Рішення № 55374441, 26.01.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.01.2016 Справа № 905/3407/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія"до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"простягнення 35925,00 грн.за участю представників:

від позивачаОСОБА_1 представники за довіреністювід відповідачаОСОБА_2 представник за довіреністюОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" про стягнення основного боргу в розмірі 36189,60грн.

Позивач в судовому засіданні 26.01.2016 подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості у розмірі 264,00грн., вказана обставина підтверджується платіжним дорученням №2116387951 від 04.12.2015, наявним в матеріалах справи. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 35925,00грн.. Заява про зменшення позовних вимог вручена представнику відповідача у судовому засіданні 26.01.2016.

На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України судом приймається заява позивача про збільшення позовних вимог, розгляд справи здійснюється за новою ціною, а саме 35925,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки №ЦП-2014/265-КП від 19.09.2014 щодо здійснення оплати вартості поставленого товару.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не були передані відповідачу усі товаросупроводжувальні документи, що передбачені п. 4.3 договору в тому числі рахунку-фактури. За таких обставин, строк виконання грошових зобовязань не настав.

Представники сторін клопотань щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В :

19.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством ДТЕК Добропільська ЦЗФ (покупець, відповідач) підписаний договір поставки № ЦД-2014/265-КП (далі Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник зобовязався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі продукція, товар) в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному Договорі та Специфікаціях, що є невідємними частинами даного Договору(п.п.1.1, 4.1. договору).

Умови поставки Продукції -DDP, відповідно "Інкотермс-2000". Місце пункту призначення та ціна на поставлену продукцію вказується сторонами у відповідній специфікації до договору(п.п.4.2., 5.2. договору).

Між сторонами підписані специфікації: 20.01.2015 на суму 220,00грн.; 29.01.2015 на суму 3801,60грн.; 30.03.2015 на суму 32124,00грн., якими визначено асортимент, кількість, ціну, умови поставки товару та строк оплати.

Згідно п.4.3. договору в якості доказу поставки постачальник зобов'язаний надати покупцеві наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактури; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні: видаткову накладну; товаросупровідні накладні; сертифікат якості; інструкцію з експлуатації технічну документацію.

Відповідно до п.4.4. договору датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на товаросупровідних документах.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 36189,60грн. За специфікацією від 20.01.2015 продукція поставлена на суму 264,00грн., що підтверджується видатковою накладною №60 від 28.01.2015 та експрес-накладною №59998016013962 від 28.01.2015. За специфікацією від 29.01.2015 на суму 3801,60грн., що підтверджується видатковою накладною №129 від 06.02.2015 та експрес-накладною №59998016242458 від 06.02.2015. За специфікацією від 30.03.2015 на суму 32124,00грн., що підтверджується видатковою накладною №382 від 15.04.2015 та експрес-накладною №59998018061738 від 15.04.2015.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписом його представника на зазначених видаткових накладних та довіреностями відповідача на отримання товару №35 від 30.01.2015, №42 від 06.02.2015, №146 від 14.04.2015, в яких зазначено перелік та кількість товару, що належить отримати, який відповідає переліку та кількості товару, який поставлено та отримано за вказаними накладними.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочини за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як роз'яснено у п.п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що - якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 5.3 Договору розрахунки за поставлену продукцію по даному договору здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90(дев'яностий) календарний день з моменту поставки відповідної продукції , якщо інший більший строк відстрочки не погоджений у відповідній специфікації.

У Специфікаціях до Договору від 20.01.2015, 29.01.2015, 30.03.2015 сторонами погоджено, що розрахунки за поставлену продукцію по даному Договору здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90-й календарний день з дати поставки відповідної продукції.

Відповідачем отримано товар за вказаними документами та підписано вищезазначені накладні без будь-яких зауважень та заперечень.

На видатковій накладній №60 від 28.01.2015 відповідачем зазначена дата отримання товару 30.01.2015, отже строк оплати настав 30.04.2015.

З видаткових накладних №129 від 06.02.2015 та №382 від 15.04.2015 вбачається, що відповідач не зазначив дату отримання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Саме таким вимогам і відповідають видаткові накладні №129 та №382, які засвідчують встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин.

За таких обставин, враховуючи п.4.4. договору, відповідачем отримано товар за вказаними документами та підписано вищезазначені накладні без будь-яких зауважень та заперечень, а тому суд приходить до висновку, що відповідач погодився із зазначеною на видаткових накладних датою і підтвердив факт отримання товару саме датою, яка зазначена позивачем на видаткових накладних, та датою поставки є дата складання видаткових накладних, а саме 06.02.2015 та 15.04.2015.

Проте, як зазначає позивач, поставка товару за видатковою накладною №129 від 06.02.2015 здійснювалася за допомогою перевізника "Нова Пошта", що підтверджується експрес-накладною №59998016242458, в останній зазначено дату прибуття 09.02.2015, отже строком оплати товару є 11.05.2015. Поставка товару, визначеного видатковою накладною №382 від 15.04.2015 аналогічно здійснювалася перевізником "Нова Пошта", що підтверджується експрес-накладною №59998018061738, дата прибуття-17.04.2015, отже строк оплати-16.07.2015.

За таких обставин, судом встановлено, що позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу продукцію на суму 36189,60 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Доводи відповідача про ненастання строку оплати по договору, оскільки з п. 4.4 договору, на думку відповідача, вбачається, настає після отримання відповідачем усіх товаросупроводжувальних документів, судом не приймається, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.3. договору у випадку поставки продукції без товаросупровідних документів, що потягне за собою неможливість здійснення приймання за кількістю, якістю, асортиментом, комплектністю, покупець вправі відмовитись від приймання поставленої партії.

Згідно з п. 14 Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність, що поставляється продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідного акту про відсутність документів суду не надано.

При отриманні товару відповідачем не подавалось жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, поставки товару неналежної якості та неналежної комплектності.

Згідно з положеннями ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження встановлення позивачу строку для передання документів, що стосуються товару, визначених умовами договору, не надано доказів відмови від прийняття товару, відмови від договору, повернення позивачу товару, а приймання відповідачем товару підтверджується підписами та печатками відповідача у відповідних накладних, тому суд прийшов до висновку, що зобов'язання позивач виконав відповідно до умов договору поставки № ЦД -2014/265-КП від 19.09.2015.

Матеріали справи не містять доказів повної оплати відповідачем поставленої позивачем продукції. Відповідач здійснив оплату товару тільки в сумі 264,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

У звязку із задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"(85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія (49083, м.Дніпропетровськ, пр.Газети "Правди", б.35, оф.800-808, код ЄДРПОУ 30809232) заборгованість у розмірі 35925(тридцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять)грн. 00 коп., та судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 01.02.2016.

Суддя Д.М. Огороднік