Ухвала суду № 55373866, 02.02.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/10747/15-к Головуючий у І інстанції Мурашко І. А. Провадження № 11-кп/795/161/2016 Категорія - ч.1 ст. 191 КК Доповідач Антипець В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіАнтипець В. М.

суддів: Заболотного В. М., Миронцова В. М.

при секретарі Оскірко Ю. І.

з участю сторін кримінального провадження

обвинуваченого ОСОБА_2

його захисника -адвоката Павленка С. В.

прокурора Гапєєвої Н. П.

представника потерпілого -адвоката Мороза О. В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270010001867, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою -спеціальною освітою, не одруженого, який працює охоронцем на ПП "СЕДАМ-МАРКЕТ", раніше не судився,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 191 КК України на один рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, отриманням, перевезенням, зберіганням і видачею грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей на строк три роки.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ДП "ПАСС" ТОВ "СНАЙП" 106 069, 86 грн. на відшкодування майнової шкоди.

Питання про долю речових доказів і документів було вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Як встановив суд, ОСОБА_2, у період часу з 01 січня 2015 року по 16 березня 2015 року, працюючи ювеліром-монтувальником на ДП "ПАСС" ТОВ "СНАЙП" , розташованому за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років СРСР, 7 (код ЄДРПОУ 22826309), згідно з договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівника від 08 листопада 2013 року, прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за всі передані йому в установленому порядку роботодавцем під звіт товарно-матеріальні цінності та грошові кошти, згідно з первинними документами на день підписання договору, за всі ті, що надходили йому під звіт протягом усього терміну дії договору, користуючись наданими йому повноваженнями щодо отримання ювелірних виробів із золота 585 проби та виготовлення індивідуальних замовлень із золота 585 проби, та в подальшому передачі їх ДП "ПАСС" ТОВ "СНАЙП" , перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років СРСР, 7, переслідуючи умисел щодо обернення на свою користь чужого майна, незаконно привласнив ювелірні вироби із золота 585 проби загальною вагою 214, 96 г на суму 106 069, 86 грн. та розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв ДП "ПАСС" ТОВ "СНАЙП" матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строк в один рік, мотивуючи тим, що він повністю визнав свою провину, щиро розкаявся, зобов'язався відшкодувати завдані збитки, має постійне місце проживання, працює офіційно, доглядає за бабусею похилого віку і зможе виправитися без ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які просили про звільнення від покарання з випробуванням, мотивуючи бажанням відшкодувати шкоду та необхідністю здійснювати догляд та утримувати бабусю похилого віку, прокурора та представника потерпілого, які не погодилися із доводами сторони захисту, мотивуючи великим розміром завданої шкоди, відсутністю відшкодування, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 в незаконному привласненні ввіреного йому чужого майна, відповідають фактичним обставинам справи та доказам, з якими погодилися сторони у кримінальному провадженні. Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами ч.3 ст. 349 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд повинен призначити його у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд першої інстанції в повній мірі врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину, навмисну форму вини, а також визнання провини, сприяння розкриттю злочину і призначив покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Доводи сторони захисту, що обвинувачений доглядає та утримує бабусю похилого віку, не заслуговують на довіру. ОСОБА_2 був звільнений з підприємства, де привласнив майно, з 16 березня 2015 року і працевлаштувався тільки 06 листопада 2015 року охоронцем на ПП „Седам-маркет", звідки звільнився 29 січня 2016 року. Тривалий час не мав офіційної роботи та заробітку, відповідно сам перебував на утриманні бабусі, яка отримує пенсію за віком.

Під час апеляційного розгляду була надана довідка ДП „ПАСС" ТОВ „Снайп" про те, що обвинувачений завданої шкоди не відшкодував. Посилання обвинуваченого на відмову директора ОСОБА_5 надати відомості про номер рахунку та назву банківської установи, куди належало перерахувати кошти, не перешкоджали йому внести суму відшкодування на депозитний рахунок чи відправити поштовим переказом за адресою місця знаходження підприємства, чого зроблено не було.

З огляду на обставини події кримінального правопорушення, навмисну форму вини, корисливий мотив, відсутність реальної можливості у обвинуваченого відшкодування матеріальної шкоди, позицію представника потерпілого, який наполягав на реальному покаранні обвинуваченого, призначене судом покарання у виді одного року позбавлення волі, відповідає меті покарання - виправлення та перевиховання особи, а також принципам законності, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2015 року щодо ОСОБА_2, без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ЗОБОЛОТНИЙ В. М. АНТИПЕЦЬ В. М. МИРОНЦОВ В. М.