Постанова № 55374088, 01.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 лютого 2016 року 10:26 №826/14782/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Вініченко В.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.07.2015 №0004501701На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 лютого 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2015 №0004501701.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 24.06.2015 №578/26-54-17-01-17-НОМЕР_1 необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015 №0004501701. Позивачем зазначено, що висновки, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, оскільки дохід у вигляді додаткового блага ОСОБА_1 не був отриманий у період, що перевірявся.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на приписи підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, якими чітко передбачено оподаткування відповідного доходу, чого позивачем зроблено не було.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За результатами проведеної перевірки державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт перевірки від 24.06.2015 №578/26-54-17-01-17-НОМЕР_1, яким зафіксовано факт порушення позивачем підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування податку з доходів фізичних осіб за період, що перевірявся, у загальному розмірі - 549 033,12 грн.

На підставі акту перевірки від 24.06.2015 №578/26-54-17-01-17-НОМЕР_1 державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015 №0004501701, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 686 461,41 грн., у тому числі: за основним платежем 549 033,13 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 137 428,28 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу України.

Пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З акту перевірки від 24.06.2015 №578/26-54-17-01-17-НОМЕР_1 вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що позивачем не сплачено податок з доходів фізичних осіб за 2014 рік у розмірі 549 033,12 грн. у вигляді анульованої заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається з акту перевірки, державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, зазначено, що згідно відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової адміністрації України про суми виплачених доходів за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 та листа-підтвердження акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від 04.06.2015 №04-2-0/1048 щодо нарахованого доходу у вигляді анулювання (прощення) заборгованості, було встановлено дохід ОСОБА_1, отриманий платником податку у грошовій формі як додаткове благо, яке підлягає декларуванню.

Так, згідно листа акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від 04.06.2015 №04-2-0/1048 контролюючому органу надано інформацію, що дійсно ОСОБА_1 нараховано за 2014 рік (4 квартал) та виплачено дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом у сумі 3 231 039,57 грн.

На підтвердження зазначеного, акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» контролюючому органу надано повідомлення, яким позивача повідомлено про анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором, укладеним між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 у розмірі 218 251,18 доларів США, еквівалентна сума в гривнях за офіційним курсом Національного банку України на дату прощення складає 3 231 039,57 грн.

З зазначеного повідомлення вбачається, що акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» повідомлено позивача, що 11.11.2014 на підставі договору про припинення зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_1 анульовано (прощено) заборгованість за кредитним договором укладеним між позивачем та акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», у розмірі 218 251,18 доларів США, еквівалентна сума в гривнях за офіційним курсом Національного банку України на дату прощення складає 3 231 039,57 грн. Зокрема, акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» звернуто увагу ОСОБА_1 на те, що анульована сума заборгованості є його доходом і підлягає оподаткуванню та відповідно до вимог Податкового кодексу України вказана сума анульованих боргових зобов'язань буде включена акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» до податкового розрахунку доходу, нарахованого на користь ОСОБА_1 як позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому боргові зобов'язання було анульовано.

Також, вказаним повідомленням, акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» повідомило позивача про обов'язок ОСОБА_1 сплатити податок на доходи фізичних осіб з доходу у вигляду суми анульованих боргових зобов'язань та відображення суми отриманого доходу у річній податковій декларації, у відповідності до абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

На підставі пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані, зокрема: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Досліджені в судовому засіданні докази засвідчили, що позивачем отримано додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 218 251,18 доларів США, еквівалентна сума в гривнях за офіційним курсом Національного банку України на дату прощення складає 3 231 039,57 грн., в тому числі за: основною сумою боргу - 15 479,70 доларів США, еквівалентна сума в гривнях за курсом Національного банку України - 229 164,96 грн.; нарахованими відсотками 24 897,15 доларів США, еквівалентна сума в гривнях за курсом Національного банку України - 368 583,01 грн.; розрахованою пенею - 2 633 291,60 грн.

Так, акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» включило суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку.

При цьому, банком повідомлено під підпис особисто ОСОБА_1 про необхідність сплатити податок на доходи фізичних осіб з доходу у вигляду суми анульованих боргових зобов'язань та відображення суми отриманого доходу у річній податковій декларації, у відповідності до абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Отримання відповідного повідомлення від акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», як і сам факт анульованих боргових зобов'язань в межах спірних правовідносин, не заперечувався представником позивача під час судового розгляду справи.

Однак, позивач самостійно не сплатив податок з доходу фізичних осіб, отриманий як додаткове благо.

При цьому, доводи позивача, що анульовані боргові зобов'язання не є доходом, а тому не підлягають оподаткуванню, не приймаються судом до уваги, оскільки приписами абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України чітко передбачено оподаткування відповідного доходу.

За таких обставин позивачем не подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2014 рік та не задекларовано суму отриманого додаткового блага у вигляді анульованого (прощеного) боргу, чим занижено відповідний дохід на суму 3 231 039,57 грн. та не доплачено у бюджет податок з доходів фізичних осіб за 2014 рік на суму 549 033,13 грн..

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів декларування відповідного доходу і сплати відповідного податку за 2014 рік, суд наголошує на тому, що висновки державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015 №0004501701 прийняте в межах повноважень і в спосіб, передбачений діючим законодавством України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 560,28 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 4 311,72 грн. (4 872,00 грн. - 560,28 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 311,72 грн. (чотири тисячі триста одинадцять гривень 72 копійки).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 02.02.2016