Ухвала суду № 55369293, 27.01.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/6911/13-ц

Провадження № 2/127/274/16

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області:

в складі головуючого судді: Гриневича В.С.

при секретарі: Малику О.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_4 ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №127/6911/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 про визнання спільною сумісною власністю подружжя нежитлового приміщення №3 по вул. Хлібна, 16 в м. Вінниці та визнання за позивачем права власності на ? частини зазначеного нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду знаходиться цивільна справа №127/6911/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 про визнання спільною сумісною власністю подружжя нежитлового приміщення №3 по вул. Хлібна, 16 в м. Вінниці та визнання за позивачем права власності на ? частини зазначеного нежитлового приміщення.

В судовому засіданні представником ОСОБА_4 ОСОБА_1 подано клопотання про забезпечення позову у справі №127/6911/13-ц шляхом накладення арешту на 1/2 нежитлового приміщення №3 по вул. Хлібна, 16 в м. Вінниці, що належить ОСОБА_2

Вказане клопотання мотивовано тим, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.11.2015р. у справі №802/3788/15-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_2, визнано протиправною відмову та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області від 09.10.2015 про державну реєстрацію права власності на 1/2 частину нежитлового приміщення №3 по вул. Хлібній, будинок 16, в м. Вінниці, зареєстровану на ОСОБА_4 на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03.06.2013 року у справі №127/6911/13-ц. А відтак, на думку представника позивача відповідачем фактично застосовується поворот виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03.06.2013 року у справі №127/6911/13-ц шляхом повернення до стану, який існував до її виконання.

Крім того, представник позивача звертає увагу на той факт, що відповідно до інформаційної довідки з ДРПП станом на 27.01.2016р. право власності на спірний обєкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2, як фізичною особою, а не підприємцем, що на думку представника позивача свідчить про намагання відповідача вчиняти певні дії з майном від свого імені як фізичної особи.

Відповідач та представник третьої особи в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання про забезпечення позову мотивуючи тим, що жодних доказів на підтвердження намірів відповідача здійснювати дії спрямовані на відчуження спірного майна третім особам представником позивача не надано, а саме клопотання побудовано лише на припущеннях

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання про забезпечення позову, додані до нього документи та матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, забезпечення позову допускається лише тоді якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, представник позивача зазначає, що відповідач може вчинити дії на відчуження спірного майна третім особам.

Так, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького МУЮ Вінницької області від 09.10.2015р. №25186117, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2, відмовлено у внесенні запису про скасування державної реєстрації права власності за номером №1892128.

Проте, в подальшому, саме за позовом ОСОБА_2 постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.11.2015р. у справі №802/3788/15-а визнано протиправною відмову та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області від 09.10.2015 про державну реєстрацію права власності на 1/2 частину нежитлового приміщення №3 по вул. Хлібній, будинок 16, в м. Вінниці, зареєстровану на ОСОБА_4 на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03.06.2013 року у справі №127/6911/13-ц.

Таким чином, відповідачем у даній справі вживалися заходи щодо реєстрації права власності на оспорюване майно.

Суд погоджується з твердження відповідача щодо того, що доказів на підтвердження намірів відповідача здійснювати дії спрямовані саме на відчуження спірного майна третім особам представником позивача не надано, однак враховуючи вищевказані обставини щодо вчинення відповідачем дій щодо реєстрації права власності на оспорюване майно, а також беручи до уваги те, що предметом позовних вимог у даній справі є визнання спільною сумісною власністю подружжя (позивача та відповідача) нежитлового приміщення №3 по вул. Хлібна, 16 в м. Вінниці та визнання за позивачем права власності на ? частини зазначеного нежитлового приміщення, у позивача є всі підстави стверджувати про наявність достаньо обґрунтованого припущення щодо існування реальної загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено вище, забезпечення позову допускається лише тоді якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову. При цьому, слід зазначити, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, та в жодному разі не порушують права сторін, а спрямовані саме на забезпечення можливості виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як вбачається з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав станом на 27.01.2016р. право власності на спірний обєкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

З огляду на вищевикладене, клопотання представника позивача про забезпечення позову у справі №127/6911/13-ц шляхом накладення арешту на ? нежитлового приміщення №3 по вул. Хлібна, 16 в м. Вінниці, що належить ОСОБА_2 слід задовольнити.

Що стосується допущення ухвали суду про забезпечення позову до негайного виконання то вимоги клопотання в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. При цьому, можливість допущення ухвал суду про забезпечення позову до негайного виконання цивільним процесуальним кодексом України не передбачено.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 151, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання представника ОСОБА_4 ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №127/6911/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 про визнання спільною сумісною власністю подружжя нежитлового приміщення №3 по вул. Хлібна, 16 в м. Вінниці та визнання за позивачем права власності на ? частини зазначеного нежитлового приміщення, задовольнити частково.

Накласти арешт на ? частку нежитлового приміщення №3, що розташоване в будинку №16 по вулиці Хлібна в м. Вінниці, що належить ОСОБА_2.

Виконання ухвали покласти на Ленінський відділ ДВС ВМУЮ.

Копію ухвали надіслати Ленінському відділу ДВС ВМУЮ.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: