № 2 до договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше одного місяця.

Розділом 12 договору передбачено, що по закінченні строку лізингу та після здійснення всіх платежів за договором фінансового лізингу, лізингодавець та лізингоодержувач підпишуть Свідоцтво про передачу права власності згідно з формою, яку надасть лізингодавець, яке буде документом, що підтверджує передачу права власності і на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача..

За умовами пункту 13.8 договір набуває чинності на дату його підписання належним чином сторонами та зберігає силу до повного виконання лізингоодержувачем всіх своїх зобовязань. Одностороння відмова від цього договору та договору фінансового лізингу повністю або частково будь якою стороною можлива лише на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Додатком № 1 до договору фінансового лізингу № 1810L10/00 від 25.06.2010р. сторони оформили специфікацію із стислим описом, зазначенням виробника, марки і моделі роторного комбайну, спеціальної вимоги.

Додатком № 2 до договору фінансового лізингу № 1810L10/00 від 25.06.2010р. сторони оформили графік лізингових платежів у період з 25.07.2010р. по 25.07.2013р.

Також, 25.06.2010р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Амако Україна» (продавець), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (покупець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест» (лізингоодержувач) укладений договір купівлі продажу № 1810L10/00- LD/РС, відповідно до предмету якого продавець зобовязаний продати, а лізингодавець зобовязаний купити для подальшої передачі у фінансовий лізинг лізингоодержувачу (відповідно до договору фінансового лізингу № 1810L10/00 від 25.06.2010р.).: роторний комбайн MF 9795 FORTIA 1 (одна) шт.

За умовами розділу 2 договору купівлі продажу, ціна предмета лізингу, що постачається за цим договором, становить 340 000,00 доларів США (2 691 100,00 грн.).

16.07.2010р. сторонами за договорами купівлі - продажу та фінансового лізингу складений та підписаний акт приймання передачі роторного комбайну MF 9795 FORTIA загальною ціною 2 691 100,00 грн.

За підрахунками позивача сума заборгованості за договором фінансового лізингу № 1810L10/00 становить 588 746, 95 грн.

Оцінивши наведені доводи сторін, суд дійшов висновку про залишення заявлених позовних вимог без задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у постанові від 24.09.2015р. по справі № 908/42/13-г зазначила, що підлягає дослідженню питання, чи був припинений договір фінансового лізингу і якщо так, то з якої саме дати, незважаючи на те, що про розірвання договору в односторонньому порядку на підставі частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» згідно з повідомленням від 26.09.2012р. стверджував як позивач у позовній заяві, так і відповідач в апеляційній скарзі.Виходячи з позиції Верховного суду України та положень частини 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», встановлення факту розірвання (припинення) договору фінансового лізингу при стягненні заборгованості і зі сплати лізингових платежів є необхідним, оскільки складові лізингових платежів, заборгованість з яких стягується у судовому порядку за чинним договором фінансового лізингу та за договором, який припинив свою дію внаслідок розірвання є різними. Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що при новому розгляді справи необхідно встановити період, за який стягується заборгованість у даному провадженні, достеменно встановити, коли був припинений договір фінансового лізингу від 25.06.2010р. № 1810L10/00, укладений між сторонами у справі, в залежності від цього дослідити, які складові входять до переліку лізингових платежів, заявлених до стягнення.

З матеріалів справи слідує, що 26.09.2012р. позивачем на адресу відповідача направлено письмове повідомлення № 2166 «Про відмову від договору фінансового лізингу № 1810L10/00 від 25.06.2010р. та повернення предмету лізингу», яким лізингодавець повідомив лізингоодержувача про те, що оскільки прострочення виконання зобовязання триває більше 30 днів, ТОВ «УніКредит Лізинг», як лізингодавець, керуючись частиною 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» повідомляє про відмову від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку та припинення дії договору, починаючи з 05.10.2012р.

За поясненнями сторін, 26.10.2012р. за актом приймання передачі лізингоодержувач повернув лізингодавцю предмет лізингу.

За умовами договору фінансового лізингу № 1810L10/00 від 25.06.2010р. строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у додатку №2 до договору фінансового лізингу.

Відповідно до положень розділу 11 договору фінансового лізингу лізингодавець в будь який час дії або після настання випадку невиконання, на власний розсуд може (разом чи окремо та неодноразово), направивши письмове повідомлення лізингоодержувачу: - вимагати усунення порушенням протягом строку, визначеного лізингодавцем в такому повідомленні; - призупинити або припинити виконання своїх зобовязань за фінансовими документами; - розірвати договір фінансового лізингу. Якщо лізингодавець проголошує всі несплачені суми належними до сплати і у разі невиконання лізингоодержувачем зобовязання по сплаті зазначених сум у строк, зазначений у письмовому повідомленні лізингодавця, останній має право відмовитися від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем, а також утримати всі суми, що вже були сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу, як одноразову оплату за користування предметом лізингу лізингоодержувачем.

Пунктом 11.4 договору фінансового лізингу передбачено, що лізингодавець на свій розсуд має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та вимагати повернення предмета лізингу якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком № 2 до договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше одного місяцю.

Згідно графіку лізингових платежів (додаток № 2 до договору фінансового лізингу), останній лізинговий платіж повинен бути внесений - 25.07.2013р.

Проаналізувавши надані сторонами документальні докази, суд дійшов висновку, що договір фінансового лізингу № 1810L10/00 від 25.06.2010р. припинив свою дію з 05.10.2012р.

Згідно розрахунку позивача, за договором фінансового лізингу № 1810L10/00 від 25.06.2010р. у відповідача станом на день припинення дії договору (05.10.2012р.). виникла заборгованість у розмірі 588 746, 95 грн.

Відповідно до частини 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності або набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у звязку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю продаж, поставку та Законом України «Про фінансовий лізинг».

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Таким чином, договір фінансового лізингу поєднує в собі, зокрема, елементи договорів оренди та купівлі продажу.

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо повязані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обовязків зі сплати всіх лізингових платежів,передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю продаж.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобовязаний оплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із статтею 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Частиною 2 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

Згідно із частиною 4 статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобовязанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 11.3 договору сторони встановили право лізингодавця у разі розірвання договору в односторонньому порядку вимагати повернення предмета лізингу в безспірному порядку та право утримувати всі суми, що вже були сплачені лізингоодержувачем за договором.

Отже, наслідком розірвання договору є відсутність у ТОВ «УніКредит Лізинг» обовязку надати предмет лізингу у майбутньому у власність ТОВ «Газ Інвест» і, відповідно відсутність права вимагати його оплати.

Враховуючи наведене та те, що право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, позовні вимоги щодо стягнення з останнього такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості цього майна, яке залишилося у власності позивача, є безпідставними.

За поясненнями позивача сума лізингового платежу в частині комісії, яка підлягає стягненню з відповідача становить 89 208, 34 грн.

Суд не погоджується з позовними вимогами в частині стягнення суми комісії у розмірі 89 208, 34 грн., оскільки погашення комісії у розмірі 364 362, 83 грн. відповідачем, підтверджується наданими до матеріалів справи документами.

Проаналізувавши викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем документально не доведено право на стягнення з відповідача суми 588 746,95 грн.

В цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Позовні вимоги в частині стягнення суми 3 % річних у розмірі 57 100, 39 грн., суми неустойки у розмірі 31 845, 22 грн. та інфляційні витрати у розмірі 471 125, 45 грн. є похідними від основного зобовязання, а відтак задоволенню не підлягають.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на юридичні послуги у розмірі 3 500,00 грн.

Оскільки питання про задоволення витрат розглядається з урахуванням результатів розгляду справи, суд, враховуючи факт залишення позову без задоволення у повному обсязі, відмовляє також в у стягнення суми вказаних витрат.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

СуддяТ.А. Азізбекян

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 29.01.2016р.