Ухвала суду № 55374548, 28.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28.01.2016Справа № 910/29750/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі

уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантала"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Недотопа М.М. (довіреність № 4 від 02.09.2015)

Пасацький Ю.О. (довіреність б/н від 05.10.2015)

від відповідача: Христофоров О.В. (довіреність б/н від 14.12.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантала" (відповідач) про зобов'язання вчинити дії.

У даному позові позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантала" повернути в натурі все майно, а саме платіжно-технічні комплекси самообслуговування в кількості 2510 одиниць, одержане на виконання Договору купівлі-продажу № 01/04-15 від 29.04.2015 Публічному акціонерному товариству "Банк національний кредит".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/29750/15, розгляд справи призначено на 17.12.2015.

В судовому засіданні 17.12.2015 оголошено перерву до 14.01.2016.

21.12.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшло повідомлення по справі (№ 04-08/3204 від 18.12.2015).

22.12.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли уточнення позовних вимог (№ 04-08/3324 від 18.12.2015).

13.01.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі (№ 04-08/86 від 13.01.2016).

14.01.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

14.01.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/29750/15 на 15 днів до 08.02.2016 та відкладено її розгляд на 28.01.2016.

15.01.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі (супровідний лист № 04-08/127 від 14.01.2016).

22.01.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист (№ 04-08/291 від 22.01.2016) в якому позивач надав: заперечення проти відзиву (№ 04-08/257 від 20.01.2016); заяву про забезпечення позову (№ 04-08/294 від 22.01.2016); позовну заяву (уточнення) про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії (№ 04-08/295 від 22.01.2016); клопотання про приєднання документів до матеріалів справи (№ 04-08/293 від 22.01.2016).

28.01.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України (№ 04-08/371 від 27.01.2016).

В судове засідання 28.01.2016 з'явились представники позивача та відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні 28.01.2016 надали суду пояснення щодо поданої через відділ діловодства суду позовної заяви (уточнення) про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії (№ 04-08/295 від 22.01.2016), просили суд прийняти її до розгляду та розглядати вимоги викладені у вказаній заяві.

Відповідно до поданої позовної заяви (уточнення) про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії позивач просить суд:

- визнати недійсним нікчемний договір купівлі-продажу № 01/04-15 від 29.04.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантала", нікчемність якого встановлена уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк національний кредит";

- застосувати наслідки недійсності нікчемного Договору купівлі-продажу № 01/04-15 від 29.04.2015 шляхом повернення в натурі у власність ПАТ "Банк національний кредит" усього майна отриманого за нікчемним Договором;

- визнати за ПАТ "Банк національний кредит" право власності на платіжно-технічні комплекси самообслуговування в кількості 2510 одиниць та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантала" повернути Публічному акціонерному товариству "Банк національний кредит" в натурі все майно, одержане на виконання нікчемного Договору купівлі-продажу № 01/04-15 від 29.04.2015.

Проаналізувавши зміст поданої позивачем позовної заяви (уточнення), суд дійшов висновку, що матеріально-правова вимога, обраний спосіб захисту порушеного права, обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, викладені наданій заяві змінились, а по своїй суті, вказана заява є заявою про зміну предмету позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.12 Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

З протоколу судового засідання від 17.12.2015 вбачається, що судом в судовому засіданні 17.12.2015 було розпочато розгляд справи № 910/29750/15 по суті.

А тому, враховуючи всі вищенаведені обставини, позовна заява (уточнення) про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії, подана позивачем через відділ діловодства суду 22.01.2016, яку суд розцінює як заяву про зміну предмету позову, залишається без розгляду та подальший розгляд справи буде здійснюватись щодо вимог викладених в первинній позовній заяві.

В судовому засіданні 28.01.2016 судом розглядалась заява позивача про забезпечення позову, в зв'язку з чим, представники позивача надали суду пояснення щодо заяви про забезпечення позову, надали пояснення щодо підстав необхідності забезпечення позову, просили суд задовольнити дану заяву.

Представник відповідача заперечив проти забезпечення позову, надав пояснення щодо своїх заперечень.

Суд, в судовому засіданні 28.01.2016, заслухавши представників сторін, вирішив відкласти розгляд заяви про забезпечення позову.

Також, в судовому засіданні 28.01.2016 вирішувалось питання щодо необхідності призначення судової експертизи у даній справі.

Представники позивача та відповідача, щодо призначення судової експертизи у справі, зазначили, що покладаються на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, вирішив за необхідне призначити судову товарознавчу експертизу у справі № 910/29750/15 з огляду на наступне.

У своєму первинному позові про зобов'язання вчинити дії, Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича (позивач) просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантала" (відповідач) повернути в натурі все майно, а саме платіжно-технічні комплекси самообслуговування в кількості 2510 одиниць, одержане на виконання Договору купівлі-продажу № 01/04-15 від 29.04.2015 Публічному акціонерному товариству "Банк національний кредит".

З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" (позивач/продавець за договором) Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантала" (відповідач/покупець за договором) укладено договір № 01/04-15 предметом якого є обладнання визначене в додатку № 1 до даного договору.

Згідно додатку № 1 до договору № 01/04-15 від 29.04.2015 сторони встановили перелік товару, що становить обладнання у кількості 2510 одиниць загальна вартість якого становить 24200000,00 грн.

Відповідно до актів приймання-передачі товару № 1 від 20.05.2015, № 2 від 21.05.2015, № 3 від 22.05.2015, № 4 від 23.05.2015, № 5 від 24.05.2015, № 6 від 25.05.2015, № 7 від 26.05.2015, № 8 від 26.05.2015, № 9 від 27.05.2015, № 10 від 28.05.2015, № 11 від 29.05.2015, № 12 від 29.05.2015, № 13 від 29.05.2015 продавець передав, а покупець отримав товар визначений додатком № 1 до договору № 01/04-15 від 29.04.2015.

05.06.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України № 358 від 05.06.2015 було віднесено ПАТ "Банк національний кредит" до категорії неплатоспроможних, а 28.08.2015 відповідно до постанови Правління Національного банку України № 563 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк національний кредит" та відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.08.2015 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича.

Звертаючись з позовом, позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича обґрунтовує його тим, що уповноваженою особи Фонду на підставі ст. 38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" проведено перевірку правочинів вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, в ході якої встановлено, що договір № 01/04-15 від 29.04.2015 є нікчемним, оскільки банк (ПАТ "Банк національний кредит") здійснив відчуження майна за ціною нижче ринкової вартості майна та в якості доказу надає Звіт з оцінки майна ТОВ "АКО ЕКСПЕРТ".

Згідно з Висновку від 24.07.2015 з оцінки майна наданим ТОВ "АКО ЕКСПЕРТ", об'єктом оцінки якого було обладнання визначене в додатку № 1 до договору № 01/04-15 від 29.04.2015, ринкова вартість об'єктів становить 44509154, 45 грн.

В свою чергу, відповідачем, в якості доказу своїх заперечень на позов, надано звіт про незалежну оцінку вартості майна, що належить ПАТ "Банк національний кредит", зробленим ФОП ОСОБА_5. Згідно висновку наданого ФОП ОСОБА_5 ринкова вартість обладнання (в кількості 2 946 одиниць) станом на 01 травня 2015 становить 19559038,00 грн., що значно відрізняється від висновку ТОВ "АКО ЕКСПЕРТ" від 24.07.2015, що був наданий позивачем в якості обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Водночас, для з'ясування вказаних обставин є необхідним застосування відповідних методів та методик дослідження, що потребує спеціальних знань та не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 1.1. розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, до числа об'єктів товарознавчої експертизи належать: товари народного споживання, обладнання та сировина. Об'єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари.

Таким чином, оскільки предметом спору у даній справі є майно, а саме платіжно-технічні комплекси самообслуговування в кількості 2510 одиниць, що в свою чергу є предметом Договору купівлі-продажу № 01/04-15 від 29.04.2015, яке позивач, посилаючись на нікчемність договору в зв'язку з відчуженням майна за ціною нижче ринкової вартості майна, просить повернути відповідача та враховуючи ті обставини, що матеріали справи № 910/29750/15 містять висновки експертів, які сторони надали в якості обґрунтування своєї правової позиції, суперечать один одному, суд вважає за необхідне призначити судову товарознавчу експертизу для вирішення питання щодо ринкової вартості товару вказаного в додатку № 1 до договору № 01/04-15 від 29.04.2015.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

На підставі вищезазначеного, з урахуванням вимог постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизизи", Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку щодо призначення судової товарознавчої експертизи, проведення якої доручає Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Пунктом 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", встановлено. Що відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого. Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

В судовому засіданні 28.01.2016, представники позивача просили суд витрати пов'язані з проведенням судової експертизи покласти на відповідача, так як, саме відповідачем, в якості доказів надано висновок експерта, що на думку позивача викликає сумнів, так як, дата оцінки майна 01.05.2015, в той час коли датою укладення спірного договору є 29.04.2015. Крім цього, у вказаному висновку вказане обладнання в кількості 2496 одиниць, в той час, як у додатку № 1 до договору визначено обладнання в кількості 2510 одиниць.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та з урахуванням того, що судову товарознавчу експертизу суд призначив за власною ініціативою, витрати по оплаті судової товарознавчої експертизи покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантала".

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 ЗУ "Про судову експертизу", господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. Призначити у справі № 910/29750/15 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. На вирішення судового експерта винести наступне питання:

- яка ринкова вартість станом на 29 квітня 2015 року товару у кількості 2510 одиниць, визначеного в переліку, що міститься в додатку № 1 до договору № 01/04-15 від 29.04.2015 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантала"?

3. Оплату витрат по проведенню судової експертизи покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантала" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 5, код ЄДРПОУ 39652440).

4. Зобов'язати експертну установу направити на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантала" оригінал рахунку на оплату експертизи.

5. Зобов'язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантала" надати експертній установі докази проведення оплати послуг по проведенню судової експертизи.

6. Попередити експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

7. Зобов'язати сторін на вимогу судового експерта надати всі необхідні документи, результати випробувальних експертних висновків, звітів для проведення судової товарознавчої експертизи та попередити сторони щодо обов'язковості забезпечення експерта доступом до об'єкта дослідження для надання відповіді на поставлені судом питання.

8. Зобов'язати експертну установу після проведення судової експертизи надати суду висновок судового експерта.

9. Питання про розподіл витрат на проведення судової експертизи буде вирішено під час прийняття рішення у справі, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

10. Матеріали справи №910/29750/15 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Суддя С.О. Турчин