Рішення № 55373392, 02.02.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10989/15-ц

Провадження № 2/750/256/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: судді Жук М.І., за участю секретаря судового засідання Щербак І.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ГРАДОБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту в порядку переводу боргу,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2015 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору №95 від 28.11.1994 року в розмірі 416350,04 грн, в порядку переводу боргу, що відбувся згідно договору про перевід боргу №1 від 31.05.1995 року від первісного боржника ОСОБА_4 до відповідача, який представник позивача підтримав в судовому засіданні.

Представник відповідача позов не визнав.

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Суд встановив, що згідно договору про перевід боргу №1 від 31.05.1995 року (укладеного за згодою позивача), від первісного боржника ОСОБА_4 до відповідача (нового боржника) перейшов обовязок по сплаті заборгованості по кредитному договору №95 від 28.11.1994 року в розмірі 20000 доларів США, за умови коли первісний боржник передасть у власність нового боржника нерухоме майно будинок №122-А- по вулиці 1-го Травня в місті Чернігів і новий боржник на забезпечення належного виконання кредитного зобовязання передасть будинок в заставу (а.с.4).

Відповідно до положень ст.ст.10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно положень ст.ст.13,14 Закону України «Про заставу», який був введений в дію постановою Верховної Ради України №2655-12 від 02.10.1992 року, договір застави нерухомого майна повинен був посвідчуватись в нотаріальному порядку.

Відповідно до ст.526 ЦК України (2003 року), зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач не довів обставини, що новий боржник передав в заставу будинок №122-А- по вулиці 1-го Травня в місті Чернігів згідно договору, який підлягав посвідченню в нотаріальному порядку, що було істотною умовою договору про перевід боргу №1 від 31.05.1995 року (згідно пункту 3), а тому договір про перевід боргу не вступив в законну силу, що виключає можливість стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором.

Судові витрати по справі, які поніс позивач із сплати судового збору, необхідно віднести на його рахунок.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позову Акціонерного товариства «ГРАДОБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту №95 від 28.11.1994 року (в порядку переводу боргу) в розмірі 416350,04 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя