Рішення № 55374221, 26.01.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.01.2016 Справа № 905/3384/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М. розглянувши матеріали

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбастеплоелектромонтаж"

про

стягнення 291857,58грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбастеплоелектромонтаж" про стягнення 291857 грн. 58 коп., з яких 166225 грн. 36 коп. основного боргу, 3% річних в сумі 3962 грн. 08 коп., інфляційні втрати у розмірі 58677 грн.55 коп., пеня у розмірі 46370 грн. 05 коп., штраф у розмірі 16622 грн. 54коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав умови договору поставки товару №СВ-110 від 26.08.2014 в частині своєчасної та повної оплати вартості переданого відповідачу товару, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки товару №СВ-110 від 26.08.2014; специфікації до нього №5 від 15.12.2014, видаткових накладних №ВК-001153 від 16.12.2014 на суму 39266,64 грн., №ВК-001168 від 19.12.2014 на суму 40945,68грн., №ВК-000002 від 06.01.2015 на суму 36480,96 грн., №ВК-000019 від 13.01.2015 на суму 32436,00 грн., №ВК-000022 від 14.01.2015 на суму 39495,60 грн., №ВК-000031 від 16.01.2015 на суму 41785,20 грн., довіреностей на отримання матеріальних цінностей №677 від 96.01.2015, №686 від 16.01.2015 та №649 від 15.12.2014, копій сертифікатів якості №55а від 16.12.2014, №55а від 16.2.2014, №54а від 16.12.2014, №54а від 16.12.2014, №36 від 16.01.2015, №21 від 14.01.2015 та №16 від 13.01.2015, оборотно-сальдової відомості по рахункам 361 та 6811 з 26.08.2014 по 15.11.2015 та товаротранспортних накладних №946 від 16.12.2014 на суму 32516,4 грн., № 963 від 19.12.2014 на суму 40739,66 грн., №7 від 13.01.2015 на суму 32272,80 грн., №10 від 14.01.2015 на суму 39296,88 грн., №20 від 16.01.2015 на суму 41574,96.

Позивач у судове засідання не з’явився, через канцелярію суду надав витребувані судом документи та клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи документами. Клопотання судом задоволені.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Місцезнаходженням відповідача є: 83048, м.Донецьк, пр. Германа Тітова, б. 8-Б, офіс 800, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб суб‘єктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. Так, відповідно до листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв‘язку “Укрпошта” №7-14-197 від 06.05.2015 про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, до м.Донецьк не приймається поштові відправлення.

Відтак, на офіційному веб-порталі “Судова влада України” (dn.arbitr.gov.ua), у розділі “Новини та події суду” були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №905/1984/15.

В порядку Закону України “Про доступ до судових рішень”, ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи №905/3384/15 та призначеного до розгляду судового засідання ( про день, місце та час кожного судового засідання).

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

26.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбастеплоелектромонтаж" (відповідач, покупець) підписаний договір поставки товару №СВ-110, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.1.2. найменування, номенклатура, асортимент, ціна, кількість, строки поставки товару та розрахунки визначаються сторонами в специфікаціях, які складаються у письмовому вигляду та є невід’ємною частиною договору.

Поставка товару здійснюється постачальником як автомобільним, так і залізничним транспортом у термін та на умовах, узгоджених в специфікаціях до договору.(п.п. 3.1, 3.1 договру).

Як вбачається з п.п.4.1.4.2.договору- розрахунки за поставлений товар відбуваються на умовах, вказаних у специфікаціїях у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Між сторонами 15.12.2014 підписана специфікація до договору, в якій сторони дійшли згоди щодо кількості поставленого товару на загальну суму 270936,00 грн.

Специфікацією №5 від 15.12.2014 встановлений термін оплати поставленого товару – протягом 15 календарних днів з моменту відвантаження.

Поставка згідно з узгодженими сторонами умовами специфікації №5 від 15.12.2014 здійснюється протягом грудня 2014 року по січень 2015 року на умовах FCA.

Вищевказаний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2015, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором. (п.13.1. договору).

На виконання умов договору та специфікації до нього, позивачем на адресу відповідача відвантажена вогнетривка продукція на загальну суму 191143,44грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладеними №ВК-001168 від 19.12.2014 на суму 40945,68грн., №ВК-000002 від 06.01.2015 на суму 36480,96 грн., №ВК-000019 від 13.01.2015 на суму 32436,00 грн., №ВК-000022 від 14.01.2015 на суму 39495,60 грн., №ВК-000031 від 16.01.2015 на суму 41785,20 грн. та товаротранспортними накладними №946 від 16.12.2014, № 963 від 19.12.2014, №7 від 13.01.2015, №10 від 14.01.2015, №20 від 16.01.2015 на загальну суму 193929,09 грн.

Поставлений згідно з вищезазначеними видатковими та товаротранспортними накладними товар з боку відповідача прийнято, що підтверджується печатками та підписами уповноваженої особи відповідача на накладних.

З вказаних накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять посилання на договір та всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надан, вищевказані обставини не спростовано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних накладних здійснювалась на виконання договору №СВ-110 від 26.08.2014.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, відповідно до умов договору та специфікації до нього розрахунок за поставляємий товар покупець здійснює у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з моменту відвантаження.

Оскільки поставка за вищевказаними накладними відбувалася 19.12.2014, 06.01.2015, 13.01.2015, 14.01.2015 та 16.01.2015 то відповідно відповідач повинен був здійснити оплату вартості товару у наступні строки: за видатковою накладною №ВК-001168 до 06.01.2015 (враховуючи банківські дні, лист Національного банку України від 12.12.2014), за накладною №ВК-000002 до 21.01.2015, за накладною № ВК-000019 – 28.01.2015, за накладною №ВК-000022 до 29.01.2015, за накладною №ВК-000031 – до 02.02.2015 (враховуючи, що останній день строку припадає на вихідний).

Як зазначає відповідач, та як вбачається з наявної в матеріалах справи оборотно-сальдової відомості, відповідач 28.01.2015 здійснив часткову оплату за поставлений товар у розмірі 25000 грн., з яких 81,92 грн. на погашення раніше виниклої заборгованості за видатковими накладними №ВК-001153 від 16.12.2014 та 24918,08 грн. - № ВК-001168 від 19.12.2014. Інших доказів на підтвердження здійснення відповідачем оплати, в матеріалах справи не має.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором на теперішній час складає 166225,36 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 166225,36 грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивачем на підставі п.п. 10.2, 10.3 договору заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 31.01.2015 по 31.07.2015 у розмірі 46370,05грн. та штраф у розмірі 16622,54 грн.

Відповідно до п.10.2. договору за порушення строків виконання зобов’язань (строків оплати, поставки товару, заповнення нестачі, доукомплектування, заміні дефектного товару) винна сторона за письмовою вимогою постраждалої сторони сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді, від суми невиконаного (несвоєчасно виконаного) зобов’язання за кожний календарний день прострочення виконання зобов’язання за договором.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що за порушення термінів оплати поставленого товару, строків поставки товару більш ніж на 10 календарних днів, крім пені, винна сторона, на письмову вимогу постраждалої сторони, сплатить штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого товару або суми недопоставки товару, але не менше 5000 грн.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Питання щодо одночасного стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені було предметом розгляду у Верховному Суді України – рішення від 27.04.2012 у справі (12/041) 06/5026/1052/2011, рішення від 09.04.2012 у справі (12/039) № 20/246-08, який дійшов висновку про правомірність вимог про стягнення одночасно пені і штрафу.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф за порушення строків здійснення оплати у розмірі 16622,54 грн.

Судом перевірена вірність зробленого позивачем розрахунку штрафу та встановлено, що заявлені позивачем вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його арифметично невірним, у зв’язку з тим, що позивачем невірно зазначено періоди, за які пеня підлягає нарахуванню та не вірно здійснений розрахунок не по кожній накладній окремо, а на загальну суму заборгованості.

За розрахунком суду здійсненим виходячи з початкової дати розрахунку визначеної позивачем (31.01.2015, окрім видаткової накладної віл 16.01.2015, строк прострочення виконання грошового зобов’язання починається з 03.02.2015) та виходячи зі строку протягом якого пеня може бути нарахована, а саме за 6 місяців та строку по кожній накладній, коли цей 6 місячний строк закінчився, окрім накладної від 16.01.2015 (остання дата визначена виходячи з розрахунку позивача 31.07.2015), та враховуючи зміну розміру облікової ставки НБУ, розмір пені становить 44630,64 грн.

Так, по накладній від 19.12.2014 з урахуванням часткової оплати, розмір пені становить 3786,01 грн. ( за період з 31.01.2015 по 06.07.2015, на суму заборгованості 16027,60 грн. з урахуванням змін облікових ставок); по накладній від 06.01.2015, розмір пені становить 9577,00 грн. (за період з 31.01.2015 по 22.07.2015); по накладній від 13.01.2015, розмір пені становить 8888,36 грн. (за період з 31.01.2015 по 29.07.2015); по накладній від 14.01.2015, розмір пені становить 10887,78 грн. (за період з 31.01.2015 по 30.07.2015); по накладній від 16.01.2015, розмір пені становить 11491,49 грн. (за період з 03.02.2015 по 31.07.2015).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково на суму 44630,64 грн.

Окрім того, позивач просить з відповідача стягнути за період з 31.01.2015 по 16.11.2015 3% річних у розмірі 3962,08 та інфляційні втрати у розмірі 224902,91грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не вірно визначений період прострочки по накладній від 16.01.2015, який підлягає обліку з 03.02.2015. За розрахунком суду розмір 3% річних становить 3951,78 грн., тому позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково.

Перевірши розрахунок інфляційного збільшення боргу, суд визнає його арифметично невірним у зв’язку з невірно зазначеним позивачем розміру сукупного індексу інфляції за відповідний період. За розрахунком суду, розмір інфляційного збільшення боргу є більшим, тому суд задовольняє суму заявлену до стягнення – 58677,55 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбастеплоелектромонтаж" (83048, Донецька область, м. Донецьк, пр. Германа Тітова, буд.8-Б, офіс 800, ЄДРПОУ 38144072 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" (49040, м. Дніпропетровськ, вул.Космічна, буд.49-Б; код ЄДРПОУ 35832123) основний борг у розмірі 166225 (сто шістдесят шість тисяч двісті двадцять п’ять) грн. 36коп., пеню у розмірі 44630 (сорок чотири тисячі шістсот тридцять) грн. 64 коп., штраф у розмірі 16622 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 54 коп., 3% річних у розмірі 3951 (три тисячі дев’ятсот п’ятдесят одна)грн. 78 коп., інфляційні втрати у розмірі 58677,55 (п’ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят сім)грн. 55 коп., судовий збір у розмірі 4351 (чотири тисячі триста п’ятдесят одна) грн. 62коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 01.02.2016.

Суддя Д.М. Огороднік